Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/13794/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано судом: 14.01.2019. Зареєстровано: 15.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2019.
Дата набрання законної сили: 30.05.2019 (частково)
Результат оскарження 30.05.2019 Херсонський апеляційний суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/766/2322/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/13794/17
		н/п 2/766/2322/19
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 січня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого - судді Прохоренко В.В., 
		секретар Тихоша Л.Г., 
		розглянувши в поряду спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дитячо  юнацької спортивної школи №2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, 
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дитячо  юнацької спортивної школи №2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, посилаючись на те, що працював у відповідача на посаді прибиральника службових приміщень з 15.03.2010року.
		28.03.2017 року був звільнений з посади на підставі п. 4 ст.40 КЗпП України у зв`язку з відсутністю з неповажної причини на робочому місці прибиральника виробничих приміщень 27.03.2017 року та 28.03.2017 року.
		Наказ про звільнення він отримав 25.07.2017 року, вважає наказ незаконним, оскільки на час звільнення він перебував на лікуванні в Херсонській психіатричній лікарні, тому відповідно до приписів ч.3 ст.40 КЗпП України відповідач не мав права на його звільнення в період тимчасової непрацездатності та зобов`язаний сплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 28.03.2017року, що складає 15769,65 грн., із розрахунку його заробітної плати 3131,93грн.
		У зв`язку з незаконним звільненням він зазнав моральних страждань, оскільки має сім`ю, дружину, сина та пристарілих батьків, через відсутність роботи не мав змоги їх утримувати, що позбавило його та родину можливості нормальної життєдіяльності. Моральну шкоду оцінює в 5000,00грн., виходячи із засад розумності і справедливості.
		З огляду на викладене, норми ст.ст. 40, 117 КЗпП України просив поновити його на посаді прибиральника службових приміщень Дитячо  юнацької спортивної школи №2, виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, що складає 15759, 65грн. та стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 5000,00грн.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.07.2018року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Дитячо  юнацької спортивної школи №2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та визначено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні.
		У відзиві на позовну заяву представник відповідача, адвокат СачаєваІ.О., позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач не надав доказів поважності причин відсутності на роботі 27.03.2017 року та 28.03.2017року, довідка за №3402 від 31.05.2017 року Херсонської обласної психіатричної лікарні підтверджує знаходження позивача на лікування із 29.03.2017року по 22.05.2017року.
		Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язанні працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Відповідно до наказу 92-к від 16.09.2016року робочий день в Дитячо-юнацькій спортивній школі №2 встановлено з 08.00години до 17.00годин, обідня перерва з 12 до 12.45годин.
		Докладними від 27.03.2017року та 28.03.2017 року, актами про відсутність, підтверджується відсутність позивача на роботі протягом всього робочого часу, що давало право роботодавцеві на звільнення працівника за п.4 ст.40КЗпП України. 
		Питання стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ст.235КЗпП України є наслідками встановлення незаконності звільнення позивача, тому в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
		Згідно до ст. 175 ЦПК України попередній розрахунок суми витрат, які відповідач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи складає 5000, 00грн., із яких: 3000,00грн. відповідач вже поніс та 2000,00грн. очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи. 
		У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити. 
		Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
		Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Відповідно до ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
		Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення запунктом 5цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		Згідно до ст.147? КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується органом, якому надається право прийняття на роботу(обрання, затвердження і призначення на посаду ) даного працівника.
		Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
		При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. 
		Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював в Дитячо - юнацькій спортивній школі №2 на посаді прибиральника службових приміщень із 03 березня 2010року, наказ №16.
		Наказом №10 від 28.03.2017року директора Дитячо  юнацької спортивної школи №2 ОСОБА_1 звільнено з посади з 28 березня 2017року на підставі п. 4 ст. 40КЗпП України(за прогули).
		Із наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлений 28.07.2017року, до суду з позовом звернувся в серпні 2017року тобто в межах строку, визначеного ч.1ст.233КЗпП України.
		Підставою для звільнення зазначено доповідні заступника директора ОСОБА_2 , акти про відсутність на робочому місці.
		Згідно до доповідних позивач 27.03.2017року був відсутній на робочому місці без пояснення та 28.03.2017 року був відсутнім на робочому місці без поважної причини.
		Актами про відсутність на робочому місці від 27.03.2017року та 28.03.2017року, складених комісією в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підтверджено, що ОСОБА_1 був відсутнім на робочому місці 27.03.2017року з 8,00 до 17.00 години та 28.03.2017 року з 8.00 до 17.00 годин, причин своєї відсутності ОСОБА_1 не повідомив.
		Як, вбачається із довідки військової частини - польова пошта НОМЕР_1 за № 2718 від 03.09.2015 року ОСОБА_1 в період з 10.08.2014року по 02.11.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції у м. Краматорську Донецької області..
		Згідно до епікризу №00220 Комунального закладу «Херсонський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» Херсонської обласної ради. ОСОБА_1 з 23.01.2017року по 03.02.2017року перебував на стаціонарному лікуванні, виписаний під нагляд невропатолога, психіатра та терапевта за місцем проживання. Рекомендовано: обмеження психічного та фізичного навантаження, дотримування режиму праці та відпочинку. 
		Згідно до довідки №3402 від 31.05.2017року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у Херсонській обласній психіатричній лікарні з 29.03.2017року по 22.05.2017року.
		Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. 
		Отже, пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. 
		Разом із тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. 
		Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5? КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. 
		Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджено, що звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі п.4 ст.40 КЗпП України проведено роботодавцем 28.03.2017року без з`ясування обставин невиходу позивача на роботу 27.03.2017року і 28.03.2017року та без отримання пояснення працівника щодо причин неявки на роботу, зважаючи на обізнаність відповідача щодо стану здоров`я робітника та фактично в період його тимчасової непрацездатності, а заперечуючи проти позову відповідач не надав відповідно до приписів ст.81 ЦПК України та норм трудового законодавства доказів на підтвердження дотримання вимог закону при звільненні позивача.
		За таких обставин, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що звільнення позивача не можна визнати обґрунтованим та таким, що прийняте у відповідності до вимог трудового законодавства, а тому він підлягає поновленню на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Відповідно до ч.2 ст.235КЗпП України оплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу понад один рік проводиться за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. При частковій вині працівника оплата вимушеного прогулу за період понад один рік може бути відповідно зменшена. 
		Висновок суду про наявність вини працівника (не з`являвся на виклик суду, вчиняв інші дії по зволіканню розгляду справи) або її відсутність, про межі зменшення розміру виплати має бути мотивований. 
		ОСОБА_1 звернулася до суду 15.08.2017року, в матеріалах відсутні докази, які б свідчили про вину позивача в зволіканні розгляду, тому суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.03.2017року по день ухвалення судового рішення по 14.01.2019 року ((444робочих днів) (2017р.  186 робочих днів + 2018р.  250робочих днів + 2019р.  8робочих днів) в сумі 65090,40 грн., яка визначена без вирахування податку та інших обов`язкових платежів.
		   Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08лютого 1995року(з послідуючими змінами) середній заробіток, що підлягає виплаті працівникові за місцем праці, визначається із розрахунку заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
		   Зважаючи, що позивач за два останні місяці, що передували звільненню, грудень 2016року - січень 2017року, перебував у щорічній плановій відпустці та на лікарняному, а відповідач на вимогу суду не надав довідку про заробітну плата позивача за два попередні місяці роботи, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №100, суд при визначенні середнього заробітку позивача виходить із сумі 3151,93грн., розмір якої відповідачем також не спростовано. 
		Заробітна плата позивача за попередні два місці роботи жовтень  листопад 2016 року становить 6303,86грн., середньоденна заробітна плата складає 146,40грн.(робочі дні в жовтні 2016р. - 22, в листопаді 2016р. -21, 22-21= 43днів, 6303,86:43=146,60 грн.), 
		Отже, на корись позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 65090,40грн( 444 робочі дні ? 146,60грн. = 65090,40грн.). 
		Відповідно до ст. 237? КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		Згідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з порушенням нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Із матеріалів справи вбачається, що негативні явища в житті позивача, пов`язані із його звільненням з посади за п. 4 ст.40 КЗпП України, яке мало місце 28.03.2017року.
		Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який розмір може мати суто умовний вираз. 
		При цьому, суд враховує стан здоров`я позивача, вимушені зміни в його житті, завдані звільненням у період тимчасової непрацездатності, а також зважаючи на обов`язок працівника додержувати трудової дисципліні та своєчасно повідомляти роботодавця про причини невиходу на роботу, вважає необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 500,00 грн. 
		Відповідно дост. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
		Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд прийшов до висновку про стягнення судового збору з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: за вимогу немайнового характеру (поновлення на роботі) в розмірі 768,40 грн., за вимогу майнового характеру (стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу) в розмірі 768,40 грн. та 10 % сплаченого судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 192,10 грн., а всього 1728,90 грн. в дохід держави, як це передбачено ст. 141 ЦПК України.
		На підставі викладеного, ст. ст.5?, 40, 233, 235, 237? КЗпП України, керуючись ст. ст. 4-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді прибиральника службових приміщень Дитячо - юнацької спортивної школи №2, із 28 березня 2017року.
		Стягнути з Дитячо - юнацької спортивної школи №2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 28.03.2017 року по 14.01.2019 року в сум 65 090,40 грн., який визначений без вирахування податку та інших обов`язкових платежів. 
		Стягнути з Дитячо - юнацької спортивної школи №2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500, 00 грн.
		В решті позову відмовити.
		Стягнути з Дитячо - юнацької спортивної школи №2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1728,90 грн.
		У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
		Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
		Відповідно доПерехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
		 
		Суддя В.В. Прохоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...