Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/114/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2018. Зареєстровано: 02.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2019.
Дата набрання законної сили: 06.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.12.2018 року          м.Дніпро         Справа №  904/114/18
		Центральний  апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді:  Верхогляд Т.А. (доповідач)                                                                                        
		суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б. 
		секретар судового засідання: Мудрак О.М.
		представники сторін:
		від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2363       від 14.08.2018 р.,  адвокат;
		від відповідача-1: ОСОБА_2, ордер серія НОМЕР_7  від 30.01.2018 р.,  адвокат;
		інші представники сторін не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином;                                         
		розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення  господарського суду Дніпропетровської  області від 30.05.2018 року  (повний текст рішення складено 07.06.2018 року)  у справі  № 904/114/18 (суддя Петренко Н.Е.)
		за позовом: ОСОБА_3, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1)  
		до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Артема, будинок 5; ідентифікаційний код 36208668)
		до відповідача-2: ОСОБА_5 (зареєстрований: АДРЕСА_5, Туреччина; РНОКПП НОМЕР_2; паспорт серії НОМЕР_8 виданий відомством в м.Стамбул 23.03.2009 та паспорт серії НОМЕР_9 виданий Міністерством закордонних справ 24.06.2011)
		до відповідача-3: ОСОБА_6 (зареєстрований: АДРЕСА_6, Туреччина; РНОКПП НОМЕР_3; паспорт серії НОМЕР_11 виданий Відомством в м.Стамбул 23.03.2009 та паспорт серії НОМЕР_10 виданий Аташехір 16.01.2013)
		до відповідача-4: Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.58, 1-й поверх)
		за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного нотаріуса міста Дніпро (Дніпропетровського міського нотаріального округу) Батової Людмили Григорівни (49029, АДРЕСА_2)
		за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.58, 1-й поверх)
		за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_8 (49005, АДРЕСА_3; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_4)
		за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_9 (49005, АДРЕСА_4; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_5)
		за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 (АДРЕСА_7, Туреччина; паспорт серії НОМЕР_12 виданий Відомством у Косаелі 23.03.2009; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_6) 
		про усунення перешкод; про зобов'язання вчинити дії; про визнання недійсною заяву; про визнання рішення загальних зборів недійсним; про визнання недійсними змін до статуту; про скасування зміни до відомостей про юридичну особу; про визнання права власності; про зобов'язання вчинення дій, - 
		 
		  ВСТАНОВИВ:
		 
		          Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 30.05.2018 року  у справі  № 904/114/18 в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено у повному обсязі.
		          Судові витрати покладено на ОСОБА_3.
		          Рішення мотивовано недоведеністю позивачем заявлених вимог.
		          Суд зазначив, що:
		          - відповідно до чинного законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин та Статуту ТОВ "IK Актив" 06.10.2009 року позивач ОСОБА_3 склав та подав приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовій Людмилі Григорівні для нотаріального посвідчення заяву, адресовану загальним зборам ТОВ "ІК Актив", відповідно до якої ОСОБА_3, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та їх правові наслідки, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, вирішив передати на користь третіх осіб частки в статутному капіталі ТОВ "ІК Актив", а саме: ОСОБА_6 в розмірі 16%; ОСОБА_5 - 19%; та ОСОБА_9 - 8%. Зазначена заява позивача від 06.10.2009 була зареєстрована приватним нотаріусом в реєстрі за №7967;
		          - також позивач був присутній 06.10.2009 року на загальних зборах учасників ТОВ "ІК Актив", особисто підписав протокол №4 загальних збрів учасників товариства, на якому прийнято оскаржувані ним рішення, зокрема щодо визначення розподілу часток, а саме, щодо переходу до відповідача-2 прав власності на 19% (дев'ятнадцять відсотків) частки у статутному капіталі відповідача-1 номінальною вартістю 295 355,00 грн. (двісті дев'яносто п'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.) і до відповідача-3 прав власності на 16% (шістнадцять відсотків) частки у статутному капіталі відповідача-1 номінальною вартістю 248 720,00 грн. (двісті сорок вісім тисяч сімсот двадцять гривень 00 коп.);
		          - зі змісту заяви ОСОБА_3 від 06.10.2009 року не вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 набувають частку в статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" за умови вчинення ними певних дій (передання у власність позивача грошових коштів, майна тощо);
		          - заява позивача від 06.10.2009 року, адресована загальним зборам ТОВ "ІК Актив" та рішення загальних зборів учасників товариства від 06.10.2009 року не є правочинами в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України і умисел в діях відповідача-2 та відповідача-3, істотність значення обставин, щодо яких позивача було введено в оману не доведено, як не доведено і факту обману. На думку суду це свідчить про відсутність підстав для визнання заяви від 06.10.2009 року такою, що вчинена під впливом обману.
		          Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" у розмірі 60%, суд першої інстанції виходив з того, що підставою набути право власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути право на майно за рішенням суду. 
		          Суд зазначив, що позивач на момент звернення до суду з позовом, був власником 17% частки у статутному капіталі відповідача-1. Доказів набуття ним  частки у статутному капіталі в розмірі 43 % позивач не надав.
		          Щодо вимог про усунення перешкод в користуванні належною ОСОБА_3 часткою в статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" в розмірі 60%, то суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивач не є власником частки в розмірі 43%, тому не може вимагати усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном, яке належить іншим особам.
		          Також судом надана оцінка доказам позивача, що не були подані ним у встановлений процесуальним законом строк, показанням свідків, протоколам допиту при проведенні слідчих дій та заявам відповідачів -1,- 2,- 3 щодо застосування строків позовної давності.
		          Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач  оскаржив його в апеляційному порядку.
		          В апеляційній скарзі посилається  на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема ст.363 Цивільного кодексу України. 
		          Зазначає, що:
		          -за змістом вказаної норми право власності на частку у статутному капіталі товариства у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. 
		          -набуття права власності на частку у статутному капіталі надає третій особі право на вступ до товариства. 
		          -автоматично набуття статусу учасника у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку у статутному капіталі не відбувається.
		          -закон не пов'язує момент виникнення права участі у товаристві з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників товариства.
		                 Також апелянт зазначає на невідповідність обставинам справи наступних висновків суду:
		          -щодо того, що безоплатний "розподіл" часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю на користь третіх осіб, які не є учасниками, суперечить закону, а саме ст.ст.144, 147, 363 Цивільного кодексу України, ст.53 Закону України "Про господарські товариства".
		          -заяви про безоплатну передачу частки не існує, а заява позивача від 06.09.2009 року  такого змісту не містить.
		          - заява від 06.09.2009 року свідчить лише про намір позивача передати на визначених у подальшому умовах права на належні йому майнові (корпоративні) права.
		          -суд помилково встановив, що у позивача припинилося  право власності на частку у статутному капіталі відповідача-1 у розмірі 43%, а висновок суду про "відчуження" цієї частки безпідставний.
		                 Також апелянт посилається на те, що:
		          -нові учасники товариства своїми діями порушують права та інтереси позивача шляхом здійснення протиправної реєстрації змін до статуту товариства, внаслідок чого позивач позбавлений можливості впливати на рішення, що приймаються на загальних зборах товариства. 
		          -суд не з'ясував обставини, що мають значення для вирішення спору, зокрема щодо повноважень особи, яка подала документи на реєстрацію змін до статуту товариства.
		                  Окрім того, апелянт зазначає на неналежну оцінку доказів позивача та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в тому числі і щодо строку позовної давності до заявлених позовних вимог.
		                  В апеляційній скарзі позивач виклав заперечення на ухвали суду в порядку ч.3 ст.255 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
		          -на ухвалу від 18.04.2018 року щодо відхилення письмових доказів, оскільки суд вказує дію, яка не передбачена нормами процесуального права.
		          -на ухвалу від 17.05.2018 року про роз'яснення ухвали суду від 18.04.2018 року, оскільки судом не дотримано вимоги ч.3 ст.245 Господарського процесуального кодексу  України щодо строку розгляду заяви.
		          -на ухвали від 17.05.2018 року про поновлення провадження у справі та роз'яснення рішення суду, оскільки ці ухвали  постановлені у судовому засіданні без участі позивача, без його належного повідомлення про дату та час засідання.
		          -на ухвалу від 30.05.2018 року про необґрунтоване залишення без розгляду письмових зауважень позивача.
		          -на ухвалу від 07.06.2018 року, якою судом в порушення вимог ст.42 Господарського процесуального кодексу  України відмовлено позивачу у видачі копій протоколів судових засідань від 15.05.2018 року та протоколу вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням від 15.05.2018 року.
		          -на ухвалу від 24.05.2018 року про задоволення клопотання відповідача-1 про опублікування інформації про призначення судового засідання на офіційному веб-сайті господарського суду, оскільки ухвалою від 21.03.2018 року суд задовольнив клопотання позивача про виклик сторін у наступні судові засідання по справі №904/114/18 на офіційному веб-сайті Судової влади України, проте не виконав її.
		          -на ухвалу від 15.05.2018 року про необґрунтоване залишення без розгляду  заяви позивача про відвід головуючого судді.
		          -на ухвалу  від 05.06.2018 року про відхилення зауважень щодо протоколу вчинення окремої процесуальної дії, так як судом при вчиненні окремої процесуальної дії порушено вимоги п.1 ст.224, ч.1 ст.225, п.п.6,8 ч.2 та п.5 ст.225 Господарського процесуального кодексу  України.
		                Просить апеляційний суд встановити нові обставини по справі, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		                Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу спростовує її доводи, вважає оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення (том 7 а.с.134-141).
		                 Відповідачі -2, -3 відзив на апеляційну скаргу не надали, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, правову позицію щодо заявлених позовних вимог виклали у відзивах по позов (том 3 а.с.230-237, том 4 а.с.11-19).
		                 Відповідач-4 та представники третіх осіб -1,-2,-3,-4,-5, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, також відзив на апеляційну скаргу не надали, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.
		                  02.11.2018 року від Приватного нотаріуса м. Дніпро (Дніпропетровського міського нотаріального округу) Батової Л.Г. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності (том 8 а.с.92).
		                  13.11.2018 року від Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника (том 8 а.с.138).
		                 Представником апелянта під час розгляду апеляційної скарги було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №904/114/18  для повідомлення відповідача-2 - ОСОБА_5, відповідача-3 - ОСОБА_6 та  третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 згідно  ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, у порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року.
		                 В задоволенні зазначеного клопотання колегія суддів відмовила позивачу, про що постановлено ухвалу від 06.12.2018 року.
		                 Вказані іноземні особи обізнані про слухання даної справи, що підтверджується наданням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвокату Павленко Володимиру Івановичу повноважень на представництво інтересів (том 3 а.с.146-147, 149-150) и направлення адвокатом від  імені вказаних осіб відзивів на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (том 3 а.с.148, 151, 230-237, том 4 а.с.11-19).
		                 Викладена письмово правова позиція відповідача-2 та відповідача-3,  відома суду і сторонам у справі.
		                 При вирішенні заявленого клопотання щодо повідомлення іноземних осіб колегія суддів враховує також правову позицію  Верховного Суду, що викладена в постанові від 19.11.2018 року у справі №  916/1094/16, відповідно до якої сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, де вона є учасником.    
		                  Відповідно до клопотання представника позивача ОСОБА_1 (том 3 а.с.152-153) про виклик вищезазначених громадян у судові засідання шляхом офіційного опублікування оголошення на  офіційному веб-сайті судової влади України,  всі ухвали суду першої та апеляційної інстанцій були оприлюднені в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який знаходиться у вільному доступі. 
		                Колегія суддів звертає увагу на те, що в клопотанні представника позивача (том 3 а.с.152-153)  зазначено, що: "Всі судові повідомлення та виклики (в тому числі копії заяв по суті позивача, котрі направлені на вказані у позовній заяві адреси, не вручаються відповідачу-2 та відповідачу-3, а у повідомленні про вручення, установою поштового зв'язку Республіки Туреччина зазначається, що цінний лист повернений відправнику та не доставлений адресату з огляду на неповну адресу отримувача".
		                 Колегією суддів встановлено, що інших, ніж зазначені в позовній заяві, адрес відповідачів-2 та 3 позивачу не відомо.        
		                 Вказане підтверджує неможливість  повідомлення іноземних осіб у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, за відомими суду з інформації позивача адресами, оскільки ці адреси не є повними, про що зазначав сам представник позивача. 
		                  Окрім того, положення ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, яку зазначає представник апелянта в обґрунтування клопотання, передбачають право, а не обов'язок господарського суду звернутися з судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави в разі необхідності вручення документів чи проведення окремих процесуальних дій на території іншої держави.  
		                  Щодо повідомлення третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4, слід зазначити наступне:
		                  Вказана іноземна особа залучена до участі у даній справі відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2018 року за клопотанням представника позивача (том 3 а.с.185-188).
		                  18.04.2018 року представник позивача ОСОБА_1 надала господарському суду письмові пояснення  по справі  (том 4 а.с.91-98). В додатках до зазначених пояснень представником вказано про надання суду доказів направлення заяви особам, які беруть участь у справі.
		                  Відповідно до опису вкладення у цінний лист (том 4 а.с.108) за адресою: АДРЕСА_7, Туреччина на ім'я ОСОБА_4 третій особі-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було направлено письмові пояснення позивача від 10.04.2018 року, копія повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства від 01.04.18 року, копія адвокатського запиту від 03.04.18, завірена державним реєстратором копія довіреності на ім'я ОСОБА_11 (копія), завірена державним реєстратором копія протоколу №4  від 06.10.09, завірена державним реєстратором копія реєстраційної картки. 
		                 Тобто, позивач повідомив особисто вказану іноземну особу і колегія суддів з наведеного дійшла висновку про те, що ОСОБА_4 обізнаний про наявність судового спору за його участю і зобов'язаний ( як і відповідачі- 2, -3)  слідкувати за перебігом розгляду справи, де він є учасником. 
		                  Враховуючи встановлені обставини справи, положення норм процесуального права, про які зазначено вище, правову позицію Верховного Суду у справі №  916/1094/16, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання   позивача від   12.11.2018 року і відсутності підстав для зупинення провадження у справі.
		                 Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, що були присутні у судовому засіданні, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:   
		          З матеріалів справи вбачається, що позивач, звернувшись до господарського суду, просив суд (згідно заяви від 18.04.2018 року про зміну предмету позову (том 4 а.с.149-150)):
		          -усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні та розпорядженні належним йому майном, а саме: часткою у статутному капіталі ТОВ "IK Актив" у розмірі 60%;
		          -зобов'язати ТОВ "IK Актив" при здійсненні своєї фінансово-господарської діяльності та інших дій, які потребують згоди чи погодження учасників ТОВ "IK Актив", в тому числі проведення та прийняття рішення загальними зборами учасників товариства, врахувати, що частка ОСОБА_3 у статутному капіталі цього товариства складає 60 (шістдесят) відсотків;
		          -визнати недійсною заяву ОСОБА_3 загальним зборам ТОВ "IK Актив", посвідчену 06.10.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстровану в peєcтpi за №7967;
		          - визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "IK Актив", оформлені Протоколом зборів учасників ТОВ "IK Актив" №4 від 06.10.2009 року;
		          -визнати недійсними зміни до Статуту ТОВ "IK Актив", затверджені рішенням загальних зборів учасників, які оформлені Протоколом зборів учасників ТОВ "IK Актив" №4 від 06.10.2009 року, зареєстровані в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.10.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області Садиленко Оленою Володимирівною, реєстраційна дія №12241050004044827, а також визнати недійсними всі наступні зміни до Статуту ТОВ "IK Актив", зареєстровані в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань після 16.10.2009 року;
		          - скасувати зміни до відомостей про юридичну особу, що пов'язані зi змінами до установчих документів ТОВ "IK Актив", а саме зареєстровані в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.10.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області Садиленко Оленою Володимирівною, реєстраційна дія №12241050004044827, а також скасувати вci наступні зміни до відомостей про юридичну особу, що пов'язані зi змінами до установчих документів ТОВ "IK Актив", а саме зареєстровані в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань після 16.10.2009;
		          - визнати за позивачем право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "IK Актив" в poзмipi 60% (шістдесят) відсотків;
		          - зобов'язати ТОВ "IK Актив" здійснити вci необхідні дії та процедури щодо оформлення та реєстрації змін в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб та фізичних ociб-підприємців щодо поновлення прав власності на корпоративні права позивача у ТОВ "IK Актив" в обсязі, який існував станом до проведення державної реєстрації змін до Статуту ТОВ "IK Актив", зареєстрованих в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб, фізичних ociб-підприємців та громадських формувань 16.10.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області Садиленко Оленою Володимирівною, реєстраційна дія №12241050004044827.
		          Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 року (у врахуванням ухвали суду від 14.05.2018 року про виправлення описок), прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову від 18.04.2018 року. 
		          В обґрунтування позовних вимог  позивач зазначав наступні обставини:
		          -між ним, відповідачем-2 та відповідачем-3 було досягнута домовленість про придбання відповідачем-2 частки в статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" у розмірі 19% та відповідачем-3 - у розмірі 16%, за ціною 3 000 000,00 доларів США зі строком оплати не пізніше 01.09.2017 року.
		          -вказана домовленість досягнута в присутності ОСОБА_11 та ОСОБА_9. 
		          -06.10.2009 року позивачем була складена заява про передачу належних ОСОБА_3 корпоративних прав на користь відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи-4, яка 16.10.2009 року була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстрована в реєстрі за №7967. 
		          -також, 06.10.2009 року було проведено загальні збори учасників ТОВ "ІК Актив", на яких на підставі заяви позивача про передачу від 06.10.2009 року були прийняті рішення про перехід до відповідача-2, відповідача-3 часток в статутному капіталі відповідача-1. 
		-відповідач-2 та відповідача-3 позивачу кошти не заплатили і платити не збираються.
		         Крім цього, позивач зазначав, що йому створено перешкоди шляхом внесення до державного реєстру недостовірних даних, згідно  яких належна позивачу частка у статутному капіталі становить 17%.              
		           У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України   передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд.
		          Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		          Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		          Відповідно до  змісту ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України позивач має право звернення до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права.
		          Господарський суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України).
		      Згідно наявних у справі доказів колегією суддів встановлено, що ТОВ "ІК Актив" було створено відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІК Актив" від 14.11.2008 року, оформленого протоколом №1/2008 від 14.11.2008 року (том 1 а.с.20-21).
		           26.11.2008 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області було проведено державну реєстрацію ТОВ "ІК Актив", про що зроблено запис №12241020000 044827 (том 1 а.с.22).
		          Згідно з п.1.2 Статуту Товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів від 14.11.2008 року, засновниками (учасниками) товариства є ОСОБА_8, яка володіє часткою в статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" у розмірі 40%, та ОСОБА_3, який володіє часткою в статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" у розмірі 60%.
		          У грошовому виразі частка ОСОБА_8 - 40% становила 621 255, 00 грн., ОСОБА_3 - 60% становила 933 245, 00 грн., виходячи з розміру статутного капіталу Товариства за рахунок внесків учасників - 1 554 500, 00 грн. 
		           10.09.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "ІК Актив" на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІК Актив" від 07.09.2009 року, про що зроблено запис №12241050003044827 ( том 1 а.с.22).
		          На момент реєстрації змін до Статуту Товариства статутний капітал сформовано у грошовій формі на 100% ( том 1 а.с. 38-51).
		          В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_3 від 06.10.2009 року, адресована загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив", відповідно до якої ОСОБА_3, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та їх правові наслідки, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, заявляє про передачу на користь третіх осіб частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив" громадянам Турецької республіки: ОСОБА_6 в розмірі 16%; ОСОБА_5  в розмірі 19%; та ОСОБА_9 в розмірі 8%. 
		          Справжність підпису на зазначеній заяві позивача засвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною 06.10.2009, зареєстровано в реєстрі за №7967 ( том 1 а.с. 56).
		           06.10.2009 року відбулись загальні збори учасників Товариства, які оформлені протоколом №4. Відповідно до протоколу зборів на зборах були присутні два учасники Товариства, що у сукупності володіють 100% статутного фонду (статутного капіталу) Товариства: ОСОБА_8, яка володіє 40% часток у статутному фонді (капіталі) Товариства, що відповідає 40% голосів, та ОСОБА_3, який володіє 60% часток у статутному фонді (капіталі) Товариства, що відповідає 60% голосів, а також запрошені особи: ОСОБА_9, громадянин Турецької республіки ОСОБА_4, громадянин Турецької республіки ОСОБА_5, громадянин Турецької республіки ОСОБА_6 ( том 1 а.с. 57-59).
		          Одностайно зборами учасників були обрані голова та секретар зборів, а саме: Голова зборів - ОСОБА_3; секретар зборів - ОСОБА_8.
		          До порядку денного загальних зборів учасників Товариства, які відбулись 06.10.2009, було включено наступні питання порядку денного:
		           1.Про прийняття до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив" п. Євстаф'євої Тетяни Ростиславівни, п. ОСОБА_4, п. ОСОБА_5, п. Пеніч Ахмет.
		           2.Про розподіл часток статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив".
		           3.Про затвердження нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив".
		           4.Про особу, уповноважену на проведення державної реєстрації змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив".
		          З вищезазначених питань порядку денного зборами одноголосно прийняті такі рішення:
		           1.Прийняти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив" п. ОСОБА_9, п. ОСОБА_4, п. ОСОБА_5, п. Пеніч Ахмет.
		           2.На підставі Заяви про безоплатну передачу частки Статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив" розподілити частки Статутного фонду Товариства в наступному вигляді:
		          - ОСОБА_8, яка володіє 40% часток у статутному капіталі Товариства, передає 21% часток у статутному капіталі Товариства ОСОБА_4 та 2% часток у статутному капіталі Товариства передає ОСОБА_5;
		          - ОСОБА_3, який володіє 60% часток у статутному капіталі Товариства, передає 19% часток в статутному капіталі Товариства ОСОБА_5, передає 16% часток в статутному капіталі Товариства ОСОБА_6 та 8% часток в статутному капіталі Товариства передає ОСОБА_9.
		          Таким чином розподіл часток у новій редакції становить:
		          ОСОБА_4 володіє 21 % часток у статутному капіталі Товариства, що становить 326 445, 00 грн., що еквівалентно сумі 40 754 доларів, 68 центів Сполучених Штатів Америки, відповідно до офіційно встановленого Національним банком України курсу: 100, 00 доларів США - 801 гривня;
		          ОСОБА_5 володіє 21 % часток у статутному капіталі Товариства, що становить 326 445, 00 грн., що еквівалентно сумі 40 754 доларів, 68 центів Сполучених Штатів Америки, відповідно до офіційно встановленого Національним банком України курсу: 100, 00 доларів США - 801 гривня;
		          ОСОБА_6 володіє 16 % часток у статутному капіталі Товариства, що становить 248 720, 00 грн., що еквівалентно сумі 31 051 доларів, 19 центів Сполучених Штатів Америки, відповідно до офіційно встановленого Національним банком України курсу: 100, 00 доларів США - 801 гривня;
		          ОСОБА_3 володіє 17% часток у статутному капіталі Товариства, що становить 264 265, 00 грн.;
		          ОСОБА_8 володіє 17% часток у статутному капіталі Товариства, що становить 264 265, 00 грн.;
		          ОСОБА_9 володіє 8% часток у статутному капіталі Товариства, що становить 124 360, 00 грн.
		           3. Затвердити нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив".
		           4. Уповноважити учасника Товариства ОСОБА_3 на проведення державної реєстрації змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив" з правом передоручення.
		          Наведений протокол зборів, саме в редакції, яку надано до позовної заяви, підписано ОСОБА_3 та ОСОБА_8, що позивачем не заперечується.
		          Також, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підписали Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив" в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства, що оформлено протоколом № 4 від 06.10.2009 року.
		          Справжність підписів ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та громадян Турецької республіки  ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив" засвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною 06.10.2009 року, зареєстровано приватним нотаріусом в реєстрі за №7969 ( том 4 а.с. 38-51).
		           16.10.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив", про що зроблено запис №12241050004044827 ( том 4 а.с. 38;  том 2 а.с. 234-240).
		                 Колегія суддів згідно редакції законів, які діяли на дату прийняття оспорюваних рішень загальних зборів учасників Товариства, зазначає наступне: 
		          Згідно з частинами 1, 5 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
		          Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
		- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
		- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
		- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (п. 2.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
		          Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
		          За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. 
		          Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. 
		          Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
		          Аналогічні положення містяться в статті 53 Закону України "Про господарські товариства".
		          Згідно з п.3.12. Статуту Товариства (в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 07.09.2009 року) учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам Товариства, а також третім особам. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково. Учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) за умови, що розмір частки, що продається, не перевищує розміру частки учасника, який має намір її придбати. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалися для продажу третім особам. Якщо учасники Товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину), частка учасника може бути продана третій особі. Частка учасника Товариства може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, у якій її уже сплачено.
		          Учасник має право вийти із Товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за місяць до виходу, при цьому йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. За домовленістю між учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути змінена передання майна в натурі (п. 3.14. Статуту Товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 07.09.2009). 
		          Також, відповідно до п.п. 4.2.4., 4.2.5. Статуту Товариства у зазначеній вище редакції учасники Товариства мають право вийти з Товариства та отримати свою частку у майні Товариства після письмового попередження і подання заяви за місяць до розгляду зборами учасників; здійснювати відчуження часток у статутному капіталі Товариства у порядку, встановленому законом.
		          Оскільки у абзаці другому частини другої статті 147 Цивільного кодексу України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, а також обмін цієї частки (її частини) на інше індивідуально визначене майно (абзац 2 пункту 4.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
		          Реалізація передбаченого  ст. 147 Цивільного кодексу України,  ст. 53 Закону України "Про господарські товариства"  права учасника товариства з обмеженою відповідальністю продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства одному або кільком учасникам цього товариства, здійснити відчуження своєї частки (її частини) третім особам, якщо інше не встановлено статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, пов'язана з укладенням відповідного правочину (купівлі-продажу, міни, дарування, безоплатної передачі тощо).
		          Як встановлено вище, позивач підписав нотаріально засвідчену заяву про передачу на користь третіх осіб частки в статутному капіталі Товариства третім особам.
		          Додаткових умов щодо передачі вказаної частки третім особами заява не містить, так само як і не містить посилання на оплатність передачі такої частки (вартості придбання, строків розрахунків тощо).
		          Доказів укладення угод про оплатну чи безоплатну передачу позивачем третім особам цієї частки матеріали справи не містять. Не містять матеріали справи і доказів дотримання позивачем процедури оплатного відчуження частки, передбаченої ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", а саме повідомлення інших учасників товариства, які мають право на переважне право купівлі частки у випадку її оплатного відчуження, про намір позивача продати частку.
		       Колегія суддів зауважує, що позовна вимога ОСОБА_3 про визнання недійсною вказаної заяви жодним чином не обґрунтована, правові підстави для задоволення судом вказаної вимоги позивачем не зазначені.
		     З огляду на положення ч.ч.1,3 ст.78 Закону України "Про нотаріат", які кореспондуються з положеннями п.п.6-1 - 6.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус засвідчив справжність підпису позивача на документі, зміст якого не суперечить законові.
		        Як зазначено вище, зі змісту заяви не вбачається, що передача ОСОБА_13 належної йому частки в статутному капіталі товариства мала відбутися за певних умов або вчинення ним будь-яких інших дій.
		                  З цього приводу колегія суддів критично оцінює пояснення нотаріуса Батової Л.Г.  (том 2 а.с.1-5), в яких вона зазначає про усну домовленість ОСОБА_3 з громадянами Туреччини ОСОБА_5  та ОСОБА_6 про купівлю останніми частини корпоративних прав ТОВ "ІК Актив" у розмірі 35% за 3 млн.доларів США. та про те, що вказані громадяни відмовилися від письмового договору купівлі продажу корпоративних прав ТОВ "ІК Актив" у зв'язку з необхідністю сплачувати великі податки.
		                 Нотаріус про вказані обставини дізналася, як вона сама зазначила в письмових поясненнях,  безпосередньо від позивача по даній справі та юриста товариства ОСОБА_11
		                 Крім того, нотаріус підтверджує, що позивач усвідомлював обставини щодо необхідності оформлення письмового договору купівлі-продажу корпоративних прав, однак погодився на передачу належної йому частки в інший спосіб, а саме: відповідно до положень п. п. 3.12 та 4.25 Статуту ТОВ "ІК Актив".
		          Як вбачається з тексту протоколу зборів учасників Товариства № 4 від 06.10.2009 року, на яких був присутній позивач та який підписано позивачем особисто, саме на підставі заяви про передачу частки статутного фонду Товариства здійснено розподіл часток статутного фонду Товариства та у зв'язку зі змінами у складі учасників затверджено нову редакцію Статуту Товариства та уповноважено позивача на проведення державної реєстрації змін до Статуту Товариства.
		          Нова редакція Статуту також підписана позивачем у дату зборів.
		          З викладених обставин у їх сукупності не вбачається намір позивача здійснити оплатне відчуження частини своєї частки у статутному капіталі Товариства. 
		          З матеріалів справи не вбачається, що інших учасників Товариства було проінформовано про намір продажу позивачем своєї частки для реалізації ними свого права на переважне її придбання; про оплатну передачу частки не зазначено у заяві від 06.10.2009, у протоколі зборів вказано про безоплатну передачу позивачем своєї частки на користь третіх осіб.
		          Колегією суддів встановлено, що протягом наступних років позивач приймав участь у інших загальних зборах учасників Товариства  том 1 (а.с. 74-75) за участі нових учасників Товариства - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а отже відсутні жодні підстави стверджувати, що позивач не усвідомлював факт передачі частини своїх корпоративних прав третім особам та не погоджувався з таким складом учасників та розміром належних їм  часток.
		          З жодного наявного у справі документа не вбачається воля позивача на відплатний продаж частини своєї частки третім особам та наявність у третіх осіб обов'язку оплатити набуту частку. З часу передачу частки, що відбулась ще у 2009 році, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з приводу оплати будь-яких коштів.
		          Факт введення в оману позивача вказаними третіми особами в установленому порядку не доведено (шляхом надання до справи подання відповідного вироку суду), тоді як одні лише показання свідків не можуть бути належними доказами підтвердження цих обставин.
		          Враховуючи факт подання відповідної заяви позивачем, прийняття ним участі у зборах та позитивне голосування на них, підписання нової редакції Статуту Товариства та уповноваження його на проведення відповідних реєстраційних дій, відсутні підстави вважати, що позивач мав лише намір на передачу частини своєї частки на користь третіх осіб, так як усі дії позивача направлені на передачу такої частки третім особам та оформлення за ними таких прав на частку.
		          Апеляційний господарський суд не вбачає жодних порушень прав власності позивача на частину частки, безоплатно переданої ним третім особам, та неправомірного позбавлення позивача такого майна, оскільки позивачу, як власнику, належить право вільного володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд (ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України).    
		          Ні положеннями Статуту Товариства, ні положеннями законодавства не встановлено заборону безоплатного відчуження (відступлення) учасником частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (дарування).
		          Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України), у свою чергу, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України). А отже, позивач, самостійно відповідає за наслідки юридично значимих дій, вчинених ним, навіть за обставин їх невигідності у випадку неналежного оформлення своїх намірів.
		          Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків (ч. 2 ст. 218 Цивільного кодексу України).
		          Спосіб відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки іншим учасникам обирається її власником, і прийняття загальними зборами рішення про перерозподіл часток у статутному капіталі ставиться в залежність від волевиявлення власника перерозподіленої частки, а не способу відступлення частки учасником товариства, оскільки закон допускає відступлення як шляхом укладення угод, так і іншим чином. 
		          При з'ясуванні змісту положення "іншим чином" стосовно даного спору треба виходити з того, що для прийняття зборами рішення важливо, що власник частки може реалізувати своє право на її часткове зменшення у будь-який спосіб, не заборонений законом.
		          Відступлення засновником (учасником) товариства своєї частки у статутному капіталі третім особам є безумовним суб'єктивним правом засновника (учасника). При цьому, товариство є суб'єктом лише пасивного обов'язку не перешкоджати реалізації цього права.
		          Прийняття загальними зборами рішення про відступлення учасником товариства своєї частки у статутному капіталі і її передачу третім особам ставиться в залежність від волевиявлення власника відступленої частки, а не від способу відступлення частки учасником товариства, а тому відсутність цивільно-правових угод про відступлення частки станом на дату прийняття загальними зборами рішень, якими засвідчується таке волевиявлення, не є підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.
		          Вимоги позивача у цій справі, який, як учасник товариства, виявив намір відступити свою частку на користь третіх осіб, і такий намір був засвідчений відповідним рішенням загальних зборів за його участі, зводяться до визнання недійсним прийнятого ним же самим рішення, що не свідчить про послідовність позивача у прийнятті своїх рішень та у вчиненні своїх дій.
		          З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що виключно відсутність цивільно-правової угоди про відступлення частки третім особам не може бути безумовною підставою для визнання відповідного рішення недійсним, а спірні рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІК Актив", оформлені протоколом зборів №4 від 06.10.2009 року, не порушують прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача, як учасника товариства, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог.
		          З огляду на встановлення судом обставин відчуження позивачем частини своєї частики у статутному капіталі Товариства та, відповідно, припинення у позивача прав власності на таку частину, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" в poзмipi 60% (60 відсотків); усунення позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому майном - часткою у статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" у розмірі 60%; зобов'язання відповідача-1 при здійсненні своєї фінансово-господарської діяльності та інших дій, які потребують згоди чи погодження учасників ТОВ "ІК Актив", в тому числі проведення та прийняття рішення загальними зборами учасників Товариства, враховувати, що частка позивача у статутному капіталі цього товариства складає 60 відсотків; визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ІК Актив" в poзмipi 60% відсотків; зобов'язання відповідача-1 здійснити вci необхідні дії та процедури щодо оформлення та реєстрації змін в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб та фізичних ociб-підприємців щодо поновлення прав власності на корпоративні права позивача у ТОВ "ІК Актив" в обсязі, який існував станом до проведення державної реєстрації змін до Статуту ТОВ "ІК Актив", зареєстрованих в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб, фізичних ociб-підприємців та громадських формувань 16.10.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області Садиленко Оленою Володимирівною, реєстраційна дія №12241050004044827.
		          Також, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсною заяви ОСОБА_3, адресованої загальним зборам ТОВ "ІК Актив", посвідченої 06.10.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстрованої в peєcтpi за №7967.
		          Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
		          Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.
		          Реалізація права на відступлення власної частки шляхом подачі нотаріально посвідченої заяви одноособовим засновником (учасником) є одностороннім правочином, від якого засновник (учасник) може відмовитися за наявності нових умов, в тому числі шляхом подачі відповідної заяви про відкликання заяви про відступлення частки. Розуміння виходу як одностороннього правочину дозволяє застосувати до виходу норми, що стосуються правочинів, зокрема, щодо відмови від правочину та визнання його недійсним.
		          У зв'язку із відсутністю в матеріалах справи жодних доказів відкликання позивачем заяви про відступлення частки, судова колегія приймає останню в якості доказу, підтверджуючого волевиявлення позивача, направленого на часткове припинення корпоративних відносин шляхом відступлення частини своєї частки у статутному капіталі  Товариства на користь третіх осіб.
		                 Колегія суддів вважає також необхідним зазначити, що враховуючи положення ч. 1  ст. 9 Конституції України   та беручи до уваги ратифікацію   Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР   Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття   Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV   (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		          Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		          У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
		                 Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		          Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу  України).
		                   Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на прийнятий у судовому засіданні доказ позивача висновок судово-почеркознавчої експертизи, яка була проведена у кримінальному провадженні № 120170406500004341 (висновок експерта 27.08.2018 №28/1.1/521).
		                 Відповідно до вказаного висновку підпис від імені ОСОБА_14 на протоколі №4 зборів учасників Товариства, який було надано державному реєстратору, виконаний не позивачем,  а іншою особою.
		                Зазначений документ не може вважатися належним доказом для підтвердження позовних вимог з  зазначених позивачем підстав, викладених у заяві від заяви від 18.04.2018 року про зміну предмету позову (том 4 а.с.149-150).
		          Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, колегією суддів визнається, що позивачем   не були доведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість  позовних вимог.           Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування   позову.
		                 З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що  в задоволенні позовних вимог суд відмовив правомірно.
		          При розгляді апеляційної скарги позивач висновки оскаржуваного судового рішення не спростував. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає,  підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
		          Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати за  розгляд апеляційної скарги слід віднести на позивача. 
		          Щодо зауважень позивача на ухвали суду, які не підлягають оскарженню окремо від судового рішення, то колегія суддів згідно ст.271 Господарського процесуального кодексу України не знайшла підстав для визнання жодного з заперечень позивача обгрунтованими і вважає за необхідне відхилити доводи апелянта.
		          Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		                Апеляційну скаргу  залишити без задоволення. 
		                Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 року  у справі  № 904/114/18 залишити без змін.
		          Судові витрати за подання апеляційної скарги  на рішення суду покласти на ОСОБА_3.
		       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		          Головуючий суддя:                                                            Т.А. Верхогляд
		 
		          Суддя:                                                                                Ю.Б. Парусніков
		 
		          Суддя:                                                                                А.Є. Чередко
		 
		 
		Повний текст складено   26.12.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...