Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17555/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2018. Зареєстровано: 02.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 29.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		про відмову у забезпеченні позову
		 29.12.2018 Справа №  910/17555/18
		Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» про забезпечення позову у справі 
		за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК»
		до Дочірнього підприємства «Профітрейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський сироробний комбінат»
		про стягнення 12 470 160,06 грн,-
		 
		Без участі представників учасників справи
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗБАНК» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів - Дочірнього підприємства «Профітрейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський сироробний комбінат», про стягнення 12 470 160,06 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням боржником умов Кредитного договору про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №11-К/13-VIP, внаслідок чого у боржника та поручителя виник солідарний обов'язок по погашенню заборгованості за названим договором.
		27.12.2018 позивачем через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву про забезпечення позову, і якій останній просив в межах розміру ціни позову, яка становить 12 470 160,06 грн, накласти арешт на грошові кошти Дочірнього підприємства «Профітрейд», які обліковуються на рахунках в банківських установах; в межах розміру ціни позову, яка становить 12 470 160,06 грн, накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський сироробний комбінат», які обліковуються у банківських установах, перелік яких визначено у заяві.
		Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
		За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно з ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.   1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.   2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п.   4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (п.10).
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;    ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
		Отже, виходячи з наведених вище приписів закону, однією з необхідних умов вжиття заходів забезпечення позову, крім достатньо обґрунтованої необхідності забезпечення позову, є також пов'язаність заходу забезпечення позову з предметом позову та його адекватність.
		Таким чином, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
		Як встановлено судом, позивач у заяві про забезпечення позову зазначає, що необхідність забезпечення позову полягає у наступному: враховуючи тривале ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, як позичальником, так і поручителем, а також з метою недопущення обставин - реалізацію належного позичальнику та його поручителю нерухомого/рухомого майна третім особам, перерахування коштів з рахунків позичальника та його поручителів, що відкриті у банківських установах, на користь третіх осіб, що в сукупності може ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду в майбутньому.
		Судом встановлено, що заявник вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти боржника та поручителя, наявні на банківських рахунках з метою запобігання унеможливлення виконання рішення суду у даній справі.
		Однак, саме лише посилання та припущення заявника на тривале ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, як позичальником, так і поручителем, на можливість реалізації належного позичальнику та його поручителю нерухомого/рухомого майна третім особам, перерахування коштів з рахунків позичальника та його поручителів, що відкриті у банківських установах, на користь третіх осіб, не є тими достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову в розумінні норм ст.136 Господарського процесуального кодексу України.
		За змістом п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011  №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. 
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
		- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
		- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
		- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
		- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
		- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.
		В той же час, у поданій заяві про забезпечення позову заявником не наведено належних доводів, які б свідчили про наявність зв'язку між запропонованими ним заходами забезпечення позову та предметом позовної вимоги, зокрема, не обґрунтовано доцільність вжиття таких заходів та не обґрунтовано щодо адекватності обраного виду забезпечення позову вимогам позовної заяви, оскільки всі доводи ґрунтуються на припущеннях.
		За таких обставин,    враховуючи викладене та оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та враховуючи вимоги зазначеної заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
		Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» про забезпечення позову відмовити повністю.
		2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
		3. Дана ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки, передбачені ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		          Суддя                                                                                                   О.Є.Блажівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...