Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15702/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2019. Зареєстровано: 16.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2019.
Дата набрання законної сили: 14.01.2019
Номер судового провадження: А/855/4924/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010,  м. Київ,  вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
		 
		Головуючий у першій інстанції: Шейко Т.І.
		                                                                                                      Суддя-доповідач: Епель О.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 січня 2019 року                                                                                      Справа № 826/15702/17
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		Головуючого судді          Епель О.В., 
		суддів:                                    Губської Л.В., Степанюка А.Г.,
		за участю секретаря           Лісник Т.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м.  Києва від 17 вересня 2018 року у справі 
		 
		за позовом           ОСОБА_3
		 
		до                     виконавчого органу Київської міської ради 
		                              (Київської міської державної адміністрації),
		 
		третя особа, яка не заявляє 
		самостійні вимоги 
		на предмет спору: комунальне підприємство 
		                                        «Керуюча компанія з обслуговування житлового 
		                                        фонду Дніпровського району міста Києва»
		 
		про                     визнання протиправним та скасування рішення
		 
		та клопотання виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про закриття провадження у справі,
		                              
		В С Т А Н О В И В :
		 
		          ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», в якому просила встановити відсутність компетенції (повноважень) в органу місцевого самоврядування - виконавчого органу КМР (КМДА) щодо встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, визнати протиправним та скасувати п. 1 Розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 06.06.2017 р. № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким встановлені «Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків зі споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим».
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року адміністративний позов було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано п. 1 Розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 06.06.2017 р. № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким встановлені «Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим».
		У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
		Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розподіл цін і тарифів у залежності від терміну їх оплати споживачами (до 20 числа чи пізніше), як таке застосовано відповідачем, не передбачено чинним законодавством, що відповідачем не доведено економічної доцільності застосування такого розподілу, що тарифи та структура тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, затверджені відповідачем за відсутності документації, визначеної Порядком №  869 і без дотримання вимог ст.ст. 30, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване позивачем розпорядження пройшло відповідну процедуру державної реєстрації та експертизи, що Порядком № 869 та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено необхідності зазначення площ прибудинкової території, яка визначена на основі містобудівної або землевпорядної документації, що спірні тарифи були ним розраховані на підставі економічно обґрунтованих витрат всіх складових тарифу, тобто шляхом проведення нового розрахунку тарифу, а не його коригування.
		З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		          Крім того, 09.01.2019 р. від відповідача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, яке вмотивовано тим, що рішенням суду в іншій справі, яке набрало законної сили, вже було визнано протиправним та скасовано оскаржуване позивачем розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 06.06.2017 р. № 668, що у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 238 КАС України є підставою для закриття провадження у цій справі.
		          Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та клопотання відповідача, перевіривши у межа апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.06.2017 р. виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підписом голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кличка В.В. прийняв розпорядження № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яке зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві 12.06.2017 р. за № 117/1709.
		Пунктом 1 вказаного Розпорядження № 668 встановлено: «Тарифи на структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємством, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що додаються».
		Позивач, вважаючи зазначене розпорядження в частині пункту 1 протиправним, звернулася до суду з цим позовом.
		Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі та в клопотанні відповідача, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні правові підстави для закриття провадження у даній справі в частині вирішення позивних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 Розпорядження № 668, з огляду на наступне.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили.
		Статтею 255 КАС України регламентовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавство не містить визначення нормативно-правового акту, але тлумачення даного поняття надано в рішеннях Конституційного Суду України (далі - КС України), які відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» є обов'язковими для виконання.
		У рішенні КС України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 зазначено, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
		Ознаками нормативності правових актів є невизначеність дії у часі та неодноразовість їх застосування (рішення КС України від 27.12.2001 р. № 20-рп/2001).
		За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють  не  загальні  правила поведінки,  а конкретні приписи,  звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію (рішення КС України від 23.06.1997 р. № 2-зп/97). 
		Системний аналіз вищевикладених законодавчих норм та рішень КС України дозволяє стверджувати, що правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: 1) предметом спору є нормативно-правовий акт, тобто акт, дія якого розповсюджується на широке коло осіб, розрахована на неодноразове застосування та яким встановлено певні загальні правила; 2)  наявність судового рішення, що набрало законної сили та яким вже визнано такий акт протиправним та нечинним.
		Колегія суддів встановила, що предметом спору у даній справі є пункт 1 Розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 06.06.2017 р. № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким затверджено «Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків зі споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим».
		Зазначене розпорядження в.о. КМР (КМДА) поширюється на широке коло осіб, розраховано на неодноразове застосування та встановлює загальні правила сплати тарифів на відповідні комунальні послуги, а отже є нормативно-правовим актом.
		Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 р. у справі № 826/8441/17, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 р. та набрало законної сили, за результатами розгляду позову ВГО «Спілка власників житла України» до виконавчого органу КМР (КМДА), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження було визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 р. № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
		Таким чином, оскаржуваний у цій адміністративній справі нормативно-правовий акт, зокрема в частині пункту 1, вже визнано протиправним і скасовано вищевказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, що у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 238 КАС України є безумовною правовою підставою для суду для закриття провадження у справі.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що на момент розгляду даної адміністративної справи в суді першої інстанції вказане судове рішення, яким в повному обсязі визнано протиправним та скасовано розпорядження, пункт 1 якого є предметом даного судового спору, вже існувало.
		Разом з тим, частина 1 статті 319 КАС України закріплює імперативний припис щодо обов'язку суду апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження за наявності підстав, передбачених ст. 238 КАС України, без розмежування періоду їх виникнення.
		Також, колегія суддів зазначає, що повторне вирішення питання щодо правомірності одного і того ж самого положення нормативно-правового акту призведе до юридичної невизначеності у спірних правовідносинах та/або до повторного визнання його протиправним, що не передбачено жодною нормою адміністративного процесуального законодавства.
		Водночас, у своїх рішеннях ЄСПЛ наголосив на обов'язку суб'єктів владних повноважень сприяти юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права
		При  цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в адміністративному позові в цій справі позивачем, окрім позовних вимог про визнання протиправним і скасування спірного пункту розпорядження, також було заявлено вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) в органу місцевого самоврядування - виконавчого органу КМР (КМДА) щодо затвердження тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, але в її задоволенні судом першої інстанції було відмовлено, що не оскаржується відповідачем та не входить до кола доводів його апеляційної скарги. Тож, у відповідності до ст.ст. 308, 316 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м.  Києва від 17 вересня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 розпорядження № 668 - скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
		Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про закриття провадження у справі - задовольнити частково.
		Апеляційну скаргу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)- задовольнити частково.
		Рішення Окружного адміністративного суду м.  Києва від 17 вересня 2018 року в частині задоволення позовним вимог про визнання протиправним та скасування пункту першого розпорядження від 06.06.2017 р. № 668 - скасувати.
		Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» про визнання протиправним та скасування рішення в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту першого розпорядження від 06.06.2017 р. № 668 - закрити.
		В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м.  Києва від 17 вересня 2018 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		Рішення виготовлено 14 січня 2019 року.
		 
		Головуючий суддя          
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...