Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/6419/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 22.12.2018
Номер судового провадження: 33/807/123/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа № 320/6419/18 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		Справа № 33/807/123/18 Головуючий в 1-й інстанції Іваненко О.В.
		Єдиний унікальний № 320/6419/18 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
		Категорія - ст.172-6 ч.1 КУпАП 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		22 грудня 2018 року                                                        м. Запоріжжя
		 
		Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Рудченко І.І., прокурора Жукової І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2018 року,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2018 року, по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: АДРЕСА_1, працює державним кадастровим реєстратором відділу у м. Мелітополь Міжрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код НОМЕР_1, піддано адміністративному стягненню у виді накладення штрафу у розмірі 850 грн., також стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 354,20 грн.
		 
		Згідно з постановою суду, 07.08.2018 року було встановлено, що державний кадастровий реєстратор Відділу у м. Мелітополі Міжрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_2, будучи, згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3, ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст.172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, достовірно знаючи про необхідність подати у період часу з 01.01.2018 по 01.04.2018 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, у порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 подав її несвоєчасно, лише 04.04.2018, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП (в редакції Закону № 1700-VII від 14.10.2014) - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що постанова є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону, є незаконною та невмотивованою. Вказує, що в його діях відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки в нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону. Вважає, що при розгляді справи суд неналежно встановив та розкрив усі ознаки складу порушення. Крім того, на думку апелянта вчинення діяння, за яким його притягнуто до відповідальності, через необережність виключає притягнення особи до відповідальності. 
		Також зазначає, що Департамент захисту економіки НПУ не відноситься до суб'єктів, які наділені правом, перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування.
		 
		Вислухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і наполягали на її задоволенні в повному обсязі; прокурора, яка заперечувала проти апеляційної скарги, вважала постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали справи, та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		 
		Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
		При розгляді справ про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
		Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), законом «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VІІ, КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини.
		Згідно рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
		Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Оцінюючи повноту виконання судом першої інстанції вимог ст.280 КУпАП, щодо встановлення обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що висновки місцевого суду, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.
		Як вбачається з постанови, суддя районного суду не надав належної оцінки матеріалам справи, не вказав чому відкидає доводи правопорушника та його захисника та формально послався на докази, які нібито підтверджують винуватість особи, при цьому зазначивши лише пояснення ОСОБА_2, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи. Таким чином, на підтвердження винуватості, суд послався на взаємовиключні докази.
		Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
		Правопорушення, передбачене ч.2 ст.176-2 КУпАП є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
		Суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Умисною є форма вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставиться до їх настання чи свідомо допускає їх настання (непрямий умисел).
		Необережна форма вини характеризується тим, що особа не усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, не передбачає можливість настання негативних наслідків, хоча могла і повинна була усвідомлювати та передбачати - недбалість, або коли особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, але легковажно розраховує на ненастання таких наслідків - самовпевненість.
		Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. 
		Отже, для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд мав отримати докази того, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільну небезпечність у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації, передбачав можливість настання негативних наслідків - неможливості здійснення фінансового контролю з боку держави, та бажав настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, порушуючи вимоги ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», будучи на посаді державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Мелітополі Міжрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області і відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2017 рік, а саме 04 квітня 2018 року.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 подав щорічну декларацію за 2017 рік 04 квітня 2018 року, тобто він несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2017 рік.
		Як пояснив ОСОБА_2 у судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанцій, що він своєчасно не зміг подати декларацію з певних об'єктивних поважних причин, а саме через технічні проблеми з цифровим підписом, який був прив'язаний до електронної скриньки за колишнім місцем роботи. Зазначив, що починаючи з 25.03.2018 року вживав спроби подати декларацію, однак до 03.04.2018 року він так і не зміг зайти на сайт для заповнення декларації. Намагався вирішити питання та телефонував на гарячу лінію. не міг звернутись до служби підтримки, оскільки не розумів в чому причина. 03.04.2018 року було направлено запит до НАЗК про зміну електронного цифрового підпису, і в той же день отримав відповідь про зміну електронного цифрового підпису. 
		Свідок ОСОБА_5, який також працює державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Мелітополі Міжрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в своїх поясненнях підтвердив факт того, що ОСОБА_2 в двадцятих числах березня намагався зайти на сайт НАЗК для подання декларації, однак він не міг цього зробити. Не знали в чому проблема, оскільки на той час у всіх були з цим проблеми. Зазначив, що в останній момент було з'ясовано, що проблема з електронною поштою, тому ОСОБА_2 надіслав запит про зміну електронного ключа.
		Надані до суду апеляційної інстанції письмові пояснення начальника управління персоналом в Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_6 також підтверджують той факт, що у ОСОБА_2 наприкінці березня виникли труднощі при подачі щорічної е-декларації та він неодноразово телефонував до Управління для з'ясування причин неможливості опублікувати е-декларацію. Про даний факт було повідомлено керівництво Управління.
		Разом з тим, слід зазначити, що в даному випадку особа притягається до відповідальності за рівень обізнаності та навичками користування сайтом НАЗК, а не за те, що несвоєчасно подала декларацію.
		Крім того, вважаю слушними доводи апеляційної скарги, що Департамент захисту економіки НПУ не відноситься до суб'єктів, які наділені правом, перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування, оскільки такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
		Викладені обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_2 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, і, відповідно, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, що є підставою для закриття провадження відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
		Керуючись ст.294 КУпАП, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Постанову Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2018 року, якою ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню у виді накладення штрафу у розмірі 850 грн., скасувати.
		Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Запорізького
		апеляційного суду Ю.О. Гріпас

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...