Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 236/2442/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2019. Зареєстровано: 17.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2019.
Дата набрання законної сили: 16.01.2019
Номер судового провадження: 22-ц/804/274/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 236/2442/18 
		Номер провадження 22-ц/804/274/19 
		                                                Категорія 55
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		16 січня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:
		головуючого-судді Соломахи Л.І.
		суддів Космачевської Т.В., Мальованого Ю.М.
		за участю:
		секретаря судового засідання Розпутько Я.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 236/2442/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з апеляційною скаргою відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 листопада 2018 року у складі судді Бікезіної О.В., -
		В С Т А Н О В И В:
		27 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі ПАТ "Укрзалізниця") про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
		Зазначала, що з 20 жовтня 1987 року працює на посаді бухгалтера відділу бухгалтерського обліку і фінансів Луганської дирекції залізничних перевезень. 01 липня 2016 року згідно наказу № 07/ОС від 29.06.2016 року Луганська дирекція залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" реорганізована шляхом злиття у структурний підрозділ "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Наказом № 1955-ОС від 17.07.2017 року її звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату.
		Посилаючись на те, що при звільненні розрахунок з нею не проведено, просила стягнути з ПАТ "Укрзалізниця" на її користь: 
		- заборгованість по заробітній платі за період з 16 березня 2017 року по день звільнення, яка разом з компенсацією за невикористані дні відпустки у розмірі 11 795,96 грн., складає 38 912,09 грн.;
		- вихідну допомогу у зв'язку із звільненням у розмірі середньомісячного заробітку, що складає 6 395,40 грн.;
		- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 17 липня 2017 року по 31 серпня 2018 року у розмірі 90 494,91 (а.с. 2 - 10).
		25 вересня 2018 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, а саме, просила стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 17 липня 2017 року по день ухвалення судового рішення (а.с. 84).
		Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. 
		Стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1:
		- заборгованість по заробітній платі за період з квітня по липень 2017 року в розмірі 32 975,90 грн. та зобов'язано ПАТ "Укрзалізниця" утримати з цієї суми податок з доходів фізичних осіб та інші обов'язкові платежі;
		- заборгованість по заробітній платі за другу половину березня 2017 року в розмірі 2 251,95 грн. (без утримання з цієї суми податків та зборів).
		Стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь держави судовий збір в розмірі 548,33 грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само ведення бухгалтерського, податкового обліку тощо лежить на роботодавці, а не на працівникові. Відповідно до норм ст. ст.115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець. Відсутність у відповідача первинної документації не позбавляє його обов'язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати позивачу. Згідно розрахунків заробітної плати за квітень-липень 2017 року позивачу нарахована заробітна плата за час простою. Ці данні відповідачем не спростовані. У розрахунковому листі за липень 2017 року зазначено суму до виплати 21 677,33 грн. з урахуванням компенсації за невикористані дні відпустки - 11 795,96 грн. та вихідної допомоги - 7 908,60 грн., а тому вимога позивача про стягнення окремо вихідної допомоги у розмірі 6 395,40 грн. задоволенню не підлягає. Позивачем підтверджено наявність заборгованості по заробітній платі за період з квітня по липень 2017 року у розмірі 32 975,90 грн., яка складається: квітень - 3 766,19 грн., травень - 3 766,19 грн., червень - 3 766,19 грн., липень - 21 677,33 грн. (з урахуванням компенсації за невикористані дні відпустки 11795,96 грн., вихідної допомоги 7 908,60 грн.). За березень 2017 року стягненню підлягає 2 251,95 грн. (з цієї суми податки і обов'язкові платежі утримані).
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у непроведенні розрахунку з позивачем при звільнені відсутня, що підтверджується науково-правовим висновком Торгово-промислової палати від 16.01.2018 року № 126/2/21-10.2, яким засвідчено настання обставин непереборної сили, що унеможливило виконання ПАТ "Укрзалізниця" обов'язків, передбачених статтями 115, 116 КЗпП України (а.с. 96 - 106).
		Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ПАТ "Укрзалізниця" в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з квітень по липень 2017 року в розмірі 32 975,90 грн., за другу половину березня 2017 року в розмірі 2 251,95 грн. 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховані обставини справи, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 21, ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.
		Достовірно встановлено, що через захоплення підприємства невідомими особами відповідач втратив контроль над виробничими потужностями, нерухомим майном та документацією. Робоче місце позивача фактично знаходилось на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв'язку з чим відповідачне має об'єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов'язків у спірний період. Нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки такі нарахування проводяться на підставі документів первинного обліку праці та заробітної плати: штатного розпису, розцінок та норм праці, табелів обліку використання робочого часу, розпоряджень про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. 
		Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного і автомобільного сполучення.
		Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України визнано, що терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, що супроводжується актами тероризму, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотніми обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання відповідачем обов'язків, передбачених трудовим договором.
		Можливість для проведення розрахунку з'явиться при можливості забезпечення безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до документів, які залишилися у виробничих підрозділах на непідконтрольній території України.
		На теперішній час внаслідок вищезазначеного заборгованість з виплати позивачу заробітної плати відсутня (а.с. 109 - 110)
		Апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - ПАТ "Укрзалізниця" на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 листопада 2018 року відкрито ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року (а.с. 117 - 119).
		Письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача позивачем не надано.
		Відповідно до частини 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		В судове засідання апеляційного суду 16 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 та представник відповідача - ПАТ "Укрзалізниця" не з'явилися; про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.
		Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до частини 2 ст. 11 Закону України від 12.08.2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" шляхом розміщення 22 грудня 2018 року інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу ухвали Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2018 року про призначення справи до розгляду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с. 130).
		Відповідач - ПАТ "Укрзалізниця" судову повістку - повідомлення про розгляд справи 16 січня 2019 року отримав 26 грудня 2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 131, а.с. 132). 
		Позивач та представник відповідача апеляційний суд про причини неявки у судове засідання не повідомили і відповідно до частини 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
		Відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01 червня 2000 року працювала на різних посадах Луганського відділення ДП "Донецька залізниця" (а.с. 12 - 14).
		01 липня 2016 року згідно наказу № 07/ОС від 29.06.2016 року Луганська дирекція залізничних перевезень державного підприємства "Донецька залізниця" реорганізована шляхом злиття у структурний підрозділ "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", про що зроблений запис у трудовій книжці позивача (а.с. 15).
		Згідно з наказом структурного підрозділу "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" № 07/ОС від 29.06.2016 року дія трудового договору з ОСОБА_1 продовжена (а.с. 16 - 17).
		Згідно з наказом № 384-П від 15.03.2017 року в.о. начальника регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурних підрозділів "Донецька дирекція залізничних перевезень" та "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування, встановлено початок простою з 16 березня 2017 року для всіх працівників апарату управління; доручено начальниками структурних підрозділів встановити відповідними наказами початок простою з 16 березня 2017 року для всіх працівників, підпорядкованих їм структурних підрозділів; забезпечити облік використання часу знаходження працівників у простої; оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою в робочі дні (зміни) згідно графіку роботи (а.с. 18).
		Згідно з наказом про припинення трудового договору № 1955 - ОС від 17.07.2017 року ОСОБА_1 звільнена з 17 липня 2017 року з посади бухгалтера 2 категорії за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату; в наказі зазначено, що ОСОБА_1 має право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та компенсації за 44 дні відпустки. Наказ видано структурним підрозділом "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (а.с. 19).
		На підтвердження розміру заборгованості по заробітній платі позивачем надані розрахункові листи (табулеграми) за період з березня по липень 2017 року, згідно яких позивачу у спірний період з березня 2017 року по липень 2017 року нараховувалася оплата простою (а.с. 20, а.с. 22, а.с. 25, а.с. 28, а.с. 31).
		Отже, з матеріалів справи та доводів апеляційної скарги відповідача апеляційним судом встановлено, що апеляційному суду необхідно, зокрема, вирішити питання про правильне застосування судом першої інстанції норм ст. 94 КЗпП України та відповідно ст. 1 Закону України "Про оплату праці" та зробити висновок чи має позивач ОСОБА_1 право на заробітну плату у разі неможливості виконання нею трудових обов'язків в період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року внаслідок припинення діяльності "Луганської дирекції залізничних перевезень" регіональна філія "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на території проведення антитерористичної операції, а саме, на окупованій території, а якщо так, то на підставі яких норм права та в якому розмірі.
		Згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 року у справі № 582/1001/15-ц (провадження № 61-4439св 18) колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду - постанові Верховного Суду від 19.04.2018 року у справі № 826/584/16, згідно якої у разі невиконання працівником трудових обов'язків не з вини останнього, не оформлення підприємством у встановленому порядку простою чи відпустки без збереження заробітної плати працівнику підлягає виплаті заробітна плата в повному обсязі. Враховуючи численні випадки припинення діяльності підприємств (в тому числі державних установ) на території проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), правове врегулювання характеру трудових відносин, що виникають між працівником та підприємством внаслідок вимушеного припинення діяльності підприємства, містить виключну правову проблему та необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики як в порядку цивільного, так і адміністративного судочинства, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку передати на розгляд до Великої Палати Верховного Суду справу № 582/1001/15-ц за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2016 року.
		Верховному Суду необхідно вирішити, зокрема, питання про правильне застосування норм статей 34, 113 КЗпП України, статей 1 та 12 Закону України "Про оплату праці", зокрема, шляхом роз'яснення:
		1. Чи вважається простоєм не з вини працівника неможливість виконання ним трудових обов'язків внаслідок припинення діяльності підприємства на території проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), який оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
		2. Чи вважається припинення діяльності підприємства на території проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) простоєм, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з вини працівника, коли за працівником зберігається середній заробіток.
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2018 року справа № 582/1001/15-ц за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2016 року прийнята до розгляду (провадження № 14-286цс18). 
		Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Відповідно до п. 10 частини 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
		Згідно із п. 14 частини 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини 1 ст. 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
		Враховуючи, що у цивільній справі № 236/2442/18, що перебуває в провадженні Донецького апеляційного суду, правовідносини, що виникли між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем - ПАТ "Укрзалізниця" щодо оплати праці в період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року після припинення діяльності структурного підрозділу "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на території проведення антитерористичної операції (на окупованій території), є подібними з правовідносинами у справі № 582/1001/15-ц, яка переглядається у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, апеляційний суд вважає, що існують підстави для зупинення провадження у справі № 236/2442/18.
		Керуючись пунктом 10 частини 1 ст. 252, пунктом 14 частини 1 ст. 253, частиною 2 ст. 381 ЦПК України, апеляційний суд, - 
		У Х В А Л И В:
		Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 листопада 2018 року у справі № 236/2442/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 582/1001/15-ц за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2016 року.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 16 січня 2019 року.
		       
		Головуючий суддя: Л.І. Соломаха 
		Судді: Т.В. Космачевська
		Ю.М. Мальований

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...