Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/21761/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2019.
Дата набрання законної сили: 21.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                            КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  
		 
		 
		          Справа № 22-ц/2842/2019                    Головуючий в 1-й інстанції - Фролова  І.В.
		             761/6647/18                                                                        Доповідач Чобіток А.О.                                                                        П О С Т А Н О В А
		                                                              Іменем України
		 
		21  січня 2019 року Київський  апеляційний суд    у складі колегії суддів:
		 
		головуючого - Чобіток А.О.
		суддів  - Немировської О.В., Ящук Т.І.
		 
		розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу  ОСОБА_1  рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня  2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про відшкодування шкоди, -
		                                                у с т а н о в и в:
		 
		Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» на свою користь 7 650 грн. додаткових витрат, а також 3 050 грн. у відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовув тим, що  10 січня 2017 року мав вилетіти рейсом Авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» Київ-Дубай, о 19 год. 25 хв. за Київським часом. Разом з тим, указаний рейс було затримано більше, ніж на 4 години, через перебування на борту літака нетверезого пасажира, а також очікування транзитних пасажирів з Одеси. Завказаних обставин, він не зміг вчасно потрапити на рейс до Гоа (Індія), що зумовило необхідність  купувати новий квиток на інший рейс, на поїзд, витратити кошти на оплату таксі з аеропорту, переїзд автобусами, оплатити одну ніч в готелі, харчуватися в дорозі. Оскільки він поніс додаткові витрати у загальному розмірі 7 650 грн. і внаслідок неправомірних дій відповідача йому було завдано моральної шкоди, якувін оцінює у розмірі 3 050 грн.,позивач просив задовольнити позовні вимоги.
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня  2018 року в задоволенні позову відмовлено.
		 
		В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення позову посилаючись на порушення судом норм матеріального  та процесуального права. Зазначає, що необережні дії відповідача, які виразилися в допущенні  нетверезого пасажира на борт літака, який став причиною затримки рейсу на дві години, призвели до спричиненні йому матеріальної та моральної шкоди. Проте суд даній обставині надав неналежну оцінку, що призвело до постановлення незаконного рішення. 
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача погодився з рішенням суду першої інстанції,зазначивши, що затримання вильоту рейсу PS373 Київ-Дубаї в аеропорту «Бориспіль» зумовлений непередбачуваними та/або надзвичайними обставинами, які перевізник передбачити або запобігти яким не міг, а відтак, згідно з Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, перевізник не може нести відповідальність за порушення строку доставки пасажира до кінцевого пункту призначення. Крім того, оскільки перевезення позивача не є єдиним перевезенням, оформлене окремим бронюванням та квитками на бланках різних перевізників, відповідач  у відповідності до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу не несе відповідальності за неможливість використання позивачем придбаного авіаквитка іншого перевізника - авіакомпанії «Jet Airways», а також додаткових витрат, понесених у зв'язку із вказаним. Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то вказує, що жодними нормами Монреальської конвенції -1999 та Варшавської конвенції-1929, які є спеціальними нормативними актами у галузі міжнародних авіаперевезень та регулюють спірні правовідносини сторін у галузі міжнародних повітряних перевезень пасажирів, не передбачено відшкодування моральної шкоди.
		 
		Заслухавши доповідь судді доповідача,обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.
		 
		Судом першої інстанції установлено, що 01 січня 2017 року позивач придбав електронний квиток авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» за № 566-2404284139 на міжнародне перевезення за маршрутом Київ-Дубаї рейсом PS373, з датою вильоту - 10 січня 2017 року.
		Таким   чином, придбавши електронний авіаквиток позивач уклав з відповідачем Договір на міжнародне повітряне перевезення за Умовами Договору повітряного перевезення авіакомпанії МАУ.
		 Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що через затримку рейсу більше  ніж на три годинипозивачудовелося понести додаткові витрати, пов'язані із придбанням нового квитка на інший рейс, на поїзд, витратити кошти на оплату таксі з аеропорту, переїзд автобусами, оплатити одну ніч в готелі, харчуватися в дорозі. Загальний розмір таких витрат складає 7 650 грн. і за вказаних обставин він зазнав моральної шкоди.
		Із витягу з баз даних про причини затримки рейсу PS373 10 січня 2017 року вбачається,що виліт було затримано з наступних причин: чистка злітно-посадкової смуги в аеропорту «Бориспіль», яка була зумовлена тривалим снігопадом; пізнє закінчення посадки пасажирів на борт літака, оскільки Главою 3 розділу XVI Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу передбачено, що перевізник повинен забезпечити пересадку трансферних пасажирів на стикувальні рейси авіакомпанії.
		Крім того, було відмовлено у перевезенні трьом пасажирам, які знаходилися у нетверезому стані, а у відповідності до п.2 розділу XI Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, для забезпечення безпеки польоту перевізник має право відмовити в перевезенні на будь-якому етапі перевезення, анулювати бронювання або зняти пасажира з борту повітряного судна, виходячи з власних обґрунтованих рішень, якщо пасажир перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Зазначена процедура займає певний час, так як потребує складення відповідного документу (акту) та/або залучення правоохоронних органів.
		Мало місце такожочікування черги на облив повітряного судна, що є обов'язковою процедурою у зимовий час, її проведення передбачене спеціальними документами з авіаційної безпеки.
		 
		            Відповідно  до ст..263 ЦПК України  судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		            Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, установивши вказані обставини, керувався   ч. 1 ст. 922 ЦК України, ст. 19 Монреальської конвенції-1999, п. 1 глави 2 розділу XXVII Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу та Правилами повітряних перевезень пасажирів та багажу авіакомпанії МАУ, які передбачають,що перевізник не відповідає за шкоду, заподіяну внаслідок затримки, якщо доведе, що він, його працівники та агенти (з продажу та/або обслуговування) вжили всіх можливих заходів для того, щоб уникнути шкоди, або що він (вони) не мав (мали) змоги вжити таких заходів. Усі вищезазначені причини затримки aвiapeйcy PS373 є непередбачуваними та/або надзвичайними обставинами, які передбачити або запобігти яким перевізник не міг.
		Отже, затримка прибуття рейсу PS373 Київ - Дубаї 10.01.2017 року сталася за непередбачуваних та випадкових обставин, які перешкоджали безпечному подальшому виконанню польоту, і яких не вдалося б уникнути, навіть при вжитті перевізником усіх можливих розумних зусиль та заходів.За вказаних обставин перевізник не може нести відповідальність за порушення строку доставки пасажира до кінцевого пункту призначення, яким для позивача та відповідача є аеропорт м.Дубаї.
		 
		Колегія суддів вважає такий висновок суду відповідним обставинам справи та вимогам закону,що регулює правовідносини,які виникли між сторонами.
		 
		Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. 
		 
		У відповідності до ч.1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		 
		Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Загальною підставою відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Протиправна поведінка може виявлятися у прийнятті особою неправомірного рішення або у неправомірній поведінці. Причинний зв»язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою є обов»язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об»єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто, відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє особу від відповідальності.
		 
		Під час придбання авіаквитків позивач був зобов'язаний ознайомитися з Правилами застосованого тарифу та Правилами повітряних перевезень пасажирів та багажу перевізника - відповідача.
		 
		Відповідно до положень п. 1, 3 розділу XV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, п. 16.1 та 16.3 Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу авіакомпанії МАУ, перевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього. У разі дії надзвичайних обставин, перевізник має право без повідомлення пасажира скасувати чи затримати рейс.
		 
		Як убачається з матеріалів справи, позивач придбав електронний авіаквиток авіакомпанії МАУ за № 566-2404284139 лише на одне міжнародне повітряне перевезення за маршрутом Київ - Дубаї рейсом PS 373 на 10.01.2017 року. Як вбачається з приєднаних до позовної заяви документів, позивач уклав також окремий договір з авіакомпанією «Jet Airways» на повітряне перевезення рейсом № 9W-472 на 11.01.2017 за маршрутом Дубаї - Мумбай.
		 
		Позивач пов'язує свої позовні вимоги з тим, що він не зміг використати квиток на вищевказаний авіарейс № 9W- 472 з причини пізнього прибуття рейсу PS373 до аеропорту Дубаї з вини відповідача. У зв'язку з цим змушений був купувати квиток на інший авіарейс та нести додаткові витрати (придбання квитка на поїзд, оплата готелю, оплата таксі та інше).
		 
		Проте за Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу перевізник несе відповідальність за втрату наступної частини перевезення (стикувального рейсу) лише у разі здійснення єдиного міжнародного перевезення, якщо таке перевезення було оформлене єдиним складеним квитком та розглядалось сторонами як єдина операція.
		Так, пунктом 2 глави 3 розділу XVI Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу передбачено, що у разі необхідності забезпечення своєчасної пересадки трансферних пасажирів на стикувальні рейси перевізник за першої можливості повинен запропонувати їм альтернативні маршрути перевезення.
		 
		Поряд з цим, пункт 4 розділу І Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу визначено, що трансферний пасажир - це пасажир, який згідно з договором повітряного перевезення направляється в пункт трансферу (пересадки) одним рейсом, а далі перевозиться іншим рейсом того самого або іншого перевізника.
		 
		Відповідно до Договору на міжнародне повітряне перевезення, який позивач уклав з авіакомпанією МАУ, кінцевим місцем призначення перевезення встановлено м.Дубаї, жодних умов щодо трансферного подальшого перевезення договором не встановлено. Внаслідок цього, позивач не є трансферним пасажиром в розумінні положень п. 4 розділу І Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу та п. 2 глави 3 розділу XVI зазначених Правил на нього не поширюється.
		Крім того, умовами п. 11 Договору повітряного перевезення авіакомпанії МАУ встановлено, що МАУ не несе відповідальності за забезпечення стикувальних рейсів, які були оформлені окремими авіаквитками.
		 
		Ураховуючи, що перевезення позивача не є єдиним перевезенням, оформлене окремими бронюваннями та квитками на бланках різних перевізників, які не розглядали зазначені перевезення як єдине міжнародне перевезення та єдину операцію, відповідач не несе відповідальності за неможливість використання позивачем придбаного авіаквитка іншого перевізника - авіакомпанії «Jet Airways», а тому  суд першої інстанції правильно визначив, що вимоги позивача щодо відшкодування майнової шкоди не мають жодних правових підстав.
		 
		В апеляційній скарзі єдиним доводом,на який посилається позивач щодо незаконності рішення суду, є  неврахування судом допущення відповідачем на борт літака пасажира в стані сп'яніння, що ним розцінюється як необережні дії останнього, які призвели до затримки вказаного рейсу,оскільки в подальшому поведінка цього пасажира призвела до виклику поліції та складання акту про порушення на борту та зняття його з борту літака.
		Таким чином позивач не оспорює встановлені судом обставини щодо затримки рейсу літака крім вказаної обставини,також  у зв'язку з  чисткою злітно-посадкової смуги в аеропорту «Бориспіль», яка була зумовлена тривалим снігопадом, пізнє закінчення посадки пасажирів на борт літака,очікування черги на облив повітряного судна.
		 
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що стан алкогольного сп'яніння  пасажира, що стало причиною неадекватної його поведінки, було виявлено вже в салоні літака, у зв'язку з чим і були прийняті міри членами екіпажу стосовно його зняття з борту літака задля запобігання небезпечного польоту.
		 
		За таких обставин, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень, передбачених законодавством, затримка рейсу сталася внаслідок виникнення непередбачуваних та випадкових обставин, відтак, не знайшло свого підтвердження завдання шкоди позивачеві внаслідок вчинення протиправних дій відповідачем.
		 
		Ураховуючи, що у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення прав позивача внаслідок неправомірності дій відповідача, колегія суддів вважає, що суд прийшов до підставного висновку щодо відмови в задоволенні позову  про відшкодування моральної шкоди.
		 
		            З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв&q?ру;язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
		 
		Керуючись ст.ст. 374,375,381-384,389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
		 
		                                                            п о с т а н о в и в:                                              
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		   Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року     залишити без змін.
		 
		   Постанова набирає законної сили з дня  її прийняття і на підставі ч. 3 ст. 389 ЦПК України  не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Головуючий:                                                             А. О. Чобіток            
		 
		            Судді:                                                                         О. В. Немировська
		 
		                                                                                                 Т. І. Ящук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...