Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11186/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; управління об'єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об'єктів права державної та комунальної власності; здійснення державних закупівель.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2018. Зареєстровано: 06.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2019.

Результат оскарження 16.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		28 грудня 2018 року                      № 826/11186/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Фонду державного майна України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача про визнання протиправним та скасування наказу,
		ВСТАНОВИВ: 
		Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - позивач) звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України № 590 від 02.05.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів».
		В обгрунтування заявленого позову позивач вказує, що справа про банкрутство державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» із 16.10.2009 знаходиться в провадженні господарського суду Черкаської області, ухвалою суду від 22.12.2014 затверджено план санації боржника. Оскільки підприємство перебуває в процедурі санації і згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013), який є спеціальним та має пріоритет перед іншими законодавчими актами, зокрема Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», можливий продаж лише частини майна боржника виключно згідно з планом санації на відкритих торгах; можливість продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу визначена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише для недержавних підприємств.
		Крім того, позивач звертає увагу на те, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування кримінального провадження                   № 42015000000000924 від 20.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України за фактом незаконного відчуження майна  державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» та органи прокуратури продовжують вживати заходів для повернення державі будівель і споруд, які незаконно перейшли у приватну власність, оскаржуючи у господарському суді Черкаської області результати аукціонів з продажу майна вказаного підприємства, проведених 22.12.2014 та 26.12.2014, та вчинені за їх результатами правочини.
		Позивач також зазначає, що на даний час вирішується питання про передачу підприємства зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, оскільки це дозволить підвищити інвестиційну привабливість підприємства, залишити у власності держави це унікальне підприємство, яке є єдиним в Україні виробником важливої хімічної продукції (реагентів) для атомної енергетики та оборонної промисловості, забезпечити задоволення виробничих потреб атомних електростанцій та погасити заборгованість перед кредиторами.
		У відзиві на позовну заяву Фонд державного майна України зазначив, що рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» прийняте у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»; під час приватизації уповноважений орган управління такого підприємства не зможе відчужити майно без згоди органу приватизації; після приватизації підприємства всі його обов'язки та борги переходять до покупця; у разі проведення аукціону з умовами продажу можуть бути визначені додаткові умови продажу об'єкта приватизації, зокрема щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; чинність рішення про приватизацію сприяє збереженню майна підприємства та запобігає безпідставному його відчуженню. На підставі норм указаного закону та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також підлягає припиненню провадження у господарській справі №  05/14/2617 про банкрутство підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів». Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не є спеціальним і таким, що має пріоритет перед іншими законодавчими актами, у процесі приватизації майна підприємства-боржника, а також не містить такої норми. 
		Відповідач також повідомив, що Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» містить вичерпний перелік таких об'єктів і державне підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів» у зазначеному переліку не перебуває.
		Тому права позивача жодним чином не порушені, а відповідач, приймаючи рішення про приватизацію об'єкта права державної власності, дотримався всіх вимог, встановлених законом.
		Третя особа підтримала позицію позивача та у поясненнях вказала, що з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи та такі повноваження передаються керуючому санацією.
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		 
		Наказом Фонду державного майна України № 447 від 27.03.2018 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації в 2018 році» (із змінами) затверджено Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі, що передані в оренду, до якого включено державне підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів», яке наразі перебуває в процедурі санації.
		Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та на виконання пункту 2 наказу № 447 від 27.03.2018 Фондом державного майна України видано наказ № 590 від 02.05.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» (код за ЄДРПОУ 00205104), згідно з яким прийнято рішення про приватизацію вказаного підприємства шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні з умовами. 
		Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII  «Про приватизацію державного і комунального майна», який набрав чинності 07.03.2018, основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.
		Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі   Закону України   «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших актів законодавства (частина перша статті 7 «Про приватизацію державного і комунального майна»).
		Статтею 10 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна» визначений порядок приватизації державного і комунального майна, який передбачає, зокрема:
		-          формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації;
		-          опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;
		-          прийняття рішення про приватизацію, 
		та інші дії, після вчинення яких приймається рішення про завершення приватизації.
		Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України  від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Фондом державного майна України.
		Згідно із класифікацією об'єктів приватизації, визначеною статтею 5 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна», до об'єктів малої приватизації належать:
		1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об'єктів великої приватизації;
		2) окреме майно.
		Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;
		3) об'єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об'єкти;
		4) об'єкти соціально-культурного призначення.
		До об'єктів соціально-культурного призначення належать об'єкти освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об'єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;
		5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об'єктів великої приватизації;
		6) інші об'єкти, що не належать до об'єктів великої приватизації.
		Згідно з частиною першою статті 12 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна» рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку державної власності, що підлягають приватизації, приймається державним органом приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті. Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
		   У місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію уповноваженими органами управління передаються державним органам приватизації функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств. У разі непередачі об'єкта державної власності в установлений строк рішення про передачу такого об'єкта державної власності приймає Кабінет Міністрів України. Проект зазначеного рішення Кабінету Міністрів України готує Фонд державного майна України (частина друга статті 12 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна»).
		Відповідно до положень частини четвертої статті 12 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна» з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об'єкта приватизації для вказаних підприємств (товариств), їх уповноважених органів управління встановлюється ряд обмежень на вчинення щодо такого майна правочинів та інших дій без згоди органів приватизації.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна» одним із способів приватизації державного або комунального майна є продаж об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі на аукціоні з умовами.
		На офіційному веб-сайті Фонду державного майна України розміщено оголошення про продаж об"єкта приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" ( http://www.spfu.gov.ua/ua/sale-obj/2029).
		Об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах (частина перша статті 15 Закону України  від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна»).
		Згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна» особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
		Відповідно до пункту 23 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (із змінами), у разі проведення аукціону з умовами продажу можуть бути визначені додаткові умови продажу об'єкта приватизації, зокрема щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства. 
		Тобто, маючи передбачений законом обсяг повноважень, Фонд державного майна затвердив перелік об'єктів малої приватизації в 2018 році, який є чинним на час вирішення судом даного адміністративного позову, та в подальшому прийняв оскаржуване рішення про приватизацію конкретного об'єкта (державного підприємства), включеного до цього переліку, шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні з умовами.  
		Разом із тим, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна» справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Справи про банкрутство  підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.
		Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що наказ Фонду державного майна України №  590 від 02.05.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» прийнято без порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, в  межах, визначених для цього суб'єкта владних повноважень, та в передбачені законом порядок і спосіб, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
		Посилання позивача на листування щодо передачі ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів" зі сфери управління Фонду до сфери управління Міненерговугілля не впливає на встановлений законом обсяг повноважень відповідача щодо прийняття рішення про приватизацію підприємства.
		Одночасно суд звертає увагу позивача, що на офіційному веб-сайті Верховної ради України розміщена інформація щодо наявності наказу Фонду державного майна України від 13.03.2008 № 299 "Щодо прийняття рішення про продаж цілісного майнового комплексу Черкаського державного заводу хімічних реактивів"(http://zakon.rada.gov.ua/rada/card/v0299224-08), який було прийнято відповідно до пункту 2.1 Положення про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією об'єктів приватизації віднесені до груп В, Г, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 26.07.2002 № 1336, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 26.07.2002 № 226-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.08.2002 № 222 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2002 за № 784/7072, та плану приватизації цілісного майнового комплексу Черкаського державного заводу хімічних реактивів, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 04.03.2008 № 1-ПП (http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0299224-08), який позивачем не оскаржувався.
		Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Частиною другою  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед  законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Правилами частин третьої і четвертої  статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.  
		Згідно з частиною першою  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Позивач достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування обставин, на яких грунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
		Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку та правомірність свого рішення.
		За правилами частини 1  статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Також суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Що стосується доводів позивача про те, що до процесу банкрутства стратегічно важливого підприємства-боржника, яке перебуває в процедурі санації, має застосовуватись Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013), який є спеціальним та пріоритетним перед іншими законодавчими актами, та передбачає можливість продажу на відкритих торгах лише частини майна для задоволення вимог кредиторів, а не продаж у процесі малої приватизації на електронних аукціонах майна боржника як цілісного майнового комплексу та надходження коштів від продажу до державного бюджету, як передбачено Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», то вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки зводяться до оцінки різних механізмів та наслідків продажу майна державного підприємства-боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство та яке перебуває в процедурі санації.
		Натомість суд перевіряє законність рішення суб'єкта владних повноважень і надає йому оцінку лише в межах, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та з дотриманням принципів адміністративного судочинства, встановлених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Оскільки аналогічні порядок і наслідки припинення провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника, передбачені як Законом України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна», так і   Законом України від 14.05.1992 №  2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (з наступними змінами), тому питання щодо проведення подальшої санації боржника у разі вирішення питання про передачу підприємства зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і надання йому особливого статусу; припинення приватизації внаслідок включення цього об'єкта приватизації до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, або закриття провадженні у справі про його банкрутство за клопотанням Фонду державного майна України, а також інші питання щодо банкрутства боржника будуть вирішені господарським судом Черкаської області під час розгляду господарської справи №  05/14/2617.
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положення чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. 
		Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (код ЄДРПОУ 00041467) до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу № 590 від 02.05.2018 року відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Суддя                                                                                                М.А. Бояринцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...