Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/3687/16-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2019.
Дата набрання законної сили: 11.12.2018
Номер судового провадження: 51-4688км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 грудня 2018 року
		м. Київ
		справа № 175/3687/16-к
		провадження № 51- 4688км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  
		за участю:
		секретаря ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_7 та захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_8 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 березня 2017 року у кримінальному провадженні №12016040440001836 про застосування примусових заходів медичного характеру щодо
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Дніпра,
		підозрюваного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року задоволено клопотання прокурора та застосовано до ОСОБА_9 примусові заходи медичного характеру у виді поміщення у психіатричну лікарню з суворим наглядом.
		Вирішено питання про речові докази та запобіжний захід.
		Як установив суд, вніч з 15 на 16 липня 2016 року, точний час досудовим слідством не встановлено,на території домоволодіння АДРЕСА_1 ,між ОСОБА_9 , 1983 р.н.,та його батьком ОСОБА_10 ,1946 р.н.,виникла сварка, в ході якої ОСОБА_9 , 1983 р.н., що страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної, наніс своєму батьку ОСОБА_9 ,1946 р.н.,не менше 12ударів по тулубу та голові тупим твердим предметом, після чого обмотав шию батька синтетичною кофтоюта стискав її поки останній не перестав подавати ознаки життя, унаслідок чого ОСОБА_9 , 1946 р.н., було спричинено перелом під`язикової кістки гортані,щов подальшому ускладнилося розвитком механічної асфіксії та стало причиною його смерті. 
		Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 2 березня 2017 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційних скаргах ОСОБА_11 та захисник ОСОБА_5 просять постановлені судові рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Обґрунтовуючи свої вимоги захисник та прокурор вказують на те, що під час розгляду клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру районний суд не звернув уваги на порушення вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення права ОСОБА_9 на захист під час досудового розслідування та не вжив заходів для їх поновлення.
		При перегляді справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції визнав факт порушення права на захист ОСОБА_9 під час досудового розслідування, однак у порушення вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) не вмотивував причини відмови у задоволенні апеляційних вимог і виявлених порушень не усунув.
		З огляду на це вважають, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для їх скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
		Захисник ОСОБА_8 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання вчиненому кримінальному правопорушенню.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник у скарзі зазначає, що, на її думку, суд першої інстанції неправильно застосував до ОСОБА_9 примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення в психіатричну лікарню з суворим наглядом, оскільки згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №177 від 01.09.2016 р. останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з посиленим наглядом. При цьому своє рішення про необхідність застосувати до ОСОБА_9  примусові заходи медичного характеру саме у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим наглядом, а не з посиленим, місцевий суд не мотивував.
		Зауважує, що при перегляді справи за апеляційною скаргою сторони захисту апеляційний суд належної відповіді на доводи скарги про неправильне визначення місцевим судом виду примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 не мотивував, що вказує на недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК.
		Враховуючи вказані обставини, захисник вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		 
		Позиція учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданнікасаційні скарги сторони обвинувачення та сторони захисту не підтримав, просив у їх задоволенні відмовити та залишити судові рішення без зміни.
		Захисник ОСОБА_5 свою касаційну скаргу та скаргу прокурора підтримав повністю, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 підтримав частково, та просив Суд судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Захисник ОСОБА_8 у своїй письмовій заяві просила Суд розглянути справу без її участі та зазначила, що вимоги своєї касаційної скарги повністю підтримує.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Як вбачається з матеріалів провадження, його розгляд судами першої та апеляційної інстанцій було здійснено за правилами Глави 39 «Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру» КПК, а тому доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_8 щодо неправильного, на її думку, визначення місцевим судом виду застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_9 є безпідставними.
		Доводи, наведені в касаційних скаргах захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_7 ,є аналогічними тим, що були викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_5 , та були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, на які цей суд надав вмотивовані відповіді.
		Посилання прокурора ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 у касаційних скаргахпро порушення права на захист ОСОБА_9 є безпідставними, так як з матеріалів кримінального провадження вбачається, що інтереси останнього у кримінальному провадженні представляла його мати - ОСОБА_12 , а також захисники ОСОБА_13 (згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області виданого 16 липня 2016 року) та ОСОБА_5 (згідно договору про надання правової допомоги укладеного 2 грудня 2016 року з ОСОБА_12 ), які брали участь у даному кримінальному провадженні на всіх його стадіях без виключення, користуючись процесуальними правами особи, захист якої вони здійснювали.
		При перевірці доводів цих скарг щодо проведення першого допиту ОСОБА_9 без участі захисника Суд встановив, що такий фактично не проводився, оскільки ОСОБА_9 відмовився від дачі будь-яких пояснень слідчому,посилаючись на положення ст. 63 Конституції України (т. 1 а.с. 70-71). Таким чином, органом досудового розслідування будь-яких даних під час першого допиту ОСОБА_9 здобуто не було, суд не ґрунтував жодних висновків на цих даних. А тому відсутність захисника під час проведення першого допиту та оголошення підозри на стадії досудового розслідування жодним чином не вплинули на правильність рішення, прийнятого судом першої інстанції, а, отже, ці обставини не є підставою для його скасування. 
		Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 177 від 1 вересня 2016 року ОСОБА_9 у період інкримінованого йому діяння страждав, і в данийчас страждає, хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії параноїдної та потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру (т. 1 а.с.167-170).
		Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 94 КК залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб судможе застосувати до даної особи госпіталізацію до психіатричного закладу із суворим наглядом.
		Відповідно до ч. 5 ст. 94 КК щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, судом може бути застосована госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
		Зважаючи на це, при розгляді справи суди першої та апеляційної інстанційдійшли вірного висновку, що ОСОБА_9 потребує госпіталізаціїдо психіатричного закладуіз суворим наглядом, взявши при цьому до уваги висновок судово-психіатричної експертизи, його психічний стан (неодноразове лікування в психіатричній лікарні(перший раз в 2011 році), перебування на обліку в лікаря-психіатра з 2014 року),характер вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння,а також позицію прокурора ОСОБА_14 в суді при розгляді клопотання та думку матері ОСОБА_9  ОСОБА_15 і захисника ОСОБА_13 , які підтрималидане клопотання.
		Ухвала апеляційного суду є належно вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, у ній наведено відповідні обґрунтування та мотиви, якими керувався цей суд при прийнятті рішення.
		Під час перевірки судових рішень судом касаційної інстанції не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, які би тягнули їх зміну чи скасування, а тому підстав для задоволення касаційних скарг колегія суддів не вбачає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441 та пунктом 15 розділу ХІ«Перехідні положення» КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційні скарги прокурора ОСОБА_7 та захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від10 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області 2 березня 2017 року про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_9  без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...