Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/10075/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2019. Зареєстровано: 10.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2019.

Номер судового провадження: 2/308/4612/16

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/10075/16-ц
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		 
		16 жовтня 2018 року                                         місто Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
		 
		головуючого - судді Придачук О.А.
		секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П. 
		представника позивача - ОСОБА_1
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Ужгородської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачка звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Державного реєстратора Реєстраційної служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області (в процесі розгляду справи замінений процесуальним правонаступником - Ужгородською міською радою), відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (в процесі розгляду справи замінений належним відповідачем - Ужгородською міською радою), який мотивує тим, що 13.08.2004 року у відповідності до Договору купівлі-продажу нерухомого майна позивачка разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_4 набула права спільної часткової власності на житловий будинок із надвірними спорудами та огорожею площею 248 м. кв. в АДРЕСА_1. За наслідками проведеної реконструкції, 27.02.2009 року на ім'я співвласників було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - навчальний центр після реконструкції з надбудовою загальною площею 341 кв.м., згідно з рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради №24 від 28.01.2009 року. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24 лютого 2014 року було виділено в натурі ОСОБА_2 1/3 частину будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1, виділено в натурі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 2/3 частини будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1. Приміщення цокольного поверху (20,5 м2) залишити у спільному користуванні співвласників. Проведення будівельних робіт, щодо реалізації розподілу майна, а саме: влаштування сходової клітини з цокольного на перший поверх, закладання дверних та віконних прорізів покласти солідарно на ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Однак, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, не виконавши вищевказане рішення в частині проведення будівельних робіт щодо реалізації розподілу майна, одразу звернулися до державного реєстратора Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській з метою реєстрації за собою на підставі рішення суду права власності на 2/3 частини будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1. 24 червня 2014 року відповідно до заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_4, державним реєстратором ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23428070 на об'єкт: 2/3 частини навчального центру після реконструкції з надбудовою власної будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 214,7 м. кв., а також прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:14007576 від 24.06.2014 р. Відповідно позивачка вважає, що свідоцтво про право власності видане відповідачам підлягає визнанню недійсним, оскільки воно отримане з порушенням умов визначених рішенням суду про поділ майна. Водночас, незаконним є рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки під час проведення державної реєстрації не було перевірено виконання відповідачами рішення суду про поділ майна, а також відповідність поданих документів вимогам чинного законодавства.
		У судовому засіданні представник позивачки, позов підтримав у повному обсязі і просив його задовольнити.
		Представник Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, вирішення справи залишив на розсуд суду.
		Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
		Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, 13 серпня 2004 року у відповідності до Договору купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набула права спільної часткової власності на житловий будинок із надвірними спорудами та огорожею площею 248 м. кв. в АДРЕСА_1.
		За наслідками проведеної реконструкції, 27 лютого 2009 року на ім'я співвласників було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - навчальний центр після реконструкції з надбудовою загальною площею 341 кв.м., згідно з рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради №24 від 28 січня 2009 року.
		Згідно матеріалів справи також встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24 лютого 2014 року, що набуло законної сили 14 травня 2014 року, по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, третьої особи: виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про виділ частки в спільній власності, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, третьої особи: виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про виділ часки у спільній частковій власності, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третьої особи виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про виділ частки у спільній частковій власності, та про розподіл частки у спільній власності на нерухоме майно в АДРЕСА_1 загальною площею 341 м.кв., виділення в натурі та визнання права власності ОСОБА_7 на 339/341 частини у спільній частковій власності, ОСОБА_4 - на 1/341 частини у спільній частковій власності, ОСОБА_6 - на 1/341 частини у спільній частковій власності, було вирішено, зокрема: виділено в натурі ОСОБА_2 1/3 частину будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1, а саме: сходи (6,4 м2), чотири приміщення (1,6 м2), (6,2 м2), (11,0 м2) та (17,1 м2) - цокольного поверху будівлі, приймальню (20,0 м2), кабінет (18,5 м2), вбиральню (2,7 м2), кабінет (12,9 м2), коридор (10,2 м2) - першого поверху, що разом становить 106,6 м2; виділено в натурі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 2/3 частини будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1, а саме: кабінет (13,9 м2), сходи (10,3 м2) - першого поверху, коридор (12,2 м2), чотири кабінети (15,2м2), (18,0 м2), (21,3 м2), (9,1 м2), вбиральню (2,0 м2), підсобку (3,7 м2) - другого поверху, сходи (10,1 м2), два приміщення (75,9 м2), (8,5 м2), котельню (4,8 м2) сходи (9,7 м2) - третього поверху, що разом становить 214,7 м2, визнавши за ними право спільної, часткової власності на вказані приміщення в рівних частках по 1/2 кожній. Приміщення цокольного поверху (20,5 м2) залишено у спільному користуванні співвласників. Проведення будівельних робіт, щодо реалізації розподілу майна, а саме: влаштування сходової клітини з цокольного на перший поверх, закладання дверних та віконних прорізів покладено солідарно на ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
		Відповідно до ст. 14 ЦПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Водночас, як вбачається з відповіді Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 10.10.2016 р. №25/05-21 на адвокатський запит, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не виконавши судове рішення в частині проведення будівельних робіт щодо реалізації розподілу майна, одразу звернулися до державного реєстратора Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській з метою реєстрації за собою на підставі рішення суду права власності на 2/3 частини будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1.
		24 червня 2014 року відповідно до заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_4, державним реєстратором відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23428070 на об'єкт: 2/3 частини навчального центру після реконструкції з надбудовою власної будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 214,7 м. кв., а також прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:14007576 від 24.06.2014 р.
		Крім того, на підставі вказаного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором було внесено два записи про право власності до державного реєстру прав на нерухоме майно: 1) запис про право власності НОМЕР_1 від 24.06.2014 р. (форма власності: приватна; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: ?; власник: ОСОБА_4); 2) запис про право власності НОМЕР_2 від 24.06.2014 р. (форма власності: приватна; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: ?; власник: ОСОБА_3).
		Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
		Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
		Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Водночас для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер.
		Відповідно до абз. 1 п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ від 17 жовтня 2013 р. № 868 (далі - Порядок державної реєстрації №868) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, проводиться державним реєстратором органу державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна.
		Відповідно до абз. 2 п. 57 Порядку державної реєстрації №868 на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, державний реєстратор на кожний новостворений об'єкт відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 58 Порядку державної реєстрації №868 для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає: технічні паспорти на новостворені об'єкти нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси.
		Судом враховано, що в ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, третьої особи: виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про виділ частки у спільній власності судом було призначено судову будівельно - технічну експертизу і відповідно до висновку експерта від 11.06.2010 року встановлено, що реальний розподіл приміщень існуючої будівлі по вул. Лучкая, 16 з урахуванням належних їм 2/3 та 1/3 частки можливий при умові проведення будівельних робіт, а саме влаштування сходової клітини з цокольного на перший поверх, закладання дверних та віконних прорізів.
		Без проведення будівельних робіт реального розподілу приміщень не відбулося, новостворені об'єкти нерухомого майна у результаті виділу фактично утворені не були, тому не було визначених п. 57 Порядку державної реєстрації №868 підстав для оформлення свідоцтва на новостворений об'єкт нерухомого майна, з державною реєстрацією прав на такий об'єкт з відкриттям відповідного розділу у Державному реєстрі прав, присвоєння окремого реєстраційного номеру такому об'єкту та формування окремої реєстраційної справи. Крім того, без здійснення реального розподілу будинковолодіння розташоване за адресою АДРЕСА_1 фактично залишилося у спільній частковій власності позивачки ОСОБА_2 і відповідачів - ОСОБА_6 та ОСОБА_4
		Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23428070 від 24.06.2014 року, оскільки воно отримане з порушенням умов визначених рішенням суду про розподіл спільного майна. 
		Водночас, незаконним є і рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області про державну реєстрацію права власності та внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки під час проведення державної реєстрації не було перевірено виконання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 рішення суду про виділ майна, а також відповідність поданих документів вимогам чинного законодавства.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 15 Закону №1952-IV встановлено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
		Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		Згідно із пунктом20 Порядку державної реєстрації №868 За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
		Відповідно до п.п. 10 п. 37 Порядку державної реєстрації №868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		За приписами частини першої статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема,подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
		Відповідно до ч. 1. ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №1952-IV у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		З огляду на встановлені судом обставини, суд з урахуванням вищенаведеного, приходить до висновку, що оскаржені свідоцтво про право власності та рішення про державну реєстрацію прав підлягають визнанню незаконними та скасуванню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду.
		 
		Керуючись ст. ст. 182, 364 ЦК України, Законом України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 352, 354,355 ЦПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		 
		Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23428070 від 24.06.2014 року, відповідно до якого, об'єкт нерухомого майна: 2/3 частини навчального центру після реконструкції з надбудовою власної будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 214,7 м. кв. належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності.
		 
		Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області про державну реєстрацію прав і обтяжень від 24.06.2014 р., індексний номер:14007576.
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі - 1102 грн. 42 коп. (одна тисяча сто дві гривні 42 коп.).
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		 
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду .
		 
		 
		 
		Суддя Ужгородського 
		міськрайонного суду: О.А. Придачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...