Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 62/171-51/369-2012 : не визначено.
Надіслано судом: 22.01.2019. Зареєстровано: 23.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2019.
Дата набрання законної сили: 14.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		про відмову у розстроченні виконання рішення
		 
		14.01.2019Справа №  62/171-51/369-2012       
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при      
		секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши 
		заяву Державної екологічної інспекції в місті Києві
		про розстрочення виконання судового рішення
		 
		у справі за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі 
		1) Державної екологічної інспекції в місті Києві;
		2) Київської міської ради
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп"
		про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 000 000,00 грн.   
		  
		за участю представників:
		від заявника (позивача-1, боржника): не з'явився;
		від прокуратури: Ткаченко Ю.С. - посвідчення № 043203 від 10.05.16;
		від позивача-2: Косова І.А - предст. за довіреністю № 225-КМР-3737 від 17.10.2018 ;
		від відповідача (стягувача): не з'явився
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До господарського суду міста Києва звернулась Державна екологічна інспекція в місті Києві (далі - Інспекція) із заявою про розстрочення виконання рішення по даній справі від 30.06.2016 р., яке набрало законної сили.
		Заява мотивована тим, що Інспекція утримується за рахунок державного бюджету. При цьому, грошові кошти, передбачені відповідно до асигнувань по КЕКВ 2800 на 2018 рік, вже реалізовано на сплату судового збору за подачу позовів до суду, апеляційних та касаційних скарг, а фінансування бюджетного періоду у 2018 році вже завершилось. 
		У заяві Інспекція просить вирішити питання про розстрочення виконання судового рішення терміном на три місяці у 2019 році (січень, лютий, березень) за відповідним графіком погашення суми заборгованості зі сплати витрат на проведення експертизи у сумі 24 763,20 грн. та судового збору у сумі 54 810,00 грн., а всього у сумі 79 573,20 грн.
		У судове засідання представники заявника (позивача-1) та відповідача (стягувача) не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача подав заперечення на заяву, у яких проти розстрочення виконання рішення заперечив, просив відмовити у задоволенні заяви.
		Прокурор та представник позивача-2 проти розстрочення не заперечували, вважали, що заява Інспекції з цього питання підлягає задоволенню.
		Розглянувши подану заяву про розстрочення виконання рішення суду, заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2016 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 р. та постановою Верховного Суду від 17.04.2018 р. у даній справі, у задоволенні позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 000 000, 00 грн. відмовлено, стягнуто солідарно з Державної екологічної інспекції в місті Києві та Київської міської ради до Державного бюджету витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 56 460,00 грн., судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги в сумі 67 752, 00 грн., стягнуто солідарно з Державної екологічної інспекції в місті Києві та Київської міської ради  на користь ТОВ "Будінвестгруп" витрати з оплати експертизи в сумі 49 526, 40 грн., судового збору за подання апеляційних та касаційної скарги в сумі  109 620, 00 грн.
		10.01.2018 р. на виконання зазначеного судового рішення господарським судом міста Києва були видані відповідні накази.
		29.11.2018 р. до Державної екологічної інспекції у місті Києві надійшло повідомлення від Управління державної казначейської служби України в Подільському районі про необхідність звернення стягнення з Інспекції на користь ТОВ "Будінвестгруп" витрат на проведення експертизи в сумі 24 763,20 грн. та судового збору у сумі 54 810,00 грн., а всього у сумі 79 573,20 грн.
		За таких обставин заявник звернувся до суду за розстроченням виконання судового рішення про стягнення вказаних витрат на суму 79 573,20 грн.
		Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
		Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
		Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала таку заяву, відповідно до ст. 74 ГПК України.
		Як зазначає заявник, Державна екологічна інспекція в місті Києві є бюджетною установою та утримується за рахунок державного бюджету, кошторис якого затверджується Головою Держекоінспекції. Відповідно до асигнувань кошторису Державної екологічної інспекції в місті Києві на 2018 рік, за кодом КЕКВ 2800, видатки для оплати коштів, у тому числі і за рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2016 р. по даній справі, були передбачені у сумі 110 000,00 грн., проте, вже реалізовані Інспекцією на сплату судового збору за подачу позовів до суду, апеляційних та касаційних скарг. 
		Водночас, з матеріалів поданої заяви вбачається, що Інспекція не надала відповідних доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема, кошторису на 2018 рік, у якому на рахунку Інспекції за кодом КЕКВ 2800 обліковувались кошти у сумі 110 000,00 грн., доказів реалізації вказаних коштів у повному обсязі на сплату судового збору.
		Крім того, заявник посилається на можливість Інспекції протягом січня-березня 2019 року погасити заборгованість з оплати експертизи та судового збору у загальній сумі 79 573,20 грн., однак, в якості доказів наявності такої обставини не надав жодного документу, що ставить під сумнів спроможність заявника погасити вказану заборгованість у зазначений ним строк. 
		Більш того, суд зазначає, що жодна із обставин, наведених заявником у поданій ним заяві, не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для розстрочення виконання судового рішення, заявником не наведено жодної документально підтвердженої обставини, яка фактично унеможливлює виконання рішення суду.
		Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 р. у справі № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. у справі № 11-рп/2012). Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави (рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 р.).  
		Також Європейський Суд з прав людини у пункті 53 рішення ЄСПЛ проти України у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) зауважив, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" № 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" № 74221/01 від 11 січня 2005 року; у справі "Козачек проти України" № 29508/04 від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України" № 60750/00 від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" № 29439/02 від 26 квітня 2005 року, у справі "Крищук проти України" № 1811/06 від 19.02.2009 року).
		Суд приймає також до уваги принцип рівності матеріальних інтересів обох сторін у справі та зазначає, що непогашення боржником заборгованості та наявність інфляційних процесів у економіці держави порушує матеріальні інтереси ТОВ "Будінвестгруп", а також може призвести до негативних наслідків для нього.
		Крім того, за змістом ч. 5 ст. 331 ГПК України суд має право розстрочити судове рішення у разі наявності на те підстав, не більше, ніж на один рік з дня ухвалення такого рішення. Проте, відповідач просить розстрочити судове рішення з іншого дня, ніж передбачено законом (майже через рік), що також свідчить про необгрунтованість заяви боржника.
		Із урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що відсутні підстави для розстрочення виконання рішення у даній справі за заявою Інспекції.
		Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні заяви Державної екологічної інспекції в місті Києві про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016 р. у справі № 62/171-51/369-2012 відмовити.
		Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 січня 2019 року.
		Повний текст ухвали складений 21 січня 2019 року.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали до суду апеляційної інстанції.  
		 
		          Суддя                                                                                                               Головіна К.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...