Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 171/284/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2019. Зареєстровано: 17.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2019.
Дата набрання законної сили: 15.01.2019
Номер судового провадження: 22-ц/803/2264/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/2264/19 Справа № 171/284/18   Суддя у 1-й інстанції - Семенова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар  Я. М.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2019 року                                                                м.Кривий Ріг
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого судді - Бондар Я.М.
		суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
		секретаря судового засідання - Євтодій К.С.
		сторони:
		позивач - прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, 
		відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської області, на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2018  року, яке ухвалене суддею Семеновою Н.М. в місті Апостолове Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2018 року, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У  лютому 2018 року прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису і припинення права користування.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що в ході здійснення своїх повноважень Нікопольською місцевою прокуратурою виявлено факт безпідставного вибуття з державної власності земельної ділянки площею 6,269 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Апостолівської міської ради (колишньої Михайлівської сільської ради Апостолівського району) Дніпропетровської області.
		Зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 20.06.2017 року на підставі розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації № 210-р-11 від 26 травня 2011 року «Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4) на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 6,269 га для ведення фермерського господарства.
		В подальшому, на підставі договору від 24 липня 2017 року ОСОБА_1 передано право користування зазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) ОСОБА_2, який зареєстровано в реєстрі речових прав №36268097 від 22.07.2017 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області.
		Вказує, що під час проведення СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42017041490000059 від 19.10.2017 року за ч.4 ст.358 КК України за фактом використання підробленого документу, а саме розпорядження голови Апостолівської райдержадміністрації № 210-р-11 від 26.05.2011 року під час отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на території Апостолівського району, встановлено, що ОСОБА_1 15.06.2017 року звернувся із заявою до КП «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 22783151 для проведення державної реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку, що розташована Дніпропетровська область, Апостолівський район, Михайлівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, площею 6,269 га, для ведення фермерського господарства. До заяви ОСОБА_1 надав розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 26.05.2011 р. № 210-р-11 «Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки», витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1203615212016 від 15.07.2016 року.
		На підставі вказаних документів 20 червня 2017 року державним реєстратором комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області за ОСОБА_1 зареєстровано право власності (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4) на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 6,269 га для ведення фермерського господарства. Грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 207730, 03 грн.
		Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що головою Апостолівської районної державної адміністрації 26.05.2011 року розпорядження № 210-р-11 «Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» не приймалося. Натомість за №210-р-11 прийнято розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 20.05.2011 року «Про преміювання директора районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_3».
		В порушення ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України ОСОБА_1 з відповідним клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для введення фермерського господарства до Апостолівської районної державної адміністрації не звертався та дозволу на отримання такого проекту землеустрою не отримував. Проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки не розроблялася, проект землеустрою не погоджувався.
		Прокурор зазначає, що оскільки ОСОБА_1 незаконно набув право власності на спірну земельну ділянку, земля вибула із власності держави поза її волею, тому, здійснення ОСОБА_1 розпорядження землею порушує публічний порядок, у зв'язку з чим, вважає, що договір користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 20.07.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст.228 ЦК України є нікчемним.
		Прокурор просив витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 6,269 га, що розташована на території Апостолівської міської ради (колишньої Михайлівської сільської ради Апостолівського району) Дніпропетровської області, вартістю 207730,03 грн. Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.07.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано в реєстрі речових прав № 36268097 від 22.07.2017 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області. Припинити право користування ОСОБА_2В на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,2690 га, кадастровий номер НОМЕР_3.
		Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропертовської області  від 09 жовтня 2018 в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки  площею 6,2690 га та визнання недійсним договору емфітевзису і припинення права користування, відмовлено 
		В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та прийняття нового, яким у повному обсязі задовольнити позовні вимоги прокурора, а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви і апеляційної скарги.
		В обґрунтування апеляційної скарги, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст.116,118 Земельного кодексу України не звертався до Апостолівської районної державної адміністрації з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, дозвіл на розробку такого проекту землеустрою не отримував, проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки не розроблялася, проект землеустрою не погоджувався. Більш того, вказує, що розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 26 травня 2011 за №210-р-11 «Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки», не приймалося. Натомість, за цим номером прийнято інше розпорядження від 20 травня 2011 року «Про преміювання директора районного центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді ОСОБА_3 На підставі зазначених доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку всупереч встановленого законом порядку, тобто суд фактично встановив факт протиправного вибуття цієї ділянки із власності держави поза її волею.
		Прокурор вказує, що право власності дійсного власника - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, презюмується і не припинилося із втратою нею цього майна, це право підлягає захисту протягом усього часу наявності у неї титулу власника. На думку прокурора, посилання суду на наявність укладеного між відповідачами договору емфітевзису, як доказ вибуття спірної ділянки із володіння ОСОБА_1, що унеможливлює її витребування, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.
		При цьому, прокурор акцентує увагу на тому, що, виходячи з встановлених судом обставин справи, власник спірної земельної ділянки - держава може витребувати належне їй майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула це майно з незаконних підстав. Окрім того, прокурор вказує на те, що за договором емфітевзису від 24.07.2017, ОСОБА_2 набув лише право користування спірною ділянкою, тоді, як сама земельна ділянка залишається у володінні ОСОБА_1, який є останнім набувачем майна, та який набув це майно з незаконних підстав.
		Окрім того, прокурор вказує на незаконність відмови у задоволенні позову в частині визнання недійсним вищеназваного договору емфітевзису та припинення права ОСОБА_4 на користування спірною земельною ділянкою. При цьому зазначає, що судом не надано оцинки тому, що спірний договір укладений ОСОБА_1, як особою, яка у встановленому законом порядку прав на земельну ділянку не набула, тоді як дійсним власником цієї ділянки - державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, рішення про укладення з ОСОБА_2 договору емфітевзису не приймалося, а отже право користування земельною ділянкою у ОСОБА_2 виникло поза волею власника. Прокурор вважає, що спірним договором порушується право власності держави на спірну земельну ділянку та здійснюються перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні землею. Вказане підтверджує правомірність вимоги прокурора про визнання оспорюваного правочину недійсним та наявність, встановлених ст.ст.203, 215 ЦК України підстав для її задоволення.
		Також, прокурор вважає необґрунтованим посилання суду на те, що незаявлення прокурором вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки вважає, що, виходячи з обставин справи, вимога про визнання недійсним договору, є похідною від основної вимоги про витребування спірної земельної ділянки, що в повній мірі відповідає критерію ефективності захисту порушеного права. На думку прокурора, суд першої інстанції неправомірно відмовив в судовому захисті порушеного права державі в сфері земельних відносин та ухвалив неправосудне судове рішення, яке повинно бути скасовано.
		Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не скористалися правом подачі відклику на апеляційну скаргу.
		Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
		Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідачів в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши прокурора Барчук А.Б., яка підтримала вимоги апеляційної скарги і просила їх задовольнити в повному обсязі, представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Книгу Я.Ю., яка підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора і просила їх задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до КП «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради з метою реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вбачається з заяви відповідача від 15.06.2017 року №22783151, картки прийому заяви №89958425 (а.с.16-17).
		Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 червня 2017 року встановлено, що державним реєстратором прав на нерухоме майно КП «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області розглянуто заяву ОСОБА_1 від 15.06.2017 року про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, за кадастровим номером НОМЕР_3 та документи, подані для проведення державної реєстрації прав та вирішено провести державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (а.с.19).
		З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що відомості щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 6,269 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що є власністю ОСОБА_1 внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 15.06.2017 року, підстава виникнення права власності - розпорядження Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 26 травня 2011 року №210-р-11 «Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» (а.с.10, 13-15,23-24).
		З копії розпорядження голови районної державної адміністрації №210-р-11 від 26 травня 2011 року «Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» (без підпису) видно, що відповідно до розпорядження вирішено передати у власність громадянам, зокрема, ОСОБА_1, земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) по колишньому КСП «Побєда» в натурі (на місцевості) на території Михайлівської сільської ради та видати держані акти на право приватної власності на земельну ділянку, а саме відповідачу розміром 6,2690 га (а.с.10).
		З копії розпорядження голови районної державної адміністрації №210-р-11 від 20 травня 2011 року вбачається, що вказане розпорядження прийнято по питанню «Про преміювання директора районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_3.». Зазначене розпорядження підписано головою райдержадміністрації ОСОБА_6 (а.с.11).
		Повідомленням Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за №119/0/268-18 від 12.01.2018 року на запит СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, встановлено, що на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 26 травня 2011 року за №210-р-11 громадянам, зокрема, ОСОБА_1 не передавалась у власність земельна ділянка у розмірі земельної частки (паю) на території Михайлівської сільської ради, Апостолівського району, Дніпропетровської області (а.с.12).
		Згідно витягу з ЄРДР за №42017041490000059 від 19.10.2017 року за фактом використання завідомо підробленого документу, а саме розпорядження голови районної державної адміністрації №210-р-11 від 26 травня 2011 року внесено відомості за ч.4 ст.358 КК України до ЄРДР (а.с.22).
		Судом, також встановлено, що 20 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) згідно якого, ОСОБА_1 (як Власник) передав ОСОБА_2 (як Землекористувачу) земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с/р Михайлівська, площею 6,2690 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_3, щодо якої Власник передав Землекористувачу права володіння та користування для сільськогосподарських потреб. Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за №811 (а.с.23-24).
		З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна видно, що до реєстру внесено актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права, номер запису 21517084, дата реєстрації 22.07.2017 року, підстава виникнення іншого речового права - договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.07.2017 року, виданий приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за №811, відомості про суб'єкта іншого речового права - землекористувач ОСОБА_2, власник - ОСОБА_1, щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 6,2690 га (а.с.13-14).
		Суд першої інстанції, відмовляючи прокурору у задоволенні позовних вимог, керувався статтями 102-1, 116, 118,125, 152 ЗК України, статтями 228, 317, 319, 387, 407, 412 ЦК України, й виходив з того, що відповідачем ОСОБА_1 недотримано порядок безоплатної приватизації земельної ділянки, проте право власності на земельну ділянку за ним зареєстровано.
		Відмовляючи прокурору у задоволенні позову в частині витребування спірної земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) згідно якого, ОСОБА_1 (як Власник) передав ОСОБА_2 (як Землекористувачу) вищезазначену спірну земельну ділянку та щодо якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 права володіння та користування для сільськогосподарських потреб, то на момент розгляду справи в суді у відповідача відсутня спірна земельна ділянка.
		Відмовляючи прокурору у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), суд зазначив, що прокурором не вказано, з яких підстав договір емфітевзису слід визнати недійсним і які правові наслідки недійсності правочину згідно ст.216 ЦК України слід застосувати. 
		Щодо позовних вимог про припинення права користування ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення суд дійшов висновку, що оскільки підстави припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб передбачені ст.102-1 ЗК України, ст.412 ЦК України то позовні вимоги прокурора в цій частині належним чином необґрунтовані. Також судом була звернута увага на те, що у даному спорі в розумінні ст.216 ЦК України прокурором не була заявлена вимога про визнання недійсності правочину.
		Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.
		Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають бути встановлені всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.
		У разі встановлення що відповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.
		Суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався.
		За положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Під час судового розгляду, судом першої інстанції було встановлено, що на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 26 травня 2011 року за №210-р-11 громадянам, зокрема, ОСОБА_1 не передавалась у власність земельна ділянка у розмірі земельної частки (паю) на території Михайлівської сільської ради, Апостолівського району, Дніпропетровської області, що підтверджено повідомленням Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за №119/0/268-18 від 12.01.2018 року на запит СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, а також витягом з ЄРДР за №42017041490000059 від 19.10.2017 року за фактом використання завідомо підробленого документу, а саме розпорядження голови районної державної адміністрації №210-р-11 від 26 травня 2011 року, яким до ЄРДР внесено відомості за ч.4 ст.358 КК України (а.с.12, 22).
		Розпорядженням голови районної державної адміністрації №210-р-11 від 20 травня 2011 року встановлено, що вказане розпорядження прийнято по питанню «Про преміювання директора районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_3.», це розпорядження підписано головою райдержадміністрації ОСОБА_6 (а.с.11), тоді, як розпорядження голови райдержадміністрації від 26 травня 2011 року за №210-р-11скріплено печаткою, однак взагалі не підписано головою райдержадміністрації (а.с.10).
		Матеріалами справи також встановлено, що відомості щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 6,269 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що є власністю ОСОБА_1 внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 15.06.2017 року, підстава виникнення права власності - розпорядження Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 26 травня 2011 року № 210-р-11 «Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки».
		Окрім того, судом, також встановлено, що 20 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) згідно якого, ОСОБА_1 (як Власник) передав ОСОБА_2 (як Землекористувачу) земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с/р Михайлівська, площею 6,2690 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_3, щодо якої Власник передав Землекористувачу права володіння та користування для сільськогосподарських потреб (а.с.23-24).
		Отже, на підставі досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку всупереч встановленого законом порядку, тобто суд встановив факт протиправного вибуття цієї ділянки із власності держави поза її волею.
		Згідно ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном.
		Статею 317 ЦК України визначено, що власникові належать право володіння користування та розпорядження своїм майном.
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.312 ЦК України, ч.3 ст.41 Коснституції України, ст.153 Земельного кодексу України).
		Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.90 Земельного кодексу України).
		Статтею 387 ЦК закріплено право власника на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Приписами ст.1212 ЦК встановлено, що соба, яка набула майно або зберігла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
		Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 набув спірну земельну ділянку з незаконних підстав, тобто земля вибула з володіння власника не з його волі, а отже власник земельної ділянки держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області має право витребувати це майно від набувача ОСОБА_1, який в теперішній час є власником спірної земельної ділянки, тоді, як за договором емфітевзису від 24.07.2017, ОСОБА_2 лише набув право користування спірною ділянкою, так як сама земельна ділянка залишається у володінні ОСОБА_1, який є останнім набувачем майна, та який, як встановлено судом, набув це майно з незаконних підстав.
		Відповідно до норм ст.391 ЦК України та ст.152 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав на земельні ділянки здійснюється, у тому числі шляхом визнання угоди недійсною.
		Згідно ст.412 ЦК України право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб у випадках встановлених законом може бути припинено за рішенням суду.
		Приписами ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недісним (оспорюваний правочин).
		У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Отже з аналізу чинного законодавства, недійсність правочину пов»язується з недодержанням сторонами при вчиненні правочину вимог закону.
		Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочиним.
		Колегія суддів вважає, що суд не взяв до уваги і не надав оцінки тому, що спірний договір емфітевзису був укладений ОСОБА_1, як особою, яка у встановленому законом порядку прав на земельну ділянку не набула, тоді, як дійсним власником земельної ділянки - державою в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, рішення про укладення із ОСОБА_2 договору емфітевзису не приймалося, а отже право користування цією земельною ділянкою виникло у ОСОБА_2 роза волею власника. Отже спірним договором порушується право власності держави на земельну ділянку та здійснюються перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні цією землею, що є підставою для визнання такого договору недійсним та припинення права особи на користування земельною ділянкою.
		Оскільки висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову прокурора суперечать вимогам цивільного та земельного законодавства, а відмова у поверненні землі ґрунтується на інших висновках, ніж зазначені апеляційним судом, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.
		Згідно зі статтею 141 ЦПК в порядку розподілу судових витрат з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати прокурора, а саме судовий збір у розмірі, сплаченому за вимогами немайнового характеру при подачі позовної заяви 6639,95 грн. та при подачі апеляційної скарги 9959,93 грн. (6639,95 х150%), а всього підлягають стягненню з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16599,88 грн. 
		Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської області задовольнити. 
		Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2018 року скасувати та постановити нове рішення.
		Позов прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задовольнити.
		Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) земельну ділянку площею 6,2690 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_3, вартість якої складає 207730,03 грн., що розташована на території Апостолівської міської ради (колишньої Михайлівської сільської ради Апостолівського району) Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
		Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.07.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано в реєстрі речових прав №36268097 від 22.07.2017 року приватним нотаріусом Рукавіциною Н.В. Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області.
		Припинити право користування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,2690 га, кадастровий номер НОМЕР_3.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області (реквізити отримувача:49044, м.Дніпро, пр.Д. Яворницького,38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 16599,88 грн. судових витрат. 
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 15 січня 2019 року. 
		 
		Головуючий:                                                        
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...