Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 235/5306/16ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: 61-16432ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		23 січня 2019 року
		м. Київ
		справа № 235/2445/16-ц
		провадження № 61-16432св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_4,
		представник позивача - ОСОБА_5,
		відповідачі: ОСОБА_6, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Покровськ Донецької області, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, у складі судді Величко О. В., від 12 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду  Донецької області, у складі колегії суддів: Груіцької Л. О., Гапонова А. В., Новікової Г. В., від 14 березня 2017 року,
		В С Т А Н О В И В :
		У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Покровськ Донецької області (далі - відділення Фонду м. Потави), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
		Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з грудня 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто по день його смерті. Встановлення факту спільного проживання має юридичне значення для набуття нею права на одержання страхових виплат у зв'язку зі смертю ОСОБА_7
		Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та ведення спільного сумісного господарства з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 за період з грудня 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.   Встановлено факт сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з грудня 1998 року по день його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1, та ведення з ним спільного господарства за період з грудня 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки остання, із урахуванням поданих доказів та показів свідків, довела факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_7 по день його смерті.
		Ухвалою Апеляційного суду  Донецької області від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, а рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року залишено без змін.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір,суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
		У квітні 2017 року ОСОБА_6 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду  Донецької області від 14 березня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що на момент розгляду справи позивач не зверталася до відділення Фонду із відповідною заявою про виплату їй страхових виплат, пов'язаних із смертю ОСОБА_7, як член сім'ї загиблого. Заявлені позовні вимоги позивача необхідно розглядати в окремому провадженні, оскільки у даному випадку відсутній спір про право. Фактично шлюбні відносини позивача та ОСОБА_7 було припинено у січні 2014 року. Судами попередніх інстанцій було неналежним чином досліджено обставини справи щодо факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбуОСОБА_7 та ОСОБА_4, неправильно застосовано норми закону, які регулюють спірні правовідносини.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.
		У червні 2017 року представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ направлено заперечення на касаційну скаргу, які мотивовано тим, що зазначені позивачем підстави для скасування судових рішень не заслуговують на увагу, оскільки судові рішення ухвалені із дотриманням норм матеріального та процесуального права, на основі повного і всебічного з'ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу свої вимог і заперечень, підтвердженні такими доказами, які були дослідженні у судовому засіданні.
		Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Судами встановлено, що ОСОБА_7 є сином відповідача по справі ОСОБА_6 (а. с. 9).
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер внаслідок нещасного випадку, який трапився на виробництві, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, та актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 (а. с. 20, 92-103, 94-104).
		ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 11 червня 2013 року та знятий з реєстраційного обліку 14 лютого 2014 року (а.с. 10).
		Згідно довідок Красноармійської міської ради Донецької області від 10 березня 2016 року ОСОБА_7 фактично проживав по АДРЕСА_1 з ОСОБА_4, з якою перебував у фактичних шлюбних відносинах з 1998 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 10, 17, 18).
		Житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1, належить ОСОБА_4 на праві особистої власності (а. с. 15-16, 18), яка проживала у вказаному житловому будинку без реєстрації (а. с. 18), значилась зареєстрованою по АДРЕСА_3 (а. с. 11).
		Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2012 року у справі № 2/0529/2218/2012 ОСОБА_7 був визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням -  будинком АДРЕСА_4, власником якого є ОСОБА_6 (а. с. 9). Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_7 не проживає за зазначеною адресою з 1998 року. ОСОБА_7 не заперечував, що проживає у будинку у своєї фактичної дружини.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 256 ЦПК України, 2004 року, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
		Статтею 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
		Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці
		Згідно зі статтею 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням вказаних норм права, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що позивач довела факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_7
		При вирішенні даного спору судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, надано належну оцінку поясненням свідків, довідкам Красноармійської міської ради Донецької області від 10 березня 2016 року про фактичне проживання ОСОБА_7 із позивачем, а також враховано встановлені рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2012 року у справі № 2/0529/2218/2012 обставини.
		Відповідач не спростувала доводів позивача, що ОСОБА_7 проживав з нею однією сім'єю по день його смерті.
		Враховуючи заявлені позовні вимоги, доводи позивача, наявність його майнового інтересу, а також заперечення відповідача, судами попередніх інстанцій правильно розглянуто спір у порядку позовного провадження. 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та значною мірою зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи).
		Доводи касаційної скарги та зміст оскаржених судових рішень не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу ОСОБА_6  залишити без задоволення.
		Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду  Донецької області від 14 березня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді            Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...