Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 311/1822/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2019. Зареєстровано: 23.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2019.
Дата набрання законної сили: 09.04.2019
Номер судового провадження: 2/311/249/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 311/1822/17 
		Провадження № 2/311/249/2018 
		27.11.2018 
		 
		                                Р І Ш Е Н Н Я 
		                         І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И         
		27 листопада 2018 року                                                 м. Василівка 
		                Василівський районний суд Запорізької області у складі: 
		Головуючого - судді:          Сидоренко Ю.В., 
		       при секретарі:                                  Осінцевій Л.А., 
		за участю позивача                                  ОСОБА_1, 
		представників позивача                          ОСОБА_2, ОСОБА_3, 
		представника відповідача                          Швайковського А.А.,         
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів,
		 
		                        В С Т А Н О В И В :
		 
		18 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом, який в подальшому було уточнено в редакції від 06.03.2018 року (т.1 а.с.148-152), до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів. 
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що на підставі Типового договору розподілу природного газу він споживав газ та з 19.04.2017 року він був відключений від системи газопостачання. Як зазначено позивачем, спірні відносини з відповідачем розпочалися в 2015 році, так як спочатку Кам?янсько-Дніпровське УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз» визнали лічильник газу непридатним до використання, та 13.11.2015 року в магазині «Лоск» с.Дніпровка Кам?янсько-Дніпровського району він придбав новий лічильник газу мембранний САМГАЗ 64 К5/2001-2 Є11/4, заводський номер 5420332, виготовлений 18.09.2015 року, який після метрологічної повірки в Сервісному центрі по повірці лічильників газу ПАТ «Запоріжгаз» 23.11.2015 року газовиками Кам'янсько-Дніпровським ФЕГГ ПАТ «Запоріжгаз» був встановлений в його будинку.
		09.03.2016 року представником оператора ГРМ Кам?янсько-Дніпровського УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_5 була перевірена можливість зупинки роботи газового лічильника предметом, схожим на магніт. В результаті чого був складений акт за N9021 від 09 березня 2016 року, в якому зазначено «Наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, пошкодження ЗВТ (лічильника газу)». На думку оператора ГРМ пошкодження лічильника полягало в тому, що відліковий механізм можливо зупинити за допомогою магніту. При цьому йому було повідомлено, що це стандартна процедура і лічильник перевірять в їх сервісному центрі, який буде встановлений назад за їх рахунок, тому він, ОСОБА_1, і підписав вказаний акт без зауважень. Газовики Кам?янсько-Дніпровського УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз» демонтували лічильник для його перевірки, про що було складено акт демонтажу лічильника №021 від 09.03.2016 року, в якому було зазначено, що побутовий лічильник направляється на експертизу до служби метрології ПАТ «Запоріжгаз». Тому з 09.03.2016 року до 19.04.2016 року він споживав природний газ без лічильника.
		При перевірці лічильника газу САМГАЗ С4 К5/2001-2 С11/4, заводський номер 5420332 в Сервісному центрі по повірці лічильників газу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» у м.Запоріжжі, 04.04.2016 року складено акт експертизи №093 від 04 квітня 2016 року та за висновками комісії: «Пломби на приладу обліку заводу виробника не порушені. При перевірці на працездатність приладу обліку в результаті магнітного поля не працює (відео запис 15-15), Похибка приладу перевищує допустиму величину». Але вказані обставини про наявність перевищення похибки в результаті дії магнітного поля на лічильник газу, на думку позивача, є недостовірними даними, сфальсифікованими працівниками Сервісного центру по повірці лічильників газу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз».
		За заявою позивача ОСОБА_1 було проведено інженерно-технічне дослідження в Харківському Науково-дослідному інституті судових експертиз ім.Заслуженого професора М.С.Бокаріуса, на дослідження якого був представлений лічильник газу Самгаз № Є4 заводський номер 5420332 в пакунку з пломбою логотипу «С27133446 ЗАПОРІЖГАЗ».  За висновком експерта №22465 від 05.02.2018 року надані наступні висновки: 1) ознаки втручання в роботу лічильника Самгаз № С4 заводський номер 5420332 - відсутні; 2) ознаки втручання в лічильний механізм лічильника газу типу Самгаз № С4 заводський номер 5420332 - відсутні; 3) відліковий механізм лічильника газу типу Самгаз № С4 заводський номер 5420332 з урахуванням матеріалу, з якого він виготовлений, не може реагувати на дії магнітного поля, шляхом зупинки передаючих шестерень та декад. Тобто, висновок експерта свідчить, що результати за актом експертизи за №093 від 04.04.2016 року проведеного в Сервісному центрі по повірці лічильників газу, який є структурним підрозділом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» були відображені сфальсифіковані недостовірні дані при перевірці ними працездатності лічильника. 
		Також позивачем ОСОБА_1 зазначено у позові, що 14.04.2016 року спеціалістами Кам?янсько-Дніпровського УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз» без його участі був складений акт про порушення №000024 від 14.04.2016 року та прийнятий Акт-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу від 01.07.2016 року про збитки, завдані порушеннями споживача, в сумі 45912,15 грн. та 31.07.2016 року на його адресу від Кам?янсько-Дніпровського УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз збут» направлено попередження про припинення газопостачання у зв'язку із заборгованістю станом на 31.07.2016 року, в розмірі 298 м3, в сумі 49453,47 гривень.
		В серпні 2016 року ним було подано позов до суду та рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року по цивільній справі №311/2314/16 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Запоріжгаз збут», ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», за участю третьої особи: ДП «Запоріжстандартметрологія» про захист прав споживачів, та визнання незаконним нарахування суми збитків - в задоволенні позовних вимог відмовлено. Дане рішення оскаржено до вищестоящих інстанцій.   
		В квітні 2017 року Кам?янсько-Дніпровським УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз збут» ОСОБА_1 повторно направлено попередження про припинення газопостачання в зв'язку із заборгованістю станом на 01.04.2017 року у розмірі 68117,78 гривень. 
		19.04.2017 року до подвір'я ОСОБА_1 приїхали газовики Дніпрорудненського експлуатаційного цеху ПАТ «Запоріжгаз» для проведення робіт по відключенню споживача від системи газопостачання по підземному газоводу, при цьому вони відмовились називати дані про те, хто і коли їх викликав і де саме ними був виявлений витік газу, так як ні біля подвір'я, ні у дворі не було чутно запаху газу.  З 19.04.2017 року усі споживачі газу с.Балки були відключені від газопостачання. 22.04.2017 року повторно приїхали працівники Дніпрорудненського експлуатаційного цеху ПАТ «Запоріжгаз» та провели примусове відключення від системи газопостачання споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, перекривши газ до будинку на підземному газоводі біля центрального газоводу у зв'язку із заборгованістю, проте в документах вказано з підстав аварійного виклику.
		23.05.2017 року до відповідача була направлена ОСОБА_1 претензія з проханням відновити газопостачання в будинку АДРЕСА_1. За письмовою відповіддю ПАТ «Запоріжгаз» вих.№2р01.3-ЛВ-12030-0717 від 03.07.2017 року вказано, що відновлення газопостачання здійснюється оператором протягом п'яти календарних днів у сільській місцевості у відповідності до Кодексу газорозподільних систем, після усунення порушень за їх наявності, і відшкодування оператору ГРМ його витрат на припинення та відновлення газопостачання.
		На момент звернення до суду відповідач не відновив газопостачання в його будинку.
		Відповіддю ПАТ «Запоріжгаз» за №2р01.3-ЛВ-10255-0617 від 12.06.2017 року відповідачем розраховано спожитий ОСОБА_1 газ без лічильника за період з 09.03.2016 року по 19.04.2017 року на момент відключення та за їх розрахунком на момент відключення щодобово споживалось 14,69 м3 газу. До відповіді доданий Типовий Договір розподілу газу та Акт про припинення та відключення газопостачання №б/н від 22.04.2017 року, в якому вказано, що припинення газопостачання проведено в результаті наявності витоку газу, шляхом пережиму газоводу до будинку.  
		Враховуючи попередження про відключення газопостачання в результаті заборгованості за газ, позивач ОСОБА_1 вважає, що його будинок був відключений від газопостачання з метою психологічного тиску на нього, щоб змусити його припинити судовий спір проти відповідача. Враховуючи, що на момент відключення від системи газопостачання в квітні 2017 року в провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться в провадженні цивільна справа №311/2314/16-ц за його позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», ТОВ «Запоріжгаз збут» про захист прав споживачів, визнання незаконним нарахування суми збитків, відповідач не мав права припиняти газопостачання у зв'язку із заборгованістю у той час, коли тривав судовий спір.
		Відповідно до переліку випадків, зазначених в п.1 гл.7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача), а Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).  
		Проте, споживач ОСОБА_1 за три доби до відключення від системи газопостачання не отримував повідомлення про припинення газопостачання в результаті наявності заборгованості. Попередження про відключення газопостачання у зв'язку із заборгованістю надійшло після відключення. 
		Згідно акту про припинення та відключення газопостачання №б/н від 22.04.2017 року вказано, що припинення газопостачання проведено в результаті наявності витоку газу, шляхом пережиму газоводу до будинку. Оскільки газовики після відключення від газопостачання навіть не намагались усунути «витік газу», тому позивач ОСОБА_1 вважає, що витоку газу взагалі не було.
		Після подання письмової претензії від 23.05.2017 року з вимогою відновити газопостачання за заявою ОСОБА_1 від 09.09.2017 року, у відповіді ПАТ «Запоріжгаз» за вих.№20747-0917 від 21.09.2017 року відмовили у поновлені газопостачання, не навівши підстав з яких саме та в передбачений законом термін до теперішнього часу відповідач не відновив газопостачання споживача ОСОБА_1
		Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважає зазначені дії про припинення газопостачання вчинені Відповідачем з грубим порушенням умов діючого законодавства.
		Крім того, позивачем ОСОБА_1 зазначається у позові, що незаконними діями Відповідача, вчиненими з грубим порушенням умов законодавства, йому спричинено також моральну шкоду, яка полягає у порушенні звичного укладу життя. Відсутність газопостачання не дає можливості реалізувати елементарні побутові потреби. Також, як зазначає позивач ОСОБА_1 у позові, відповідач по надуманим обставинам безпідставно позбавив його в праві користуватись газом, а потім ухилився від відновлення газопостачання в п'ятиденний термін, який передбачений законом. Він ніс витрати на обладнання будинку газом, довгий час ним користувався, та відповідач його позбавив благ цивілізації. Він психологічно переживає у зв'язку з відсутністю газу в літній період, коли завжди його сім'я проводить консервацію продуктів харчування на зимовий період, але він позбавлений такої можливості, тому вимушений змінювати привичні устої свого життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для налагодження свого сталого життя, в результаті чого йому спричиняються моральні страждання.
		Зазначені обставини, ухиляння відповідача від вирішення спірних питань в позасудовому порядку, необхідність звернення до адвоката за правовою допомогою, пристосування жити без газових приладів тривалий час, потребують від нього додаткових зусиль, тому виходячи із розумності та справедливості, позивач вважає, що буде достатньою компенсація за спричинену йому моральну шкоду в сумі 100 000 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь.
		Позивач ОСОБА_1 вважає, що дії відповідача по відключенню його як споживача від газопостачання та ухилення відповідача від відновлення газопостачання є незаконними, тому підлягає відновленню споживачу газопостачання за рахунок відповідача та сплати йому вартості недоотриманого газу, розрахованого із кількості добового споживання газу на момент відключення. Та у зв'язку з вищенаведеним, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить: 1) визнати дії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» при проведені відключення споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 від газопостачання та ухилення від відновлення газопостачання - незаконними; 2) зобов'язати ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» відновити газопостачання у споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1; 3) стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», на користь ОСОБА_1: вартість недоотриманого газу з 19.04.2017 року по 07.03.2018 року в сумі 32912,11 гривень; моральну шкоду в сумі 100 000 гривень; судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу згідно квитанцій та розрахунку.
		Ухвалою судді Василівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2017 року ОСОБА_9 задоволено її заяву про самовідвід та цивільну справу передано керівнику апарату Василівського районного суду Запорізької області для визначення  автоматизованою системою документообігу судді, який буде розглядати дану справу (т.1 а.с.37).
		Розпорядженням та протоколом від 19.07.2017 року цивільну справу № 311/1822/17 при повторному автоматизованому розподілі справ передано судді Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В. (т.1 а.с.38-39). 
		Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21 липня 2017 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в установчій частині ухвали (т.1 а.с.40-41).
		28.07.2017 року позивачем ОСОБА_1 подані зміни до позовної заяви від 27.07.2017 року (т.1 а.с.44-48).
		Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01 серпня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено цивільну справу до попереднього судового розгляду (т.1 а.с.52).
		23.08.2017 року представником відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» Вініченка О.В. до суду подані заперечення проти позову в редакції від 23.08.2017 року (т.1 а.с.59-60).
		Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року призначено цивільну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (т.1 а.с.101).
		13.02.2018 року представником позивача в особі адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, подана уточнена позовна заява в редакції від 06.03.2018 року (т.1 а.с.148-152).
		20.03.2018 року до суду надійшов відзив на позов, який складений представником відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» Вініченко О.В. в редакції від 15.03.2018 року (т.1 а.с.169-170)
		Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 25 липня 2018 року відмовлено у прийнятті та повернуто позивачу ОСОБА_1 уточнену позовну заяву в редакції від 17.07.2018 року, разом з додатками до даного позову (т.1 а.с.206).
		Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 липня 2018 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1, про повернення судового збору позивачеві ОСОБА_1 в сумі 2560,00 грн. (т.1 а.с.213).
		Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2018 року відмовлено у прийнятті та повернуто позивачу ОСОБА_1 уточнену позовну заяву в редакції від 03.09.2018 року, разом з додатками до даного позову (т.1 а.с.228).
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позові та в судовому засіданні додатково пояснив суду, що він проживає в будинку АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності. 19.04.2017 року близько о 12-00 годині йому зателефонувала дружина ОСОБА_11 та повідомила, що в будинку немає газу. Приїхавши з роботи, близько о 13-00 годині неподалік від їх будинку побачив двох працівників газового господарства, які почали копати яму та на його питання відповіли, що керівництво надало їм команду відключити його як боржника. При цьому, працівники з інструментів мали лише лопати, будь-яких приладів по вимірюванню загазованості у них не було. Витоку газу він не відчував. До теперішнього часу газопостачання у його будинку не відновлено. Із заявою про поновлення газопостачання він звертався, проте його звернення відповідачем ігноруються. Позивач вказує, що неправомірними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що він проживає у власному будинку, разом з дружиною, яка є інвалідом III групи, тривалий період часу газопостачання в будинку не поновлюється, що вимушує його змінювати звичний спосіб життя. Заявлені ним та в подальшому уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за викладеними у ньому підставами.
		Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні за підставами, які викладені в уточненій позовній заяві в редакції від 06.03.2018 року (т.1 а.с.148-152).
		Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій відповідача при проведенні відключення від газопостачання обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, викладених в уточненому позові від 06.03.2018 року. Посилається на те, що відключення споживача ОСОБА_1 від газопостачання відбулося на підставі наявної у нього заборгованості за спожитий газ, яка була нарахована у зв'язку з незаконними діями відповідача в частині нарахування ОСОБА_1 вартості недооблікованого природного газу. Позовна вимога щодо відновлення газопостачання є похідною від вимоги про визнання дій незаконними, та відповідно до положень ст.16 ЦК України дана вимога покликана відновити попереднє становище, яке існувало до порушення прав позивача. Правовідносини що виникли в даному випадку регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про захист прав споживачів» в частині захисту прав споживачів, та відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди в разі порушення прав побутових споживачів природного газу, Законом України «Про НКРЕКП», в частині встановлення повноважень даного органу, та розроблення їм нормативних документів в частині затвердження Кодексу ГРМ, Типового Договору, Правил газопостачання, норми яких є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами ринку природного газу, і в них затверджено механізм відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих незаконними діями оператора ГРМ. Позивачем ОСОБА_1 заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 гривень, яка, згідно практики Європейського суду з прав людини, є компенсацією за порушення прав людини. Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди, завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав. На задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у повному обсязі наполягає.
		Представник відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» Швайковський А.А. в судовому засіданні підтримав раніше поданий відзив на позов в редакції від 15.03.2018 року (т.1 а.с.169-170), позовні вимоги ОСОБА_1, викладені в уточненій позовній заяві в редакції від 06.03.2018 року не визнав та вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у запереченнях проти позову та відзиві. Вважає, що дії працівників ГРМ були правомірними, підставою для припинення газопостачання був недопуск працівників газорозподільних мереж до об'єкта, що підтверджується нарядом допуску. Окремим документом Акт про недопуск не складався, про ці обставини відображено у наряді допуску Також в своїх поясненнях посилається на те, що на умовах Типового Договору розподілу природного газу, з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, здійснюється розподіл природного газу, за адресою проживання ОСОБА_1 Положенням п.4 ч.7.4 розділу VII Типового Договору, серед інших обов'язків Споживача, міститься зобов'язання, забезпечити безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків. Відповідно до п.1 ч.7 Розділу VI Кодексу ГРС, оператор ГРМ має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача), у визначених випадках. Так, згідно п.1.26 Розділу V ПБСГУ, серед інших вимог безпечної експлуатації газопроводів і споруд, при виявленні загазованості в підвалах, підпіллях будівель, колекторах підземних переходах, галереях газопроводи негайно відключаються. До усунення витоків газу експлуатація їх забороняється.
		Заявкою від 19.04.2017 року аварійно-диспетчерську службу ПАТ «Запоріжгаз» повідомлено про виток газу в районі розташування будинку АДРЕСА_1. Працівниками АДС ПАТ «Запоріжгаз», за результатом приладового обстеження ділянки підземного газопроводу, встановлено факт витоку газу біля будинку АДРЕСА_1, про що міститься відповідний запис у заявці. Ліквідувати виток газу не виявилося можливим у зв'язку з недопущенням працівників АДС до будинкового газопроводу за адресою: АДРЕСА_1. На виконання вимог п.1.26 Розділу V ПБСГУ працівниками ПАТ «Запоріжгаз» газопровід негайно відключено від газопостачання, шляхом перекриття запірного пристрою на відповідній ділянці газопроводу, внаслідок чого від газопостачання від'єднано споживачів на ділянці газопроводу. З метою відновлення газопостачання на відповідній ділянці газопроводу, працівниками ПАТ «Запоріжгаз» 22.04.2017 року було здійснено локалізацію місця витоку газу за адресою АДРЕСА_1 шляхом встановлення пережимів на ввідний газопровід споживача за вказаною адресою. Пуск газу на аварійній ділянці газопроводу здійснювався 22.04.2017 року, працівниками Оператора ГРМ на підставі Наряду-допуску № 289 від 22.04.2017 року, за виключенням об'єкту газопостачання за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з не допуском працівників до пошкодженої ділянки газопроводу. 
		Також представник відповідача заперечує проти стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог, їх необґрунтованість, оскільки не зазначено в позові, яка шкода заподіяна: майну чи життю або здоров'ю позивача та причинний зв'язок із спричиненням такої шкоди з припиненням газопостачання у зв'язку з витоками газу. Тому вважає, у зв'язку з правомірністю дій представників ПАТ «Запоріжгаз», що визначаються Кодексом ГРМ, відсутні будь-які правові підстави для задоволення вимог про стягнення як моральної шкоди, так і стягнення вартості недоотриманого газу. Просить відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю, безпідставністю та не доведеністю заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона є дружиною позивача ОСОБА_1 та перебуває з ним у зареєстрованому шлюбі. 19.04.2017 року о 12-00 годин виявила, що в будинку за місцем їх проживання немає газу, про що повідомила чоловіка. На той час вони споживали газ без лічильника, так як його зняли на експертизу та не поставили. О 12-30 год. чоловік приїхав додому на обід, та газу в будинку не було. Вона подзвонила до сусідів по їх вулиці, які повідомили, що у них теж газу немає та сказали, що у їх подвір'ї начебто впало якесь дерево та пошкодило газову мережу. Проте свідок запевнила, що ніякого дерева у них на території двору не падало. 19.04.2017 року вона бачила працівників газового господарства, які просто ходили по вулиці, нічого не робили, взагалі до них у двір не заходили, стояли за огорожею, з їх родини ніхто доступу до газової мережі не перешкоджав. У той день газ був відключений по всій вулиці. Ніякого витоку газу вона не чула. Ближче до вечора на їх вулиці сусідям газ включили, а у їх будинку - ні. Через декілька днів, 21.04.2017 року вона бачила 5 працівників газового господарства, які були у жилетках, при цьому документів ніхто не пред»являв, та які за допомогою лопати почали копати ями у різних місцях, копали за огорожею біля дороги, в період часу з 12-00 год. до 17-00 год. Ніхто в роботу працівників газового господарства з їх родини не втручався та їм не перешкоджав.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він проживає по АДРЕСА_2, є односелянином ОСОБА_1 19.04.2017 року газ вимкнули приблизно о 12-00 годині. В цей день він дзвонив о 14-00 годині на телефон «гарячої лінії» ПАТ «Запоріжгаз», де йому повідомили, що в селі Балки відключають газ з борги. Працівники газового господарства ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_23 відключали газ, та він здійснював відео зйомку по відключенню газу безпосередньо в будинку ОСОБА_15 Документів у цих працівників не було, вони не представилися, тому він вимушений був викликати працівників поліції. Спочатку приладів у працівників газового господарства не було, та лише після прибуття працівників поліції, близько о 15-00 годині почали складати якісь документи, які оформлював ОСОБА_13 Крім того, 21.04.2017 року як у нього, ОСОБА_12, так і у ОСОБА_1 викопали ями працівники газового господарства та поставили хомути. Сказали, що поки не заплатять штраф, газ не включать. До теперішнього часу на його будинку та будинку ОСОБА_1 газопостачання не поновили. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він працює слюсарем IV розряду аварійно-відновлювальних робіт (АВР) ПАТ «Запоріжгаз» з березня 2016 року, проходив відповідне навчання та отримував допуск до роботи з приладом «Варта», який рахується за цим підприємством. На аварійній службі є два прилади «Варта 503» та «Варта 503М». Та у той день, точної дати не пригадує за спливом часу, в період з 12-00 год. до 15-00 год. диспетчером перед виїздом було складено заявку з вказівкою адреси, куди прибути. Їх бригада виїжджає саме на роботи по витоку газу. У той день було багато заявок, близько 13-ти штук. Їх виїзд фіксується в аварійній заявці, журналі та програмі. Журнал знаходиться в аварійно-диспетчерській службі у Дніпрорудненському цеху Кам»янсько-Дніпровського відділення ПАТ «Запоріжгаз». Журнал заповнює диспетчер, старший майстер - керівник Дніпрорудненьского цеху ОСОБА_16 Перевірка загазованості проводилася шляхом шурфування приладом «Варта-503». Шурфування проводив безпосередньо він, що та яке виражається у тому, що в землю забивається прут 1,5 метрів, за допомогою якого перевіряється загазованість із застосуванням приладу «Варта 503». Потім слюсар заповнює заявку. Надійшла наступна заявка, тому вони передали заявку на експлуатаційну службу, яка приїхала на місце, а самі поїхали. Після виконання ремонтних робіт проводиться опресовка контролю, тобто подається повітря під тиском та таким чином перевіряється цілісність газопроводу. Будь-який слюсар IV розряду може провести опресовку в присутності майстра. Також вказує про те, що будинок АДРЕСА_1 був відключений від газопостачання по причині витоку газу. Будь-якого з господарів цього домоволодіння, зокрема ОСОБА_1, чи членів його родини у той день він не бачив, в цей день ями вони не копали. У заявці все зазначено вірно. При замірах на приладі була концентрація газу, який саме показник не пригадує. Заявку він не писав, заявку оформлював диспетчер з його слів. Дописати могли заявку у диспетчерській службі. Безпосередньо ним ця заявка не оформлювалася, він лише її підписав. Самого бланку заявки у нього не було. Прибуття на об»єкт заповнює диспетчер з його слів. Головний інженер прохав його скласти пояснювальну, так як у той день відбувся конфлікт по АДРЕСА_1, а саме абонент не допускав представників газової служби до себе у двір, не давав проводити обстеження газопроводу, тому викликали працівників поліції. Також вони почали розкопки на АДРЕСА_1 за межами огорожі, була виявлена загазованість 0,11 %, що є достатньо високою концентрацією. 19.04.2017 року оформлював документи майстер, заповнював ОСОБА_14. Був перекритий ковер, тобто великий кран на підземному газопроводі. Ковер перекривала інша бригада чи експлуатаційна служба. Безпосередньо він ковер не перекривав. Він був разом зі своїм водієм ОСОБА_24 та майстром ОСОБА_14. Господаря будинку ОСОБА_1 він не бачив, будь-яких перешкод під час виконання робіт від ОСОБА_1 він не відчував та той їм не чинив. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив в судовому засіданні, що він працює майстром аварійно-відновлювальних робіт ПАТ «Запоріжгаз» близько трьох років. Його функціональними обов'язками як майстра є: усунення аварійного витоку газу, та його локалізація у разі неможливості усунення. Його бригада складається з трьох осіб: приймальник заявок, слюсар та водій-слюсар. Безпосередньо він очолює чотири бригади. 19.04.2017 року заяву прийняв ОСОБА_17 В програмі АДС фіксується перекриття газу. Загальний ковер ними було перекрито 19.04.2017 року після 14-00 годин, у зв'язку з чим було відключено у той день 136 дворів шляхом перекриття одного ковера. Ковер уявляє собою підземний запірний механізм, який знаходиться на поліетиленовому газопроводі. Ковер безпосередньо знаходиться в АДРЕСА_1. Та одним ковером були перекриті АДРЕСА_1. Процедура наступна: приймальник заявок спочатку отримує заявку, фіксує час її надходження, приблизну адресу, заявника, а потім на підставі цієї заявки бригада вже виїжджає на місце та обстежує територію. По ходу виконання заявки її заповнює слюсар, а вже після її виконання він, ОСОБА_14, попередньо звіривши її. По необачності він міг вказати невірний час по закриттю заявки, оскільки була метушня. У той день, 19.04.2017 року він пригадує, що було 2 заявки. При цьому заявка про запах газу на вулиці була від перехожого, неподалік від будинку АДРЕСА_1. Та коли вони приїхали на місце, знайти витік газу у той день вони не змогли, тому відключили всю вулицю. Про припинення газопостачання складається Акт, який був складений безпосередньо ним на місці події. Особисто він з актом про припинення споживача ОСОБА_1 не ознайомлював, оскільки споживача не було на місці. Такого не було, щоб його не допускав в подвір»я ОСОБА_1 При яких обставинах та чому ним було в акті зазначено про те, що споживач ОСОБА_1 від підпису відмовився, сказати не може, оскільки не пригадує. До акту від 19.04.2017 року додана схема, в якій все вірно відображено. Часу відключення точно не пригадує, так як минуло багато часу. В наявності в бригаді є три прилади «Варта 503 М» та «Варта 503», проте при виїзді на місце аварії завжди два прилади є Вони приїхали на АДРЕСА_1, приладом обстежили рівень витоку газу, у якому дворі не пригадує та в подальшому роботи проводили не вони. Вони не встигли обстежити цю територію, так як поїхали на другу заявку, а всі інші роботи проводила служба експлуатації. Цю службу вони не контролюють, проте всі служби у них взаємодіють. Служба експлуатація прибула на місце та вже після цього подзвонили та повідомили, що їх не допускають до роботи, а саме їх не допустили до розкопок. Потім вони подзвонили до головного інженера, на що отримали команду «локалізувати витік газу шляхом перекриття ковера». Їх бригада перекрила ковер та далі поїхали перекривати крани у інших дворах. Витік газу знайшли на підземного газопроводі та усунули шляхом перекриття засувки на підземного газопроводі на початку вулиці. 19.04.2017 року їх бригада не встигла виявити витік газу, так як поїхали на іншу заявку, а 22.04.2017 року витік газу безпосередньо було виявлено при проведенні розкопок. 22.04.2017 року їх ніхто не виганяв та не перешкоджав виконувати роботи, оскільки в такому випадку вони би не змогли провести будь-які роботи по поновленню газу будинків, та які безпосередньо проводить служба експлуатації. Письмові пояснення ним надавалися на вимогу головного інженера, так як виникла конфліктна ситуація з приводу того, що вони не змогли знайти витік газу та провести розкопки, тому необхідно було пояснити, чому так вийшло. Витік газу було виявлено на АДРЕСА_1, а не саме біля будинку № 11. 
		Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача ОСОБА_1, його представників в особі ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2, представників відповідача ПАТ «Запоріжгаз» Вініченка О.В., Швайковського А.А., вислухавши показання допитаних в судовому засіданні свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ретельно вивчивши матеріали цивільної справи №311/1822/17, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
		Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
		Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом на право власності на житловий будинок від 23.04.2002 року, копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.12), та відповідно до довідки Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області за вих.№ 11377 від 16.12.2016 року за вищевказаною адресою ОСОБА_1 зареєстрований та постійно мешкає, має наступний склад сім»ї: двох повнолітніх доньок та малолітню онуку ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.11).
		Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ПАТ «Запоріжгаз» по відключенню житлового будинку АДРЕСА_1 від послуг газопостачання та зобов'язання відповідача відновити газопостачання, суд враховує наступне.
		Згідно до ст.16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» № 2467-VI від 08.07.2010 року (який був чинний до 01.10.2015 року) з 01 липня 2015 року виконано відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу.
		У зв'язку з цим з 01 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» виконує функції з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу, відповідно до отриманої Ліцензії серії АЕ № 642479, та є оператором газорозподільної системи.
		На виконання Закону України № 329-VШ від 09.04.2015 року НКРЕКП своєю Постановою від 30.09.2015 року № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824, Кодекс газорозподільних систем регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
		У відповідності до п.1 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРМ суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
		Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
		Зміст умов даного договору становить певний обсяг прав та обов'язків для кожної з сторін договору. Цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, а його умови однакові для всіх споживачів України, вони розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем (п. п. 1.1, 1.2 Договору).
		Відповідно до положень Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про захист прав споживачів» позивач ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, та відносини між ним та відповідачем регулюються укладеним між ними договором.
		Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю Постановою від 30.09.2015 року № 2496 яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827, затвердила Правила постачання природного газу, які регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
		Таким чином, відносини між газопостачальним підприємством та фізичними особами - споживачами газу регулюються Правилами постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року №2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 (Правила).
		Згідно з вимогами ст.526 ЦК України, зобов'язання, підстави виникнення яких були передбачені у ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються. 
		Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ). 
		Розподіл природного газу за адресою місця проживання позивача ОСОБА_1 здійснюється на умовах Типового Договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, шо здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.29-32).
		Споживачу ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1. 
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року (цивільна справа №311/2314/16) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Запоріжгаз збут», ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», третя особа: ДП «Запоріжстандартметрологія», про захист прав споживачів, та визнання незаконним нарахування суми збитків (а.с.т.2 а.с.31-34).
		Постановою апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - залишена без задоволення, а рішення Василівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року у цій справі - залишено без змін (т.2 а.с.38-43).
		Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 311/2314/16 за касаційною скаргою позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 (т.2 а.с.36-37) та до теперішнього часу не розглянуто.
		В судовому засіданні також встановлено, що в серпні 2016 року Кам?янсько-Дніпровським УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз збут» ОСОБА_1 направлено письмове попередження про припинення газопостачання у зв'язку із заборгованістю за послуги з газопостачання станом на 31.07.2016 року в розмірі 49453,47 грн. (т.1 а.с.17).
		Також, в квітні 2017 року Кам?янсько-Дніпровським УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз збут» ОСОБА_1 направлено повідомлення про сплату послуг з газопостачання станом на 01.04.2017 року в розмірі 68117,78 грн. (т.1 а.с.18). 
		Відповідно до складеного працівниками Дніпрорудненського експлуатаційного цеху ПАТ «Запоріжгаз» Акту про припинення та відключення газопостачання від 22 квітня 2017 року, здійснено відключення від системи газопостачання споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, шляхом перекриття коверу, відключена ділянка газопроводу за вищевказаною адресою. Як вбачається з даного акту, підставою для відключення від газопостачання споживача ОСОБА_1 слугувала наявність витоків газу. Як зазначено в Акті про припинення газопостачання від 22.04.2017 року, споживач від підпису відмовився (т.1 а.с.33,70-71,241). 
		23.05.2017 року споживачем ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжгаз» направлена претензія з проханням відновити газопостачання в будинку АДРЕСА_1. Відповіддю на претензію ПАТ «Запоріжгаз» за вих.№ 2р01.3-ЛВ-12030-0717 від 03.07.2017 року повідомлено, що відновлення газопостачання здійснюється оператором ГРМ протягом п'яти календарних днів у сільській місцевості у відповідності до п.6 гл.7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем за письмовим зверненням споживача та після усунення порушень (за їх наявності), і відшкодування оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу) (т.1 а.с.26).
		09.09.2017 року споживач ОСОБА_1 звернувся до Голови правління ПАТ «Запоріжгаз» із письмовою заявою про відновлення газопостачання в будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с.94).
		Проте, до теперішнього часу відповідач ПАТ «Запоріжгаз» не відновив газопостачання споживачу ОСОБА_1 за вищевказаною адресою його місця проживання, жодна відповідь на вказану вище заяву, споживачеві не надана.
		ПАТ «Запоріжгаз» на запит адвоката ОСОБА_2 листом №20747-0917 від 21.09.2017 року повідомлено про надходження від перехожого заявки № 507 про те, що за адресою АДРЕСА_3 відчувається запах газу. В 16-30 год. 19.04.2017 року бригадою АДС запах газу усунуто на підземного газопроводу по АДРЕСА_1 та повідомлено, що надати запис дзвінка про виток газу від 19.04.2017 року не є можливим у зв'язку зі спливом строку зберігання записів (т.1 а.с.85-86).
		У заявці № 507 журналу реєстрації заявок ПАТ «Запоріжгаз» вбачається, що дана заявка прийнята від перехожого майстром ОСОБА_17 о 15-00 годині 19.04.2017 року та у заявці викладено результат обстеження та опис виконаних робіт виконавцем ОСОБА_13, зокрема: приладом «Варта 5-03м» обстежений вуличний газопровід, тиск газу - 0,0014, концентрація газу 0,11 %, витік газу виявлено по АДРЕСА_1 на підземному газопроводі. У зв'язку з недопуском до об'єкта абонентами, витік газу усунений шляхом перекриття задвижки. Приладом «Варта 5-03м» провели обстеження газопровода, витіку газу немає, абонентам наданий інструктаж по ТБ та ППБ, шурф №1- 0,6%, шурф № 2 - 0,4 % (т.1 а.с.233-237, 238).
		Згідно наданого в судовому засіданні представником відповідача Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператром ГРМ та споживачем ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_3 від 20.09.2007 року), копія якого міститься в матеріалах справи (т.2 а.с.50), вбачається, що межа розмежування знаходиться на підземному газоводі біля центрального газоводу на відводку до будинку АДРЕСА_1. Межа експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється на межі балансової належності (на місці забезпечення потужності). Оператор ГРМ забезпечує експлуатацію газових мереж до експлуатаційної відповідальності, зокрема: розподільний газопровід. Споживач забезпечує експлуатацію газових мереж від межі експлуатаційної відповідальності разом з газовикористовуючим обладнанням. Та, відповідно, з даного Акту розмежування вбачається, що споживач ОСОБА_1 не може відповідати за підземний газопровід, який знаходиться за межами його подвір'я та на який він не може вплинути.
		Балансове розмежування системи газопостачання передбачає, що ОСОБА_1 відповідає за належну експлуатацію власних газових мереж від запірної арматури (вентиля), а до вентиля - відповідальність за належний стан покладається на ПАТ «Запоріжгаз».
		За змістом заявки №507 від 19.04.2017 року (т.1 а.с.61,238) вказано, що споживач ОСОБА_1 не допустив працівників АДС до об'єкта по АДРЕСА_1, тому виток усунений шляхом перекриття вентиля на центральному газопроводі загального коверу.
		Згідно план-схеми дільниці газопроводу по АДРЕСА_1, пережим газопроводу був виконаний на дільниці від центрального газопроводу до будинку по АДРЕСА_1 на відстані 1 метра (т.1 а.с.69). 
		З план-схеми дільниці газопроводу, наданої в судовому засіданні представником відповідача (т.1 а.с.69) вбачається, що відключення відбулося за межами земельної ділянки ОСОБА_1, на підземному газопроводі, відповідальність за належний стан якого покладається на ПАТ «Запоріжгаз» тому, відповідно, і дозволу споживача ОСОБА_1 на усунення витоку газу не вимагалося. 
		Підземний газопровід не може належати споживачу ОСОБА_1 та частина газопроводу, за яку він може нести відповідальність, починається із запірної арматури на підземному газопроводі, який розташований на його подвір'ї та за схемою це «РДГС-10».
		Відповідно до переліку випадків зазначених в п.1 гл.7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача), а Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до за планованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу). 
		У зазначених випадках газорозподільне підприємство зобов'язане проінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання, а газопостачальне підприємство - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві. 
		Проте, споживач ОСОБА_1 за три доби до відключення від системи газопостачання повідомлення про припинення газопостачання не отримував. 
		Згідно Актів про припинення та відключення газопостачання №б/н від 19.04.2017 року (т.1 а.с.67,240), №б/н від 22.04.2017 року (т.1 а.с.70,241) вказано, що припинення газопостачання проведено в результаті наявності витоку газу, шляхом встановлення пережиму газопроводу до будинку АДРЕСА_1.
		Предметом позову є правомірність дій працівників ПАТ «Запоріжгаз», пов'язаних з припиненням газопостачання споживача ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕ № 2494 від 30.09.2015 року, Типовим Договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою Національної комісії, шо здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498.
		Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
		У ч.1 ст.41 Закону №329-VIII зазначено, що кодекс газорозподільних систем затверджує регулятор, яким відповідно до п.32 ч.1 ст.1 цього закону є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Відповідно до п.14 Правил постачання природного газу Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ\ГТС.
		За вимогами п.11.4 Типового Договору розподілу природного газу передбачено, що у разі недосягнення між споживачем та оператором ГРМ згоди спірні питання вирішуються у порядку, встановленого чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку.
		За вимогами п.9.1. Типового Договору розподілу природного газу передбачено, що Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі: (п.п.1) несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором; (п.п.7) відмови представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання.
		Відповідно до п. 5.1 Глави 5 Розділу V Правил безпеки систем газопостачання України вимоги цього розділу розповсюджуються на газопроводи і газове обладнання, яке розміщене після відключаючого пристрою на вводі по ходу газу, в житлових і громадських будинках, комплексах і спорудах відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення" та ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".
		Відповідно до п. 4.4 Розділу ІV на об'єктах систем газопостачання, що не введені в експлуатацію протягом 6 місяців з дня їх останнього випробовування, необхідно провести повторні випробовування на герметичність газопроводів, перевірити роботу установок ЕХЗ, стан димовідвідних та вентиляційних систем, комплектність і справність газового обладнання, арматури, засобів вимірювання, автоматизації, сигналізації та протиаварійного захисту.
		Відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, який набрав чинності 27.11.2015 року, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припини/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживання (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 року № 285 та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу у таких випадках:
		- несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
		- відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу";
		- несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;
		- несанкціоноване відновлення газопостачання;
		- визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених з надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
		- в інших випадках, передбачених законодавством.
		У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на обєкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).
		Згідно з частиною 5 розділу 7 глави VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що припинення газопостачання споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.
		Проте, Оператор ГРМ провів відключення домоволодіння ОСОБА_1 шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.
		Споживач зобов'язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу. При отриманні від Оператора ГРМ письмової вимоги про самостійне обмеження або припинення споживання (відбору) природного газу споживач зобов'язаний виконати вимогу Оператора ГРМ та самостійно обмежити або припинити споживання (відбір) природного газу.
		Згідно з пунктом 3 частини 7.2 розділу 7 Типового Договору передбачено, що оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання Споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством та цим Договором.
		За вимогами пункту 4 частини 7.4 розділу 7 Типового Договору передбачено, що споживач зобов'язаний забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для:  перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу;  виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо.
		При цьому суд вважає, що доводи представників відповідача ПАТ «Запоріжгаз» про правомірність дій відповідача по припиненню газопостачання споживачу ОСОБА_1 у зв»язку з недопуском працівників Оператора ГРМ до будинкового газопроводу, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки жодними належними та допустимими доказами під час судового розгляду справи відповідачем не доведені.
		В матеріалах справи відсутні докази, що позивач ОСОБА_1, як побутовий споживач, порушив умови Типового договору розподілу природного газу та не здійснив допуск представника оператора ГРМ до пошкодженої ділянки газопроводу.
		Належним доказом про припинення газопостачання у зв'язку з витоком газу чи недопущення працівників АДС до об'єкта можуть бути документи, які відповідають вимогам розділу 5 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем де передбачено, що Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
		При цьому п.3 розділу 1 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що представник Оператора ГРМ перед складанням Акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
		За п.4 розділу 1 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання будь-якого акту про порушення чи відмові в доступі до об'єкта він вважається дійсним, якщо його підписали:  більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою, або підписаний представником Оператора ГРМ та незаінтересованою особою (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. В складеному акті про порушення робиться відмітка, один з яких надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.
		Тобто, у разі відмови від підпису акти повинні підтверджуватись відеозйомкою, та підписом незаінтересованої особи за умови посвідчення цих осіб.
		Акти про припинення газопостачання в зв'язку з витоком газу від 19.04.2017 року (т.1 а.с.67,240) та акт про припинення газопостачання від 22.04.2017 року (т.1 а.с.70, 241) не мають підписів споживача ОСОБА_1, або підпису представника органу місцевого самоврядування, тому вищевказані Акти про припинення газопостачання є недопустимими доказами по справі. 
		Також, представником відповідача в якості доказу надано наряд допуску №289 від 22.04.2017 року (т.1 а.с.65-66,243), та в своїх запереченнях від 23.08.2017 року відповідачем вказується, що проведений повторний пуск газу в житлових будинках з АДРЕСА_1, усі вентиля перед РДГС перекриті, проведена контрольна опресовування газопроводу, продувка, після чого проведений пуск газу. Даний наряд допуск підписаний майстром ОСОБА_21. Виконання робіт з 13 до 15 годин 22.04.2017 року.
		Тобто, за вказаним нарядом допуску №289 від 22.04.2017 року жодного завдання на відключення будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 надано не було.
		Також, представник відповідача надав суду в якості доказу наряд допуску №290 від 22.04.2017 року (т.1 а.с.108-109), в якому зазначено, що проведений повторний пуск газу с.Балки АДРЕСА_1 будинки з №№ 1, 4, 5, 5а, 12, 14, 19, 23, 27, 25, 22, 29, 31, 33, проведена перевірка вентиляції, проведена контрольна опресовування газопроводу, продувка, після чого проведений пуск газу. Абоненту будинку НОМЕР_4 газ не пущений в зв'язку з недопуском до обстеження газових приладів. Наряд допуск підписаний майстром ОСОБА_22. Виконання робіт з 12 до 17 годин 22.04.2017 року.
		Тобто, за вказаним нарядом допуску №290 від 22.04.2017 року також жодного завдання на відключення будинку позивача ОСОБА_1 по АДРЕСА_1-а надано не було.
		Окрім того, представником відповідача не було надано жодних належно оформлених документів, які б підтверджували факт недопуску працівників АДС до підземного газопроводу біля будинку споживача ОСОБА_1 для перевірки та усунення витоку газу чи перевірки газового обладнання.
		Таким чином, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили  про те, що позивач ОСОБА_1 та/або інші мешканці його домоволодіння, перешкоджали відповідачу здійснити зовнішній огляд та контрольне опресування газопроводу, після проведених ремонтних робіт та підключення будинку АДРЕСА_1, матеріали справи не містять.
		Більш того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_11, а також свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, які безпосередньо є працівниками ПАТ «Запоріжгаз», обставини щодо недопуску позивача ОСОБА_1 до газорозподільної системи не підтвердили та в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 навпаки пояснили, що їм ніхто не забороняв ремонтні роботи виконувати і вони навіть не бачили ОСОБА_1
		Таким чином, відповідач жодного належного чи допустимого доказу на підтвердження недопуску представників оператора ГРМ до газового обладнання в будинку чи до пошкодженої ділянки газопроводу газорозподільної системи, що було підставою для відключення споживача ОСОБА_1 від системи газопостачання, суду не надано та в судовому засіданні представниками відповідача не доведено. 
		Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 жодним чином не перешкоджав працівникам Оператора ГРМ у доступі до пошкодженої ділянки газопроводу, тому припинення газопостачання у його житловому будинку АДРЕСА_1, є незаконним.
		Пунктом 6 глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим звернення споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
		Також, відповідачем не надано доказів про отримання позивачем копії Акта про припинення.
		Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Крім того, суд при вирішенні даного спору враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.        
		Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
		Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
		Так пунктом 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу затверджених, Постановою НКРЕП № 2496 від 30 вересня 2015 року визначено, що постачальник є відповідальним в тому числі за безпідставне припинення газопостачання.
		А тому, суд вважає за необхідне захистити цивільне право позивача шляхом визнання незаконними дій працівників відповідача щодо припинення газопостачання побутового споживача ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 та у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		При цьому, до теперішнього часу відповідачем ПАТ «Запоріжгаз» не відновлено газопостачання споживачеві ОСОБА_1 за вищевказаною адресою його місця проживання, незважаючи на письмові звернення 09.09.2017 року позивача ОСОБА_1 до Голови правління ПАТ «Запоріжгаз» із заявами про відновлення газопостачання за вищевказаною адресою (т.1 а.с.94,119), що відповідачем не спростовано та жодної відповіді на дані звернення до теперішнього часу від відповідача не отримано, газопостачання побутовому споживачеві ОСОБА_1 за вказаною адресою не відновлено з будь-яких об'єктивних причин. Водночас, позивач надав суду належні докази, які підтверджують, що він на протязі усього періоду, коли будинок був відключений від газопостачання, звертався до ПАТ "Запоріжгаз" з вирішенням питання підключення будинку.
		Згідно ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.
		Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про відновлення йому постачання природного газу є таким, що ґрунтуються на законі, а припинення йому газопостачання (розподілу природного газу), що було здійснено 19.04.2017 року, є таким, що здійснено без достатніх правових підстав, і порушує його права споживача побутових послуг, гарантованих Законом України «Про житлово-комунальні» послуги та Законом України «Про захист прав споживачів».
		 Виходячи з наведеного, суд приходить до  висновку про те, що припинення та не відновлення позивачу ОСОБА_1 газопостачання у період з 19.04.2017 року до теперішнього часу є протиправним, права споживача ОСОБА_1 були порушені відповідачем по справі ПАТ «Запоржгаз», а тому підлягають судовому захисту шляхом визнання неправомірними дій ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення споживачу ОСОБА_1 газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 та порушене право позивача на користування послугами з газопостачання підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача ПАТ «Запоріжгаз» відновити газопостачання побутовому споживачу ОСОБА_1 за вищевказаною адресою.
		Отже, оскільки ПАТ «Запоріжгаз» здійснив припинення газопостачання позивачу з порушенням норм чинного законодавства, тому вказані дії відповідача ПАТ «Запоріжгаз» по припиненню газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, є протиправними, такими, що не відповідають Закону, тому є підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання дій ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення споживачу ОСОБА_1 газопостачання неправомірними та зобов'язання відповідача відновити газопостачання за вказаною адресою за власний рахунок.
		Разом з тим, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з відповідача ПАТ «Запоріжгаз» на свою користь вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 року по 07.03.2018 року в сумі 32912,11 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		В обгрунтування заявлених позовних вимог в цій частині вимог позивач посилається на п.8.3.8.3 Типового Договору розподілу природного газу, та яким передбачено, що у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу, оператор ГРМ відшкодовує йому вартість недоотриманого природного газу.
		Проте, положеннями п.8.3 розділу VIII Типового Договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року, п.п.1 п.2 гл.2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу або підтвердження факту невідповідності якості та/або величини тиску природного газу на межі балансової належності об'єкта Споживача Оператор ГРМ відшкодовує Споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим Договором відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Оператор ГРМ не несе відповідальність за припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу, якщо такі заходи здійснені за вимогою його постачальника, що має підтверджуватися відповідними документами. 
		Відповідно до положень ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Таким чином, підставою для стягнення вартості недоотриманого природного газу є надання споживачеві відповідної послуги з газопостачання, та відповідно, здійснення споживачем оплати за фактично отриману послугу. А враховуючи ті обставини, що позивачем ОСОБА_1 оплата за послуги з газопостачання не здійснюється, зокрема, з часу вилучення лічильника газу на повірку, з березня 2016 року, що безпосередньо ОСОБА_1 підтверджено в судовому засіданні, тому відповідно, підстав для відшкодування вартості недоотриманого природного газу немає, оскільки відповідно, у спірний період з 19.04.2017 року по 07.03.2018 року Оператором ГРМ послуги з газопостачання споживачу ОСОБА_1 не надавалися та, відповідно, позивачем ОСОБА_1 оплата цих послуг не здійснювалася. Та в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 не доведено того, що в результаті дій відповідача по припиненню газопостачання завдано реальні збитки у розмірі 32912,11 гривень.
		При цьому, суд вважає неналежним доказ по даній цивільній справі висновок інженерно-технічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.проф.М.С.Бокаріуса, наданий під час судового розгляду представником позивача ОСОБА_2 (т.1 а.с.157-164), оскільки дане експертне дослідження лічильника «Самгаз С4» заводський номер 5420332 не стосується предмету заявлених у цій справі позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди.
		Зокрема, позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом та звернувся до суду з позовом саме про незаконність дій відповідача по відключенню від газопостачання і саме це було предметом даного судового розгляду.
		Крім того, позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн., проте позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		У п.п.3,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		За умовами п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 09 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16, спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
		Покладаючи на відповідача обов'язок відшкодувати моральну шкоду, судам необхідно враховувати, що ст.1167 ЦК України регулює позадоговірні (деліктні) відносини.
		Та як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору розподілу природного газу, який є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
		Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
		Позивач ОСОБА_1 з 2015 року до моменту припинення газопостачання 19.04.2017 року, споживав та протягом певного періоду часу сплачував вартість спожитого природного газу, на ім»я споживача ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок НОМЕР_1, що є фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.
		Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Посилання позивача на ст.1167 ЦК України щодо відшкодування моральної шкоди є хибним, так як на спірні правовідносини дана стаття не розповсюджується.
		Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяною небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
		Позивачем ОСОБА_1 не було надано жодних доказів на підтвердження спричинення відповідачем шкоди його здоров»ю та життю.
		Кодексом газорозподільних систем що регулюють взаємовідносини між Операторі зм ГРМ та фізичними особами (населенням) - споживачами газу, а саме абзацом 2 підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодекс у ГРМ передбачено, що у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, Оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.
		У пункті 8.4 розділу VIII Типового договору визначено поняття моральної шкоди та зазначено, що у разі, якщо дії однієї зі Сторін призвели до завдання матеріальної та/або моральної шкоди іншій Стороні (шкода заподіяна майну чи життю або здоров'ю людини) її відшкодування здійснюється в добровільному порядку, згідно з вимогами чинного законодавства, а у разі, якщо не досягнуто згоди - за рішенням суду.
		Проте, позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не наведено та належними і допустимими доказами не доведено заподіяння позивачеві моральної шкоди та ним не зазначено, чи життю або здоров'ю позивача заподіяна така шкода та не доведено причинний зв?язок спричиненням такої шкоди з припиненням газопостачання.
		З огляду на доводи, якими позивач ОСОБА_1 обґрунтовує вказані вимоги, судом не встановлено підстав, з якими Закон пов'язує право споживача на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок відключення належного йому домоволодіння від газопостачання. 
		Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства „Запоріжгаз" моральної шкоди та стягнення вартості недоотриманого газу, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
		Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
		Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
		Відповідно до ст..141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1); інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2).
		Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
		Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, ч.8 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються  на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Стосовно витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.
		Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2).
		Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).
		З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено Угоду про надання правової допомоги за № 934 від 23 травня 2017 року (т.1 а.с.9), додаткову Угоду від 27 липня 2017 року до п.3.1 Угоди про надання правової допомоги за № 934 від 23 травня 2017 року (т.1 а.с.247), видано Ордер на надання правової допомоги серії ЗП №053355 від 13.02.2018 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.135) та який здійснює адвокатську діяльність згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 233 від 06.06.1994 року, виданого КДКА Запорізької області (т.1 а.с.7 зворот).
		Позивачем ОСОБА_1 сплачено адвокату ОСОБА_2 за надання професійної правничої допомоги грошову суму в розмірі 16000,00 гривень, що підтверджено: розрахунком судових витрат від 03.09.2018 року (т.1 а.с.246), Актом виконаних робіт від 27.07.2017 року, згідно якого адвокатом ОСОБА_2 надано правову допомогу позивачу ОСОБА_1 у кількості 10 годин, яка складається з: надання консультації по спірним питанням, підготовки процесуальних документів (т.1 а.с.247) та отримано від позивача ОСОБА_1 за виконану роботу 4000,000 грн., що підтверджується квитанцією № 908 від 27.07.2017 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.247); Актом виконаних робіт від 17 липня 2018 року, відповідно до якого адвокатом ОСОБА_2 надано позивачу ОСОБА_1 правову допомогу у кількості 22 годин, яка складається з: підготовки процесуальних документів (заяв, клопотань, уточнень (т.1 а.с.248) та отримано від позивача ОСОБА_1 за виконану роботу 12000,000 грн., що підтверджується квитанцією № 934 від 17.07.2018 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.248).
		Також, з матеріалів цивільної справи № 311/2813/17 (провадження № 2/311/452/2018) вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 в особі адвоката ОСОБА_2 здійснював представництво інтересів свого довірителя ОСОБА_1 у вищевказаній цивільній справі та приймав безпосередню участь в судових засіданнях, які відбувалися: 12.10.2017 року (тривалістю 1 година 10 хвилин); 30.10.2017 року (2 години 20 хвилин); 30.11.2017 року (3 години 10 хвилин); 13.02.2018 року (1 година 10 хвилин); 07.03.2018 року (1 година 40 хвилин); 02.04.2018 року (2 години 10 хвилин); 05.06.2018 року (3 годин); 27.07.2018 року (40 хвилин); 18.09.2018 року (1 година 20 хвилин); 23.11.2018 року (20 хвилин), 27.11.2018 року (3 година 40 хвилин); а всього - 20 годин 30 хвилин безпосередньої участі в судових засіданнях адвоката ОСОБА_2 у даній цивільній справі, як представника позивача ОСОБА_1
		Дані обставини підтверджено матеріалами цивільної справи № 311/2813/17, у двох томах.
		Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом ОСОБА_2
		Згідно відзиву на позовну заяву та усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, відповідач просив суд відмовити в задоволенні стягнення судових витрат, в тому числі і на правничу допомогу, у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимоги та відмовою в позові по суті. При цьому, відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до вимог ч.5 ст.137 ЦПК України та не доведено неспівмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, відповідно до положень ч.6 ст.137 ЦПК України. Крім цього, суд зазначає, що частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України застосовуються у випадку у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності вказаних витрат. Однак, на думку суду, позивачем та його представником дотримано вимог ч.4 ст.137 ЦПК України та доведено належними доказами, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є співмірними обставинам, визначеним положеннями ч.4 ст.137 ЦПК України. 
		Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Як слідує з матеріалів справи, позивачем, у зв'язку з розглядом даної справи, понесено судові витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 16000,00 грн. (12000,00 грн. + 4000,00 грн.), розмір яких підтверджено квитанціями № 908 від 27.07.2017 року, № 934 від 17.07.2018 року, оригінали яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.247, т.1 а.с.248), а обсяг правничої допомоги - актами виконаних робіт від 27.07.2017 року, від 17 липня 2018 року, які містять детальний опис робіт, виконаних адвокатом ОСОБА_2
		Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи про стягнення цих судових витрат з відповідача ПАТ «Запоріжгаз», клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подав, їх не співмірність не довів, тому суд, керуючись ст.137, ст.141 ЦПК України, беручи до уваги задоволення позовних вимог позивача частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 16000 грн. в рахунок відшкодування понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката ОСОБА_2
		Посилання представника позивача на невідповідність розрахунку витрат на правничу допомогу Постанові КМУ «Про граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 № 590, є безпідставними, оскільки чинний ЦПК України не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, а Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» втратив чинність на підставі Закону № 2147 - VIII від 03.10.2017 року. 
		Таким чином, аналізуючи визначені законом підстави для припинення газопостачання побутовому споживачу та способи припинення газопостачання, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про відновлення йому постачання природного газу є таким, що ґрунтуються на Законі, а припинення йому газопостачання (розподілу природного газу), що мало місце 19.04.2017 року, є таким, що здійснено без достатніх правових підстав, і порушує його права споживача побутових послуг, гарантованих Законом України «Про житлово-комунальні» послуги та Законом України «Про захист прав споживачів», а тому заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги в редакції від 06.03.2018 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, за вищенаведеними правовими підставами та суд вважає за необхідне захистити цивільне право позивача шляхом визнання неправомірними дій працівників відповідача ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення газопостачання в будинку позивача ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача відновити газопостачання в житловому будинку АДРЕСА_1 
		Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв'язку зі звільненням позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача ПАТ «Запоріжгаз» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за задоволеними судом позовними вимогами немайнового характеру. 
		Керуючись ст. ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
		 
		                                         У Х В А Л И В :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів - задовольнити частково.
		Визнати неправомірними дії ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення споживачу ОСОБА_1 газопостачання за адресою: АДРЕСА_1. 
		Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» відновити побутовому споживачу ОСОБА_1 газопостачання до будинку АДРЕСА_1. 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м.Запоріжжя вул.Заводська буд.7, код ЄДРПОУ - 03345716, розрахунковий рахунок № 2600604113 АБ «Кліринговий дім» м.Київ, МФО 300647) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки податків - 23873111756) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок. 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035 , м.Запоріжжя вул.Заводська буд.7, код ЄДРПОУ - 03345716, розрахунковий рахунок № 2600604113 АБ «Кліринговий дім» м.Київ, МФО 300647) судовий збір на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106) в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.
		У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя 
		Василівського районного суду
		Запорізької області                         Ю.В. СИДОРЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...