Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13908/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2018. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2019.
Дата набрання законної сили: 26.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"26" грудня 2018 р.                                     Справа№ 910/13908/17
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Доманської  М.Л.
		суддів:            Сотнікова  С.В. 
		          Верховця А.А. 
		 
		за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
		та представників:
		від апелянта: Кочерга Д.О. (довіреність № 17-10/135  від 05.08.2018); 
		від апелянта:    Колток О.І. (довіреність № 17-10/135  від 08.05.2018); 
		від апелянта: Таранчук Д.В. (довіреність № 17-10/132  від 27.04.2018); 
		від ПАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця": Прохорова Г.О.   (ордер серії КС №356069 від 20.12.2018);
		від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України:    Потоцький М.Ю. (довіреність № 2434-03/65  від 02.02.2018); 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства        "Фармак"
		на рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2018
		у справі № 910/13908/17 (суддя Підченко Ю.О.)
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак"
		до 1) Державної служби інтелектуальної власності України
		                2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
		                3) Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"
		про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у задоволенні позовної вимоги ПАТ "Фармак" про визнання недійсним свідоцтва України № 49087 на знак для товарів та послуг "Корвалол-Дарниця" відмовлено повністю. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Державної служби інтелектуальної власності України та до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про зобов'язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 49087 на знак для товарів та послуг "Корвалол-Дарниця" та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" відмовлено повністю. У задоволенні клопотання Сопової К.А. про компенсацію витрат експерта в розмірі 2 288,00 грн. відмовлено.
		Не погодившись з даним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Фармак" 03.08.2018 звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 03.08.2018, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 повністю і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Фармак".
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Фармак" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Фармак" призначено на 25.09.2018.
		17.09.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-3 просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 визнано необґрунтованою заяву Публічного акціонерного товариства "Фармак" про відвід суддів Верховця А.А., Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О. від участі у розгляді справи № 910/13908/17; зупинено апеляційне провадження у справі №  910/13908/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Фармак" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 до вирішення питання про відвід суддів Верховця А.А., Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О.; справу № 910/13908/17 передано для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Фармак" у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів: Остапенка О.М., Пантелієнка В.О. від розгляду справи        № 910/13908/17.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у даній справі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства        "Фармак"        на рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2018        у справі № 910/13908/17,        зупинено апеляційне провадження у справі № 910/13908/17 до розгляду Касаційним господарським        судом у складі Верховного Суду касаційної скарги        Публічного акціонерного товариства        "Фармак"        на ухвалу        Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/13908/17.
		21.11.2018 до Північного апеляційного господарського суду від Касаційного господарського   суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи                               № 910/13908/17.
		У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О.        на лікарняному, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної        скарги у справі № 910/13908/17 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А.,        Сотніков С.В.
		Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 поновлено апеляційне провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.12.2018.
		25.09.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення додаткової судової експертизи, в якому позивач просить призначити у справі додаткову судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити судовому експерту Соповій Катерині Андріївні (свідоцтво № 1771, експертна спеціальність 13.6 "Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями").
		На вирішення додаткової судової експертизи позивач просить поставити питання: "Чи зареєстровано знак для товарів і послу "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 для товарів і послуг, які є неспорідненими з товарами і послугами, щодо яких знак "Корвалол Corvalolum" визнаний добре відомим на підставі Рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 року про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України" від 19.07.2017 року № 1037?"
		Необхідність призначення додаткової судової експертизи позивач обґрунтовує тим, що місцевий господарський суд при призначенні первинної судової експертизи у справі поставив перед судовим експертом питання, яке може тлумачитись як таке, що містить правову частину, у зв'язку з чим таке питання не є коректним у розумінні ГПК України.
		Розглянувши клопотання позивача про призначення додаткової судової експертизи, судова колегія вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Приписами ч. 1 ст. 107 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам), якщо висновок експерта є неповним або неясним. 
		Пунктом 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4 встановлено, що додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
		Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не надано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
		Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
		В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
		Системне тлумачення наведених норм дозволяє зробити висновок, що призначенням додаткової судової експертизи є усунення неповноти або неясності висновку первинної судової експертизи. В той же час, позивач просить призначити додаткову судову експертизу для "усунення процесуальної помилки суду першої інстанції", що не є підставою для призначення додаткової експертизи.
		Окрім висновку судової експертизи, в матеріалах справи також наявні висновки експертів № 01-10/17, № 003-TTM/18, № 007/18, які є повними та ясними і в сукупності дозволяють повно та всебічно встановити обставини, що мають значення для справи.
		Колегія суддів звертає увагу, що при призначенні судової експертизи місцевим господарським судом позивач сам у клопотанні від 04.10.2017 запропонував винести на вирішення судової експертизи питання в редакції, яка містить правову частину.
		Разом з тим, в матеріалах справи відсутні клопотання позивача про призначення додаткової чи повторної експертизи, які б були подані до суду першої інстанції з моменту надходження до суду висновку судового експерта Сопової Катерині Андріївні (яка, на думку позивача, дала відповідь на питання, які містять правову частину) до моменту винесення оскаржуваного рішення.
		Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вказаного  клопотання апелянта (позивача) про призначення додаткової судової експертизи.
		19.12.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/17792/17.
		Необхідність зупинення провадження у справі позивач обґрунтовує неможливістю розгляду даної справи до вирішення справи № 910/17792/17, а також неможливістю суду самостійно встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
		Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
		Статтею 227 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Приписами статті    284 ГПК України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Судовою колегією встановлено, що судове рішення у справі № 910/17792/17 набрало законної сили 26.06.2018 із прийняттям відповідної постанови Київським апеляційним господарським судом, а отже ст. 227 ГПК не підлягає застосуванню у даному випадку.
		Колегія суддів також зазначає, що зібрані у даній справі докази в своїй сукупності дозволяють суду самостійно встановити обставини, які є предметом судового розгляду. Отже, підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.
		Представник відповідача-2 та представники відповідача-3 заперечили проти задоволення вказаного клопотання позивача.
		Зважаючи на викладене, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання апелянта (позивача) про зупинення провадження у справі.
		У судовому засіданні 26.12.2018 представники апелянта підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та просили її задовольнити. Представник відповідача-2 та представники відповідача-3 заперечили проти апеляційної скарги позивача, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. 
		Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, але не обмежуючись цими доводами, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Конституцією України    кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
		Також,    Конституція України    встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
		Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в    ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
		Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Фармак" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (далі - відповідач-1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-2) та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - відповідач-3) про    визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов'язання внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, а також здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
		Позовні вимоги мотивовані тим, що свідоцтво України № 49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" має бути визнане судом недійсним через невідповідність умовам надання правової охорони, встановленим ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон).
		Згідно з п. 4 ст. 1 Закону знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
		Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).
		У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
		Приписами частини 5 статті 5 Закону встановлено, що право на одержання свідоцтва у порядку,  встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.
		Позивач у позові вказує, що знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомим знаком для товарів і послуг "Корвалол Corvalolum", який раніше отримав правову охорону на ім'я позивача для таких самих і споріднених товарів та послуг.
		Позивач також зазначає, що знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомим знаком "Корвалол Corvalolum", який раніше отримав правову охорону на ім'я позивача для неспоріднених товарів та послуг, і використання цього знака відповідачем-3 стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між цими товарами і послугами та позивачем і інтересам позивача, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.
		Враховуючи викладені обставини, позивач вказував у позовній заяві, що свідоцтво України № 49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" має бути визнане недійсним.
		Відповідно до ст. 499 Цивільного кодексу України права інтелектуальної власності на    торговельну марку    визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
		Згідно з приписами ст. 19 Закону свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;    видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
		При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
		Стаття 5 Закону передбачає, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам    Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"    та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
		Відповідно до приписів ст. 6 Закону, яка визначає підстави для відмови в наданні правової охорони, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до    статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.
		Стаття 25 Закону передбачає, що охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з    статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності    та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом.    Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні. 
		З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2017 на підставі ст. 41 ГПК України у справі призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовому експерту Соповій Катерині Андріївні (свідоцтво № 1771; експертна спеціальність 13.6 "Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями").
		24.01.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов висновок № 1-12/17 судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності, складений 23.01.2018, відповідно до якого:
		- знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 зареєстрований для таких саме товарів 5 класу МКТП, для яких знак "Корвалол Corvalolum" визнаний добре відомим в Україні;
		- знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 зареєстрований для товарів 16 класу МКТП та послуг 35 класу МКТП, які є спорідненими з товарами 5 класу МКТП, щодо яких знак "Корвалол Corvalolum" визнаний добре відомим в Україні;
		- знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком "Корвалол Corvalolum", визнаним добре відомим в Україні для наступних товарів і послуг, для яких зареєстрований знак "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України №    49087: товарів 5 класу МКТП, товарів 16 класу МКТП, послуг 35 класу МКТП;
		- використання знака "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 вказуватиме на зв'язок з власником добре відомого в Україні знака "Корвалол Corvalolum" і його інтересам може бути завдано шкоди таким використанням для товарів та послуг, що вказані у свідоцтві України № 49087 та не пов'язані з фармацевтичними препаратами як супутні їм, а саме: товари 16 класу МКТП.
		Відповідно до положень ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивовано у судовому рішенні.
		За приписами    статті 86 Господарського процесуального кодексу України    суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Оцінивши вказаний висновок судової експертизи в сукупності та взаємозв'язку із іншими наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів доходить висновку про необхідність його відхилення з огляду на наступне.
		Як слідує з зазначеного висновку судової експертизи, при встановленні схожості знаків "Корвалол-Дарниця" та "Корвалол Corvalolum" судовий експерт порівнював лише їх частини, а саме, словесні елементи "Корвалол", відкинувши елементи "Дарниця" та "Corvalolum" як слабкі.
		Проте матеріали справи містять докази, які свідчать про втрату розрізняльної здатності позначенням "Корвалол". Це підтверджується наявними у матеріалах справи експертними висновками (а.с. 15-252, т. 6): від 09.02.2018 №    003-TTM/18 (а.с. 27-30, т. 6), від 28.02.2018 № 007/18 (а.с. 167-168, т. 6), від 23.02.2011 № 57/10 (а.с. 203-205, т. 6), від 31.01.2005 № 5678 (а.с.252, т. 6).
		У свою чергу, наявність високої розрізняльної здатності у словесного елемента "Дарниця" в позначенні "Корвалол-Дарниця" підтверджується висновками експертів від 09.02.2018 №    003-TTM/18 (а.с. 30-35, т. 6), від 23.02.2011 № 57/10 (а.с. 205-206, т. 6), від 12.10.2017 № 01-10/17 (а.с. 69-82, т. 6), від 28.02.2018 № 007/18 (а.с. 166-167,   т. 6).
		Поза увагою судового експерта залишились частини вказаних знаків, а саме, елементи "Дарниця" та "Corvalolum" (відповідно). Якщо позначення, яке зареєстроване в якості знаку для товарів і послуг, містить назву, логотип відповідного виробника фармацевтичних препаратів, воно вказує на той факт, що саме цим виробником здійснюється виробництво лікарського препарату, що маркується цим позначенням, тобто, з позиції пересічного споживача відповідного товару, вказує на розрізняльну здатність такого позначення, яке зареєстроване в якості знаку для товарів і послуг, якості знаку для товарів і послуг, чому мав надати оцінку судовий експерт.
		Таким чином, елемент "Дарниця" у позначенні "Корвалол-Дарниця" вказує на конкретного виробника фармацевтичних препаратів - відповідача-3, та має виключати можливість виникнення у пересічного споживача думки про те, що товари (фармацевтичні препарати), які марковані знаком "Корвалол-Дарниця", виробляються ПАТ «Фармак» (позивачем).
		За таких обставин, при встановленні схожості знаків "Корвалол-Дарниця" та "Корвалол Corvalolum" вони мали порівнюватися в цілому, а не лише в межах елементу "Корвалол".
		Cудова колегія також зазначає, що в порушення приписів ст. 98 ГПК України судовий експерт вийшов за межі експертної компетенції при встановленні того, що інтересам позивача може бути завдано шкоди використанням знаку для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 щодо товарів 16 класу МКТП.
		При цьому колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять вищевказані висновки експертів №    003-TTM/18, № 57/10, № 01-10/17, № 007/18, відповідно до яких знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком "Корвалол Corvalolum", визнаним добре відомим в Україні.
		Вказані висновки експертів складені атестованими експертами в порядку, встановленому чинним законодавством, а тому судова колегія вважає їх належними та допустимими доказами, які в сукупності з іншими доказами у даній справі дозволяють повно та всебічно встановити обставини, що мають значення для справи.
		З аналогічних  міркувань суд відхиляє наявний у матеріалах справи висновок від 26.02.2018 № 006/18, складений експертом Чабанець Т. М. Так, встановлюючи схожість знаку для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 із добре відомим знаком "Корвалол Corvalolum" експерт Чабанець Т. М. порівнювала їх не в цілому, а лише в межах елементів "Корвалол", оскільки саме на цей елемент нібито падає логічний наголос. Також, у висновку експерта Чабанця Т. М. зазначено про ймовірність виникнення у споживача думки про те, що знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" є продовженням серії знаків позивача. Проте, вказані висновки суперечать висновкам експертів №    003-TTM/18, № 57/10, № 01-10/17, № 007/18, про що було зазначено вище.
		Між тим, як було вказано вище, елемент "Корвалол" втратив розрізняльну здатність та не може превалювати в порівнюваних позначеннях, що підтверджується наявними в матеріалах справи висновками експертів №    003-TTM/18, № 57/10, № 01-10/17, № 007/18.
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №    910/17792/17, зокрема:
		- визнано недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім'я Публічного акціонерного товариства "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037;
		- зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України виключити знак "Корвалол Corvalolum" із Переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
		Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення правильно з'ясував цю обставину та надав правову оцінку вказаному судовому рішенню (постанові Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №    910/17792/17), оскільки воно безпосередньо встановлює відсутність підстав для звернення до суду позивача в даній справі, тобто є обставиною, що має значення для правильного вирішення даної справи.
		Положеннями ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.
		Таким чином, судове рішення у справі № 910/17792/17 (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018), яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити. Так, судом встановлено факт того, що рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім'я Публічного акціонерного товариства "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037 є недійсними.
		Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, знак "Корвалол Corvalolum" отримав правову охорону на підставі вищевказаного рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (надалі також - Мінекономрозвитку) про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні від 20.06.2017.
		Зважаючи на те, що відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №    910/17792/17 визнані недійсними рішення Апеляційної палати Мінекономрозвитку від 20.06.2017 про визнання знака Корвалол Corvalolum добре відомим в Україні та виданий на підставі цього рішення наказ Мінекономрозвитку від 19.07.2017 № 1037, вказані акти можна вважати такими, що не набрали чинності від дати їх прийняття, та не можуть братись судом до уваги.
		Судова колегія критично оцінює доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції, прийнявши від відповідача-3 заяву про звільнення від доказування разом із доданою постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 та надавши їй правову оцінку, порушив норми процесуального права, так як 28.03.2018 було закінчено підготовче засідання у суді першої інстанції. Так, як вбачається з матеріалів справи, текст постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 було оприлюднено на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових           рішень - 06.07.2018 та був у загальному доступі, у тому числі для всіх учасників провадження у даній справі та для суду першої інстанції. Тому прийняття судом вказаної заяви відповідача-3 та взяття судом до уваги обстанин, встановлених у вищезазначеному судовому рішенні, не суперечить нормам чинного законодавства, у тому числі нормам ГПК України.
		Крім того, 30.05.2018 від експерта Сопової К.А. до суду першої інстанції надійшло клопотання про компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду та наданням письмових пояснень у розмірі 2 288,00 грн. Надаючи розрахунок відповідних витрат, експерт вказує на витрати з урахуванням двох викликів суду та часу на проїзд, а також час, витрачений для надання письмових пояснень.
		Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції, яким зазначено, що належних і допустимих доказів, які б підтверджували вартість проїзду, до матеріалів справи долучено не було, а час, витрачений для надання пояснень не може бути об'єктивно визначеним, оскільки є здебільшого оціночною сумою, а тому клопотання вірно не було задоволено судом першої інстанції.
		Приписи ст. 236 ГПК України передбачають, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		При ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (ст. 237 ГПК України).
		Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що він не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання 11.07.2018, оскільки матеріали справи містять докази, які підтверджують належне повідомлення представників позивача про дату та час відповідного судового засідання (а.с. 51-53, т. 8). 
		Так, представники апелянта  в суді апеляційної інстанції зазначали (представники інших сторін у справі - не заперечували), що 11.07.2018 на офіційному сайті господарського суду м. Києва у судових засіданнях було оголошено перерву з 11:10 год., у зв'язку з повідомленням про замінування приміщення господарського суду м. Києва та евакуацією працівників та відвідувачів. У вказаному оголенні було зазначено, що «про відновлення роботи буде повідомлено додатково». Після проведення патрульною поліцією перевірки приміщень господарського суду м. Києва, роботу суду було відновлено і того ж дня судом було проведено судове засідання у даній справі із затримкою часу початку судового засідання та винесено оскаржуване рішення. Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 11.07.2018 були присутні представники відповідача-3, а представник позивача звернувся до суду із заявою про причини неявки в судове засідання о 16:06 год. (а.с. 104, т. 8), тобто представник позивача свідомо не дочекався відновлення роботи господарського суду м. Києва у день, коли було призначене відповідне судове засідання,  та свідомо не скористався своїм правом прийняти участь у судовому засіданні, яке було проведено 11.07.2018 з 15:06 год. по 15:35 год. (а.с.88-89, т. 8), що не спростовано апелянтом.
		При цьому відповідно до приписів ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Колегія суддів також зазначає, що нез'явлення представників позивача в судове засідання 11.07.2018 не унеможливило вирішення справи по суті судом.
		Доводи, викладені апелянтами в апеляційній скарзі відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом першої інстанції.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
		Враховуючи, що фундаментальних порушень не встановлено, судове рішення у справі прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.
		За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського        суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, але не обмежуючись доводами апеляційної скарги відповідно до ч. 4  ст. 269 ГПК України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції від 11.07.2018 у даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог повністю слід залишити без змін.
		Судові витрати, у відповідності до вимог    ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача (апелянта).
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.    129,    269,    270,    275,    277,    282,    283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармак" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 залишити без змін.
		2. Матеріали справи № 910/13908/17 повернути до господарського суду міста Києва.
		Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
		Повний текст постанови підписаний: 28.12.2018.
		 
		Головуючий суддя                                                            М.Л.  Доманська 
		 
		Судді                                                                                С.В.  Сотніков
		 
		                                                                                А.А. Верховець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...