Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/20061/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2019. Зареєстровано: 13.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2019.
Дата набрання законної сили: 12.02.2019
Номер судового провадження: 2/569/1140/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 569/20061/18
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		 
		11 січня 2019 року м. Рівне    
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі
		головуючого судді - Галінської В.В.
		секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
		учасники справи:
		позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від імені та в інтересах якого діють його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_4 від імені та в інтересах якого діють його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
		відповідач - Російська Федерація,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від імені та в інтересах якого діють його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_4 від імені та в інтересах якого діють його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України,-            
		ВСТАНОВИВ:
		25 жовтня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від імені та в інтересах якого діють його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_4 від імені та в інтересах якого діють його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Російської Федерації, в якому просять стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 131 366 (один мільйон сто тридцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 43 копійки, що є еквівалентом 35000,00 (тридцять п"ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову; стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1 131 366 (один мільйон сто тридцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 43 копійки, що є еквівалентом 35000,00 (тридцять п"ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову; стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1 131 366 (один мільйон сто тридцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 43 копійки, що є еквівалентом 35000,00 (тридцять п"ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову; стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1 131 366 (один мільйон сто тридцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 43 копійки, що є еквівалентом 35000,00 (тридцять п"ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову.
		В обгрунтування позовних вимог вказують, що в квітні 2014 року після незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, та на момент початку другої фази збройної агресії Російської Федерації проти України на території Луганської та Донецької областей України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Рівне, перебуваючи у спільному шлюбі, під час якого народилися: 14.08.2004 року син, ОСОБА_3, та 17.02.2009 року син - ОСОБА_4, були зареєстровані та проживали всі разом за адресою: вул. Можайського, буд. 25, м. Макіївка Донецької області України.
		До початку збройної агресії Російської Федерації та подальшої незаконної окупації частини території Донецької області вони, були повноправними громадянами своєї країни, мали налагоджений побут, вели повноцінне життя.
		На весні 2014 року на території м. Макіївка Донецької області почались проросійські мітинги, на яких збиралися прихильники федералізації України. Разом з тим, в місті почали з"являтися невідомі озброєні особи, одягнені у військову форму без розпізнавальних знаків, почалося захоплення адміністративних будівель та встановлення на них триколорів Російської Федерації і "ДНР".
		Так, з приходом окупантів по місту почала пересуватись російська військова техніка, зокрема танки, бронетранспортери та реактивні системи залпового вогню "Град". Згодом було встановлено блокпости. Вже сам факт того, що поблизу житлових будинків знаходились озброєні, раніше судимі та неврівноважені особи з автоматами, лякав.
		З кожним днем ситуація в Макіївці ускладнювалась. Була запроваджена комендантська година: з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. заборонялося виходити на вулиці міста за будь якої причини. Порушення правил комендантської години передбачало покарання у вигляді примусових робіт, які в основному відбуватися під прицілом автомата. Саме в період комендантської години в місто ввозилась російська військова техніка.
		У червні 2014 року розпочались систематичні обстріли м. Макіївки Донецької області зі сторони збройних формувань РФ. В місто почали завозити обмежену кількість продуктів харчування та першої необхідності, почалися перебої з водо-, газо-, електропостачанням. Припинили роботу банківські установи та банкомати, що призвело до нерегулярної виплати пенсій та іншого соціального забезпечення. Соціально-побутовий рівень як їх сімї, так і всього міста погіршувався, більшість місцевого населення залишилося без роботи та матеріального забезпечення.
		У серпні 2014 року обстріли міста стали ще більш потужнішими. Кожного дня, починаючи з опівночі, було чути постріли з автоматів, мінометів та систем залпового вогню "Град". Вони постійно відчували себе у небезпеці та хвилювалася за своє життя та здоров"я, а також за своїх дітей.
		У своїй сукупності вищевказані обставини призвели до неможливості подальшого проживання в окупованому м. Макіївка Донецької області, а тому в серпні 2014 року, внаслідок воєнних дій Російської Федерації проти України, вони разом з дітьми були змушені залишити все, що мали та переселитися до підконтрольної та мирної частини України.
		Після переїзду їх соціально-побутове становище вкрай погіршилося, адже вони втратили все своє майно, вільне спілкування з друзями та родичами, налагоджений побут, можливість планувати своє життя. Змушена зміна місяця проживання, погіршення звичних умов життя, довготривале перебування в стані стресу, втрата надії на повернення додому негативно відобразилися на стані їх фізичного та психологічного здоров"я. Зазначене завдало і продовжує завдавати їм чималих моральних страждань.
		Ухвалою суду від 29 жовтня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 22 листопада 2018 року з повідомленям (викликом) сторін. Надано сторонам строк для подання відзиву та заперечень.
		Ухвалою суду від 22 листопада 2018 року підготовче судове засідання у справі закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 грудня 2018 року з повідомленням (викликом) сторін.
		У судове засідання позивачі не з"явились, до початку розгляду справи надали заяву про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи за їх відсутності..
		Відповідач, який про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся через Посольство Російської Федерації, в підготовче судове засідання 22 листопада 2018 року та судові засідання 17 грудня 2018 року, 11 січня 2019 року не з"явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. 
		Таким чином, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність відповідача за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Рівне, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 України.
		Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 26 січня 2016 року за №5612001228 та від 25 листопада 2106 року за №1227 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з своїми дітьми, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були вимушені переміститися з Донецької області, м.Макіївка-35, вул.Можайського, 25 до м.Рівне, вул.Т.Бриж, буд.8, де зараз постійно проживають, а отже дана адреса являється їхнім фактичним місцем проживання..
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2018 року у справі №569/13724/17, встановлено факт вимушеного переселення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із малолітніми дітьми, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у серпні 2014 року з окупованої території Донецької області, України відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України.
		Обставини, зазначені в заяві та встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), не підлягають доказуванню.
		Згідно з ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
		Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		При вирішенні вимог позивачів про компенсацію моральної шкоди суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення Європейського суду з прав людини у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v. TURKEY (Article 50), (40/1993/435/514), 28 July 1998), відповідно до якого Турецька Республіка зобов"язана сплатити позивачу компенсацію, зокрема, й за моральні страждання через незаконну окупацію північної частини Кіпру, де народилась та проживала позивач, турецькими Збройними Силами.
		В рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що внаслідок окупації північної частини території Кіпру позивач зазнала моральних страждань, які полягали в психологічному стражданні через неможливість проживати на території, де вона народилась та законно мешкала, відчутті страху та безпорадності. Крім того суд також врахував моральні страждання позивача через змушене переселення із північної території Кіпру, де вона народилась та законно мешкала до моменту окупації цієї частини Кіпру турецьким Збройними Силами.
		Отже, виходячи із норм, закріплених у Європейській Конвенції, можна зробити висновок, що Європейський суд з прав людини, затвердивши "Правила суду - компенсація шкоди", виходив із того, що збитки, нанесені особі через порушення прав та законних інтересів, встановлених в Європейській Конвенції, можуть мати не тільки матеріальний, а й моральний характер, а також мати характер множинності.
		Враховуючи тривалість порушень прав та законних інтересів позивачів, а саме більше чотирьох років, та врахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд вважає законним обраний позивачами спосіб стягнення компенсації за завдану моральну шкоду у виді одноразової суми, яка покриває всі передбачувані порушення, що були допущені Російською Федерацією відносно них.
		Вирішуючи питання щодо розміру такої компенсації за спричинену позивачам моральну шкоду, суд виходить із розміру задоволених вимог заявників по аналогічним спорам, що розглядалися Європейським судом з прав людини. Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v. TURKEY (Article 50), (40/1993/435/514), 28 July 1998), Турецька Республіка має сплатити позивачу компенсацію у розмірі 20 000 кіпрських фунтів (станом на 01.01.1998 р. Європейський Союз при підготовці до запровадження єдиної валюти ЄС - євро, виходив із співвідношення 0,585274 кіпрських фунтів за 1 євро, і таке відношення було актуальним на момент розгляду спору в Європейському суді з прав людини).
		Таким чином, враховуючи характер та обсяг завданих позивачам моральних страждань, які полягають у порушенні налагодженого способу життя та змушення позивачів докладати зусиль для досягнення звичного життя, суд вважає достатнім розмір компенсації за заподіяну моральну шкоду у сумі 1 131 366,43 грн., який на день пред"явлення позовної вимоги до суду за офіційним курсом НБУ є еквівалентом в 35000 Євро для кожного.
		Пунктом 1 Будапештського меморандуму передбачено, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов"язання згідно з принципами Гельсінського заключного акту Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
		Згідно пункту 2 Будапештського меморандуму, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об"єднаних Націй.
		Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 р. суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларації прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975, які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці. Виходячи із викладеного держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземним судами як гарантію уникнення відповідальності за вчинені злочини проти життя та здоров"я людини, а також нанесення шкоди її майну.
		Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум, Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975, Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст.2 Статуту ООН, а тому суд доходить до висновку про відсутність у неї судового імунітету.
		Враховуючи те, що позивачами наведені обґрунтовані правові докази вини відповідача, а відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивачів, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для ухвалення рішення про стягнення моральної шкоди на користь позивачів.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,  
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від імені та в інтересах якого діють його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_4 від імені та в інтересах якого діють його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Російської Федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України - задовольнити повністю.
		Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 131 366 (один мільйон сто тридцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 43 копійки, що є еквівалентом 35000,00 (тридцять п"ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову.
		Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1 131 366 (один мільйон сто тридцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 43 копійки, що є еквівалентом 35000,00 (тридцять п"ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову.
		Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1 131 366 (один мільйон сто тридцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 43 копійки, що є еквівалентом 35000,00 (тридцять п"ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову.
		Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1 131 366 (один мільйон сто тридцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 43 копійки, що є еквівалентом 35000,00 (тридцять п"ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову.
		Стягнути з Російської Федерації в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 2819 (дві тисячі вісімсот дев"ятнадцять) гривень 20 коп..
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
		Учасники справи:
		   позивачі - ОСОБА_1 , адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серії ВС 924044 виданий 10 квітня 2001 року Совєтським РВ УМВС України в м.Макіївці,
		ОСОБА_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серії МЕ 525922 виданий 29 липня 2004 року Совєтським РВ УМВС України в м.Макіївці,
		ОСОБА_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7,
		ОСОБА_4, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7,
		   відповідач - Російська Федерація, в особі Посольства Російської Федерації в Україні, 03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 27.
		Повне судове рішення складено 11 січня 2019 року.
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...