Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 484/5039/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення порядку провадження господарської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 02.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2019.
Дата набрання законної сили: 26.12.2018
Номер судового провадження: 33/812/129/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		26.12.18
		33/812/129/18
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		    26 грудня 2018 року                                                     м. Миколаїв
		     Миколаївський апеляційний  суд  в складі судді  Міняйла М.П.,  за участі: секретаря Белорукової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області   від 16 листопада  2018 року,  якою 
		 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох дітей, освіта середня, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1,
		 
		- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 17000 грн. без конфіскації.
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Відповідно до постанови судді суду першої інстанції, 02.11.2018 року о 9 год. 16 хв. в м. Первомайську Миколаївської області ОСОБА_1 проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів автомобілем НОМЕР_1, без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на проведення господарської діяльності, чим порушив п. 24 с. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст.9 Закону України «Про автомобільний транспорт», а відповідно вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		 
		Вважає дане судове рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
		 
		Апелянт зазначає, що у протоколі відсутні відомості про здійснення ним господарської діяльності на постійній основі, систематично, три і більше разів, з надання платних послуг з перевезення пасажирів, а формально зазначено, що він займався господарською діяльністю.
		Вважає, що суд належним чином не перевірив обставини, які підлягали обов'язковому з'ясуванню та прийняв незаконне рішення та зазначає, що при викладі обставин вчинення правопорушення відображено одиничний факт, а не систематичну діяльність, яка має здійснюватись протягом певного періоду часу.
		   Стверджує, що  при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, йому не були роз'ясненні права, передбачені ч. 268 КУ пАП, і він був позбавлений можливості отримати правову допомогу. Таким чином, суд не встановив фактичних обставин вчинення мною адміністративного правопорушення та в своїй постанові взагалі їх не виклав.
		 
		Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
		 
		Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
		 
		Вказаний висновок судді підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії II №0003449 від 02 листопада 2018 року, ксерокопією фотознімку, на якому зображено транспортний засіб ОСОБА_1 «OPEL» д.н.з. НОМЕР_2, на якому встановлена шашка служби таксі.
		 
		Так, ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
		 
		Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
		 
		Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
		 
		Ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
		 
		Зі змісту ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що основним критерієм для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП є відсутність дозволу на перевезення - ліцензії та свідоцтва про підприємницьку діяльність, при обладнанні автомобіля знаком «Таксі».
		 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії II №0003449 від 02 листопада 2018 року, ОСОБА_1 проводив господарську діяльність, перевозив пасажирів на автомобілі НОМЕР_3, обладнаний, як таксі, без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
		 
		Суддя суду першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
		 
		Переконливих доводів, які б спростовували висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, апелянтом апеляційному суду не надано.
		 
		Твердження апелянта про те, що він здійснював господарську діяльність, а саме перевозив пасажирів без ліцензії було одиничним випадком, а не на постійній основі, систематично, три і більше разів, з надання платних послуг з перевезення пасажирів - є недоречним, оскільки диспозиція зазначеної норми не вказує на імперативність зазначеного апелянтом.
		 
		      Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та просив суворо не карати, оскільки має на утриманні двох дітей та дружину і працює в сім'ї лише він один.
		 
		Порушень норм матеріального та процесуального права, норм КУпАП, у тому числі, які б потягли за собою скасування постанови судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.
		 
		В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином письмовим повідомленням (а.с.15), прохання про перенесення розгляду апеляційної скарги через поважні причини до суду не подав, у зв'язку з чим апеляційна скарга була розглянута за його відсутністю.     
		 
		Виходячи з наведеного, підстав для скасування постанови судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 листопада 2018 року суд апеляційної інстанції не вбачає.
		 
		Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
		 
		П о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 листопада 2018 року відносно ОСОБА_1
		-залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Миколаївського 
		апеляційного суду М.П. Міняйло

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...