Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/3835/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 02.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2019.
Дата набрання законної сили: 13.05.2019
Результат оскарження 13.05.2019 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18.12.2018м. ДніпроСправа № 904/3835/18Господарський суд Дніпропетровської області у складі  судді Первушин Ю.Ю. 
		за участю секретаря судового засідання Казарової А.Г.
		за участю представників сторін:
		      від позивача: Крабовський І.С. представник за довіреністю від 01.01.2018. 
		від відповідача: не з'явився. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м. Київ в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", м. Київ до Фізичної особи-підприємця Сливни Ірини Вікторівни, м. Дніпро про виплату компенсації у розмірі 223 380, 00 грн. за порушення майнових авторських прав   
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м.Київ звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" із вимогою до Фізичної особи - підприємця Сливни Ірини Вікторівни, м.Дніпро про стягнення суми 223 380,00 грн. компенсації за незаконне використання музичного твору - "Basket cafe". 
		Позовні вимоги мотивовано посиланням на незаконне використання у публічному закладі, об'єктів авторського права - зазначеного вище музичного твору. Майнові авторські права на використання зазначеного твору шляхом публічного виконання належать позивачу на підставі Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02 від 01.11.2014 укладеного з ТОВ "Ворнер/Чаппел" та додатків № 1 та № 1/2 до нього.  
		Ухвалою господарського суду від 30.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду,  відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження,  призначено  підготовче засідання 27.09.2018.
		Ухвалою Господарського суду від 27.09.2018 підготовче засідання відкладено на 18.10.2018, у зв'язку з тим, що представники сторін у судове  засідання не з'явились. Поважні причини своєї неявки суду не повідомили. 
		Ухвалою господарського суду від 18.10.2018 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 13.11.2018.
		13.11.2018 представник відповідач у підготовче засідання не з'явився, повноваженого представника до суду не направив, у зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду від 13.11.2018 підготовче засідання відкладено на 27.11.2018.
		27.11.2018 до канцелярії представник позивача надав додаткові пояснення для долучення до матеріалів справи, в яких зазначив судову практику.
		Ухвалою Господарського суду від 27.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2018.
		18.12.2018 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо стягнення компенсації у заявленій позивачем сумі.  
		Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористалися.
		Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
		Поштова кореспонденція направлялась відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (49000, АДРЕСА_1). 
		Пунктом 99 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. 
		У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		За змістом пункту 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення. Невручені з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
		Відповідно до пункту 117 Правил поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.
		Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		В матеріалах справи містяться оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення, які не отримано відповідачем у зв'язку із закінчення терміну зберігання.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою «повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання.
		За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 904/3835/18.
		З огляду на наведене, відповідач вважається повідомлений про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність. Тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважного представника і причини неявки цього представника у засідання судом не визнаються поважними.
		При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 1812.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011 (а.с. 47).
		24.01.2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - видавник) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору (п.2.1 Договору, а.с. 26-35).
		Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу організації, а також вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав Видавника, за умов отримання попередньої згоди Видавника.
		Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково (п. 12.1 договору).
		Відповідно до змісту наданої представником організації копії декларації музичних творів №238 від 01.12.2016 до договору №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, видавник передає в управління організації, зокрема, твір "BASKET CASE"- виконавець - Green Day (а.с. 41). 
		01.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ліцензіат) укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д (а.с. 13-19). 
		Видавник надає Позивачу право на використання протягом строку на території способами, вказаними в договорі, всіх творів, що входять до каталогу видавника, за виключенням Продакшн Музики (п. 2.1 договору).
		Згідно п. 8.2 договору, субвидавник вправі в досудовому порядку забезпечити дотримання і захищати всі права на твори на території або від свого імені або від імені видавника без отримання попереднього погодження видавника, субвидавник не вправі ініціювати від свого імені та/або від імені видавника судові процеси відносно любих творів без отримання попереднього письмового погодження видавника.
		Як вбачається з додатків № 1 та № 1/2 до Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, сторони підтверджують, що станом на 01.12.2016, згідно до договору № ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 видавник передав позивачу право на використання творів, зокрема "BASKET CASE" виконавець - Green Day. Крім того, вказаним додатком №1 видавник наділив позивача правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права. Також видавник погодився з правом позивача доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) (організація) на основі договору про управління майновими авторськими правами (а.с. 23).
		Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а»,  статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини сторін, є Закон України "Про авторське право і суміжні права" (далі-Закон).
		Статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»  встановлено, що    публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях. 
		Цією ж статтею встановлено що публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті. 
		Відповідно до ч. 3  ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. 
		Враховуючи приписи  Господарського процесуального кодексу України  щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
		2) відповідач має довести додержання ним вимог  Цивільного кодексу України  і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (ст.ст.  614,  1166 ЦК України). 
		Аналогічна правова позиція міститься у п.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 №12.
		Відповідно до  ст. 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління. 
		Відповідно до ч. 3   ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.
		В абз. 1, 2 п. 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" роз'яснено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). 
		Судом, встановлено, що представником Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" складено акт фіксації №13/12/16 від 09.12.2016, що у приміщенні  ресторану "Стейкерс", розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Серова, буд. 2, зафіксовано факт публічного виконання, зокрема, твору "BASKET CASE" виконавець - Green Day, шляхом відеозапису за допомогою відеокамери Sony модель NO DCR-DVD109E №173531 оптичного диску MAD 649JTE03001220-D5, у період часу 14:55год.,  09.12.2016 (а.с. 37-38).
		Акт підписаний представником Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" Гавзінський Е.І. З боку відповідача акт не підписаний та зазначено, що представник закладу відмовився від підписання та отримання примірника даного акту.
		На підтвердження факту публічного використання музичного твору під назвою "BASKET CASE" виконавець - Green Day у приміщенні ресторану "Стейкерс", розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Серова, буд. 2, в якому здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець  Сливна Ірина Вікторівна (відповідач по справі), позивачем надано диск відеозвукозапису публічного виконання, акт фіксації №13/12/16 від 09.12.2016 та фіскальні  чеки від 09.12.2016 із зазначенням найменування відповідача, назви та адреси кафе.
		Господарський суд вважає, що фіскальний чек є належним доказом того, що зазначена в чеку особа веде господарську діяльність у зазначеному в чеку публічному закладі. Відображення на відеозапису фіксації факту звучання в приміщенні музичних творів, а також джерела звуку (акустичної системи) також є достатнім доказом того, що безпосередньо у цьому приміщенні відбувалося використання спірного музичного твору. Відповідальність за публічне виконання в цьому приміщенні несе саме той суб'єкт, який використовує приміщення для ведення господарської діяльності. 
		Доказів набуття відповідачем права на використання музичного твору "BASKET CASE" у приміщенні ресторану "Стейкерс", розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Серова, буд. 2, в якому здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець  Сливна Ірина Вікторівна матеріали справи не містять.
		Тобто, використання відповідачем спірного музичного твору відбулося без дозволу правовласників та без сплати авторської винагороди. 
		Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 52 Закону України від 23.12.1993р. №3792-XII "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
		Згідно з підпунктом "г" абзацу 1 частини 1 та підпунктом "г" абзацу 6 частини 2 статті 52 даного Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови до суду про виплату компенсацій. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних  заробітних плат замість  відшкодування збитків або стягнення доходу.
		При розрахунку розміру компенсації Позивач керувався нормами Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції який був чинним на час скоєння делікту Відповідачем. Сума компенсації обрана виходячи із правил, встановлених Законом України «Про авторське право і суміжні права» в редакції до 22 липня 2018 року, а саме виходячи із меж: від 10 мінімальних заробітних плат до 50 000 мінімальних заробітних плат.
		Для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12).
		Позивач визначив компенсацію у розмірі 223 380,00 грн. за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу музичного твору. 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.). 
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. 
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. 
		Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано їм оцінку. 
		Таким чином, саме Фізична особа - підприємець Сливна Ірина Вікторівна, яка здійснює господарську діяльність у відповідному закладі, несе відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності. 
		Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим ст. 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних  заробітних плат.
		Враховуючі зазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме стягненню підлягає компенсація у сумі 223 380, 00 грн. 
		Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. 
		 
		Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, код ЄДРПОУ 37396151) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, б. 15 А, прим. 18, код ЄДРПОУ 39019265) до Фізичної особи-підприємця Сливни Ірини Вікторівни (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про виплату компенсації у розмірі 223 380, 00 грн. за порушення майнових авторських прав. - задовольнити повністю.
		 
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сливни Ірини Вікторівни (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, код ЄДРПОУ 37396151) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (01024, м. Київ,                    вул. Лютеранська, б. 15 А, прим. 18, код ЄДРПОУ 39019265) компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 223 380, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 350,70 грн. 
		 
		Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
		Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Повне рішення складено  27.12.2018.
		 
		 
		 
		 
		Суддя  Ю.Ю. Первушин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...