Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/2509/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2018. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2019.

Результат оскарження 11.04.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		(повне)
		м. Миколаїв.
		 
		17 грудня 2018 р.справа № 400/2509/18 
		Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,
		 
		представника позивача: Ісакова С.М.,
		представника відповідача 1: Набатова І.І.,
		представника відповідача 2: не прибув,
		представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3,
		 
		у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу
		 
		за позовомМиколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 
		до відповідачіввідповідач 1: Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030   відповідач 2: Конкурсна комісія з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва, вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачівтовариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв", вул. Погранична, 165, кв. 3, м. Миколаїв, 54003 
		провстановлення відсутності компетенції (повноважень) Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на прийняття рішення про призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та укладення договорів з переможцем конкурсу, оформлених наказом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 13 липня 2018 р. № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будників міста Миколаєва" та визнання його протиправним і скасування; визнання протиправними рішення та дій Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва, створеної наказом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 1 липня 2017 р. № 77 та скасування протоколів засідання Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва № 4 від 12 липня 2018 р. і № 5 від 13 липня 2018 р.
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Миколаївська міська рада (надалі - позивач або Міськрада) звернулась із адміністративним позовом до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (надалі - Відповідач 1 або Департамент ЖКГ) та Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва (надалі - Відповідач 2 або Конкурсна комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" (надалі - Третя особа або ТОВ "МДЛМ"), в якому просить суд:
		1) встановити відсутність компетенції (повноважень) Департаменту ЖКГ на прийняття рішення про призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та укладення договорів з переможцем конкурсу, оформлених наказом Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 р. № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва";
		2) визнати протиправними рішення та дій Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва, створеної наказом Департаменту ЖКГ від 1 липня 2017 р. № 77 та скасувати протоколи засідання Конкурсної комісії № 4 від 12 липня 2018 р. і № 5 від 13 липня 2018 р.;
		3) визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 р. № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва".
		Основною тезою позивача, на якій ґрунтуються його вимоги, є те, що Департамент ЖКГ наділений повноваженнями виключно щодо організації конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва, тоді як рішення про призначення управителя за результатами такого конкурсу приймає виключно виконавчий комітет Міськради. Позивач наголошує, що повноваження щодо призначення управителя Відповідачу 1 не делегувались. Також, позивач послався на численні порушення процедури проведення конкурсу: відсутність у складі конкурсної документації інформації про технічні характеристики кожного об'єкту конкурсу (будинку), що позбавило учасників конкурсу можливості завчасно визначити цінові пропозиції; відсутність в одному з протоколів Конкурсної комісії відомостей про ціну пропозиції щодо кожного з об'єктів конкурсу; конкурсна пропозиція Третьої особи взагалі не оцінювалась за балами Відповідачем 2; відсутність у складі пакета документів ТОВ "МДЛМ", який подавався на конкурс, свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість (надалі - ПДВ), тоді як Конкурсною комісією зафіксовано, що такий документ надавався. Крім того, на думку Позивача, Відповідач 1 порушив приписи Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині оприлюднення інформації про переможця конкурсу. Також, позовна заява містить доводи з приводу негативного економічного ефекту, який зазнали комунальні підприємства Міськради, у зв'язку із призначенням управителем ТОВ "МДЛМ".
		Відповідач 1 адміністративний позов не визнав, у відзиві та інших процесуальних заявах вказав на наступне: доводи позивача щодо порушення процедури проведення конкурсу, які зводяться до констатації недоліків протоколів Конкурсної комісії, не кореспондують його позовним вимогам, адже позивач не вимагає скасування тих протоколів Конкурсної комісії, в яких містяться такі недоліки. Відповідач 1 наполягає на тому, що він наділений правом як організовувати конкурс з призначення управителя багатоквартирними будинками в м. Миколаєві, так і призначати управителя за результатом такого конкурсу, що підтверджується нормами Положення про Департамент ЖКГ та іншими нормативними актами (т. 1 а. с. 163-172, т. 2 а. с. 137-140).
		Відповідач 2 також не визнав позовних вимог і просив відмовити в задоволені адміністративного позову. На переконання Відповідача 2, Міськрада не має права на звернення до суду із цим позовом, так як Конкурсна комісія не є органом місцевого самоврядування, відповідно, і її рішення не є актами органу місцевого самоврядування, а тому у Позивача відсутнє право вимоги в даному спорі. Конкурсна комісія вважає, що всі процедурні приписи нею дотримані: інформація про технічні характеристики кожного об'єкту конкурсу є додатком до конкурсної документації та була відома учасникам конкурсу; ціна пропозиції учасника конкурсу не обов'язково заноситься до протоколу засідання Конкурсної комісії; так як Третя особа залишилась єдиним учасником конкурсу, пропозиція якого не була відхилена, то в такому випадку оцінювати її за балами немає сенсу; ТОВ "МДЛМ" надало довідку про те, що на момент проведення конкурсу воно не було платником ПДВ, що виключає необхідність подання свідоцтва платника цього податку (т. 1 а. с. 180-185, т. 2 а. с. 137-140).
		Третя особа у своїх поясненнях також заперечила порушення Конкурсною комісією процедури проведення конкурсу та невідповідність її протоколів фактичним обставинам. З приводу відсутності свідоцтва платника ПДВ Третя особа зазначила, що на час проведення конкурсу вона не була платником цього податку, а тільки подала заявку на його отримання. Не погодилась Третя особа і з доводами Міськради про відсутність у Департаменту ЖКГ права на призначення управителя багатоквартирних будинків, так як вважає, що останній є виконавчим органом Міськради і наділений такими повноваженнями в силу положення та закону. Також, Третя особа посилається на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 р. у справі № 1440/1812/18, предметом оскарження в якій був наказ Департаменту ЖКГ про оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків в м. Миколаєві. Вважає, що вказане рішення суду має преюдиціальне значення для розгляду даної справи, так як ним вже надана оцінка діям Відповідача 1 щодо оголошення конкурсу та визначення його переможця і суд не знайшов порушень в діях Відповідача 1 (т. 1 а. с. 187-204).
		В судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої доводи, викладені у процесуальних заявах.
		За клопотанням позивача справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження (т. 1 а. с. 2-3).
		У підготовчому засіданні 14 листопада 2018 р. суд задовольнив клопотання представника Третьої особи та відклав підготовче засідання на 3 грудня 2018 р. (т. 1 а. с. 216-217).
		3 грудня 2018 р. проведено підготовче засідання, за наслідками якого прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (т. 2 а. с. 127-130).
		Також, у підготовчому засіданні судом вирішено письмове клопотання Третьої особи про залишення без розгляду частини позовних вимог та усне клопотання, в якому представник Третьої особи просив суд не приймати до уваги докази, подані позивачем 30 листопада 2018 р., у задоволені яких заявнику відмовлено (т. 2 а. с. 116-117).
		Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
		З приводу доводів Відповідача 2 та Третьої особи про відсутність у Міськради права на звернення до суду із цим позовом, слід зазначити таке.
		Предметом спору в даній справі є акти Департаменту ЖКГ та Конкурсної комісії, а також дії останньої під час проведення конкурсу.
		Як визначено п. 1.1. Положення про Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради, затверджений рішенням Міськради від 23 лютого 2017 р. № 16/32, Департамент ЖКГ є виконавчим органом Міськради. В свою чергу, Конкурсна комісія створена наказом Департаменту ЖКГ (т. 1 а. с. 30 зворот), тобто є його тимчасовим органом, утвореним на виконання завдань Департаменту ЖКГ.
		Згідно із ст. 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 71 ч. 5 того ж Закону, яка визначає гарантії місцевого самоврядування, органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Отже, Законом прямо передбачено право Міськради на звернення до суду з приводу визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, якщо такі акти обмежують повноваження особи, яка звернулась за судовим захистом.
		В даному спорі Позивач скаржиться на те, що Департамент ЖКГ обмежив його права, шляхом прийняття рішення про призначення управителя багатоквартирних будинків, що є виключною компетенцією виконавчого комітету Міськради.
		Таким чином, Міськрада мала право на звернення до суду із цим позовом і заявлені нею вимоги узгоджуються із приписами ст. 71 ч. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		Також, суд вважає за доцільне надати оцінку зауваженням всіх учасників справи з приводу порушення прав комунальних підприємств Міськради, які в результаті конкурсу втратили право на обслуговування будинків і, відповідно, прибуток.
		В першу чергу слід зауважити, що такі підприємства є самостійними юридичними особами і на власний розсуд визначають доцільність захисту своїх прав в судовому порядку.
		Як визначено ст. 2 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Таким чином, адміністративний суд діє на захист прав у публічно-правових відносинах, в той час як захист майнових прав не є компетенцією і завданням адміністративного суду. В контексті даного спору, вищенаведені приписи процесуального законодавства слід розуміти таким чином, що адміністративний суд перевіряє лише право і повноваження відповідачів на прийняття спірних актів, наявність повноважень на оголошення конкурсу і дотримання процедури його проведення, визначення переможця та призначення управителя, безвідносно до економічних наслідків і впливів, які мали результати конкурсу на комунальні підприємства Міськради.
		Оцінюючи наявність у Відповідача 2 повноважень на оголошення конкурсу, суд відзначає наступне.
		1 червня 2018 р. Департамент ЖКГ видав наказ № 77 "Про оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва" (надалі - Наказ № 77) (т. 1 а. с. 62).
		Наказом № 77 вирішено: 1) оголосити конкурс з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва; 2) відповідно до складеного переліку будинків, визначити об'єкти конкурсу; 3) створити Конкурсну комісію та затвердити її склад; 4) затвердити положення про Конкурсну комісію.
		Норми, які врегульовують питання оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків, містяться в Законах України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" і "Про житлово-комунальні послуги".
		Як визначено ст. 13 ч. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. Цей Закон набирає законної сили з 1 липня 2015 р. (ст. 13 ч. 1 Закону).
		З наведеної норми слідує, що у випадку, коли співвласники багатоквартирного будинку до 2 липня 2016 р. не визначились із формою управління таким будинком, виконавчий орган місцевої ради, або інший орган, якому таке право делеговано, на конкурсних засадах призначає управителя. Дана норма в наведеній редакції є чинною до тепер.
		9 листопада 2017 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
		Пунктом 1 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Датою набрання чинності цим Законом є 10 грудня 2017 р., відповідно, 10 червня 2018 р. він введений в дію.
		Різні дати набрання Законом чинності та введення його в дію пояснюються тим, що сам Закон містить положення, які покладають на виконавчий орган місцевої ради або інший орган, якому такі функції делеговані, обов'язок провести конкурс з призначення управителя багатоквартирних будинків.
		Так, відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", виконавчий орган місцевої ради (або інший орган - суб'єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя.
		Таким чином, сам Закон України "Про житлово-комунальні послуги" набрав чинності 10 грудня 2017 р., але реалізація його норм в частині оголошення і проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків відкладена на півроку, до 10 червня 2018 р.
		Підтвердженням такого тлумачення, є зміст наступних змін до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень. Так, 7 червня 2018 р. Законом України "Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення порядку введення в дію Закону", законодавець вніс зміни до останнього Закону і визначив, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім, в тому числі, пункту 6, який вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.
		Отже, ці зміни прямо оговорили, що п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", яким передбачено оголошення і проведення конкурсу з призначення управителя протягом 3 місяців з моменту отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом, яким є 10 грудня 2018 р., відповідно, п. 6 введено в дію 10 червня 2018 р.
		Зазначене спростовує доводи позивача про те, що відповідач мав право на оголошення конкурсу тільки після отримання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку, так як відповідна норма введена в дію тільки 10 червня 2018 р., тоді як конкурс Відповідачем 1 оголошено 1 червня 2018 р. і на час оголошення конкурсу застосуванню підлягали норми ст. 13 ч. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", яка не містить обмежень щодо оголошення конкурсу в частині строків і отримання протоколів співвласників.
		19 вересня 2016 р. виконавчим комітетом Міськради прийнято рішення № 845 "Про житлово-комунальні послуги, які виборюються на конкурсних засадах" (надалі - Рішення № 845) (т. 1 а. с. 35).
		Рішенням № 845 передбачено, що житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком виборюються на конкурсних засадах (п. 1); Департамент ЖКГ призначено організатором таких конкурсів (п. 2).
		Рішення № 845 суд розглядає як таке, що свідчить про делегування виконавчим комітетом Міськради Департаменту ЖКГ повноважень виключно на оголошення і проведення конкурсу.
		Підсумовуючи викладене, суд не знаходить порушень в діях Відповідача 1 щодо оголошення Наказом № 77 конкурсу на призначення управителя багатоквартирних будинків в м. Миколаєві, так як таким правом він був наділений Рішенням Міськради № 845, а норми п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", які пов'язували право Відповідача 1 на оголошення конкурсу із отриманням ним протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку, введені в дію пізніше оголошення конкурсу і Відповідач 1 вірно керувався ст. 13 п. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", про що свідчить пряме посилання на неї в Наказі № 77.
		Суд звертає увагу на те, що в тексті позову неодноразово наголошується на відсутності у Відповідача 1 повноважень на оголошення конкурсу на призначення управителя багатоквартирних будинків, та на незаконності Наказу № 77, яким такий конкурс оголошено, але позивач не просить про його скасування - всі його позовні вимоги стосуються тільки кінцевого результату конкурсу - призначення управителя.
		Надалі суд надає оцінку тим порушенням з боку Конкурсної комісії, які вплинули на результат конкурсу.
		Наказом Департаменту ЖКГ від 6 червня 2018 р. № 79 "Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва" (надалі - Наказ № 79): 1) затверджено конкурсну документацію з додатками; 2) протягом 7 днів з дня затвердження конкурсної документації Департамент ЖКГ повинен опублікувати в засобах масової інформації інформаційне повідомлення про оголошення конкурсу (т. 1 а. с. 92-97). Аналогічні за змістом норми містить Протокол № 1 від 5 червня 2018 р. Конкурсної комісії (т. 1 а. с. 36).
		Як визначено п. 3 пп. 6 Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 червня 2016 р. № 150 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2016 р. за № 893/29023 (надалі - Порядок № 150), для проведення конкурсу конкурсна комісія готує конкурсну документацію, яка затверджується його організатором. Конкурсна документація повинна містити технічну характеристику кожного об'єкта конкурсу за показниками згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		У п. 6 конкурсної документації, зазначено, що перелік будинків, які входять до об'єктів конкурсу та їх технічна характеристика міститься в додатку № 1 до конкурсної документації (т. 1 а. с. 94).
		Разом із тим, як у конкурсній документації, так і в Наказі № 77, яким вона затверджена, додаток № 1 відсутній.
		За приписами ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Відповідач 2 тільки бездоказово стверджує, що додаток № 1, який містив технічну характеристику кожного об'єкта конкурсу, був затверджений разом із конкурсною документацією Наказом № 79, а саме 6 червня 2018 р., але таке твердження Відповідача 2 спростовується листом виконавчого комітету Міськради від 10 серпня 2018 р., з якого слідує, що 7 червня 2018 р. на офіційному Інтернет-порталі Міськради було розміщено оголошення про проведення конкурсу, але файл "Перелік будинків, що входять до об'єктів конкурсу та технічна характеристика багатоквартирних будинків (що входять до об'єктів конкурсу)" додатково розміщено лише 9 липня 2018 р. о 15:47 год. (т. 1 а. с. 141).
		З урахуванням викладеного, слід зробити висновок, що на дату затвердження конкурсної документації - 6 червня 2018 р., технічна характеристика кожного об'єкта конкурсу була відсутня, що є порушенням вищенаведеного п. 3 пп. 6 Порядку № 150.
		Суд звертає увагу на те, що розкриття конкурсних пропозицій учасників відбулось 10 липня 2018 р. о 10:00 год., а технічна характеристика об'єктів конкурсу розміщена на офіційному Інтернет-порталі Міськради менше ніж за добу - 9 липня 2018 р. о 15:47 год.
		Слід зазначити, що технічна характеристика кожного об'єкта конкурсу є найсуттєвішою складовою, на підставі якої учасники конкурсу визначаються із власною ціновою пропозицією, а тому її відсутність на момент затвердження конкурсної документації і оприлюднення за добу до розкриття конкурсних пропозицій учасників, є суттєвим і грубим порушенням Порядку № 150 з боку Відповідача 2.
		На відсутність у конкурсній документації технічної характеристики кожного об'єкта конкурсу, звертали увагу Конкурсної комісії і учасники конкурсу.
		Так, 25 червня 2018 р. житлово-комунальне підприємство Міськради "Південь" (надалі - ЖКП "Південь") надіслало на адресу Відповідача 2 лист, в якому зазначило, що додаток № 1 до конкурсної документації містить тільки перелік об'єктів конкурсу, тобто будинків, без їх технічних характеристик, що унеможливлює об'єктивний розрахунок ціни послуги за кожним будинком (т. 1 а. с. 144-146).
		На цей лист Конкурсна комісія відповідала, що учасником конкурсу є особа, яка подала відповідну заяву організатору конкурсу, а оскільки ЖКП "Південь" такої заяви на момент отриманя вищезазначеного листа не подавало, відповідно, воно не набуло статусу учасника конкурсу і у Конкурсної комісії відсутній обов'язок розглядати по суті порушені в листі питання (т. 1 а. с. 147-148).
		Відповідно до п. 1 конкурсної документації, учасником конкурсу є фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка має намір взяти участь у конкурсі та подала відповідну заяву організатору конкурсу (т. 1 а. с. 93). Аналогічне визначення учасника конкурсу міститься і в Порядку № 150.
		Пунктом 9 конкурсної документації, затвердженої Департаментом ЖКГ, визначено, що складовою конкурсної пропозиції, є заява про участь у конкурсі (т. 1 а. с. 95).
		В той же час, із аналізу Порядку № 150 слідує, що заява про участь у конкурсі не є частиною конкурсної пропозиції учасника і подається окремо від неї.
		Протилежне тлумачення Порядку № 150, застосоване Відповідачем 2, призводить до колізії, коли статус учасника конкурсу особа набуває вже під час розкриття його конкурсної пропозиції та визначення результатів конкурсу, що суперечить змісту правового регулювання даних правовідносин, так як після подання заяви про участь в конкурсі і до моменту його проведення, особа набуває статус його учасника та наділяється певними правами, реалізація яких унеможливлена включенням Відповідачем 2 заяви до складу конкурсної пропозиції.
		Зокрема, п. 8 Порядку № 150 наділяє учасника конкурсу правом не пізніше ніж за десять календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій письмово звернутися за роз'ясненнями щодо змісту конкурсної документації до організатора конкурсу, який зобов'язаний надіслати йому протягом трьох робочих днів з дня отримання звернення письмову відповідь, яку може оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.
		Та обставина, що Конкурсна комісія безпідставно включила до складу документів конкурсної пропозиції і відповідну заяву, призвела до того, що учасники конкурсу були обмежені в реалізації своїх прав на роз'яснення змісту конкурсної документації, що підтверджується ситуацією із ЖКП "Південь".
		Наступним порушенням, яке допустила Конкурсна комісія, є відсутність у протоколі № 3 (т. 1 а. с. 40-46), яким оформлено розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями учасників, відомостей про конкретну ціну пропозиції щодо кожного багатоквартирного будинку.
		Як слідує з протоколу № 3, Відповідач 2 обмежився тільки загальною фразою про те, що ним оголошені цінові пропозиції всіх учасників конкурсу щодо кожного з будинків.
		В своїх процесуальних заявах і під час судового розгляду Відповідач 2 наполягає на тому, що відсутність конкретної цифри ціни пропозиції у протоколі № 3 не є порушенням процедури проведення конкурсу, так як ці дані несуттєві. Суд не погоджується з такими доводами Відповідача 2.
		Пункт 3 розділу IV Порядку № 150 визначає, що під час розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями конкурсна комісія перевіряє наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених конкурсною документацією, а також оголошує найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження кожного учасника конкурсу, ціну пропозиції щодо кожного багатоквартирного будинку, що входить до об'єкта конкурсу. Усі відомості щодо розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями вносяться до протоколу засідання конкурсної комісії.
		Отже, наведеною нормою Порядку № 150 передбачені відомості, які обов'язкові до оголошення Конкурсною комісією і серед них мається ціна пропозиції щодо кожного будинку і ці відомості є обов'язковими для внесення до протоколу, а тому Відповідач 2 не міг обмежитись лише загальною вказівкою про те, що ним оголошена ціна пропозиції учасника, без фіксації у протоколі № 3 її конкретного значення.
		До того ж, як слідує з конкурсної документації, такий критерій, як ціна пропозиції є найбільш вагомим показником у визначенні переможця конкурсу і оцінена відповідачами у 50 балів із 100 можливих.
		З приводу необхідності надання конкурсній пропозиції Третьої особи бальної оцінки, слід зазначити наступне.
		12 липня 2018 р. відбувся розгляд конкурсних пропозицій учасників конкурсу, про що складено протокол № 4 (т. 1 а. с. 53-57). Як слідує з цього протоколу, конкурсні пропозиції всіх учасників, крім ТОВ "МДЛМ", були відхилені, у зв'язку з невідповідністю конкурсної пропозиції конкурсній документації.
		Суд вважає за необхідне зауважити, що розгляд питання про правомірність відхилення конкурсних пропозицій інших учасників конкурсу виходить за межі предмету доказування в даній справі, а тому суд не досліджує дане питання і надає оцінку виключно діям Конкурсної комісії щодо дотримання процедури проведення конкурсу.
		На думку позивача, Конкурсна комісія повинна була оцінити за бальною системою, яка міститься в конкурсній документації, пропозицію Третьої особи, навіть незважаючи на те, що остання була єдиним учасником конкурсу, пропозиція якого не була відхилена, в той час як Конкурсна комісія дотримується протилежного погляду - так як пропозиція ТОВ "МДЛМ" серед всіх учасників конкурсу єдина залишилась не відхиленою, то Третя особа автоматично визнається переможцем конкурсу і відсутня необхідність бальної оцінки її пропозиції.
		У разі якщо у конкурсі взяв участь тільки один учасник і його пропозиція не була відхилена, він оголошується переможцем конкурсу (п. 4 розділу V Порядку № 150). Аналогічну за змістом норму містить п. 8 абз. 2 конкурсної документації (т. 1 а. с. 95). На переконання Відповідача 2, саме ці положення свідчать про відсутність необхідності оцінки конкурсної пропозиції Третьої особи за балами.
		Судом вже зазначалось, що статус учасника конкурсу за приписами конкурсної документації і Порядку № 150 особа набуває з моменту подання відповідної заяви. Окрім ТОВ "МДЛМ", заяви про участь в конкурсі подали ще 4 житлово-комунальних підприємства, які і стали учасниками конкурсу поряд із Третьою особою. Отже, участь у конкурсі приймало не тільки ТОВ "МДЛМ", а тому застосовувати положення п. 4 розділу V Порядку № 150 в даному випадку не має підстав, так як вони нормують ситуацію, коли з самого початку в конкурсі бере участь один учасник, тоді як в даному випадку участь у конкурсі приймали 5 суб'єктів і незважаючи на відхилення конкурсної пропозиції 4 з них, вони зберегли статус учасників конкурсу.
		У п. 7 конкурсної документації (т. 1 а. с. 95) передбачено, що мінімальна кількість балів, яка достатня для обрання учасника переможцем конкурсу дорівнює 70 балам.
		Тобто, сама конкурсна документація встановлює мінімальний рівень оцінки учасника для визнання його переможцем конкурсу, безвідносно до кількості учасників конкурсу - один чи декілька. Таку норму слід розглядати як запобіжник випадкам, коли у конкурсі приймає участь тільки одна особа, але і її пропозиція повинна відповідати мінімальним вимогам і критеріям.
		Відсутність бальної оцінки конкурсної пропозиції ТОВ "МДЛМ" з боку Відповідача 2 не дозволяє визначити, чи набрало товариство мінімальну кількість балів, передбачену п. 7 конкурсної документації, достатню для оголошення його переможцем.
		Згідно із п. 6 розділу IV Порядку № 150, оцінювання конкурсних пропозицій здійснюється за бальною системою, що визначається організатором конкурсу, з урахуванням такого розподілу балів за критеріями оцінювання: ціна послуги - до 35 балів. Основним критерієм під час оцінювання є найнижча ціна послуги, що становить 35 балів. В той же час, Відповідач 2 у конкурсній документації визначив ціну послуги у 50 балів, що прямо суперечить наведеним положенням Порядку № 150. При цьому, Порядок № 150 не містить положень, які б дозволяли відступати від кількості балів за критеріями, визначеної самим Порядком.
		Також, суд звертає увагу, що одним з критеріїв оцінки конкурсної пропозиції учасників, є наявність досвіду роботи з надання послуг у сфері житлово-комунального господарства (т. 1 а. с. 94 зворот). У довідці ТОВ "МДЛМ" (т. 1 а. с. 140) зазначено, що товариство створено лише в червні 2018 р., тоді як конкурс оголошено Наказом № 77 від 1 червня 2018 р., а тому ТОВ "МДЛМ" об'єктивно не може мати такий досвід. При цьому, слід зазначити, що досвід роботи повинен мати саме учасник конкурсу, яким є ТОВ "МДЛМ", а не його посадові особи.
		Однією з вимог конкурсної документації, є подання учасником конкурсу засвідченої копії свідоцтва платника ПДВ, якщо учасник конкурсу є платником цього податку (т. 1 а. с. 95).
		В матеріалах справи мається довідка Третьої особи, яка подавалась до Конкурсної комісії, з якої слідує, що ТОВ "МДЛМ" створено тільки у червні 2018 р. і на час оголошення конкурсу - 1 червня 2018 р., ще не мало статусу платника ПДВ, а тільки звернулось до фіскальної служби за отриманням відповідного свідоцтва (т. 1 а. с. 140).
		Третя особа трактує положення конкурсної документації таким чином, що свідоцтво платника ПДВ надається тільки у випадку, коли учасник вже є платником ПДВ. Так як на час проведення конкурсу вона не була зареєстрована в установленому порядку платником ПДВ, а тільки подала заявку про таку реєстрацію, то наявність для неї свідоцтва платника ПДВ не обов'язкова.
		Таке тлумачення суд знаходить хибним. Вочевидь, конкурсну документацію слід розуміти таким чином, що свідоцтво платника ПДВ не подається лише тим учасником, який не є платником ПДВ і не перебуває в процесі реєстрації платником ПДВ. Протилежний підхід означатиме, що конкурсна документація дозволяє учасникам подавати документи, які посвідчують її правосуб'єктність з відкладальною умовою, в майбутньому. Якщо керуватись логікою Третьої особи в цьому питанні, то можливо стверджувати, що подання реєстраційних документів не обов'язкове, якщо особа отримає їх в наступному, що суперечить змісту конкурсної документації і Порядку № 150 - на момент подання конкурсної пропозиції особа повинна надати всі документи, які фіксують її статус.
		Крім того, Третя особа не могла знати чи буде видано їй свідоцтво платника ПДВ - вона є тільки суб'єктом звернення з цього питання, але у своїй конкурсній пропозиції ціна послуги розрахована нею вже з врахуванням ПДВ, що підтвердив і представник Третьої особи.
		Навіть якщо не брати до уваги вищезазначене, то слід вказати на те, що Третя особа у реєстрі наданих документів зазначила перекручені відомості - у цьому документі нею вказано, що у складі документів конкурсної пропозиції подається довідка саме про реєстрацію платником ПДВ (т. 1 а. с. 139), хоча як встановлено судом, Третьою особою подана лише довідка, яка свідчить про ініціювання нею питання про отримання свідоцтва платника ПДВ.
		Так само і Конкурсна комісія, перевіряючи комплектність документів ТОВ "МДЛМ" зафіксувала, що останнім надане саме свідоцтво платника ПДВ, замість вищеописаної довідки (т. 1 а. с. 47).
		Відповідно до розділу IV п. 5 Порядку № 150 за результатами розгляду конкурсних пропозицій конкурсна комісія відхиляє їх за наявності таких підстав - встановлено факт подання учасником конкурсу недостовірної інформації, що впливає на прийняття рішення.
		13 липня 2018 р. Відповідач 2 склав протокол № 5, яким Третя особа визнана переможцем конкурсу за всіма об'єктами (т. 1 а. с. 58-61).
		Встановлені судом обставини справи, а саме:
		- відсутність на момент затвердження конкурсної документації технічної характеристики кожного об'єкта конкурсу і розміщення її на офіційному Інтернет-порталі Міськради менше ніж за добу до моменту розкриття конкурсних пропозицій;
		- безпідставне включення Конкурсною комісією до складу конкурсної документації заяви на участь у конкурсі, що призвело до отримання особами статусу учасника конкурсу лише в момент розкриття їх конкурсних пропозицій, що в свою чергу потягло за собою неможливість реалізації цими особами прав учасника конкурсу до моменту розкриття конкурсних пропозицій, зокрема права на роз'яснення Відповідачем 2 конкурсної документації;
		- відсутність у протоколі № 3 відомостей про конкретну ціну пропозиції кожного з учасників щодо всіх об'єктів конкурсу;
		- відсутність оцінки конкурсної пропозиції ТОВ "МДЛМ" за балами;
		- відсутність у Третьої особи свідоцтва платника ПДВ;
		- неможливість підтвердження Третьою особою досвіду роботи з надання послуг у сфері житлово-комунальних послуг, що є обов'язковим критерієм оцінки її конкурсної пропозиції,
		дозволяють суду стверджувати, що Конкурсна комісія допустила системні і суттєві порушення процедури проведення конкурсу, які унеможливлюють об'єктивне визначення його результатів, а тому протоколи № № 4 і 5 Конкурсної комісії, якими оформлено розгляд конкурсних пропозицій і визначення переможця конкурсу відповідно, слід скасувати.
		При цьому, оскільки в протоколі № 4 йдеться не тільки про конкурсну пропозицію Третьої особи, а й інших учасників конкурсу, протокол № 4 слід скасувати тільки в частині визнання конкурсної пропозиції ТОВ "МДЛМ" по об'єктах № № 1, 2 і 3 такою, що відповідає конкурсній документації.
		У своїх поясненнях Третя особа посилається на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 1440/1812/18 від 11 жовтня 2018 р. (т. 1 а. с. 174-178), яким, на її думку, вже вирішено спір про законність визначення переможця конкурсу про призначення управителя багатоквартирних будинків в м. Миколаєві, а тому таке рішення має преюдиціальне значення для вирішення даної адміністративної справи, так як фактично в рамках даної справи розглядається тотожній спір з приводу тих же обставин.
		За правилами ст. 78 ч. 4 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Слід зазначити, що предмет доказування в даній справі зовсім інший ніж у справі № 1440/1812/18 - якщо в останній суд досліджував тільки законність оголошення конкурсу Наказом № 77, який і був предметом спору, то в даній справі позивачем заявлені вимоги, які виходять за межі оголошення конкурсу, а саме дотримання Конкурсною комісією процедури його оголошення і проведення та наявність у Департаменту ЖКГ повноважень на призначення управителя за результатами цього конкурсу. Необхідно звернути увагу і на те, що суб'єктний склад у справі № 1440/1812/18 відрізняється від даної справи - позивачем у вказаній справі виступало ЖКП "Південь", а не Міськрада, і серед відповідачів була відсутня Конкурсна комісія, єдиною вимогою у справі № 1440/1812/18 є визнання протиправним і скасування Наказу № 77, який не оскаржується в цій справі, а тому не має підстав вважати, що судом розглядається той самий спір.
		Крім того, за наведеними правилами ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню саме обставини, тоді як вони і не є спірними в цій справі - різниться тільки їх правова оцінка учасниками, а тому наявність судового рішення у справі № 1440/1812/18 не має значення для розгляду цієї адміністративної справи.
		13 липня 2018 р. Відповідач 1 видав наказ № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва" (надалі - Наказ № 96) (т. 1 а. с. 126). Цим наказом ТОВ "МДЛМ" призначено управителем багатоквартирних будинків по об'єктах конкурсу № № 1, 2, 3, а також заступника директора Департаменту ЖКГ Рєпіна О.В. уповноважено підписати договори про надання послуг з управління багатоквартирними будинками від імені їх співвласників із переможцем конкурсу, строком на 1 рік.
		Позивач заперечує наявність у Департаменту ЖКГ компетенції (повноважень) на призначення управителя багатоквартирних будинків. На його переконання, такі повноваження має тільки виконавчий комітет Міськради, який ці повноваження Відповідачу 1 не делегував, а тому спірний Наказ № 96 видано останнім із перевищенням власної компетенції.
		Заперечення Департаменту ЖКГ полягають в тому, що відповідно до свого положення, він є виконавчим органом Міськради, а Законами України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право виконавчого органу Міськради на конкурсних засадах призначати управителів багатоквартирних будинків. До того ж, Рішенням № 845 виконавчий комітет Міськради делегував йому функції з організації конкурсу на призначення управителів багатоквартирних будинків, які включають в себе і призначення управителів за результатами оголошених ним конкурсів.
		Із прийняттям в 2015 р. Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" законодавець в такий спосіб врегулював правовідносини з організації конкурсу та призначення управителя: у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок (ст. 15 ч. 5 Закону).
		Ця ж норма містить і застереження про те, що у разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
		По суті такі ж самі норми містить і п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги": у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", виконавчий орган місцевої ради (або інший орган - суб'єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя.
		Отже, обома законами передбачено, що місцева рада або її виконавчий орган є первинними суб'єктами, які мають право на оголошення конкурсу та на призначення управителя, але обидва ці повноваження 1) на оголошення конкурсу і 2) на призначення управителя за результатом конкурсу, вони можуть делегувати іншому органу.
		Стаття 51 ч. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
		В той же час, ст. 11 ч. 1 цього Закону визначає, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, тобто виконавчим органом Позивача є не тільки його виконавчий комітет, а й інші органи.
		Це узгоджується визначенням терміну "виконавчий орган ради", який міститься в ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - це орган, який відповідно до Конституції України та цього Закону створюється сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
		У відповідності до п. 1.1. Положення про Департамент ЖКГ, останній є виконавчим органом Міськради (т. 1 а. с. 30 зворот).
		Таким чином, Відповідач 1 безумовно має статус виконавчого органу Міськради у сфері житлово-комунальних послуг, однак для оголошення конкурсу та призначення управителя Позивач повинен делегувати йому окремо кожну з таких функцій.
		Рішенням № 845 виконавчий комітет Міськради делегував Департаменту ЖКГ функції виключно з організації конкурсу на призначення управителя багатоквартирних будинків, тобто тільки з оголошення конкурсу і його проведення, але право на призначення управителя в Рішенні № 845 за Департаментом ЖКГ не закріплено, тоді як Відповідач 1 помилково вважає, що організація конкурсу охоплює собою і право на призначення управителя.
		При вирішенні питання про делегування Позивачем Відповідачу 1 повноважень саме з призначення управителя багатоквартирних будинків, слід взяти до уваги і наступні рішення Міськради.
		Так, 19 липня 2018 р. Міськрада прийняла низку рішень, якими, крім Наказів № 77 і 79, а також протоколів Конкурсної комісії № № 2, 4 і 5, визнала незаконним Наказ № 96 (т. 1 а. с. 130-134) та вирішила звернутись за судовим захистом (т. 1 а. с. 135-138).
		Слід зазначити, що за приписами ст. 71 ч. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", правом визнавати незаконними акти органів місцевого самоврядування наділений тільки суд, а тому самі по собі такі рішення Міськради не створюють правових наслідків у вигляді незаконності тих актів, про які йдеться в цих рішеннях, але ці рішення можуть розглядатись як свідчення того, що Міськрада, як орган, який первинно за законом має право призначати управителя багатоквартирних будинків і може делегувати таке право Департаменту ЖКГ, заперечує таке делегування та зазначає, що жодне з його рішень не слід трактувати, як делегування цієї функції Відповідачу 1.
		Що стосується оприлюднення Відповідачем 1 інформації про переможця конкурсу, то слід зазначити, що такі вимоги законодавства адресовані компетентному органу, який має право призначати управителя, тоді як Відповідач 1 такого права не мав, але оскільки він діяв виходячи з наявності у нього такого права, то безпідставно не виконав приписи Порядку № 150, відповідно до яких інформація про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них, відповідного оголошення. Оголошення має містити інформацію про повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) управителя, його контактні телефони, номер та дату укладання договору, ціну послуги (розділ V п. 6 абз. 3 Порядку № 150).
		При цьому така інформація щодо переможця конкурсу підпадає під визначення публічної інформації, наведене в ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації": публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, а тому на неї розповсюджуються вимоги цього Закону щодо її оприлюднення.
		Стаття 5 ч. 1 п. 5 КАС України одним із способів судового захисту визначає встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
		Суд констатує, що Відповідач 1 мав право на оголошення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків, але рішення про призначення такого управителя прийнято вже за межами його компетенції.
		З урахуванням викладеного, позовні вимоги про встановлення відсутності у Відповідача 1 компетенції на призначення управителя та укладення відповідних договорів та про скасування Наказу № 96 підлягають задоволенню.
		В той же час, така позовна вимога, як визнання протиправними рішення та дій Конкурсної комісії, з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва, не може бути задоволена - управитель багатоквартирних будинків призначений Наказом № 96, видавником якого є Департамент ЖКГ, а не Конкурсна комісія. Крім того, скасування Наказу № 96, яким призначений управитель, є окремою позовною вимогою, яка судом задоволена. Також, слід звернути увагу Позивача на те, що у випадку, коли кінцевим результатом дій суб'єкта владних повноважень є прийняття ним владного акту, то належним способом захисту є оскарження саме такого акту, а не дій, якщо вони самі по собі не порушують права позивача.
		З урахуванням викладеного, суд знаходить підстави для часткового задоволення позовних вимог.
		За правилами ст. 139 ч. 3 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Судовими витратами в даній справі є сплачений Позивачем судовий збір в загальному розмірі 5 286,0 грн. (т. 1 а. с. 4-6). Доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, Позивачу, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту ЖКГ, присуджуються судові витрати в розмірі 3 524,0 грн. Судові витрати з Конкурсної комісії не стягуються, так як остання є тимчасовим органом, створеним Департаментом ЖКГ і не має окремого від нього бюджетного фінансування.
		Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Адміністративний позов Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 26565573) до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707) та Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" (вул. Погранична, 165, кв. 3, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 42260846), задовольнити частково.
		2. Встановити відсутність компетенції (повноважень) Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707) на прийняття наказу від 13 липня 2018 р. № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будників міста Миколаєва" та укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком із товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" (вул. Погранична, 165, кв. 3, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 42260846).
		3. Наказ Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707) від 13 липня 2018 р. № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будників міста Миколаєва", визнати протиправним і скасувати.
		4. Протокол № 4 від 12 липня 2018 р. засідання Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707) в частинах визнання конкурсної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" (вул. Погранична, 165, кв. 3, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 42260846) по об'єктах № № 1, 2, 3 такою, що відповідає конкурсній документації та встановлення відсутності відхилень від неї, скасувати.
		5. Протокол № 5 від 13 липня 2018 р. засідання Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707), скасувати.
		6. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними рішення і дій Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707), створеної наказом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707) від 1 липня 2018 р. № 77 "Про оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва", відмовити.
		7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 03365707) на користь Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 26565573) судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 524,0 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
		8. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
		 
		 
		 
		Повне рішення виготовлено
		26 грудня 2018 р.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                 А. О. Мороз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...