Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/764/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано судом: 10.01.2019. Зареєстровано: 10.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2019.
Дата набрання законної сили: 21.05.2019
Результат оскарження 21.05.2022 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		             
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 грудня 2018 року  м. ПолтаваСправа № 816/764/18
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		          головуючого судді - Супруна Є.Б.,    
		          за участю:
		          секретаря судового засідання - Лисака С.В.,              
		          представника позивача - ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №816/764/18 за позовом ОСОБА_2 до Ради суддів України,  треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5, Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		06 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Ради суддів України про визнання протиправним та скасування рішення Ради суддів України від 07.09.2017 № 44.
		          Обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірне рішення не відповідає критеріям об'єктивності, неупередженості та справедливості, не містить будь-якого мотивування та посилань на фактичні дані чи докази щодо конкретних порушень позивачем єдиного статусу судді. Все це, як на думку позивача, свідчить про те, що спірне рішення прийняте з перевищенням наданих повноважень та є прямим тиском на нього. Даним рішенням порушуються права позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки на його підставі відносно позивача Національним агентством з питань запобігання корупції внесено припис від 06.09.2017 №705 про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону, а Вищою радою правосуддя 13.12.2017 відкрито дисциплінарну справу.
		Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 (суддя Канигіна Т.С.) позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
		На підставі доповідної записки судді Канигіної Т.С. в порядку пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду керівником апарату Полтавського окружного адміністративного суду видано розпорядження від 30.03.2018 №13, відповідно до якого призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №816/764/18, за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Сич С.С.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 задоволено заяву про самовідвід судді Сич С.С.
		Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 №14 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №816/764/18, за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Кукобу О.О.
		Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 (суддя Кукоба О.О.) відкрито провадження у справі за даним позовом, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача суддю Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 та Вищу раду правосуддя.
		17.04.2018 до суду засобами електронного зв'язку від представника Вищої ради правосуддя, третьої особи у даній справі, надійшли письмові пояснення, відповідно до яких повідомлено про факт відкриття ухвалою Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2, розгляд якої було відкладено у зв'язку з поданням учасниками доказів, що потребують додаткового дослідження (т. 1 а.с. 223-224).
		04.05.2018 до суду від ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, в яких вона вказує на правомірність рішення Ради суддів України від 07.09.2017 №44 з огляду на дотримання процедури його прийняття. Зауважує, що оскаржуване рішення, яке прийняте за наслідками перевірки роботи Октябрського районного суду міста Полтави, має загальний рекомендаційний характер та стосується всіх суддів та зборів суддів України і не містить ознак тиску на ОСОБА_2, на чому наголошує позивач. Твердження позивача про порушення спірним рішенням його прав у сфері публічно-правових відносин, оскільки на його підставі відносно позивача Національним агентством з питань запобігання корупції внесено припис від 06.09.2017 №705 про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону ОСОБА_5 вважає безпідставним, оскільки останнє рішення за часом було прийнято раніше від спірного, тоді як дисциплінарна справа щодо судді ОСОБА_2 була відкрита на підставі скарг судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5, Національного агентства з питань запобігання корупції, Голови Ради суддів України ОСОБА_6 за дорученням Ради суддів України, а не на підставі оскаржуваного рішення, на чому наполягає позивач (т. 2 а.с. 2-7).
		25.05.2018 від Ради суддів України надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 з огляду на його безпідставність та необґрунтованість, виходячи з обставин правомірності прийняття оскаржуваного рішення за наслідками перевірки Октябрського районного суду міста Полтави та виявлених порушень в організації діяльності суду. Повідомляє, що проведеною перевіркою було встановлено вибірковість, упереджене та неповажне ставлення керівництва суду до судді ОСОБА_5 На останок представник наголошує на тому, що у період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України, яка має право рекомендувати зборам суддів вирішувати питання, що належать до компетенції зборів без втручання у вирішення самими зборами питань по суті (т. 2 а.с. 14-16).   
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі №816/764/18 на тридцять днів.
		19.06.2018 представник позивача ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив, в якій вказує, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Положенням про Раду суддів України відповідачу не надано право проводити перевірки чи комплексні вивчення діяльності районних судів. Доводи відповідача щодо загальності пункту 1 оскаржуваного рішення позивач вважає безпідставними, оскільки засідання Ради проведено за результатами перевірки діяльності Октябрського районного суду міста Полтави. Вказує також на однобокість перевірки проведеної робочою групою та не забезпечення дослідження і з'ясування усіх обставин та подій, що передували перевірці. Доводи щодо упередженого ставлення до судді ОСОБА_5 позивач заперечує, посилаючись на дійсне порушення останньою Правил внутрішнього трудового розпорядку в частині відсутності на робочому місці протягом усього робочого дня чи протягом якогось часу та поїздки на політичні зібрання, які не мають жодного відношення до профілю професійної діяльності судді. Наголошує, що відповідно до чинного законодавства Рада суддів України не наділена повноваженнями здійснення тиску на суддів та необґрунтованих звинувачень судів у нібито вчиненні порушень законодавства про єдиний статус суддів (т. 3 а.с. 4-16).
		20.06.2018 представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про виклик свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 (т. 3 а.с. 87-89), у задоволенні якої ухвалою суду від 20.06.2018 було відмовлено.
		Ухвалою суду від 20.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_10 про визнання обов'язковою участі позивача у судовому засіданні.     
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 задоволено заяву про самовідвід судді Кукоби О.О.
		          Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 №18 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №816/764/18, за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Супруна Є.Б.
		          Ухвалою судді Супруна Є.Б. від 03.07.2018 адміністративну справу №816/764/18 прийнято до провадження судді.
		У судовому засіданні 31.07.2018 суд розглянув заяву позивача від 26.06.2018 про виклик свідків ОСОБА_7 та про допит в режимі відеоконференції свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ухваливши протокольною ухвалою відмову у її задоволенні.  
		Цього ж дня суд своєю ухвалою, за клопотанням третьої особи ОСОБА_5, витребував від Вищої ради правосуддя належним чином завірену копію рішення третьої Дисциплінарної палати від 23.05.2018 №1467/3дп/15-18 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2, ОСОБА_5", а від Прокуратури Полтавської області та Управління служби безпеки України в Полтавській області - належним чином завірені копії протоколів допиту свідка ОСОБА_7 (кримінальне провадження №42017170000000406, дата реєстрації провадження: 08.12.2017).
		Протокол допиту свідка ОСОБА_7 (надійшов до суду 26.12.2018) після його вивчення судом відхиляється в якості доказу, оскільки такий не був предметом вивчення та аналізу під час прийняття відповідачем спірного рішення, а тому не стосується предмету доказування (т. 4 а.с. 98-103). 
		Так само суд не приймає в якості доказів надані представником позивача та залучені судом до справи копії матеріалів кримінального провадження №42017170000000406, оскільки такі не були предметом вивчення та аналізу під час прийняття відповідачем спірного рішення (т. 3 а.с. 39-85). 
		Ухвалою суду від 18.09.2018 за відсутності перешкод у подальшому розгляді справи суд визнав за можливе подовжити підготовче провадження, за наслідками якого закрив підготовче провадження та призначив справу №816/764/18 до судового розгляду по суті на 04.10.2018.
		04.10.2018 позивач ОСОБА_2 заявив відвід судді Супруну Є.Б., надавши відповідну письмову заяву (а.с. 202-204), на підставі якої провадження у справі №816/764/18 було зупинено до вирішення заяви про відвід судді, а справу передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 (суддя Слободянюк Н.І.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Супруна Є.Б.
		Ухвалою судді Супруна Є.Б. від 08.10.2018 поновлено провадження у справі №816/764/18, справу призначено до судового розгляду на 01.11.2018.
		01.11.2018 представник позивача ОСОБА_1 повторно надав суду заяву про виклик свідка ОСОБА_7 та допит в режимі відеоконференції свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (т. 3 а.с. 245-247), яку суд протокольною ухвалою частково задовольнив, викликавши в судове засідання ОСОБА_7
		Втім допит свідка ОСОБА_7 судом не здійснювався у зв'язку з неможливістю вручити їй судову повістку про виклик. В подальшому допит свідка ОСОБА_7 був визнаний недоцільним з огляду на факт отримання судом 26.12.2018 від Прокуратури Полтавської області протоколу її допиту від 06.03.2018 та відповідних аудіозаписів (т. 4 а.с. 98-103). 
		У судовому засіданні 01.11.2018 представник позивача ОСОБА_1 надав суду готову заяву від свого імені про відвід судді Супруна Є.Б. (т. 4 а.с. 1-4), для розгляду якої ухвалою суду від 01.11.2018 зупинено провадження у справі, а справу передано для визначення судді в порядку частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 (суддя Алєксєєва Н.Ю.) відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді.
		Ухвалою судді Супруна Є.Б. від 05.11.2018 поновлено провадження у справі №816/764/18 та призначено її до судового розгляду на 27.11.2018.
		27.11.2018 представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_10 подав до суду клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, у задоволенні якої протокольною ухвалою суд відмовив. 
		В цьому ж засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_10 не підтримавши заявлене раніше (02.10.2018) клопотання про застосування заходів процесуального примусу до Прокуратури Полтавської області за невиконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2018, наполягав на повторному витребуванні протоколу допиту свідка ОСОБА_7 
		Протокольною ухвалою від 27.11.2018 суд відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання.
		Одразу після цього представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_10 надав суду готову заяву про відвід судді Супруна Є.Б., для розгляду якої ухвалою від 27.11.2018 провадження у справі №816/764/18 зупинено, а справу передано для визначення судді в порядку частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 (суддя Клочко К.І.) відмовлено у задоволенні представника третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_10 про відвід судді Супруна Є.Б.
		Ухвалою судді Супруна Є.Б. від 03.12.2018 поновлено провадження у справі №816/764/18, а справу призначено до судового розгляду на 26.12.2018.
		Присутній у судовому засіданні 26.12.2018 представник позивача ОСОБА_1 вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити.
		Відповідач та треті особи в судове засідання явку своїх уповноважених представників не забезпечили. При цьому повідомлялися належним чином про дату, час та місце судового розгляду. 
		Від Ради суддів України надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її уповноваженого представника. 
		Від третьої особи ОСОБА_5 надійшла телефонограма, в якій остання повідомляє про неможливість прибуття в судове засідання її та її представника ОСОБА_10 у зв'язку з їхньою зайнятітсю у справі в Київському районному суді міста Полтави. Просила суд визнати причини неявки її та представника поважними, у зв'язку з чим відкласти судове засідання.  
		За відсутності будь-яких доказів поважності причин неявки суд протокольною ухвалою у задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи суд відмовив, визнавши причини неявки неповажними.
		          Відповідно до пункту першого частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		          У зв'язку з вищевикладеним суд визнав за можливе здійснити розгляд справи за даної явки учасників.
		          Суд, здійснивши розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заслухав пояснення присутніх учасників, дослідив письмові докази, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		          Суд встановив, що позивач - суддя ОСОБА_2 є головою Октябрського районного суду міста Полтави, обраним зборами суддів Октябрського районного суду міста Полтави 31.05.2017.
		           10-11 травня 2017 року робочою групою Ради суддів України на підставі статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, на виконання рішення Ради суддів України від 10.02.2017 №14 та керуючись розпорядженням голови Ради суддів України від 05.05.2017 №6 було проведено комплексне вивчення стану організації діяльності Октябрського районного суду міста Полтави та роботи апарату суду за період 2014-2017 років.
		          Перевірка Октябрського районного суду міста Полтави була проведена робочою групою у складі керівника: ОСОБА_14 - судді Апеляційного суду Запорізької області (у відставці), голови Комітету адміністрування та організаційного забезпечення діяльності суду Ради суддів України; членів групи: ОСОБА_15 - судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, члена Комітету адміністрування та організаційного забезпечення діяльності суду Ради суддів України; ОСОБА_9 - судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, члена Комітету адміністрування та організаційного забезпечення діяльності суду, а також члена Комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України; ОСОБА_16 - судді Львівського окружного адміністративного суду, голови Комітету з питань комунікацій (в тому числі ЗМІ) Ради суддів України; ОСОБА_17 - заступника начальника управління - начальника відділу правової експертизи юридичного управління Державної судової адміністрації України.
		          За наслідками заслуховування та обговорення доповіді члена Ради суддів України ОСОБА_9 щодо результатів перевірки організації діяльності Октябрського районного суду міста Полтави, в тому числі перевірки фактів, викладених у зверненнях судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5, керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) 07.09.2017, Рада суддів України прийняла рішення №44, яким вирішила:
		1. Звернути увагу зборів суддів судів України на неприпустимість обрання на посади голів судів осіб з низькими моральними, діловими та професійними якостями.
		2. Визнати неприпустимою поведінку, рішення, дії голів судів, які порушують законодавство про єдиний статус суддів.
		3. Звернути увагу суддів судів України на те, що створення конфліктної ситуації в суді між суддями, незнаходження порозуміння, а так само ухилення від врегулювання такої конфліктної ситуації, перешкоджає нормальній діяльності суду і суддів, є порушенням правил суддівської етики, порочить звання судді та підриває авторитет судової влади.
		4. Рекомендувати зборам суддів Октябрського районного суду міста Полтави розглянути питання про доцільність подальшого перебування на посаді голови названого суду ОСОБА_2
		5. Доручити голові Ради суддів України звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою, зразок якої затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 14.02.2017 №269/0/15-17 та розміщено на офіційному веб-порталі за посиланням http:vru.gov.ua, про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2 з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", - за допущення ним поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів (порушення положень статті 13 Кодексу суддівської етики).
		6. Звернутися до Вищої ради правосуддя щодо необхідності прискорення розгляду звернень судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5
		7. Рекомендувати керівництву Октябрського районного суду міста Полтави вжити наступні заходи:
		а) розробити зміни до засад використання автоматизованої системи документообігу суду у відповідності до вимог процесуальних кодексів та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (з подальшими змінами);
		б) обговорити, затвердити зборами суддів та оприлюднити на офіційному веб-сайті Октябрського районного суду міста Полтави зміни до засад використання автоматизованої системи документообігу суду;
		в) оприлюднювати на веб-сайті Октябрського районного суду міста Полтави звіти про результати розгляду запитів на отримання публічної інформації та систему обліку публічної інформації у порядку, визначеному Законом України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації";
		г) спрямовувати діяльність Октябрського районного суду міста Полтави на вдосконалення організації роботи суду, забезпечення конституційних засад судочинства, належного рівня здійснення правосуддя та підвищення авторитету судової влади.
		Не погоджуючись з рішенням Ради суддів України від 07.09.2017 №44, вважаючи його невмотивованим, таким, що прийняте з перевищенням наданих повноважень та є прямим тиском на нього, таким, що порушує права позивача у сфері публічно-правових відносин, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
		Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з положеннями статті 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
		Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
		До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.
		До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
		1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
		2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;
		3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
		4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
		5) призначення суддів Конституційного Суду України;
		6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до частини першої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.
		Положеннями частини восьмої вказаної статті визначено, що Рада суддів України, крім іншого:
		- розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;
		- розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань;
		- здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
		- здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
		Абзацом другим частини дев'ятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з'їзду суддів України. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України або в судовому порядку.
		У позовній заяві позивач та представник позивача в судовому засіданні вказували, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Положенням про Раду суддів України, затвердженим рішенням X позачергового з'їзду суддів України 16.09.2010 (зі змінами) відповідачу не надано право проводити перевірки чи комплексні вивчення діяльності районних судів.
		          У зв'язку з цим суд встановив, що згідно з розпорядженням голови Ради суддів України ОСОБА_6 від 05.05.2017 №6 у відповідності до пункту 3 частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" робочій групі у складі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_17 доручено здійснити перевірку організації діяльності Октябрського районного суду міста Полтави, в тому числі перевірку фактів викладених у зверненнях ОСОБА_5 у період з 10 по 12 травня 2017 року (т. 2 а.с. 23).
		          Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів України, крім іншого, здійснює контроль за організацією діяльності судів.
		          Отже, очевидною є та обставина, що перевірка була проведена на реалізацію повноваження відповідача щодо здійснення контролю за організацією діяльності судів, передбаченого пунктом 3 частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку з чим суд визнає безпідставними твердження позивача протилежного змісту. 
		          Обґрунтовуючи протиправність пунктів 1, 2, 3, 6 спірного рішення Ради суддів України та надаючи пояснення з приводу порушеного права, на захист якого подано позов, позивач зазначав наступне.
		          В пункті 1 спірного рішення зазначено про необхідність звернення уваги зборів суддів України на неприпустимість обрання на посади голів осіб з низькими моральними, діловими та професійними якостями. 
		          На переконання ОСОБА_2, приймаючи таке рішення, Рада суддів України без мотивування та належних доказів чи обґрунтувань зазначила про його низькі моральні, ділові та професійні якості як голови Октябрського районного суду міста Полтави. Позивач працює у судовій системі на посаді судді понад 32 роки, з яких на посаді заступника голови суду - понад 3 роки, головою Октябрського районного суду міста Полтави - більше 10 років. Також позивач обирався делегатом для участі 24.10.2002 у п'ятому з'їзді суддів України, 12.09.2008 його обрано членом Ради суддів Полтавської області на конференції судів загальної юрисдикції Полтавської області. 
		          Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що ОСОБА_2 користується авторитетом та повагою в суддівському колективі, належним чином виконує обов'язки голови суду.
		          Пунктом 2 рішення №44 від 07.09.2017 визнано неприпустимою поведінку, рішення, дії голів судів, які порушують законодавство про єдиний статус суддів.
		          Позивач наполягає, що ухвалюючи пункт 2 рішення, Рада суддів України нічим не мотивуючи та не посилаючись ні на які докази, дійшла необґрунтованого висновку, що ОСОБА_2, як головою Октябрського районного суду міста Полтави, порушується законодавство про єдиний статус суддів. Жодних фактичних даних, доказів щодо конкретного порушення єдиного статусу суддів з боку позивача не наведено та не вказано в чому саме виявилося це порушення. 
		          У пункті 3 рішення №44 від 07.09.2017 зазначено про необхідність звернення уваги суддів судів України на те, що створення конфліктної ситуації між суддями, незнаходження порозуміння, а так само ухилення від врегулювання такої конфліктної ситуації, перешкоджає нормальній діяльності суду і суддів, є порушенням правил суддівської етики, порочить звання судді та підриває авторитет судової влади.
		          Позивач вважає незрозумілим, з яких мотивів було зроблено такий висновок, оскільки ніяких конфліктів між суддями Октябрського районного суду міста Полтави не існує. Вказує, що, як і в попередніх пунктах рішення, Радою суддів України не наведено мотивувань, посилань на доказову базу, факти, обставини, тощо.
		          Відповідно до пункту 6 рішення №44 від 07.09.2017 Радою суддів України вирішено звернутися до Вищої ради правосуддя щодо необхідності прискорення розгляду звернень судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5
		          Посилаючись на Закон України "Про звернення громадян" та Закон України "Про Вищу раду правосуддя", позивач вказує на відсутність у цих нормативно-правових актах наданого Раді суддів України права звертатися з вимогою про прискорення розгляду будь-яких заяв, а тому зазначені дії відповідача є черговим свідченням однобокості та упередженості при прийнятті рішення №44 від 07.09.2017.
		          З приводу правомірності пунктів 1 - 3, 6 оскаржуваного рішення, які суд оцінює в сукупності, слід зазначити наступне.
		          Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
		Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
		Тобто, необхідними умовами для набуття особою права на судовий захист є:
		- безпосередня участь цієї особи (позивача у справі) в переданих на вирішення до адміністративного суду публічно-правових відносинах;
		- володіння позивачем у цих відносинах певним обсягом прав;
		- вчинення неправомірного зазіхання державою на ці права у спірних правовідносинах, внаслідок чого належні позивачеві права набувають ознак порушених.
		Наявність цих ознак є необхідною передумовою для одержання особою правового захисту та можливого застосування в подальшому державою заходів примусу на поновлення порушеного права шляхом прийняття адміністративним судом відповідного рішення.
		У випадку ж коли особа не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, а дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень в цих відносинах не створюють для особи адміністративно-правових наслідків, то фактично має місце позов спрямований не на відновлення порушених прав, а на досягнення інших цілей, забезпечення яких не відповідає встановленим статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства.
		Таким чином, особа може претендувати на захист своїх прав у судовому порядку лише в тому випадку, якщо вона є учасником відповідних відносин і в цих відносинах певним чином були порушені, невизнані або оспорені її права. В іншому випадку така особа не може бути носієм порушеного права, а отже вона не може бути суб'єктом права на судовий захист.
		У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав і, у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення має тягнути за собою відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
		Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
		          Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.10.2015 № 21-2497а15 та від 27.10.2015 № 21-3658а15. 
		Аналіз змістовної частини пунктів 1 - 3 рішення Ради суддів України №44 від 07.09.2017 свідчить на користь висновку про те, що вони носять загальний безособовий характер, ухвалені з метою запобігання підриву авторитету судової влади в цілому та стосуються всіх суддів судів України, а не виключно ОСОБА_2, хоча і прийняті за наслідками вивчення стану організації діяльності Октябрського районного суду міста Полтави. 
		У зв'язку з цим відсутні й обставини, які б породжували певні права чи обов'язки саме для позивача.
		Пункт 6 взагалі стосується прав та обов'язків судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 та Вищої ради правосуддя, які і вправі оскаржити рішення Ради суддів України №44 від 07.09.2017 в цій частині. Проте, такі особи в даному провадженні до суду не зверталися і не уповноважували позивача на звернення до суду з цього приводу.
		Відтак, приписи пунктів 1 - 3, 6 рішення Ради суддів України №44 від 07.09.2017 не зачіпають прав, свобод чи інтересів позивача, які би потребували судового захисту. А за відсутності факту порушення прав, свобод чи інтересів особи, відсутній і об'єкт судового захисту, у зв'язку з чим у суду відсутні будь-які законні підстави для вжиття заходів процесуального реагування на відновлення неіснуючого порушення. Тому підстави для задоволення позову у цій частині вимог відсутні.
		Оцінюючи правомірність пунктів 4, 5, 7 рішення Ради суддів України №44 від 07.09.2017, суд зважає на наступне.
		          Пунктом 4 оскаржуваного рішення Радою суддів рекомендовано зборам суддів Октябрського районного суду міста Полтави розглянути питання про доцільність подальшого перебування на посаді голови названого суду ОСОБА_2
		          Позивач, обґрунтовуючи протиправність вищевказаного пункту, виходить з того, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Положенням про Раду суддів України відповідач не наділений повноваженнями здійснення тиску на органи суддівського самоврядування - збори суддів, що суперечить принципам незалежності та неупередженості цих органів.
		          З аналізу завдань, покладених на органи суддівського самоврядування, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" видно, що до таких належить, окрім іншого, зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність. 
		          При цьому суд зазначає, що право визначатися з кандидатами на адміністративні посади, вирішувати питання внутрішньої діяльності суду та приймати колективні рішення з обговорюваних питань є виключною компетенцією зборів відповідного суду, а Рада суддів України своїми рішеннями лише сприяє створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів та суддів.
		          Пунктом 4 спірного рішення Рада суддів України лише рекомендує зборам суддів певну модель поведінки, від якої вони вправі обґрунтовано відмовитися, а не зобов'язує їх вчиняти певні дії.
		          Тож за відсутності припису зобов'язального характеру відсутній і факт порушення власних повноважень відповідачем, на чому наполягає позивач, а тому підстави для задоволення позову в цій частині вимог відсутні.
		          Відповідно до пункту 5 рішення №44 від 07.09.2017 Рада суддів України доручає голові Ради суддів України звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", - за допущення ним поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів (порушення положень статті 13 Кодексу суддівської етики).
		          За твердженнями ОСОБА_2 чинним законодавством не передбачено права Ради суддів України звертатися до Вищої ради правосуддя зі скаргами. Більш того, рішення відповідача в цій частині прийнято з перевищенням наданих повноважень та є прямим тиском на позивача. Окрім того, таким рішенням відповідач без належних на те підстав надав перевагу одному судді над іншим, чим в свою чергу, допустив порушення законодавства про єдиний статус суддів.
		          У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
		          Тому, за встановлених перевіркою обставин вчинення головою Октябрського районного суду міста Полтави дій, що призвели до виникнення сумнівів у єдиному статусі суддів, Рада суддів України вправі була доручити голові Ради суддів України звернутися з дисциплінарною скаргою в установленому законом порядку до Вищої ради правосуддя.
		Як свідчать матеріали даної адміністративної справи, зокрема зміст ухвали третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13.12.2017 (т. 1 а.с. 89-100), 16.03.2017 до Вищої ради правосуддя надійшла скарга судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови цього суду ОСОБА_2, в якій скаржниця стверджує про упереджене ставлення до неї з боку голови Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2 та його втручання у діяльність ОСОБА_5 як судді щодо здійснення правосуддя.
		14.09.2017 на адресу Вищої ради правосуддя надійшов припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2017 про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону та вжиття заходів щодо притягнення голови Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2 до встановленої законом відповідальності.
		02.10.2017 до Вищої ради правосуддя надійшла скарга голови Ради суддів України за дорученням Ради суддів України з долученим до неї рішенням від 07.09.2017 №44 про притягнення судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". 
		13.12.2017 третьою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя розглянуто висновок доповідача Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарних скарг судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5, Національного агентства з питань запобігання корупції, голови Ради суддів України ОСОБА_6 за дорученням Ради суддів України, відкрито дисциплінарну справу стосовно голови Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 237-242). 
		          В ході розгляду вказаної дисциплінарної справи надано оцінку діям судді ОСОБА_2 стосовно доводів ОСОБА_5 про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя та доводів скарг стосовно дискримінаційного ставлення ОСОБА_2 до судді ОСОБА_5 Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своїм рішенням від 23.05.2018 у справі №1467/3дп/15-18, крім іншого, вирішила притягнути суддю Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців (т. 3 а.с. 153-154).  
		          На питання суду щодо оскарження позивачем вищевказаного рішення у визначеному законом порядку представник позивача надати відповіді не зміг, посилаючись на власну необізнаність з приводу цієї обставини.
		          На переконання суду належним способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_2 у даному випадку могло би бути його звернення зі скаргою на рішення третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.05.2018 замість оскарження рішення №44 від 07.09.2017 Ради суддів України в частині пункту 5, який не впливає безпосередньо на права та обов'язки позивача, оскільки зобов'язує лише голову Ради суддів України вчинити дії з подачі скарги на ОСОБА_2  В той же час рішення третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.05.2018 безпосередньо зачіпає права та інтереси позивача, а тому може бути предметом оскарження з підстав визначених законом.
		          Втім право вибору способу захисту завжди залишається за позивачем. Тому обраний в даному випадку спосіб шляхом оскарження пункту 5 рішення №44 від 07.09.2017 Ради суддів України суд визнає неналежним, оскільки такий не призведе до відновлення права, порушення якого не відбулося, а тому відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.
		          Пунктом 7 оскаржуваного рішення рекомендовано керівництву Октябрського районного суду міста Полтави вжити ряд заходів, покликаних на удосконалення організації діяльності Октябрського районного суду міста Полтави.     
		          Позивач вказав, що виявлені в ході перевірки порушення, щодо усунення яких пунктом 7 оскаржуваного рішення надано рекомендації, були усунуті Октябрським районним судом міста Полтави, про що судом надіслано повідомлення від 30.06.2017 №ЕП-91/17 електронною поштою та електронним зв'язком. 
		          У відзиві на позов щодо пункту 7 оскаржуваного рішення голова Ради суддів України пояснив, що відповідно до розпорядження голови Ради суддів України від 05.05.2017 №6 довідку про результати перевірки Октябрського районного суду міста Полтави було представлено на засіданні Ради суддів України, після чого спірним рішенням Ради суддів України було підтверджено викладені в довідці рекомендації робочої групи щодо вжиття заходів організації діяльності Октябрського районного суду міста Полтави.
		          Надаючи оцінку доводам позивача з цього приводу, суд зауважує, що пункт 7 оскаржуваного рішення носить рекомендаційний характер, який може бути прийнято до виконання або ж за наявності належних обґрунтувань чи доказів виконання рішення - обрано інший варіант реагування. 
		          Крім цього, дана рекомендація адресована керівництву Октябрського районного суду міста Полтави, а не конкретно ОСОБА_2 В той же час позовна заява у даній справі подана від імені та на захист інтересів лише ОСОБА_2, а не Октябрського районного суду міста Полтави.
		          Таким чином, позивач, як і в попередніх випадках, просить скасувати рішення, яке безпосередньо не стосується його прав чи інтересів, а тому відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.
		          Підсумовуючи викладене вище в частині оцінки пунктів 4, 5, 7 рішення Ради суддів України №44 від 07.09.2017, суд приходить до висновку про те, що пункт 5 взагалі не зачіпає права та інтереси позивача, тоді як пункти 4, 7 носять рекомендаційний характер, які не визначають безпосередньо обсяг обов'язків позивача.  
		          Твердження позивача про те, що оскаржуване рішення Ради суддів України було підставою для внесення припису Національним агентством з питань запобігання корупції №705 від 06.09.2017 суд відкидає як необ'єктивні, оскільки оскаржуване рішення було прийняте за часом пізніше - 07.09.2017 ніж рішення та припис НАЗК. 
		          Так само необ'єктивним і неприйнятним суд визнає твердження позивача про те, що рішення Ради суддів України №44 від 07.09.2017 стало підставою для відкриття Вищою радою правосуддя дисциплінарної справи відносно ОСОБА_2, оскільки, як встановлено вище, така справа була відкрита за скаргами судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5, Національного агентства з питань запобігання корупції, голови Ради суддів України ОСОБА_6 за дорученням Ради суддів України.
		          На переконання позивача спрощений підхід до підготовки та ухвалення спірного рішення без повідомлення ОСОБА_2 та його участі викликає ряд питань щодо дотримання Радою суддів України принципів об'єктивності, неупередженості та справедливості.
		          У зв'язку з цим слід зазначити, що порядок роботи Ради суддів України для реалізації повноважень, наданих їй Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Положенням про Раду суддів України, затвердженим рішенням X позачергового з'їзду суддів України 16.09.2010 (зі змінами), порядок підготовки, розгляду та прийняття Радою рішень, а також інші питання процедурної діяльності Ради визначає Регламент Ради суддів України, затверджений рішенням Ради суддів України 05.02.2015 №2.
		          Відповідно до пункту 5.3 Регламенту Ради суддів України учасники засідання - це особи, стосовно яких розглядається питання, особи, за поданням (офіційним зверненням) яких розглядається питання, або їх представники, а також особи, залучені в необхідних випадках Радою до участі у розгляді питань.
		          Положеннями пункту 5.4 Регламенту Ради суддів України встановлено, що учасники засідання Ради мають право ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються їхнього питання, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються, ставити з дозволу головуючого запитання іншим учасникам засідання, подавати письмові пояснення, які приєднуються до матеріалів засідання.
		          Учасники засідання, присутність яких на засіданні обов'язкова, зобов'язані з'являтися на засідання Ради, давати пояснення, надавати документи, матеріали та інші відомості, необхідні для всебічного розгляду питання. Про неможливість участі у засіданні мають завчасно повідомити Раду.
		          Неявка учасників засідання є підставою для відкладення розгляду питання тільки якщо їхня присутність на засіданні визнана Радою обов'язковою (пункт 5.2 Регламенту Ради суддів України).
		Зважаючи на те, що явка ОСОБА_2 не була визнана обов'язковою, проведення засідання без його участі як особи, стосовно якої розглядається питання, відповідає порядку, встановленому Регламентом Ради суддів України.
		Обґрунтовуючи неправомірність рішення Ради суддів України від 07.09.2017 №44 в цілому, позивач наголошує на його невмотивованості, оскільки останнє не містить мотивувальної частини, рішення не містить посилання на документи, що підтверджують або спростовують обставини чи події.
		          Дійсно, у спірному рішенні наведені лише законодавчі підстави його прийняття, а саме -норми частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), а також вказано, що відбулося заслуховування та обговорення доповіді члена Ради суддів України ОСОБА_9 щодо результатів перевірки організації діяльності Октябрського районного суду міста Полтави, в тому числі перевірки фактів, викладених у зверненнях судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_5
		Проаналізувавши Закон України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затверджене рішенням X позачергового з'їзду суддів України 16.09.2010 (зі змінами), а також Регламент Ради суддів України, затверджений рішенням Ради суддів України 05.02.2015 №2 в сукупності з обставинами даної справи і наявними у ній доказами, суд дійшов висновку про те, що чинним законодавством не передбачено вимог до форми та змісту, зокрема необхідності вмотивування, рішень Ради суддів України.
		          Згідно з Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
		           На переконання суду, повноваження відповідача належать до його виключної компетенції, як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в системі правосуддя України. Жоден інший суб'єкт чи орган не може втручатися у здійснення ним владних повноважень, зокрема щодо розробки та організації виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, здійснення контролю за організацією діяльності судів.
		          На підставі встановлених фактичних обставин справи та аналізу норм чинного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача з одного боку та відсутність порушених прав позивача, які потребували б судового захисту, з іншого.
		З огляду на вищевикладене, у задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі за безпідставністю.   
		          Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд          
		            
		В И Р І Ш И В:
		 
		          Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Ради суддів України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2), Вища рада правосуддя (вул. Студентська, 12-А, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 00013698) про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.
		          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		          Повний текст судового рішення складений 08.01.2019.
		 
		       Суддя Є.Б. Супрун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...