Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 469/1357/16-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2019.
Дата набрання законної сили: 27.12.2018
Номер судового провадження: 61-32698ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		27 грудня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 469/1357/16-ц
		провадження № 61-32698 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		УсикаГ. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,
		 
		учасники справи:
		 
		заявник  - перший заступник прокурора Миколаївської області,
		суб'єкт оскарження - заступник начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлана Валеріївна,
		заінтересована особа  - ОСОБА_5,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлана Валеріївна на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 
		2017 року у складі колегії суддів: Ямкової О. О., Колосовського С. Ю., 
		Лактінової О. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2017 року перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко С. В., у якій просив визнати неправомірним повідомлення заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко С. В. від 28 березня 2017 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа Березанського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року 
		№ 469/1358/16-ц про стягнення з ОСОБА_5 на користь прокуратури Миколаївської області судового збору в розмірі 2 411, 50 грн.
		 
		Скарга мотивована тим, що заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2017 року позов першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування земельної ділянки задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у розмірі 2 411, 50 грн, на виконання якого 23 січня 2017 року видано виконавчий лист.
		 
		02 лютого 2017 року до Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області направлено заяву про відкриття виконавчого листа, однак заступник начальника вказаного відділу прийняв рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що в ньому не зазначено дату народження боржника.
		 
		Посилаючись на те, що державний виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати необхідну інформацію, однак неналежно скористався наданими йому правами, необхідними для своєчасного і повного виконання судового рішення,  просив задовольнити скаргу.
		 
		Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є відсутність у ньому інформації щодо дати народження боржника.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області задоволено частково, ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2017 року скасовано та постановлено нову ухвалу.
		 
		Визнано неправомірним та скасовано повідомлення заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 
		Андрієнко С. В. від 28 березня 2017 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа Березанського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_5 судового збору.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відсутність у виконавчих документах відомостей про дату народження боржника не є перешкодою у відкритті виконавчого провадження, оскільки державний виконавець має право одержати таку інформацію від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження.
		 
		У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у серпні 2017 року, заступник начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 
		Андрієнко С. В. просила скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановлених статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невідповідності яким державний виконавець повертає документ стягувачу без виконання. Стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду для приведення виконавчого документа відповідно до вимог закону, однак такі дії перший заступник прокурора Миколаївської області не вчиняв. Посилання апеляційного суду на можливість вчинення державним виконавцем дій з метою отримання необхідної інформації, зокрема з'ясувати дату народження боржника є безпідставними, оскільки для направлення запиту на одержання інформації державний виконавець повинен зазначити дату відкриття виконавчого провадження та його номер, а отже право на отримання такої інформації виникає лише після відкриття виконавчого провадження.
		 
		У листопаді 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від першого заступника прокурора Миколаївської області надійшов відзив (заперечення) на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		 
		Відзив мотивовано тим, що відсутність у виконавчому листі дати народження боржника не є безумовною підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, оскільки пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю при здійснені виконавчого провадження надано право одержувати необхідну інформацію для проведення виконавчих дій. Вимогами зазначеної статті встановлено обов'язок державного виконавця вживати заходів для своєчасного примусового виконання рішень.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року  
		№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України). 
		 
		31 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Судами встановлено, що 02 лютого 2017 року прокуратура Миколаївської області направила до Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій областівиконавчий лист, виданий Березанським районним судом Миколаївської області 23 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у розмірі 2 411, 50 грн. 
		 
		28 березня 2017 року заступник начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прокуратура Миколаївської області Андрієнко С. В. виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі відсутня дата народження боржника.
		 
		За змістом частини п'ятої статті 26 цього Закону Українивиконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
		 
		Відповідно до статті 383 ЦПК України 2004 року сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		 
		Відповідно до частини другої статті 387 ЦПК України2004 року у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
		 
		У частині першій статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
		 
		Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону(пункт 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавчий збір»).
		 
		Разом з тим, за змістом частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		 
		Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
		 
		Таким чином відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.
		 
		Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а зводяться до не згоди з оскаржуваним судовим рішенням та власного тлумачення заявником норм Закону України «Про виконавче провадження».
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлани Валеріївни залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року  залишити без змін. 
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                    Г. І. Усик
		 
		 
		В.О. Кузнєцов
		 
		 
		А.С. Олійник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...