Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 478/64/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2019. Зареєстровано: 23.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2019.
Дата набрання законної сили: 01.02.2019
Номер судового провадження: 3/478/57/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа № 478/64/19 Провадження № 3/478/57/2019 
		 
		 
		                           П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		21 січня 2019 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Томашевського О.О., за участю: секретаря судового засідання Фалій В.В., прокурора Москалика О.П., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка адміністративніматеріали,які надійшливід Управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше працюючого в ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» на посаді молодшого інспектора відділу охорони, 
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,
		В с т а н о в и в:
		З протоколу про адміністративне правопорушення №269 від 22.12.2018 року вбачається, що наказом №114о/с-17 Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 з 04.09.2017 року призначено молодшим інспектором відділу охорони.
		Відповідно до Положення про Державну установу «Казанківська виправна колонія (№93)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2137/5 від 27.06.2018 року, виправна колонія є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
		Таким чином, ОСОБА_1 будучи молодшим інспектором відділу охорони Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)», відповідно до п.п.«д» п.1 ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом на якого поширюється дія вказаногоЗакону.
		Пунктом 1 Розяснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених 11.06.2016 року рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 визначено, що декларація субєкта декларування, який припиняє діяльність, повязану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли субєкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
		27.09.2017 року наказом 128о/с-17 Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» (далі  Виправна колонія) старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 30.09.2017 року за власним бажанням було звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони, що в свою чергу визначає його звільнення не з ініціативи Виправної колонії.
		На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 зобовязаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням не пізніше дня припинення діяльності, повязаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме 30.09.2017 року.
		За результатами огляду веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 лише 06.10.2017 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільнення, чим порушив строк подання вказаної декларації.
		В подальшому, 17.12.2018 року, зроблено скріншот сторінки веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим підтверджено несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням.
		З Виправної колонії отримано копію витягу про ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства, де власноручно написані прізвище та ініціали ОСОБА_1, а також міститься його підпис про ознайомлення з цими вимогами, зокрема в частині необхідності подання декларації.
		У звязку з тим, що ОСОБА_1 вже здійснював подачу декларації за 2016 рік, він достовірно знав про зобовязання подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням. 
		Таким чином, 06.10.2017 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення- несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав вказуючи, що на момент звільнення з ним не було проведено Виправною колонією остаточного розрахунку, у звязку з чим, він вимушений був очікувати повного розрахунку для відображення достовірних відомостей в декларації. 
		Вислухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.
		Відповідно до положень ч.ч.1, 2ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.ст.252,280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		В силу ч.3ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Так, диспозиція ч.1ст.172-6 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне поданнябез поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
		Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, визначається лише умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		При цьому діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
		Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
		З врахуванням положень ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомити про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання декларації, перед звільненням.
		Судом встановлено, що відповідно до п.п.«д» п.1 ч.1 ст.3,45Закону«Прозапобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування, на якого поширюється дія вказаногоЗакону.
		Як встановлено із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 подав декларацію перед звільненням - 06.10.2017 року.
		Згідно пояснень останнього, невчасна подача декларації була викликана неможливістю відобразити достовірні дані через не проведення з ним повного розрахунку під час звільнення.
		Аналізуючи вказане, суд приходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення вказаного адміністративного правопорушення.Не здобуто таких доказів і під час судового розгляду зазначеної справи.
		В матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях особи умислу на порушення вимог фінансового контролю. Крім цього, відсутні відомості про наявність в діях особи корупційного інтересу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП.
		Таким чином, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачається несвоєчасне подання декларації, але з причин, що не залежали від його волі, суд приходить висновку про відсутність в діях останнього суб'єктивної сторони, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП.
		Крім того, відповідно до ч.1ст.4 ЗУ «Про запобігання корупції»Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
		Згідно з п.8 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч.3ст.12 Закону України «Про запобігання корупції»у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
		З матеріалів адміністративної справи вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками Управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України.
		Слід зазначити, що згідно п.1 та п.4 Загальних положень «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України» покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.
		Відповідно до п.1, п.п.1, п.3, п.5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10 лютого 2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей48та50 Закону України «Про запобігання корупції».
		Згідно п.п.2-5 розділу ІІ Порядку, Національне агентство здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку. Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
		Посадові особи ДЗЕ НП України, відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціально уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
		В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
		Крім того, як визначив у своєму рішенні від 26 березня 2018 року у справі №800/513/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Натомість, в матеріалах справи відсутні докази затвердження та надсилання Національним агентством з питань запобігання корупції до Управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері запобігання корупції, яке б могло бути правовою підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, як відсутнє і звернення Управління захисту економіки до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо отримання відомостей про порушення ОСОБА_1 вимогЗакону України «Про запобігання корупції». 
		За вказаних обставин, Управлінням захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України не дотримано встановленого чинним законодавством порядку виявлення, та проведення відповідної перевірки, фіксування факту правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відносно ОСОБА_1
		З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, суд приходить висновку про те, що склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1ст.172-6 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП.
		Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд, -
		П о с т а н о в и в:
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАПзакрити, на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
		Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
		Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області. 
		 
		 
		 
		Суддя Казанківського районного суду
		Миколаївської області ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...