Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1437/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018
Номер судового провадження: 12-226гс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 грудня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 911/1437/17
		Провадження № 12-226гс18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача Уркевича В.Ю.,
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., 
		Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко O. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н.П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О.Г.,
		за участю секретаря судового засідання Королюка І. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_13 (представник - ОСОБА_14.),
		відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Піонер Сервіс» (представник - не з'явився), ОСОБА_15 (представник - ОСОБА_16.), 
		розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 911/1437/17 Господарського суду Київської області за позовом ОСОБА_13 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Піонер Сервіс» та ОСОБА_17, про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним змін до статуту та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі за касаційною скаргою ОСОБА_17 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року (головуючий суддя Зубець Л. П., судді Алданова С. О., Мартюк А. І.) та рішення Господарського суду Київської області 
		від 13 листопада 2017 року (головуючий суддя Чонгова С. І., судді Рябцева О. О., Конюх О. В.),
		УСТАНОВИЛА:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У травні 2017 року ОСОБА_13 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Піонер Сервіс» (далі - ТОВ «УК «Піонер Сервіс», Товариство) та ОСОБА_17 про:
		1.1     Визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «УК «Піонер Сервіс», оформленого протоколом від 21 грудня 2013 року № 2 в частині: 1) збільшення статутного капіталу на 200 000,00 грн за рахунок внеску трансформаторної підстанції ОСОБА_17; 2) встановлення частки у статутному капіталі ТОВ 
		«УК «Піонер Сервіс» ОСОБА_17 - 200 000,00 грн, що становить 14,0 % статутного капіталу Товариства.
		1.2     Визнання недійсними змін до статуту ТОВ «УК «Піонер Сервіс», затверджених протоколом № 2 загальних зборів ТОВ «УК «Піонер Сервіс» 
		від 21 грудня 2013 року, в тому числі про: 1) прийняття до складу учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс» ОСОБА_17; 2) збільшення статутного капіталу за рахунок внеску трансформаторної підстанції ОСОБА_17 на суму 202 000,00 грн; 
		3) встановлення частки у статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс» 
		ОСОБА_17 - 202 000,00 грн, що становить 14,2 % статутного капіталу Товариства.
		1.3     Визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс» від 28 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_17 та позивачем.
		2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані ним рішення та договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства 
		від 28 лютого 2014 року суперечать чинному законодавству України, є незаконними та порушують права позивача, оскільки внаслідок незаконного включення ОСОБА_17 до складу учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс» було неправомірно збільшено статутний капітал останнього. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		3. Судами встановлено, що ТОВ «УК «Піонер Сервіс» було створено 13 лютого 
		2013 року; єдиним його засновником є позивач ОСОБА_13
		4. 21 грудня 2013 року відбулися загальні збори ТОВ «УК «Піонер Сервіс», до порядку денного яких були включені такі питання: про збільшення розміру статутного капіталу Товариства; про зміну розподілу часток у статутному капіталі; про затвердження статуту Товариства у новій редакції у зв'язку зі збільшенням розміру статутного капіталу; про надання доручення директору Товариства провести реєстраційні дії.
		5. За результатами проведення загальних зборів було прийнято рішення, оформлене протоколом від 21 грудня 2013 року № 2, згідно з яким вирішено: збільшити розмір статутного капіталу Товариства на 1 424 945,00 грн; змінити розподіл часток у статутному капіталі Товариства таким чином: ОСОБА_13 - володіє часткою 1 062 924,00 грн, що становить 74,6 % статутного капіталу Товариства, ОСОБА_18 - володіє часткою 162 021,00 грн, що становить 11,4 % статутного капіталу Товариства, ОСОБА_15 - володіє часткою 200 000,00 грн, що становить 14,0 % статутного капіталу Товариства; затвердити статут Товариства у новій редакції; уповноважити директора Товариства ОСОБА_19 на проведення державної реєстрації нової редакції статуту.
		6. На виконання вказаного рішення загальних зборів Товариства, відповідно до акта приймання-передачі від 23 грудня 2013 року № 4, ОСОБА_15 передала, а ТОВ «УК «Піонер Сервіс» в особі директора ОСОБА_19 прийняло внесок до статутного капіталу ТОВ «УК «Піонер Сервіс»трансформаторну підстанцію 
		КТП-160/10/0,4-У-1 зав. № 1799, № 2487, з такими матеріалами та обладнанням: кабель ААБл-3х50 загальною довжиною 510 м; маршрутизатор зав. № 922009 - 
		1 шт.; лічильник зав. № 00915415 - 1 шт.; роз'єднувач ВНА-10/630-20s - 1 шт. вартістю 200 000,00 грн.
		7. 25 лютого 2014 року державним реєстратором за № 13391050003008514 було зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «УК «Піонер Сервіс», якою було закріплено відповідні зміни стосовно прийняття до складу учасників Товариства: ОСОБА_18 та ОСОБА_17; збільшення статутного капіталу за рахунок внеску трансформаторних підстанцій ОСОБА_18 загальною вартістю 
		164 021,00 грн з встановленням його частки 11,5 % статутного капіталу ТОВ «УК «Піонер Сервіс», збільшення статутного капіталу за рахунок внеску трансформаторної підстанції ОСОБА_17 вартістю 202 000,00 грн з встановленням її частки 14,2 % статутного капіталу ТОВ «УК «Піонер Сервіс» (пункти 7.2, 7.3 статуту).
		8. 28 лютого 2014 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_17 був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства, відповідно до якого ОСОБА_15 передала позивачу - ОСОБА_13 у власність частку розміром 14,2 % від загального розміру статутного капіталу ТОВ «УК «Піонер Сервіс», що становить - 202 000,00 грн.
		9. 28 лютого 2014 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс», до порядку денного яких були включені такі питання: про виключення зі складу учасників Товариства; про зміну розподілу часток у статутному капіталі; про затвердження статуту Товариства у новій редакції у зв'язку зі збільшенням розміру статутного капіталу; про надання доручення директору Товариства провести реєстраційні дії.
		10. За результатами проведених загальних зборів було прийнято рішення, оформлене протоколом від 28 лютого 2014 року № 3, згідно з яким вирішено: на підставі договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства, укладених учасниками товариства ОСОБА_18 та ОСОБА_17 з учасником ОСОБА_13, виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_18 та ОСОБА_15; у зв'язку з продажем часток учасників Товариства розподілити частки у статутному капіталі таким чином: ОСОБА_13 - володіє часткою 1 424 945,00 грн, яка становить 100% статутного капіталу Товариства; затвердити статут ТОВ «УК «Піонер Сервіс» у новій редакції; уповноважити директора Товариства ОСОБА_19 на проведення державної реєстрації нової редакції статуту.
		11. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що постановою Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2017 року у справі 
		№ 369/5240/16-ц встановлено, що трансформаторна підстанція, яка була внесена ОСОБА_17 до статутного капіталу ТОВ «УК «Піонер Сервіс»,є приналежністю головної речі, а саме житлового багатоквартирного будинку, тоді як законом не передбачено самостійне відчуження інженерних споруд, які складають одне ціле з будинком.
		12. Також позивач зазначав, що наявність права власності ОСОБА_17 на вказану трансформаторну підстанцію не перевірялося, а отже, ОСОБА_15 незаконно була включена до складу ТОВ «УК «Піонер Сервіс»та незаконно був збільшений статутний капітал цього Товариства. Враховуючи наведене спірне рішення зборів та зміни до статуту про збільшення статутного капіталу позивач просив визнати недійсними. Крім того, вказував, що укладений між ним та ОСОБА_17 договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 28 лютого 2014 року суперечить чинному законодавству та є незаконним, порушує його права власника і підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		13. Господарський суд Київської області рішенням від 13 листопада 2017 року 
		у задоволенні позову відмовив.
		14. Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що загальні збори, на яких прийняте спірне рішення, проведені без порушень щодо їх скликання та щодо наявності кворуму; посилання позивача на те, що ним не було перевірено наявність права власності щодо майна, яке передавалося до статутного фонду ОСОБА_17, а отже, воно не могло бути внесене до статутного фонду, не є підставою для визнання судом рішення зборів недійсними, адже позивачем не доведено відсутність права ОСОБА_17 на відчуження своєї частки у статутному капіталі. Також у позові не наведено підстав, з яких правочин може бути визнаний недійсним, у зв'язку з чим вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс» 
		від 28 лютого 2014 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_17, задоволенню не підлягає.
		15. Київський апеляційний господарський суд постановою від 15 лютого 2018 року рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2017 року скасував і прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю.
		16. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції керувався тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 
		2017 року у справі № 369/5240/16-ц (провадження № 22-ц/780/1921/17) встановлено, що ОСОБА_15 не мала права власності на трансформаторну підстанцію, передану нею як внесок до статутного фонду ТОВ «УК «Піонер Сервіс». Суд зазначив, що такі неправомірні дії призвели до незаконного зменшення частки корпоративних прав позивача на 14,0 % статутного капіталу ТОВ «УК «Піонер Сервіс», що свідчить про порушення прав позивача.
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог 
		17. У лютому 2018 року ОСОБА_15 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила: оскаржувані судові рішення скасувати і закрити провадження у справі; або постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року та рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2017 року скасувати й ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог; або постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		18. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами попередніх інстанцій статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви). Так, за доводами скаржника, ні суд першої, ні апеляційної інстанцій не визначили, за захистом якого саме права звернувся позивач, чим порушили також статтю 167 Господарського кодексу України. При цьому ОСОБА_15 зазначає, що позивач звернувся з позовом у цій справі не як учасник Товариства, а як громадянин, права якого порушено, не вказавши про порушення саме корпоративних його прав. Наведене, на думку скаржника, свідчить про порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції. Крім того, скаржник вказує, що ні позивач, ні вона як другий відповідач не були учасниками Товариства на дату подання позовної заяви та на час вирішення спору, що вказує на порушення господарськими судами правил суб'єктної юрисдикції.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		19. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою 
		від 12 березня 2018 року відкрив касаційне провадження та призначив до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_17
		20. 10 квітня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою зупинив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_17 до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/3494/16. Ухвалою від 19 червня 2018 року поновлено касаційне провадження у цій справі та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_17
		21. За змістом частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
		22. 21 серпня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу разом із касаційною скаргою ОСОБА_17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		23. Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що у своїй касаційній скарзі ОСОБА_15 посилається, зокрема, на порушення судами попередніх інстанцій статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату подання позовної заяви). Так, за доводами скаржника, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій не визначили, за захистом якого саме права звернувся позивач, чим порушили також статтю 167 Господарського кодексу України. 
		24. Оскільки ОСОБА_15 оскаржує судові рішення у цій справі з підстав порушення судом правил суб'єктної юрисдикції, ухвалою від 30 серпня 
		2018 року справу прийнято та призначено до розгляду Великої Палати Верховного Суду.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		25. ОСОБА_15 зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення суду першої інстанції - з порушенням підвідомчості цього спору.
		26. Зокрема, скаржник зауважує, що позивач звернувся до суду не як учасник Товариства, а як громадянин, права якого порушено, тобто суди попередніх інстанцій не визначили, за захистом якого саме права звернувся позивач, чим порушили положення статті 167 Господарського кодексу України та статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату подання позовної заяви). Зазначає, що у цій справі відсутнє порушене право позивача та (або) «корпоративний спір» з огляду на суб'єктний склад учасників справи.
		27. Крім того, скаржник наголошує, що не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів учасників Товариства недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки такі рішення не є, в розумінні закону, правочинами.
		28. Також зауважує, що сплила позовна давність для звернення до суду позивача з будь-якими позовними вимогами відповідно до статей 256, 261, 267 Цивільного кодексу України, оскільки ОСОБА_13 мав 100 % голосів на загальних зборах, а отже, мав достатній обсяг прав одноособово вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, самостійно приймав рішення щодо збільшення статутного капіталу за рахунок внеску трансформаторної підстанції і, як наслідок, встановлення частки у статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс» ОСОБА_17 Позивач про порушення своїх прав власника був обізнаний ще з 23 грудня 
		2013 року.
		29. У судовому засіданні представник ОСОБА_17 надав усні пояснення щодо суті справи, підтримав наведені в касаційній скарзі доводи та просив касаційну скаргу задовольнити.
		Позиція позивача - ОСОБА_13
		30. Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначає, що постанова суду апеляційної інстанцій є законною та обґрунтованою і такою, що прийнята в результаті всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та винесена з дотриманням матеріального та процесуального законодавства з огляду на те, що всупереч статті 13, частини першої статті 321 Цивільного кодексу України ОСОБА_15 внесла трансформаторну підстанцію до статутного капіталу ТОВ «УК «Піонер Сервіс», яка їй не належала, не маючи на неї права власності. Це призвело до незаконного збільшення статутного капіталу Товариства, включення ОСОБА_17 до складу учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс» зі встановленням частки, що складає 14,2 % статутного капіталу Товариства, незаконного зменшення частки ОСОБА_13 у статутному капіталі та незаконного укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 28 лютого 2014 року.
		31. Крім того, ОСОБА_13 зазначає, що про порушене право йому стало відомо з рішення Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2017 року у справі № 369/5240/16-ц, а тому вважає, що позовну давність не пропущено.
		32. Представник позивача в судовому засіданні підтримав заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, та просив залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року у справі 
		№ 911/1437/17 - без змін.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		Щодо юрисдикції господарського суду 
		33. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_15зазначила про відсутність корпоративних відносин у цьому спорі з огляду на суб'єктний склад учасників справи, оскільки позивач звернувся до суду не як учасник Товариства, а як фізична особа, права якої порушені.
		34. Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату подання позовної заяви) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		35. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (у згаданій редакції)).
		36. Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату подання позовної заяви), згідно з пунктом 4 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
		37. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
		38. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду) також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 3, 4, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
		39. Натомість відповідно до положень статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату подання позовної заяви), які кореспондуються з приписами статті 19 цього Кодексу (у чинній редакції), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
		40. Отже, правильне визначення підвідомчості цієї справи залежить від установлення наявності або відсутності корпоративних відносин між учасниками справи.
		41. Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Господарські товариства є юридичними особами (частини перша, третя статті 79 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на дату подання позовної заяви)).
		42. Згідно зі статтею 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
		43. Відповідно до частини третьої статті 80 цього Кодексу товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
		44. Разом з тим відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		45. Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.
		46. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки оспорюване рішення загальних зборів учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс», оформлене протоколом від 21 грудня 2013 року № 2, зміни до статуту ТОВ «УК «Піонер Сервіс», затверджені цим рішенням, а також договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 28 лютого 2014 року є підставами виникнення, зміни та припинення прав і обов'язків позивача щодо частки в статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс», то вони стосуються відповідних прав і обов'язків позивача стосовно участі у діяльності та управлінні цього Товариства, отже, відносини, які виникли між позивачем та відповідачами, за своєю правовою природою є корпоративними відносинами щодо володіння, користування й розпорядження належними сторонам корпоративними правами у цьому Товаристві.
		47. ВеликаПалата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані доводи ОСОБА_17 щодо відсутності корпоративних відносин та відповідно корпоративного спору в цій справі з огляду на те, що ні вона, ні позивач не були учасниками ТОВ «УК «Піонер Сервіс» на дату подання позовної заяви, оскільки за змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату подання позовної заяви), статті 167 Господарського кодексу України учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору.
		48. Таким чином, спір у цій справі, який виник з корпоративних відносин між учасниками ТОВ «УК «Піонер Сервіс» щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників цього Товариства, змін до статуту останнього та договору 
		купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства, є господарсько-правовим і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		49. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що цей спір за характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах.
		Щодо суті позовних вимог
		50. За частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		51. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Аналогічно й частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) регламентує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		52. Однак, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, не надали їм належної правової оцінки, а також припустилися інших порушень норм процесуального права, з огляду на таке.
		53. Судами встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс», які відбулися 21 грудня 2013 року, серед іншого, вирішено: збільшити розмір статутного капіталу Товариства на 1 424 945,00 грн; змінити розподіл часток у статутному капіталі, зазначивши про те, що ОСОБА_13 - володіє часткою 1 062 924,00 грн (74,6 % статутного капіталу Товариства), ОСОБА_18 - володіє часткою 162 021,00 грн (11,4 % статутного капіталу Товариства), 
		ОСОБА_15 - володіє часткою 200 000,00 грн (14,0 % статутного капіталу Товариства); затвердити статут Товариства у новій редакції.
		54. Проте, постановляючи судові рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій не врахували, що позов стосується інтересів ще однієї особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме ОСОБА_18як учасника ТОВ «УК «Піонер Сервіс» з часткою у статутному капіталі 11,5 % (пункт 7.2 статуту Товариства). Адже визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства та змін до статуту цього Товариства щодо його статутного капіталу та розміру часток у ньому учасників Товариства тягне відповідну зміну й частки ОСОБА_18 у статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс», що впливає на його інтереси, права й обов'язки як учасника цього Товариства. Незважаючи на це, суд першої інстанції 
		ОСОБА_18 до участі у справі помилково не залучив, чого не виправив і апеляційний господарський суд.
		55. Також ОСОБА_15 у своїй касаційній скарзі зазначає, що 10 листопада 
		2015 року між позивачем та ОСОБА_20 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс», на підставі якого позивач продав останньому частку в розмірі 76 % статутного капіталу Товариства, за результатом чого було проведено загальні збори учасників Товариства, на яких вирішено виключити зі складу учасників ОСОБА_13 та включити до складу ТОВ «УК «Піонер Сервіс» ОСОБА_20 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГДГ» (далі - ТОВ «ГДГ»). 
		56. Незважаючи на це, суди попередніх інстанцій не дослідили склад учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс» на момент розгляду справи у суді. Рішення про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства та внесення змін до статуту цього Товариства може вплинути і на права та обов'язки третіх осіб - ОСОБА_20 і ТОВ «ГДГ», тобто вони підлягали залученню до участі у справі.
		57. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення, що можуть вплинути на права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
		58. Крім того, за результатами проведення вказаних загальних зборів учасників Товариства 21 грудня 2013 року було прийнято рішення внести зміни до статуту ТОВ «УК «Піонер Сервіс», в тому числі про: 1) прийняття до складу учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс»ОСОБА_17; 2) збільшення статутного капіталу за рахунок внеску трансформаторної підстанції ОСОБА_17 на суму 202 000,00 грн; 3) встановлення частки у статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс» ОСОБА_17 - 202 000,00 грн, що становить 14,2 % статутного капіталу Товариства.
		59. Проте суди попередніх інстанцій не дослідили дійсного розміру частки ОСОБА_17 у статутному капіталі ТОВ «УК «Піонер Сервіс», оскільки згідно з проколом загальних зборів учасників цього Товариства від 21 грудня 2013 року 
		№ 2 ця частка визначена у розмірі 200 000,00 грн, що становила 14,0 % статутного капіталу, а згідно зі змінами до статуту, затвердженими цими ж зборами, державна реєстрація яких відбулася 25 лютого 2014 року, частка цієї особи складала вже 202 000,00 грн, що становила 14,2 % статутногокапіталу Товариства.
		60. Судапеляційної інстанції задовольняючи позов у справі, що переглядається, зазначив, що обставини, встановлені у справі № 369/5240/16-ц за позовом ОСОБА_20 до ТОВ «УК «Піонер Сервіс», ОСОБА_17 про визнання права власності,мають преюдиційний характер по відношенню до справи, яка переглядається.
		61. Цим рішенням встановлено, що спірна трансформаторна підстанція призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку та становить одне ціле з ним, а тому згідно зі статтею 186 Цивільного кодексу України є приналежністю основної речі (будинку), має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об'єкт права власності. Законом не передбачено самостійне відчуження інженерних споруд, які складають єдине ціле з жилим багатоквартирним будинком, та визнання права власності на такі споруди. У зв'язку з наведеним у позові було відмовлено.
		62. Однак висновок Київського апеляційного господарського суду про те, що з урахуванням обставин, встановлених у справі № 369/5240/16-ц, ОСОБА_15 не мала права володіння, користування чи розпорядження вказаним майном, а тому не мала права та фактичної можливості передати трансформаторну підстанцію як внесок до статутного фонду ТОВ «УК «Піонер Сервіс», є передчасним, оскільки питання права власності у цій цивільній справі судом вирішено не було.
		63. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України). Водночас суди першої й апеляційної інстанцій доводи позивача про відсутність права власності у ОСОБА_17 на спірне майно не перевіряли.
		64. За таких обставин є необґрунтованим і твердження господарського апеляційного суду, що ОСОБА_15 неправомірно набула статусу учасника ТОВ «УК «Піонер Сервіс» з часткою у розмірі 14,2 % статутного фонду, оскільки передала до статутного капіталу Товариства як внесок майно, яке не належало їй на праві володіння, користування чи розпорядження.
		65. Слід зазначити, що відсутність у ОСОБА_17 права власності на трансформаторну підстанцію не може бути підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс» і відповідних змін до його статуту, оскільки обов'язок ОСОБА_17, що виник за результатами проведення загальних зборів учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс», передати в майбутньому право власності на цю підстанцію вказаному Товариству сам по собі не порушує будь-чиїх прав на це майно. У разі якщо учасник товариства не виконав свого обов'язку щодо передачі права власності на майновий вклад, органами управління товариства (загальними зборами учасників) може вирішуватися питання щодо подальшого перебування учасника у складі товариства.
		66. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що підставами визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та (або) установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах.
		67. Для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
		68. У цій справі судам слід було дослідити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс» від 21 грудня 
		2013 року, а також встановити, чи порушено права та законні інтереси позивача прийнятими на цих загальних зборах рішеннями та відповідними змінами до статуту ТОВ «УК «Піонер Сервіс».
		69. Відповідно до частини четвертої статті 53 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. Водночас суди першої й апеляційної інстанцій не перевірили, чи передала ОСОБА_15 товариству свій вклад у власність до моменту укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 28 лютого 2014 року, укладеного між нею і позивачем.
		70. Для визнання недійсним правочину необхідно встановити факт порушення прав чи законних інтересів позивача. Водночас суди першої й апеляційної інстанцій не з'ясували, в чому саме такі порушення полягають. Судами також не з'ясовано, чи є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 28 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_17 і позивачем, належним способом захисту прав чи інтересів, враховуючи, що позивач не пред'являє вимог щодо застосування наслідків виконання недійсного правочину, а натомість, як стверджує ОСОБА_15 у своїй касаційній скарзі, здійснив відчуження належних йому часток на користь інших осіб.
		71. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі зібрані у справі докази, чим припустилися порушень норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		72. Відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		73. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Щодо застосування позовної давності
		74. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		75. Початок перебігу позовної давності визначено у статті 261 Цивільного кодексу України, згідно із частиною першою якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		76. Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		77. ОСОБА_15 у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд не надав належної оцінки її доводам про те, що ОСОБА_13 мав 100 % голосів на загальних зборах учасників ТОВ «УК «Піонер Сервіс», тобто мав достатній обсяг прав одноособово вирішувати будь-які питання діяльності Товариства та був обізнаний про порушення своїх прав.
		78. За матеріалами справи у травні 2017 року ОСОБА_15 звернулась із заявою про застосування наслідків строку позовної давності до суду першої інстанції перед початком розгляду справи по суті.
		79. Суд першої інстанції наслідки пропущення позовної давності не застосовував з огляду на відмову в задоволенні позову з підстави його необґрунтованості.
		80. Натомість суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_13, зазначив, що позовну давність не пропущено, посилаючись на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав з рішення Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2017 року у справі № 369/5240/16-ц. Проте такий висновок суду є передчасним, оскільки цим рішенням питання щодо права володіння, розпорядження та користування ОСОБА_17 на трансформаторну підстанцію КТП-160/10/0,4-У-1 зав. № 1799, № 2487 вирішено не було.
		81. ВеликаПалата Верховного Суду звертає увагу, що в разі, якщо позивачем пред'явлено кілька позовних вимог, то питання про початок перебігу позовної давності, сплив позовної давності та застосування позовної давності має вирішуватися щодо кожної позовної вимоги окремо.
		82. Під час нового розгляду справи судам слід установити з урахуванням фактичних обставин справи, коли саме ОСОБА_13 довідався чи міг довідатися про порушення своїх прав за кожною позовною вимогою.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		83. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
		84. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
		85. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		86. Ураховуючи викладене, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням наведених норм процесуального права, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_17 слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Щодо судових витрат
		87. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.
		Висновок щодо застосування норм права
		88. За змістом статей 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України 
		(у редакції, чинній на час подання позовної заяви), з урахуванням приписів 
		статті 167 Господарського кодексу України, спори у справах, які виникають з корпоративних відносин між учасниками товариства, у тому числі й тих, які вибули, щодо визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, змін до статуту товариства, а також договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства є господарсько-правовими і підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
		Керуючись статтями 300-302, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А:
		1.       Касаційну скаргу ОСОБА_17 задовольнити частково.
		2.       Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 
		2018 року та рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 
		2017 року у справі № 911/1437/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд доГосподарського суду Київської області.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя В.С.КнязєвСуддя-доповідач В.Ю. УркевичСудді:Н.О.АнтонюкЛ.М.Лобойко С.В.БакулінаН.П. Лященко В. В. БританчукО.Б.Прокопенко Д. А. ГудимаЛ. І. Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М. Ситнік О. Р. КібенкоО.Г.Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...