Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/1686/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2019.
Дата набрання законної сили: 26.12.2018
Номер судового провадження: 61-24069ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		26 грудня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 206/1686/16-ц
		 
		провадження № 61-24069св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., 
		Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		відповідач - ОСОБА_7,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про захист честі, гідності, та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
		 
		У березні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до 
		ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
		 
		У березні 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до 
		ОСОБА_7 про захист честі, гідності, та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 26 лютого 2016 року позивачі разом з ОСОБА_9 та іншими представниками територіальної громади міста Дніпропетровська знаходилися в приміщенні інформаційної агенції «Мост-Дніпро» на прес конференції, після закінчення якої всі учасники конференції разом із ЗМІ вийшли на вулицю, де зустрілися із відповідачем, також, приймавшим участь у прес конференції. 
		 
		ОСОБА_7 зустрівши позивачів на вулиці у присутності великої кількості осіб почав їх ображати нецензурними виразами, висловлював завідомо неправдиву інформацію. Своїми діями відповідач охарактеризував їх як осіб, що з легкістю порушують закон та як осіб, які не мають високих моральних цінностей. Така необґрунтована характеристика пригнічує їх честь та гідність. 
		 
		Такими неправомірними діями відповідача було не тільки порушене право позивачів на повагу честі та гідності, а перш за все зіпсована їх ділова репутація, оскільки вони є публічними особами та займають посади в органі місцевого самоврядування.
		 
		У зв'язку з чим, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили суд стягнути на їх користь з ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі по 500,00 грн кожній, а також, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
		 
		Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 18 липня 2016 року вказані позови об'єднано в одне провадження.
		 
		Заочним рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 
		11 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 500,00 грн та судові витрати по справі зі сплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 500,00 грн та судові витрати по справі зі сплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 500,00 грн та судові витрати по справі зі сплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо умисного приниження відповідачем честі, гідності та ділової репутації позивачів, а також поширенням недостовірної інформації.
		 
		Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 
		2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено.
		 
		Заочне рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 
		11 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано недоведеністю заявлених позовних вимог щодо приниження честі, гідності та ділової репутації позивачів. 
		 
		У березні 2017 року від ОСОБА_4 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли касаційні скарги, в яких заявники просять скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2017 року та залишити в силі заочне рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року,мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
		 
		18 травня 2017 року ОСОБА_7 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 
		15 лютого 2017 року залишити без змін.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У травні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
		 
		Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
		 
		Згідно статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		 
		У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
		 
		Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
		 
		Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (часина перша, пункт четвертий частини другої статті 23 ЦК України).
		 
		Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачами не доведено належними та допустимими доказами своїх вимог щодо приниження відповідачем честі, гідності та ділової репутації позивачів.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. 
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги ОСОБА_4, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2017 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                            В. П. Курило
		 
		 
		В. М Коротун
		 
		 
		М. Є.Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...