Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/5015/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2019. Зареєстровано: 10.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2019.
Дата набрання законної сили: 11.02.2019
Номер судового провадження: 2/639/406/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 639/5015/18
		Провадження № 2/639/406/19
		 
		 
		РІШЕННЯ
		(заочне)
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		09 січня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді        - Труханович В.В.,
		за участю секретаря        - Кричевської В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/5015/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Каньлі імпорт» про визнання припиненими трудових відносин,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		12 вересня 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до Приватного підприємства «Каньлі імпорт» про визнання припиненими трудових відносин, в якій просила суд трудові відносини ОСОБА_1 з Приватним підприємством «Каньлі імпорт» визнати припиненими з дати набрання чинності рішенням суду у справі.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Рішення власників Приватного підприємства «Каньлі імпорт» від 05 травня 2015 року ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Приватного підприємства «Каньлі імпорт» з 06 травня 2015 року.
		Відповідно до Статуту Приватного підприємства «Каньлі імпорт» прийняття та звільнення директора підприємства належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників підприємства.
		30 травня 2018 року позивачем на ім'я засновників Приватного підприємства «Каньлі імпорт» було написано заяву про звільнення з посади директора підприємства за власним бажанням. Також, позивачем було вжито заходів щодо скликання позачергових зборів підприємства та повідомлення засновників підприємства про проведення позачергових зборів із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, про що був складений супровідний лист від 30 травня 2018 року до заяви про звільнення з посади директора підприємства.
		Вищезазначені заява про звільнення та супровідний лист до цієї заяви були направлені на адреси засновників підприємства, однак не були ними отримані та були повернуті за зворотньою адресою.
		15 червня 2018 року позачергові збори засновників не відбулися через відсутність кворуму для прийняття рішень з порядку денного.
		Позивач зазначає, що один з засновників підприємства ОСОБА_7, який фактично здійснював керівництво підприємством, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харкові. Фактичне місце знаходження інших співвласників підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_8 позивачу невідоме.
		Тому, на даний час, засновники відповідача не займаються та не опікуються підприємством, господарська діяльність підприємством не здійснюється. З огляду на народження позивачем дитини, вона має намір звільнитися з займаної посади та зайнятися вихованням дитини.
		Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.
		Позивач та її представник ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 16.08.2018 року, в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
		Представник відповідача по справі в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і представник позивача по справі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		       Суд, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини. 
		У судовому засіданні було встановлено, що рішенням власників Приватного підприємства «Каньлі імпорт» від 05.05.2015 року призначено директором Приватного підприємства «Каньлі імпорт» ОСОБА_1 з 06 травня 2015 року на підставі поданої заяви. (а.с. 6)
		Як вбачається з Наказу Приватного підприємства «Каньлі імпорт» від 06.05.2015 року № 
		2, ОСОБА_1 прийняла виконання обов'язків директора ПП «Каньлі Імпорт» з 06.05.2015 року, із посадовим окладом згідно з штатним розписом. (а.с. 7)
		Як вбачається з п. 1.2. Статуту Приватного підприємства «Каньлі імпорт» власником підприємства є:
		1. Громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 14.03.2007 року вхідною та вихідною адміністрацією Міністерства громадської безпеки, індифікаційний номер: НОМЕР_1.
		2. Громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_6, виданий 09.05.2008 року вхідною та вихідною адміністрацією Міністерства громадської безпеки, індифікаційний номер: НОМЕР_2.
		3. Громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт НОМЕР_7, виданий 06.01.2009 року вхідною та вихідною адміністрацією Міністерства громадської безпеки, індифікаційний номер: НОМЕР_3.
		Відповідно до п. 6.1. Статуту Приватного підприємства «Каньлі імпорт», керівництво підприємством здійснюється у відповідності із цим Статутом на основі поєднання прав співвласників та уповноваженого на проведення господарської діяльності керівника (директора) підприємства.
		В п. 6.2. Статуту зазначено, що управління підприємством здійснюється у відповідності з нижченаведеним: загальне керівництво підприємством здійснюють співвласники, а адміністративне - прийнятий до підприємства за трудовим договором директор. 
		До компетенції співвласників підприємства належить прийняття та звільнення працівників. (п.п. «В» п. 6.3. Статуту) (а.с. 8-15)
		ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 народилася дитина - ОСОБА_6, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_8, виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківський області 23 травня 2018 року. (а.с. 29)
		З того часу позивач вирішила звільнитися з займаної нею посади та повністю присвятити себе вихованню дитини.
		30 травня 2018 року ОСОБА_1 - директор Приватного підприємства «Каньлі імпорт», направила на адресу засновників підприємства заяву про звільнення її з посади директора. (а.с. 16)
		Разом заявою позивачем було також направлено супровідний лист з повідомленням про проведення позачергових зборів, які відбудуться 15 червня 2018 року о 14 год. 00 хв., за адресою: м. Харків, вул. Державінська, б. 38, 2 поверх, каб. 2, які були скликані відповідно до Наказу № 1 від 30 травня 2018 року. (а.с. 17, 18, 19, 20, 21, 24)
		Повідомлення про скликання позачергових зборів засновників підприємства також було опубліковане у газеті «Урядовий кур'єр». (а.с.22-23)
		15 червня 2018 року загальні збори засновників Приватного підприємства «Каньлі імпорт» не відбулися через відсутність кворуму (засновників), що підтверджується Протоколом від 15 червня 2018 року. (а.с. 25)
		Окрім того, позивач посилається на те, що один з власників Приватного підприємства «Каньлі імпорт» - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9, виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 24 січня 2018 року. Місце фактичного проживання інших власників їй не відоме. (а.с. 26)
		Відповідно до п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
		Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що «визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації».
		Згідно ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
		Відповідно до ст. 1 КЗпП України кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
		Статтею 2 КЗпП України передбачено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.
		За змістом ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.
		Згідно абз. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
		Відповідно до положень ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
		Власником підприємства у розумінні ст. 38 КЗпП України та трудового законодавства в цілому, вважається особа, яка створила підприємство, тобто засновник (засновники). Залежно від організаційно - правової форми підприємства, власником може бути засновник приватного підприємства, акціонери, учасники та ін.
		Позивач надіслала власникам підприємства заяву у якій просила звільнити її за власним бажанням з посади директора Приватного підприємства «Каньлі імпорт». Загальні збори не відбулися у зв'язку з тим, що власники не з'явилися на них.
		Отже, уповноважений на звільнення керівника орган відповідача проігнорував повідомлення позивача про звільнення і не розглянув по суті її заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього Статутом обов'язків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Відповідно до частини п'ятої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Відповідно до абз. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
		Отже, з огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими, судом встановлено порушення прав позивача, які підлягають захисту, оскільки не вирішення Приватним підприємством «Каньлі імпорт» та його органами питання про звільнення ОСОБА_1 є порушенням її права щодо вільного вибору праці.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Каньлі імпорт» про визнання припиненими трудових відносин підлягає задоволенню в повному обсязі.
		У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений останньою при зверненні до суду з позовною заявою.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 223, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 43, 55 ЦПК України, ст. 64 ГК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 5-1, 21, 36, 38, 233 КЗпП, суд -
		 
		ВИРІШИВ :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Каньлі імпорт» про визнання припиненими трудових відносин - задовольнити. 
		Трудові відносини ОСОБА_1 з Приватним підприємством «Каньлі імпорт» визнати припиненими з дати набрання чинності рішенням суду у справі.
		Стягнути з Приватного підприємства «Каньлі імпорт» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
		Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Найменування сторін:
		 
		Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_4, місце реєстрації: АДРЕСА_1.
		Відповідач: Приватне підприємство «Каньлі імпорт», код ЄДРПОУ 36370785, місцезнаходження: м. Харків, вул. Василя Стуса, б. 13-А. 
		 
		Повний текст рішення складено 09.01.2019 року.
		 
		Суддя         В. В. Труханович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...