Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/29876/18-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2019. Зареєстровано: 24.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2019.

Номер судового провадження: 2-4990/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/29876/18-ц 
		Категорія 26 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 листопада 2018 року Печерський районний суд м. Києва 
		в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В, 
		при секретарі - Каранда С.Г., 
		за участю представника позивача - ОСОБА_1
		представника відповідача - Далія С.О. 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення грошових коштів
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2018 року позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача на його користь кошти у розмірі вкладу з нарахованими відсотками.                                                        В обґрунтування позову посилається, що укладено договір № SAMDN25000736186531 «Депозит плюс на 12 мес.» від 02.07.2013 р. внесені кошти в розмірі 195 000 грн. під 17% річних. Договір № SAMDNFF000736588744 «Депозит плюс на 12 мес.» від 18.07.2013р внесені кошти в розмірі 138 000 грн. під 17% річних.
		Договір № SAMDNWFD0070032841300 від 11.12.2013р та внесені кошти 158114,57 грн., 18.12.2013р. поповнено на 129948,65 грн., 27.12.2013р. поповнено на 184095,99 грн, а всього 472159,21 грн. 8.08.2017р. була направлена зава про дострокове розірвання договорів., 2.06.2018р. була направлена повторна заява однак кошти не повернуті. Тому просить стягнути з відповідача за договором № SAMDN25000736186531 «Депозит плюс на 12 мес.» від 02.07.201Зр . внесені кошти в розмірі 195 000 грн. , відсотки 164 387,67 грн., 3% річних в розмірі 4968,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 18477 грн., за Договором № SAMDNFF000736588744 «Депозит плюс на 12 мес.» від 18.07.2013р внесені кошти в розмірі 138 000 грн. , відсотки 115307,50 грн., 3% річних в розмірі 3516,16грн., інфляційні втрати в розмірі 13054,70 грн., заДоговором № SAMDNWFD0070032841300 від 11.12.2013р внесені кошти 472159,21 грн., відсотки 405047,92 грн., 3% річних в розмірі 12030,35грн., інфляційні втрати в розмірі 44666,26 грн., пеню згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.
		       Представник відповідача заперечуючи проти позову, посилалась на те, що воно є неналежним відповідачем, оскільки на виконання договору кошти  вносилися у банківському відділенні на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією, що позбавляє банк можливості перевірити вимоги позивача та виконати умови договору, позивачем не надано належних доказів внесення коштів. Відсотки після розірвання договору нараховуються за ставкою «на вимогу».
		Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, приходить до слідую чого.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
		Позивач посилається, що з ПАТ КБ «Приватбанк « уклав договір банківського вкладу (депозиту) № SAMDN25000736186531 «Депозит плюс на 12 мес.» від 02.07.201Зр внесені кошти в розмірі 195 000 грн. під 17% річних. Договір № SAMDNFF000736588744 «Депозит плюс на 12 мес.» від 18.07.2013р внесені кошти в розмірі 138 000 грн. під 17% річних. Договір № SAMDNWFD0070032841300 від 11.12.2013р та внесені кошти 158114,57 грн., 18.12.2013р. поповнено на 129948,65 грн., 27.12.2013р. поповнено на 184095,99 грн, а всього 472159,21 грн. 8.08.2017р. звернувся з повідомленням про небажання продовжувати строк дії договорів та повернення коштів з відсотками.
		Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно з частиною першою 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		       Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
		Відповідно до частини першої 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		Пунктом 1.4 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		Грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті (пункт 2.1 Положення).
		Згідно з пунктом 1.17 глави 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція),в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) на паперовому носії, який видається клієнту.
		Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.  Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
		Отже, за нормами вказаної Інструкції на квитанції повинні міститися: підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
		Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року № 6-118цс14. 
		Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.
		Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника виникає право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).
		Судом встановлено, що внесення грошових коштів на передбачений договором відповідний рахунок підтверджуються квитанціями про розміщення коштів у сумі 195 000грн., 138 000 грн. та 129948,65грн.184 095,99 грн. (314 044,64грн.) 
		Оригінали договорів банківського вкладу та оригінали квитанції про внесення грошових коштів на передбачений договором рахунок судом оглядалися в судовому засіданні, містяться в матеріалах справи. 
		Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що між сторонами були укладені договір № SAMDN25000736186531 «Депозит плюс на 12 мес.» від 02.07.201Зр . внесені кошти в розмірі 195 000 грн. під 17% річних.
		       Договір № SAMDNFF000736588744 «Депозит плюс на 12 мес.» від 18.07.2013р внесені кошти в розмірі 138 000 грн. під 17% річних
		Договір № SAMDNWFD0070032841300 від 11.12.2013р та 18.12.2013р. поповнено на 129948,65 грн., 27.12.2013р. поповнено на 184095,99 грн, а всього 314 044,64грн.
		а позивачем - внесенні кошти на депозитний рахунок банку.
		Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що ПАТ КБ « Приватбанк» є неналежним відповідачем та що спірні депозитні кошти вносились у банківському відділенні на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою територією, що позбавляє відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» можливості перевірити вимоги позивача та виконати умови договору. 
		Однак, судом вказані доводи банку не приймаються, оскільки договір банківського вкладу про розміщення грошових коштів на депозитному рахунку був укладений з ПАТ КБ «Приватбанк», як юридичною особою, яка знаходиться у м. Дніпропетровськ. 
		Тобто, надання послуг з розміщення вкладу (депозиту) здійснює саме банк як юридична особа, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо структурній одиниці надано відповідні повноваження (згідно з положенням, статутом, довіреністю), то вона має право укладати договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця.
		Таким чином, оскільки стороною укладеного з позивачкою вкладу є ПАТ КБ «ПриватБанк», то згідно чинного законодавства, яке регулює цей вид правовідносин, зобов'язання за договорам має виконувати саме ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа, а не його Кримська філія.                Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності незвільняє відповідача від виконання обов'язків по укладених і дійсних договорів.
		Безпідставними є також заперечення відповідача з посиланням на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.
		У рішенні у справі «Zolotas проти Греції (№ 2)» Європейський суд з прав людини вказав наступне: «Суд зазначає, що на підставі статті 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунка може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід'ємні для банківських операцій і пов'язаним з ними правом. Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави».
		За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення суми вкладів в розмірі 195 000 грн., 138 000 грн. та 314 044,64грн., оскільки між сторонами були укладені договори банківського вкладу, факт внесення грошових коштів підтверджується квитанціями, позивач звертався до відповідача з вимогою розірвати договори і повернути вклади, проте ці вимоги виконані не були.
		       Щодо позовних вимог про стягнення відсотків , суд приходить до слідую чого.
		За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
		Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
		Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
		Закінчення строку дії договору банківського вкладу в разі невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні.
		Підлягають стягненню за договором № SAMDN25000736186531 від 02.07.201Зр за період з 03.07.2013р (наступний день після укладання договору) по 11.08.2017р (дата розірвання договору на підставі письмової заяви вкладника) повинно здійснюватися за ставкою, яка була передбачена умовами договору - 17% річних, а за період з 12.08.2017р по 18.06.2018р (день подання позову) за ставкою "на вимогу" у розмірі 0.01% річних 
		Всього нараховано % на депозит за період з 03.07.2013р по 18.06.2018р : 136.249.43 грн.. Нарахування відсотків на депозит за договором № SAMDNFF000736588744 від 18.07.2013р за період з 19.07.2013р , а за період з 12.08.2017р по 18.06.2018р (день подання позову) за ставкою "на вимогу" у розмірі 0.01% річних.
		Всього нараховано % на депозит за період з 19.07.201 Зр по 18.06.2018р : 95.394.29 грн. Нарахування відсотків на депозит за договором № SAMDNWFD0070032841300 від 11.12.2013р за період з 12.12.2013р по 11.08.2017р (дата розірвання договору на підставі письмової заяви вкладника) повинно здійснюватися за ставкою, яка була передбачена умовами договору - 19% річних, а за період з 12.08.2017р по 18.06.2018р (день подання позову) за ставкою "на вимогу" у розмірі 0.01% річних.
		Всього нараховано % на депозит за період з 12.12.2013р по 18.06.2018р : 218.756.61 грн. Щодо стягнення  пені згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист правспоживачів».
		З урахуванням позиції Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №759/13827/15-и (касаційне провадження №61-5543св18) суд виходить з наступної формули пені в розмірі 3% вартості несвоєчасно наданої послуги споживачу за кожень день затримки, розрахунок пені за період з 12.08.2017р по 18.06.2018р (310 днів).
		Договір № SAMDN25000736186531 від 02.07.201Зр Сума грошового зобов'язання - 195.000,00 грн.
		       Кількість днів прострочення - 310 днів
		Відсоткова ставка встановлена договором (вартість послуги за 1 рік) - 17% річних
		Таким чином, вартість послуги за один рік складає 17 : 365 = 0,04657534 %.
		З % вартості послуги за 310 днів складає - 844.64 грн
		(0,04657534 % х 3 % х 195.000,00 грн х 310 дн = 844.64 грн
		Договір № SAMDNFF000736588744від 18.07.201Зр
		Сума грошового зобов'язання - 138.000,00 грн
		Кількість днів прострочення - 310 днів
		Відсоткова ставка встановлена договором (вартість послуги за 1 рік) - 17% річних
		Таким чином, вартість послуги за один рік складає 17 : 365 = 0,04657534 %.
		З % вартості послуги за 310 днів складає - 597.75 грн
		(0,04657534 % х 3 % х 138.000,00 грн х 310 дн = 597.75 грн.)
		Договір № SAMDNWFD0070032841300 від 11.12.2013р
		Сума грошового зобов 'язання - 314.044,64 грн
		Кількість днів прострочення - 310 днів
		Відсоткова ставка встановлена договором (вартість послуги за 1 рік) - 19% річних
		Таким чином, вартість послуги за один рік складає 19 : 365 = 0,05205479 %.
		       3 % вартості послуги за 310 днів складає - 1.520.32 грн (0,05205479 % х 3 % х 138.000,00 грн х 310 дн = 1.520.32 грн')
		Щодо стягнення коштів згідно ст.625 ЦК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		За змістом ст. 1 Закону України від 3 липня 1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
		Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
		Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.
		Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях . 
		Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 р. у справі № 6-771цс15.
		З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договорів банківських вкладів, є грошовим зобов'язанням.
		Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності. 
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Підлягають стягненню за договором № SAMDN25000736186531 «Депозит плюс на 12 мес.» від 02.07.201Зр . 3% річних в розмірі 4968,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 18477 грн., за Договором № SAMDNFF000736588744 «Депозит плюс на 12 мес.» від 18.07.2013р., 3% річних в розмірі 3516,16грн., інфляційні втрати в розмірі 13054,70 грн., за Договором № SAMDNWFD0070032841300 від 11.12.2013р 3% річних в розмірі 72 ,01 грн., інфляційні втрати в розмірі 30399 грн.
		Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		При таких обставинах позов підлягає задоволенню частково.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 8810грн., який не сплачений позивачем при подачі позову до суду.
		Керуючись ст.625,1048,1050,1070 ЦК України, ст.ст. 12,13,77,79, 81,263,264,27,354 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про повернення банківського вкладу задовольнити частково.
		       Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_3 за договором № SAMDN25000736186531 «Депозит плюс на 12 мес.» від 02.07.2013р . внесені кошти в розмірі 195 000 грн., відсотки 136 249,43 грн.,3% річних в розмірі 4968,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 18477 грн., пеня 844,64 грн.;
		за Договором № SAMDNFF000736588744 «Депозит плюс на 12 мес.» від 18.07.2013р внесені кошти в розмірі 138 000 грн. , відсотки 95394,29 грн., 3% річних в розмірі 3516,16грн., інфляційні втрати в розмірі 13054,70 грн ., пеня 597,75 грн.;
		за Договором № SAMDNWFD0070032841300 від 11.12.2013р внесені кошти 314044,64 грн., відсотки 218756,61 грн., 3% річних в розмірі 72 ,01 грн., інфляційні втрати в розмірі 30399 грн., 1520,32 грн. 
		В іншій частині відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір на користь держави в розмірі 8810грн.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
		позивач: ОСОБА_3: АДРЕСА_1
		відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»: юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д. 
		       Дата складання повного тексту рішення 28.12.2018 року.
		 
		Суддя Остапчук Т.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...