Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/133/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: 02.01.2019. Зареєстровано: 02.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"20" грудня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/133/18 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Сікорської Н.А. 
		секретар судового засідання: Макарчук В.І.
		за участю представників сторін:
		прокурор : Рудченко М.М., службове посвідчення №038664 від 11.01.2016; 
		від відповідача: ОСОБА_1М, довіреність № 5625 від 31.10.18;
		ОСОБА_2, довіреність № 5474 від 31.10.18, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 
		1.Курненської сільської ради 
		2. Мартинівської сільської ради
		 
		до Регіональної філії "Південно-Західної залізниці ПАТ "Українська залізниця" 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Житомирській області
		 
		про стягнення 615541 грн 
		 
		Процесуальні дії по справі.
		 
		26.02.2018 Новоград-Волинська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Курненської сільської ради та Мартинівської сільської ради звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 615541,00 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.02.2018 позовні матеріали Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Курненської сільської ради та Мартинівської сільської ради до Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 615541,00грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду м.Києва. 
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2018 відкладено розгляд справи на 16.05.2018.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2018 позов керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області залишено без розгляду.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 апеляційну скаргу керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 906133/18 задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 906/133/18 скасовано. Матеріали справи № 906/133/18 направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2018 справу № 906/133/18 передано за підсудністю до господарського суду Житомирської області.
		Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.10.2018.
		25.10.2018 на адресу суду відповідачем в порядку ст. 165 ГПК України подано відзив на позовну заяву (а.с. 11-16 т.2).
		Ухвалою від 25.10.2018 на підставі ч.3 ст. 183 ГПК України в підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.11.2018.
		12.11.2018 прокурором в порядку ст. 166 ГПК України подано відповідь на відзив (а.с. 38-44 т.2).
		Ухвалою від 22.11.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/133/18 до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 18.12.2018.
		В судовому засіданні від 18.12.2018 оголошено переву до 20.12.2018.
		В ході вирішення спору судом оглядались матеріали кримінального провадження № 12016060300000261.
		 
		Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.
		 
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем завдано шкоди державі внаслідок недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони лісу, розташованих в межах смуги відведення залізниці та в межах земельних ділянок на території Курненської сільської ради та Мартинівської сільської ради Житомирської області, внаслідок чого 18.07.2016 та 30.11.2016 на вказаній території невідомими особами здійснено незаконну порубку дерев.
		Вказаний факт, зокрема, зафіксовано в актах огляду місця вчинення порушення лісового законодавства.
		Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 розраховано збитки завдані державі внаслідок самовільної порубки дерев, розмір яких в загальному розмірі становить 615541,00 грн.
		Прокурор в судовому засідання підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
		Представник відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем не доведено неправомірність поведінки і причинно-наслідковий зв'язок між неправомірною поведінкою і завданою шкодою.
		Вказує, що позивачем не вказано та не доведено, які саме заходи , спрямовані на збереження лісів від незаконних рубок та які саме правила лісокористування і якими саме працівниками залізниці не виконані (порушені чи не дотримані).
		Зазначає, що працівники залізниці виконуються свої обов'язки з охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій території в межах робочого часу. 
		Працівниками Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень розробляються та виконуються комплекс системних заходів по забезпеченню охорони захисних лісонасаджень, що перебувають у користуванні дистанції, зокрема, розроблено та виконано комплекс заходів по збереженню захисних лісонасаджень від незаконних рубок по ПЧЛ-3 на 2016 рік. Начальником ПЧЛ-3 29.02.2016 затверджено порядок дій відповідальних осіб при виявленні самовільних рубок в насадженнях залізниці.
		Крім того проводяться планові та контрольні весняні і осінні ревізії лісонасаджень. Здійснення обходів фіксується в доповідних записках.
		Зауважує, що працівники залізниці не виконують свої обов'язки з охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій території цілодобово. В матеріалах справи відсутні відомості про час доби, коли була скоєна незаконна вирубка дерев. Тому твердження, що лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку дерев на підвідомчій території, є безпідставним та необґрунтованим.
		Звертає увагу, що незаконну порубку здійснено невстановленими особами.
		За вказаних обставин вважає, що прокурором не доведено протиправність діянь відповідача, як постійного лісокористувача, відтак в позові просить відмовити.
		Позивачі та третя особа в судове засідання для розгляду справи по суті своїх повноважних представників не направили, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. 
		Оскільки явка позивачів та третьої особи не визнавалась судом обов'язково, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		 
		Як зазначає прокурор, за даними відділу у Пулинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області площа земель, які перебувають у постійному користуванні регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на території Курненської сільської ради становить 79, 3716 га, Мартинівської сільської ради становить 53,7435 га, що підтверджується державним актами на землю серії ЖТ 22-08 № 000048 від 22.11.1999 та серії ЖТ 22-09 № 000049від 28.10.1999 (а.с. 24-27).
		Отже, відповідач у відповідності до ст. 17 Кодексу є постійним лісокористувачем.
		18.07.2016 начальником Житомирської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку дерев породи ясен в кількості 24 одиниць та 1 дерева породи граб в кварталі №44 виділі №137л захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Житомирської виробничої дільниці регіональної філії Півднно-Західної залізниці" ПАТ "Укразалізниця", напрямку Житомир-Новоград-Волинський, перегону Курне - Смолка прив'язка, до залізничної колії ліва сторона колії від 160 км. км + 300 м до 160 + 500 м, про що складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства (а.с. 71 т.1).
		Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 розраховано збитки, завдані державі внаслідок самовільної порубки дерев, розмір яких становить 80179,81 грн. (а.с. 23 т.1)
		За вказаним фактом відповідачем повідомлено Червоноармійське ВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області та 26.07.2016 зареєстроване кримінальне провадження № 12016060300000261 за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України (а.с. 72, 20 т.1).
		30.11.2016 начальником Житомирської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку дерев в кількості 69 одиниць з них: 50 породи дуб, 15 дерев породи береза та 4 породи в'яз в кварталі №43 виділі № 191, 208 захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Житомирської виробничої дільниці регіональної філії «Південно - Західної залізниці» ПАТ «Укрзалізниця», напрямку Житомир - Новоград-Волинський, перегону Дубовець - Курне прив'язка, до залізничної колії права сторона колії від 136 км+600м до 137+000м та ліва сторона колії 136 км +400м до 137м +000м. , про що складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства (76 т.1 )
		Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 розраховано збитки завдані державі внаслідок самовільної порубки дерев, розмір яких становить 435361,19 грн. (а.с. 80 т.1)
		Про виявлений факт незаконної порубки дерев 30.11.2016 відповідач повідомив правоохоронні органи (а.с. 79 т.1) та за вказаним повідомленням 01.12.2016 було зареєстровано кримінальне провадження № 12016060300000409 за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України.
		28.09.2017 кримінальні провадження №12016060300000261 та № 12016060300000409 об'єднані в одне провадження. 
		В ході розслідування кримінальних проваджень Державною екологічною інспекцією в Житомирській області на виконання ухвал слідчого судді проведено позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії Південно-західної залізниці" ПАТ "Українська залізниця".
		Так, з 19.12.2016 по 21.12.2016 Державною екологічною інспекцією в Житомирській області на підставі ухвали Червоноармійського районного суду Житомирської області від 28.11.2016 по справі № 292/121/16-к номер провадження 1 -кс /292/131/16 проведено позапланову виїзну перевірку в частині додержання вимог природоохоронного законодавства, щодо забезпечення раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від незаконних порубок в кварталі 44 виділі 137 л захисного лісонасадження на землях Житомирської дільниці виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ " Укрзалізниця ", напрямку Житомир - Новоград - Волинський, перегону Курне-Смолка в результаті чого було встановлено, що 18.07.2016 року у вищезазначеному виділі працівниками Житомирської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку 24 дерев породи ясеня та граба. Розмір шкоди, заподіяної лісу становить 180179,81 грн. (а.с. 32-37 т.1).
		Крім того, у період з 10.01.2017 по 11.01.2017 Державною екологічною інспекцією в Житомирській області на підставі ухвали Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20.12.2016 по справі № 292/138/16-к номер провадження 1 -кс /292/148/16 проведено позапланову виїзну перевірку в частині додержання вимог природоохоронного законодавства, щодо забезпечення раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від незаконних порубок в кварталі 43 виділі 191 та виділі 208 захисного лісонасадження на землях Житомирської дільниці виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця ", напрямку Житомир - Новоград- Волинський, перегону Дубовець-Курне, прив'язка до залізничної колії: права сторона колії від 136+600м до км 137+000 м та ліва сторона колії від 136+400 до км. 137+000 м, в результаті чого було встановлено, що 20.11.2016 року у вищезазначеному виділі працівниками Житомирської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку 69 дерев породи дуб, береза та в'яз. Розмір шкоди, заподіяної лісу становить 435361,19 грн. (а.с. 38-43 т.1).
		За даними прокурора, що також не заперечується відповідачем в ході розслідування кримінальних проваджень № 12016060300000261 та № 12016060300000409 особи, які вчинили незаконну порубку дерев, не встановлено. 
		Зважаючи на викладені обставини, прокурор вказує, що відповідачем як постійним лісокористувачем, не забезпечено охорону і збереження лісів, допущено незаконну рубку дерев на підвідомчій території, чим завдано навколишньому природному середовищу шкоди, розмір якої становить 615541,00 грн. 
		Оскільки відповідач добровільно шкоди, завданої навколишньому природному середовищу не відшкодував, прокурор за захистом інтересів держави звернувся до суду.
		При цьому представництво інтересів держави в особі позивачів прокурор мотивує тим, що Курненська сільська рада та Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області упродовж тривалого часу не вживають жодних заходів, у тому числі пред'явлення позовів про відшкодування заподіяної шкоди, що свідчить про бездіяльність органів місцевого самоврядування.
		Оскільки ліси є невід'ємним елементом екосистеми, незаконне вирубування лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля.
		 
		Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача збитків в розмірі 615541,00 грн., завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.
		Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.
		Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси
		Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
		Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		За приписами ст. 9 Лісового кодексу України, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування. 
		Згідно статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
		Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
		Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
		Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
		За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
		Згідно статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
		Як вбачається із матеріалів справи регіональна філія "Південно-західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" є постійним з лісокористувачем земельної ділянки на території Курненської сільської ради розміром 79, 3716 га. та земельної ділянки розміром 53,7435 га на території Мартинівської сільської ради, що підтверджується державними актами на землю серії ЖТ 22-08 № 000048 від 22.11.1999 та серії ЖТ 22-09 № 000049від 28.10.1999 відповідно.
		Матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2016 та 30.11.2016 на території, яка належить відповідачу, як постійному лісокористувачу, виявлено факт незаконної порубки дерев, про що посадовими особами відповідача складені акти огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства.
		В подальшому факт незаконної порубки підтверджено позаплановою перевіркою дотримання природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Житомирській області.
		Інженером лісового господарства на підприємстві відповідача, відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, здійснено розрахунок розміру заподіяної шкоди, навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, виявленої 18.07.2016 та 30.11.2016 , яка в загальному розмірі склала 615541,00 грн.
		Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
		Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" також унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
		Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів встановлено актом перевірки додержання ДП "Путильський лісгосп" вимог природоохоронного законодавства.
		Згідно з положеннями частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:
		- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
		- наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо);
		- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
		- вина особи, що завдала шкоду.
		Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом та ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів , яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
		Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
		При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
		Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. 
		Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
		(Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17)
		За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив незаконну порубку дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісу (навколишньому природному середовищу), яка становить в загальному розмірі 615541,00 грн.
		Станом на момент вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 615541,00 грн.
		Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, заявленими у відповідності до норм чинного законодавства та підлягають задоволенню.
		Заперечення відповідача щодо відсутності вини у завданні шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев спростовуються вищенаведеними висновками суду.
		Водночас суд зазначає, що згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у даній справі суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурора з метою захисту інтересів держави (а.с. 191-197 т. 1).
		Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
		Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
		На підставі викладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позову.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
		 
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		 
		2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ-150, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м.Київ, вул. Лисенка, буд.6, код ЄДРПОУ 40081221)
		на користь Курненської сільської ради (12030, Житомирська область, Пулинський район, с.Курне, вул. Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 04347083)
		- 180179,81 грн. завданої шкоди навколишньому природному середовищу
		 
		3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ-150, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м.Київ, вул. Лисенка, буд.6, код ЄДРПОУ 40081221)
		на користь Мартинівської сільської ради (12041, Житомирська область, Пулинський район, с. Мартинівка, вул. Поліська, буд.3, код ЄДРПОУ 04347456) 
		- 435361,19 грн. завданої шкоди навколишньому природному середовищу
		 
		4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ-150, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м.Київ, вул. Лисенка, буд.6, код ЄДРПОУ 40081221)
		на користь прокуратури Житомирської області (вулиця Святослава Ріхтера, 11, Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 02909950)
		- 9233,12 грн. судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено: 02.01.19 
		 
		Суддя Сікорська Н.А. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Віддрукувати: 
		1- в справу
		2- прок. Нов. Вол. місцевої прокуратури (рек. з повід.)
		3,4- позивачам (рек. з повід.)
		5- відповідачу (рек. з повід.)
		6- третій особі (рек. з повід)
		7- прок. Жит. обл. (рек. з повід.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...