Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/6191/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2019. Зареєстровано: 18.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2020
Номер судового провадження: 1-кп/537/45/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170090002003

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/45/2019 
		Справа № 524/6191/18 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   17.01.2019  року колегія суддів Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , при секретарі ОСОБА_8 , розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12018170090002003 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Полтави, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, працюючої на ПП ПТК «Лукас» картонажником, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачена ОСОБА_6 вчинила злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.
		11.06.2018 близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні кімнати АДРЕСА_2 , під час сварки з потерпілою ОСОБА_9 яка згодом переросла в бійку, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння останній тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла один удар ножом ОСОБА_9 в ліву частину спину на рівні грудної клітини, тим самим заподіявши останній згідно висновку судово-медичної експертизи № 524/1 від 24.07.2018 колото різане ушкодження задньої поверхні грудної клітини з ушкодженням лівої легені, яке ускладнилося гострою внутрішньою крововтратою та відносно живої особи має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.
		Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує дії останньої за частиною 2 статті 121 КК України як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 115 КК України визнала частково, підтвердивши факт нанесення удару ножом потерпілій ОСОБА_9 що потягло смерть останньої, однак заперечуючи проти визначених обвинувальним актом обставин в частині направленості її умислу саме на позбавлення життя ОСОБА_9 та мотивуючи свої дії неправомірною поведінкою останньої по відношенню до неї, надавши суду покази з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочинного діяння наступного змісту: загибла ОСОБА_9 була сусідкою обвинуваченої з якою вони перебували у добрих стосунках, їх кімнати знаходилися одна проти одної.11 червня 2018 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 якій після отриманої на підприємстві травми пересувався виключно за допомогою милиць пішли відпочивати на двір, обвинувачена на їх запрошення приєднатися до відпочинку відповіла відмовою, оскільки займалася пральною. Як зазначає обвинувачена підставою виникнення сварки з ОСОБА_9 , що розпочалася ще в під`їзді, стало звинувачення останньої на адресу ОСОБА_6 у її причетності до безладу на коридорі де вони усі разом мешкали, не бажаючи приймати участь в подальшому конфлікті, обвинувачена повернулась до місця свого проживання зайшовши до кімнати АДРЕСА_3 де на той час також перебував і ОСОБА_10 знаходячись на дивані. В подальшому, зі слів обвинуваченої, ОСОБА_9 зайшла до її кімнати, двері якої було відчинено та продовжила сварку, висловлюючи на адресу обвинуваченої звинувачення та образи, підійшовши ближче до останньої ОСОБА_9 штовхнула її, від чого ОСОБА_11 впала на підлогу, вдарившись при цьому спиною та рукою об батарею. Піднявшись з підлоги, обвинувачена штовхнула потерпілу, після чого схватила її за волосся та між ними почалася обоюдна бійка в ході якої вони штовхали одна одну, хапаючи за волосся та висловлюючи обоюдні образи. Як зазначає обвинувачена, в ході бійки з ОСОБА_9 вона відчувши перевагу останньої та побоюючись за своє життя, знаходячись на короткій відстані із потерпілою біля стола на якому лежав ніж, яким вона напередодні різала їжу, нанесла останнім один удар в ліву частину тулубу потерпілої. Після цих подій та втручання в їх сварку сусіда ОСОБА_12 , потерпіла вийшла з приміщення де мешкала обвинувачена та зайшла до своєї кімнати, де на той час знаходилася її онука, яка через 3-5 хвилин стала кричати що її бабусі стало зле. На крик дитини, обвинувачена зайшла до кімнати та побачила що ОСОБА_9 лежить на підлозі в безпритомному стані і з рота останньої виділяється речовина схожа на кров, на що ОСОБА_6 намагаючись привести її до тями, відразу ж почала надавати їй першу медичну допомогу, а саме робити штучне дихання, непрямий масаж серця, бризкати водою на обличчя, однак оскільки ці дії позитивних результатів не надали, вона звернулась до свідка ОСОБА_13 якій на той час також перебував к кімнаті потерпілої, з проханням викликати швидку допомогу, працівники якої приїхавши на виклик попрохали усіх вийти з кімнати, а через деякий час повідомили про виявлене у ОСОБА_9 поранення та констатували смерть останньої. ОСОБА_6 заперечуючи проти кваліфікації її дій за частиною 1 статті 115 КК України посилається на неправомірну поведінку потерпілої яка виразилася у вторгненні до житла обвинуваченої та подальшої бійки, виправдовуючи (мотивуючи) свої дії, подіями що сталися у 2013 році внаслідок яких її бувший співмешканець завдав їй численні тілесні ушкодження, в тому числі одним з яких була черепно мозкова травма, і на думку обвинуваченої, саме внаслідок страху повторного завдання їй тілесних ушкоджень з боку потерпілої та неможливість отримання захисту від інших осіб, оскільки її співмешканець, якій під час бійки знаходився в кімнаті, був травмований та в той момент не мав змоги навіть пересуватися без сторонньої допомоги, обвинувачена вбачаючи в діях потерпілої загрозу своєму життю та здоров`ю, схопила ніж що знаходився в кімнаті на столі та нанесла один удар ножом, навіть на очікуючи такі жахливі наслідки.
		Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що загибла від злочину особа є її рідною матір`ю, яка мешкала із обвинуваченою на одному поверсі також як і сама потерпіла, уточнивши що між нею та обвинуваченою відносини були неприязнені з підстав негідної поведінки ОСОБА_6 , зловживання останньою алкогольними напоями та сварки із сусідами. 11 червня 2018 року вона востаннє бачила свою матір живою близько 19.00 год. коли вона збиралась на роботу, а ОСОБА_9 знаходилась на подвір`ї будинку, гуляючи з онукою та розмовляючи із сусідами, однак близько 20 год. 20 хв. вона її зателефонувала з проханням купити цигарки, при цьому як зазначає потерпіла, вона відчула з розмови, що її матір знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. В подальшому, близько 21 год. 20 хв. їй зателефонував співмешканець обвинуваченої та сказав, щоб вона швидко поверталась додому, оскільки трапилось щось жахливе, коли вона зайшла до кімнати, то побачила свою матір на підлозі в безпритомному стані, при цьому обвинувачена сиділа на ній верхом та надавала допомогу. Як зазначає потерпіла вона прогнала ОСОБА_6 та нахилившись над матір`ю побачила струйку крові що збігала з рота останньої, а також велику кількість крові під її шиєю, після огляду останньої працівниками швидкої допомоги яку викликав співмешканець обвинуваченої, вони повідомили їй про наявність різаної рани на тілі її матері та згодом констатували її смерть. 
		Свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що знає як обвинувачену так і потерпілу від злочину особу, оскільки вони були сусідами, неприязненних стосунків між ними не існувало, з приводу подій що є предметом розгляду даного кримінального провадження може пояснити наступне: 11 червня 2018 року перебуваючи на єтажі де мешкали обвинувачена та ОСОБА_9 побачив, як між ними відбувалася сварка в ході якої останні висловлювалися на адресу одна одної образливими словами та товкалися, однак після його втручання розійшлися по своїм кімнатам, які знаходилися навпроти. Зайшовши до свого брата, кімната якого знаходилась на цьому ж поверсі, він через деякий час почув голоси зазначених вище осіб, а потім крик ОСОБА_14 про допомогу. Як зазначає свідок, зайшовши в кімнату він побачив бійку між обвинуваченою та потерпілою, при цьому вони тягали одна одну за волосся, при цьому в кімнаті перебувала дитина та голосно плакала, через деякий час обвинувачена та потерпіла розійшлися по своїм кімнатам і вже через три-п`ять хвилин він почув крик дитини що вбили бабусю. Зайшовши до кімнати де знаходилась ОСОБА_9 він побачив останню на підлозі без свідомості, при цьому в кімнаті також знаходилась обвинувачена та намагалась робити масаж серця і зверталася до присутніх з проханням допомогти ОСОБА_9 , також свідок намагався виявити у потерпілої пульс, однак позитивних результатів це дало.
		Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що на час події що є предметом розгляду даного судового засідання, він мешкав разом із обвинуваченою однією сім`єю як чоловік та дружина в кімнаті АДРЕСА_2 в місці Кременчуці, напроти їх житла знаходилась кімнати ОСОБА_9 з якої вони перебували у сусідських стосунках. 11 червня 2018 року між обвинуваченою та потерпілою відбулася сварки з приводу, як на думку свідка, непорозуміння між зазначеними особами щодо прибирання в коридорі загального використання, однак пізніше до кімнати де знаходився він та обвинувачена, зайшла потерпіла та між ними відбулася сварка, яка згодом переросла в бійку. Намагаючись розборонити потерпілу та обвинувачену, свідок втратив рівновагу оскільки внаслідок напередодні отриманої травми був фізично обмежений у вільному пересуванні та впав на підлогу, однак побачивши як потерпіла виходить з кімнати а обвинувачена направляється вслід за нею, побоючись продовження конфлікту, він покликав на допомогу свідка ОСОБА_12 , при цьому детально описати саме яким чином відбувалася бійка свідок не може, одночасно зазначаючи що нанесення обвинуваченою удару ноже він не бачив, оскільки знаходився на підлозі. Після припинення між обвинуваченою та потерпілою бійки, останні розійшлися по своїм кімнатам, а він вирушив за допомогою милиці на кухню, яка знаходилась на відстані трьох-п`яти метрів від кімнати де мешкали вони з обвинуваченою і кімнати потерпілої, повертаючись через декілька хвилин почув крик дитини що бабусі погано. Як зазначає свідок, побачивши потерпілу в безпритомному стані та намагання ОСОБА_6 надати їй допомогу, він зателефонував доньці ОСОБА_9 яка швидко повернулась додому, викликав швидку медичну допомогу, працівники якої після огляду останньої повідомили про ножове поранення і пізніше констатували смерть останньої. 
		Допитаний всудовому засіданнісудово медичнийексперт ОСОБА_15 підтвердила своїсудження викладенніу висновках№№ 524від 12.06.2018та №524/1від24.07.2018,зазначивши що причиною смерті ОСОБА_9 явилось проникаюче колото різане ушкодження задньої поверхні грудної клітини з ушкодженням лівої легені, яке ускладнилося гострою внутрішньою крововтратою.
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України за обставин викладених у вироку, наряду з наведеними вище показами потерпілої та свідків, також підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом, а саме:
		-протоколом обшуку проведеного слідчим Кременчуцького ВП ОСОБА_16 11.06.2018 за адресою: АДРЕСА_4 , за наслідками проведення якого було оглянуто труп жінки із проведенням зовнішнього опису останнього та вилучено мікрочастини з долонь трупа ОСОБА_9 , зріз деревини з речовиною бурого кольору, змив з речовини бурого кольору виявлені на килимі, зіскіб з речовиною бурого кольору виявлені на підлозі кімнати біля вхідних дверей та футболку синього кольору;
		-протоколом обшуку проведеного слідчим Кременчуцького ВП ОСОБА_16 12.06.2018 за адресою: Полтавська область місто Кременчук вулиця Молодіжна будинок № 9 кімната № 65, за наслідками проведення якого було проведено огляд приміщення та за допомогою фотозйомки зафіксовано місце розташування речей та предметів побуту в кімнаті, одночасно наряду з іншим вилучено ніж кухонний довжиною близько 26 см із слідами речовини бурого кольору;
		-постановою про відібрання біологічних зразків складеного прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 від 12.06.2018 та протоколом отримання зразків від 12.06.2018 проведеного слідчим Кременчуцького ВП ОСОБА_17 за наслідками якої у ОСОБА_6 було відібрано зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки для проведення судово-імунологічної експертизи; 
		-висновком судово медичної експертизи № 524/1 від 24.07.2018 за змістом якого вбачається що у трупа ОСОБА_9 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: колото-різанної рани на задній поверхні грудної клітини зліва, що приникає в ліву плевральну порожнину, з пошкодженням лівої легені, яка утворилася від дії колото-ріжучого предмету , клинок якого мав гостре лезо з однієї сторони, можливо від нанесення удару ножом та відносно живої особи має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої; різаної рани перенісся, яка утворилися незадовго до моменту настання смерті, від одноразової дії предмету з ріжучими властивостями та стосовно живої особи має ознаки легкого тілесного ушкодження; синця на правій верхній кінцівці, який утворився від незадовго до моменту настання смерті від одноразової ударної дії тупого твердого предмету та стосовно живої особи має ознаки легкого тілесного ушкодження; причиною смерті явилось проникаюче колото різане ушкодження задньої поверхні грудної клітини з ушкодженням лівої легені, яке ускладнилося гострою внутрішньою крововтратою; 
		-висновком експерта № 534 від 13.06.2018 відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у виді садна довгастої форми на підбородді, правій передньо-боковій поверхні шиї, тильній поверхні третього пальця правої кисті, які утворилися близько 1-2 діб до моменту огляду від чотирикратної травмуючої дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею , що діяли під кутом по даним анатомічних ділянок, якими могли бути нігті пальців людини, та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я; при судово медичній експертизі тілесних ушкоджень характерних для самозахисту у ОСОБА_6 не виявлено;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 13.06.2018 за участю підозрюваної ОСОБА_6 при проведення якого остання показує місце, спосіб та механізм нанесення потерпілій тілесних ушкоджень;
		-висновком судово-медичної експертизи № 524/2 від 25.07.2018 відповідно до якого покази підозрюваної ОСОБА_6 надані нею в ході проведення слідчого експерименту від 13.06.2018 відповідають по механізму нанесення тілесного ушкодження, не відповідають по кількості тілесних ушкоджень, об`єктивних судово-медичним даним, отриманим при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 
		-висновком судово-імунологічної експертизи № 891 від 3.07.2018 відповідно до змісту якої кров трупа ОСОБА_9 належить до АВ (VI) групи, якій властиві антиген А і В , кров ОСОБА_6 належить до О (І) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-А і анти-В;
		-висновком судово-імунологічної експертизи № 895 від 11.07.2018 згідно якого на футболці та штанах потерпілої ОСОБА_9 виявлена кров людини яка може походити від потерпілої ОСОБА_9 , походження даної крові лише від однієї ОСОБА_6 виключається;
		-висновком судово-імунологічної експертизи № 896 від 10.07.2018 відповідно до якого на шортах ОСОБА_6 виявлена кров людини яка може походити від обвинуваченої, походження даної крові лише від ОСОБА_9 виключається;
		-висновком судово-імунологічної експертизи № 932 від 25.07.2018 відповідно до якого волосся виявлене при проведенні обшуку кімнати АДРЕСА_2 в місці Кременчуці Полтавської області схожі між собою із зразками волосся з голови ОСОБА_9 ;
		-висновком судово-імунологічної експертизи № 893 від 10.07.2018 згідно якого на зрізові з одвірок дверей та зіскобові з підлоги вилучених в кімнаті АДРЕСА_5 в місці Кременчуці Полтавської області виявлена кров людини яка може походити від потерпілої ОСОБА_9 , походження даної крові лише від однієї ОСОБА_6 виключається; 
		-висновком судово-цитологічної експертизи № 208 від 11.07.2018 згідно якого у піднігтьовому вмісті зрізів та фрагментів зрізів нігтових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_6 виявлена кров людини, статеву приналежність якій встановити не представилось можливим у зв`язку з відсутністю клітин крові у препаратах; при встановленні групової належності крові виявлені антиген можуть походити як від однієї особи ОСОБА_9 так і від декількох осіб у разі змішування крові; не виключається домішок крові належної ОСОБА_6 
		-висновком судово-цитологічної експертизи № 207 від 6.07.2018 згідно якого у піднігтьовому вмісті зрізів та фрагментів зрізів нігтових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_9 виявлена кров людини, статеву приналежність якій встановити не представилось можливим у зв`язку з відсутністю клітин крові у препаратах; при встановленні групової належності крові виявлені антиген можуть походити як від однієї особи самої ОСОБА_9 так і від декількох осіб у разі змішування крові; не виключається домішок крові належної ОСОБА_6 
		-висновком судово-цитологічної експертизи № 209 від 11.07.2018 визначено що при судово медичній експертизі ножа, на поверхні та руків`я виявлена кров людини, статеву приналежність якій встановити не представилось можливим у зв`язку з відсутністю клітин крові у препаратах; при встановленні групової належності крові виявлені антигени можуть походити як від однієї особи ОСОБА_9 так і від декількох осіб у разі змішування крові, в тому числі не виключається домішок крові належної ОСОБА_6 
		-висновком судово медико криміналістичної експертизи № 143-МК від 23.07.2018 за змістом якого вбачається що із врахуванням механізму утворення коло різаного ушкодження, на клаптику шкіри та колото-різаного пошкодження, на футболці ОСОБА_9 та конструктивні властивості наданого на експертизу ножа, можливо допустити, що колото-різане ушкодження на клаптику шкіри та колото різане пошкодження на футболці, могли утворитися від дії клинка ножа наданого на експертизу;
		-Відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 288 від 07.07.2018 ОСОБА_6 в період часу, що відноситься до інкримінованого їй протиправного діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, не страждала як і не заходилася в стані тимчасового розладу психічної діяльності; могла в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, під дію ч.2,3 ст.19, 20 КК України не підпадає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; яскраво виражених психологічних властивостей, які б могли істотно впливати на її свідомість та поведінку не виявлено.
		Суд дійшов висновку, що всі письмові докази та вищезазначені експертизи є допустимими доказами, оскільки вони складені та проведені уповноваженими особами відповідно до вимог діючого КПК України, підписані усіма учасниками слідчої дії, узгоджуються між собою так і з іншими матеріалами кримінального провадження, без зауважень та ніким не оспорюються.
		Стороною обвинувачення дії обвинуваченої ОСОБА_6 кваліфіковано за ст.115 ч.1 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_18 .
		Між тим, згідно ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Колегія суддів безпосередньо дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про наявність підстав вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.
		Відповідно до розяснень, які містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи» для відмежування умисного вбивства від умисного 
		заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть 
		потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК ( 2341-14 ), суди повинні ретельно 
		досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і 
		спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно 
		вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, 
		зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер 
		і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини 
		припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що 
		передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є 
		суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному 
		вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі 
		заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть 
		потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується 
		необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті 
		потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства 
		значення не має. 
		За нормативним визначенням, умисне тяжке тілесне ушкодження з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоровя іншої людини, наслідками у вигляді спричинених тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони  умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжку шкоду здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження бійка між потерпілою та обвинуваченою відбувалась в приміщенні де мешкала остання, невеликим за своїм розміром, із розташуванням в кімнаті усіх необхідних предметів побуту, в тому числі кухонного столу, на якому обвинувачена того дня займалась приготуванням їжі та залишилана поверхніостаннього ніж. Як вбачається із обставин вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, ОСОБА_6 знаходячись під час бійки з ОСОБА_9 саме біля кухонного столу на поверхні якого лежав ніж, залишений останньою після приготування їжі, схопила його в праву руку та знаходячись обличчям до потерпілої майже притулившись до неї, із використанням значної сили, про що свідчать данні судово медичної експертизи, нанесла один удар ножом в бокову частину тулубу потерпілої ближче до спини, після чого зазначенні вище особи не припинили свої дії, а розійшлися по різним кімнатам, лише після втручання сторонніх осіб, які їх розборонили. В подальшому, протягом близько п`яти хвилин, після того як ОСОБА_9 стало зле та вона втратила свідомість знаходячись в своїй кімнаті, обвинувачена прибігла до неї в кімнату почувши крик дитини про допомогу та побачивши її в безпорадному стані відразу почала надавати допомогу шляхом вчинення непрямого масажу серця та була ініціатором виклику швидкої медичної допомоги.
		Із врахуванням викладеного вище, колегія суддів, приходить до висновку, що обвинувачена завдаючи потерпілій один удар ножом в бік тулубу останньої ближче до спини, умислу на позбавлення життя потерпілої не мала, про що свідчить її поведінка як під час бійки між ними та нанесення удару ножом який знаходився поруч на столі, так і після припинення останньої, а саме прикладання обвинуваченою зусиль щодо надання ОСОБА_9 першої медичної допомоги. 
		Разом з цим, наносячи удар ножом потерплій в область тулубу, обвинувачена не могла не усвідомлювати що може заподіяти тяжку шкоду здоров`ю потерпілої, передбачала такі наслідки та свідомо припускала їх настання, і тому виходячи із вищенаведеного, колегія суддів оцінивши зазначені докази в їх сукупності, приймаючи до уваги знаряддя та спосіб вчинення злочину, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, кількості ударів нанесених обвинуваченим потерпілому, механізм спричинення цих тілесних ушкоджень, цілеспрямованість нанесення останніх, поведінку ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення, приходить до висновку про зміни правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_6 та перекваліфіковує протиправні дії обвинуваченої по відношенню до ОСОБА_9 з частини 1 статті 115 КК України як умисне вбивство на частину 2 статті 121 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 .
		Окрім того, колегія суддів також вважає, що підстави для кваліфікації дій обвинуваченої за статтею 118 КК України як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони та статтею 116 КК України як умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання відсутні, оскільки в першому випадку реальне суспільно небезпечне посягання на життя обвинуваченої з боку потерпілої не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а в другому випадку, із врахуванням даних акту судово-психіатричного експерта № 288 від 6.07.2018 індивідуально психологічні особливості, які б зумовили перебування ОСОБА_6 під час подій у стані вираженої емоційної напруги відсутні, а ступень її емоційного стану не досягав такого рівня, який позбавляв обвинувачену можливості усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою керувати ними і передбачати їх наслідки. 
		Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів. 
		Обставиною що пом`якшує покарання обвинуваченій колегія суддів визнає часткове визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_6 колегій суддів не встановлено.
		Обираючи міру покарання, колегія суддів, відповідно до вимог статті 65 КК України приймає до уваги тяжкість скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, особу обвинуваченої яка раніше не судима, на час вчинення кримінального правопорушення працювала, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. 
		За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченої ОСОБА_6 наявність пом`якшуючих так і відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи думку потерпілої та відношення обвинуваченої до вчиненого, колегія суддів, вважає, що для виправлення останнього та попередження вчинення нею нових злочинів, їй повинно бути призначено необхідне та достатнє покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції що передбачає покарання за частиною 2 статті 121 КК України.
		Колегія суддів, прийшла до переконання, що дана міра покарання відносно обвинуваченої є необхідною і достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченої та думку учасників процесу.
		Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до вимог частини 5 статті 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Потерпіла ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою, в якій прохала суд стягнути з обвинуваченої завдану їй матеріальну шкоду, пов`язану з з похованням померлої, в розмірі 8 290 грн. 00 коп. та 5 000 грн. 00 коп. в рахунок спричиненої їй моральної шкоди.
		Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Згідно за змістом статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, майнова та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		При визначенні розміру відшкодування матеріальної і моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь потерпілої, суд враховує тяжкість вчиненого злочину та ступень її вини, а також те, що злочинні дії обвинуваченої фактично погіршили соціальне благополуччя потерпілої і вимагають від неїдодаткових зусиль для нормалізації свого життя.
		Виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи майновий стан обвинуваченої та той факт, що вона позовні вимоги визнала в повному обсязі, суд приходить до висновку щодо стягнення з обвинуваченої на користь потерпілої ОСОБА_5 завдану злочином шкоду у визначеному останньою в судовому засіданні розмірі.
		Питання про долю речових доказів та скасування арешту накладеного на зазначене майно, підлягає вирішенню відповідно до вимог статей 100, 174 КПК України. 
		Оскільки колегія суддів прийшла до висновку щодо призначення обвинуваченій міри покарання у виді позбавлення волі, то з метою виконання призначеного покарання, суд вважає за необхідне залишити відносно обвинуваченої до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 
		Керуючись статтями 369, 370 КПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватою у пред`явленому обвинувачені за частиною 2 статті 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		Початок строку відбування покарання рахувати з 18 січня 2019 року.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 8290 грн. та 5000 грн. компенсації за моральну шкоду. 
		Речові докази  волосся світлого кольору, зіскіблакофарбового покриття, кухонний ніж що були вилучені під час обшуку кімнати АДРЕСА_2 в місці Кременчуці Полтавської області знищити; зріз деревини з речовиною бурого кольору, змив з речовини бурого кольору виявлені на килимі, зіскіб з речовиною бурого кольору виявлені на підлозі кімнати біля вхідних дверей та футболку синього кольору що були вилучені під час обшуку кімнати № НОМЕР_1 в будинку № 9 по вулиці Молодіжна в місці Кременчуці Полтавської області знищити; бюстгалтер чорного кольору, труси чорного кольору, штани темно синього кольору вилучені під час огляду в приміщенні Кременчуцького міжрайнного відділення Полтавського обласного БЮРО СМЕ 12.06.2018 трупу ОСОБА_9 повернути потерпілій ОСОБА_19 , зрізи нігтьовитх пластин з лівої та правої руки ОСОБА_9 вилучені під час огляду в приміщенні Кременчуцького міжрайнного відділення Полтавського обласного БЮРО СМЕ 12.06.2018  знищити.
		Накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_20 12.06.2018 арешт на зазначені вище речові докази  скасувати.
		Обрану ОСОБА_6 міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою. 
		Зарахувати ОСОБА_6 в термін відбування покарання строк перебування обвинуваченої під вартою, а саме з 12 червня 2018 року по 17 січне 2019 року включно.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з дня отримання ним копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча суддя:                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Суддя:                                 ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Суддя:                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...