Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17955/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2019. Зареєстровано: 24.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2019.
Дата набрання законної сили: 02.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		16.01.2019Справа №  910/17955/17
		Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої  О.О., розглянувши матеріали господарської справи 
		за позовом Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)
		до Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011)                                            
		про скасування рішення
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Греньо М.М. - представник 
		від відповідача: Ткач І.М. - представник 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		13.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про скасування рішення комісії по розгляду акту порушень Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017.
		Позовні вимоги обґрунтованими: 1) відсутністю вини позивача, складу правопорушення, а також недоведеністю та надуманістю відповідачем факту порушення позивачем правил ПКЕЕ, а саме статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ з подальшим свідомим внесенням недостовірних відомостей до Акту «самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою без облікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо»; 2) відсутністю підстав для застосування Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на підставі Акту; 3) донарахування здійснені за період з 19.08.2014 по 06.03.2017, тоді як в цей період представниками відповідача було проведено декілька перевірок дотримання позивачем вимог ПКЕЕ та жодних порушень встановлено не було; 4) Акт (в подальшому Протокол комісії) складений та підписаний особами, які не є уповноваженими особами відповідача та не мають права підпису від імені відповідача.
		28.11.2017 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що нарахування за недовраховану електроенергію проведено у відповідності до вимог ПКЕЕ та методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 позов задоволено; визнано недійсним рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», оформлене протоколом №704 від 18.04.2017 по розгляду акта про порушення №37456 від 15.02.2017.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/17955/17 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2018 замінено відповідача у справі №910/17955/17 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».
		Постановою Верховного Суду від 19.07.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/17955/17 скасовано; справу №910/17955/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 справу №910/17955/17 прийнято до провадження суддею Барановим Д.О., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.09.2018; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
		10.09.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до позовної заяви, в яких позивач, зокрема, вказав на недотримання Публічним акціонерним товариством «Київенерго» при складенні акту про порушення вимог п.п. 6.41, 3.33, 3.34 ПКЕЕ.
		Крім того, позивач зазначив, що оскільки в акті про порушення не визначено чітко точку підключення розрахунок вартості недорахованої електричної енергії на підставі п. 2.9 та за формулою 2.7 методики є безпідставним.
		11.09.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що донарахування було здійснено позивачу від дати останньої технічної перевірки засобів обліку - з 19.08.2014.
		12.09.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд скасувати рішення комісії по розгляду акту порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 заяву позивача про уточнення позовних вимог повернуто без розгляду на підставі ч. 5 ст. 46 та ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
		У підготовчому засіданні 12.09.2018 судом було оголошено перерву до 10.10.2018.
		09.10.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що інформація, вказана в акті про порушення, не відповідає дійсності. Інші обставини, викладені позивачем у відповіді на відзив, аналогічні за змістом поясненням, наведеним позивачем у позовній заяві та додаткових поясненнях.
		09.10.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у відповідача оригінал та належним чином засвідчену копію акту про порушення № 327456 від 15.02.2018; оригінал на належним чином засвідчену копію посадових інструкцій осіб, представників постачальника енергії, які підписали акт № 327456 від 15.02.2018; докази проходження навчання та інструктажу осіб, представників постачальника енергії, які підписали акт № 327456 від 15.02.2018.
		09.10.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд скасувати рішення комісії по розгляду акту порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
		Розглянувши у підготовчому засіданні 10.10.2018 клопотання позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку про його задоволення та зобов'язав відповідача надати суду наступні документи: оригінал та належним чином засвідчену копію акту про порушення № 327456 від 15.02.2018; оригінал на належним чином засвідчену копію посадових інструкцій осіб, представників постачальника енергії, які підписали акт № 327456 від 15.02.2018; докази проходження навчання та інструктажу осіб, представників постачальника енергії, які підписали акт № 327456 від 15.02.2018. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 10.10.2018.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву до 26.10.2018.
		У підготовчому засіданні 26.10.2018 судом було оголошено перерву до 09.11.2018.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/17955/17, справу призначено до судового розгляду по суті на 07.12.2018.
		У судовому засіданні 07.12.2018 судом було оголошено перерву до 16.01.2019.
		У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
		Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.
		Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 16.01.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		10.07.2013 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Омаровою Фаридою Абдулаївною (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №52606, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами договору та додатків до нього, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.
		Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
		У п. 4.2.3 Договору зазначено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умова, визначених Методикою.
		Відповідно до п. 4.4 Договору у разі виявлення однією стороною порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду, тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
		Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
		Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
		15.02.2017 працівниками Структурного відокремленого підрозділу «Київські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Київенерго», які є представниками енергопостачальника (відповідача) була проведена перевірка дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) на об'єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Рилєєва 7/11, за результатами якої складено Акт про порушення №37456, в якому зазначено, що споживач порушив ПКЕЕ, а саме: статті 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - «самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо".
		Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (надалі - ПКЕЕ), ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
		Засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.
		У п.п. 15, 16 Правил зазначено, що постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
		30.03.2017 відбулось засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго», оформлене протоколом №591, з розгляду Акту про порушення №37456 від 15.02.2017, на якому було прийнято рішення про перенесення розгляду акту про порушення на 13.04.2017 з метою надання пояснень особисто працівниками (інспекторами) Публічного акціонерного товариства «Київенерго», які проводили перевірку. 
		13.04.2017 відбулось засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» з розгляду акту про порушення №37456 від 15.02.2017, оформлене протоколом №688, на якому було прийнято рішення про перенесення розгляду на 18.04.2017.
		18.04.2017 відбулось засідання комісії відповідача з розгляду акту про порушення № 37456 від 15.02.2017, оформлене протоколом № 704, за результатом якого прийнято рішення провести нарахування згідно із п. 2.9 та формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 32,67 кВт визначена згідно площі перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне приєднання (трифазне підключення ВВГ 4*10 кв.мм. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год. 7 днів на тиждень. Період нарахування з 19.08.2014 по 06.03.2017 (з дати останньої технічної перевірки засобів обліку даного споживача за зазначеною адресою, що передувала даті складання акту про порушення по дату усунення порушення). Всього підлягає до сплати: за недораховану електроенергію 680138,27 грн. Нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання протоколу та рахунку.
		Судом встановлено, що позивачем була написана скарга на дії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка була розглянута та листом № 4890/203/9-17 від 01.09.2017 повідомлено що «НКРЕКП вважає, що ПАТ «Київенерго» не має підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акта» з огляду на наступне: відповідно до положень пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії , не облікованої в наслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 782/12656 (із змінами) (далі - Методика), ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень, зокрема, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної                              мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів, або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушенням схеми обліку; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів, або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку. При цьому, згідно з абзацом 4 пункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики, ця Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.
		Підставами для визнання недійсним рішення відповідача (комісії по розгляду акту порушень ПКЕЕ), яке оформлене протоколом засідання комісії № 704 від 18.04.2017 та скасування рахунку №52606018 від 18.04.2017 позивач вважає:
		- відсутність вини позивача, складу правопорушення, а також недоведеність та свідома надуманість Відповідачем факту порушення Позивачем правил ПКЕЕ, а саме: статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, з подальшим свідомим внесенням недостовірних відомостей до Акту, а саме: «самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо»;
		- відсутність підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акта, що за результатами перевірки підтверджується листом НКРЕКП № 4890/203/9-17 від 01.07.2017 (Додаток 9);
		- навіть якщо рішення відповідача теоретично було законним, Розрахунки не відповідають дійсності, з підстав, крім іншого, що обраховані за період 3 років (931 день) з 19.08.2014 по 06.03.2017, проте представниками Відповідача з 2013 по 2016 рік, а саме 10.07.2013 року, 19.08.2014 року, 11.12.2015 року, 24.06.2015 року та 29.03.2016 року, було проведено декілька перевірок дотримання позивачем вимог ПКЕЕ, та жодних порушень встановлено не було;
		- акт (у подальшому Протокол комісії) складений та підписаний особами, що не є уповноваженими особами Відповідача та не мають права підпису від імені відповідача.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 позов задоволено; визнано недійсним рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», оформлене протоколом №704 від 18.04.2017 по розгляду акта про порушення №37456 від 15.02.2017.
		Рішення мотивовано тим, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено порушення позивачем Правил користування електричною енергією, зафіксованим в акті від 15.02.2017 № 37456 способом, що підтверджується листом НКРЕКП від 01.07.2017 № 4890/203/9-17 та є підставою для скасування спірної оперативно-господарської санкції.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/17955/17 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		Постанова мотивована посиланнями на відповідність акта про порушення Правил користування електричною енергією від 15.02.2017 № 37456 вимогам Правил користування електричною енергією та на відповідність розрахунку комісією відповідача вартості недоврахованої електричної енергії вимогам Методики.
		Постановою Верховного Суду від 19.07.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/17955/17 скасовано; справу №910/17955/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу №910/17955/17 на новий розгляд, Верховний Суд вказав на те, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно, зокрема, встановити чи відповідає здійснене відповідачем нарахування спірної санкції на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики порушенню, зафіксованому в акті про порушення Правил користування електроенергією від 15.02.2017 № 37456, встановити які типи перевірки (контрольний огляд чи технічна перевірка) були здійснені представниками відповідача на об'єкті позивача 10.07.2013, 19.08.2014, 11.12.2015, 24.06.2015 та 29.03.2016.
		Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором
		Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
		Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
		Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		У ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» зазначено, що правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
		Відповідно до п. 3.33 ПКЕЕ електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
		У п. 3.34 ПКЕЕ зазначено, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються. Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами. Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31-3.32 цих Правил.
		Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
		Згідно з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
		В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
		У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
		Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
		На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг та сума завданих споживачем збитків (пункт 6.42 Правил користування електричною енергією).
		Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
		Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
		Як встановлено судом, 15.02.2017 працівниками Структурного відокремленого підрозділу «Київські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Київенерго», які є представниками енергопостачальника (відповідача) була проведена перевірка дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) на об'єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Рилєєва 7/11, за результатами якої складено Акт про порушення №37456, в якому зазначено, що споживач порушив ПКЕЕ, а саме: статті 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - «самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо".
		У позовній заяві позивач зазначив, що викладені представниками ПАТ «Київенерго» в акті про порушення обставини є надуманими та недоведеними.
		Зокрема, позивач вказав на те, що в акті про порушення зазначено, що самовільне підключення виконано прихованою електропроводкою.
		Позивач вказав на те, що в акті чітко не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, а також акт не містить інформації щодо вчинення представниками енергопостачальника дій, необхідних для виявлення прихованої електропроводки (місця її підключення), а саме: використання спеціальних технічних засобів та/або здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів.
		Крім того, як зазначив позивач, інформація, вказана в акті, щодо невилучення зразка проводу та невідновлення схеми обліку електричної енергії також ставить під сумнів факт виявлення енергопостачальником місця самовільного підключення до електричних мереж.
		У п. 1.2 ПКЕЕ зазначено, що прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.
		Контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.
		Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам.
		Тобто, по суті, приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можливо виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольного огляду (проведені відповідачем 11.12.2015 та 29.03.2016), а технічний огляд проведений 19.08.2014, про що і зазначено представниками відповідача в акті про порушення (виявити порушення при контрольному огляді неможливо), так як виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можливо лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв'язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів.
		Суд звертає увагу позивача на те, що 15.02.2017 представниками відповідача була проведене технічна перевірка, а не контрольний огляд, що вбачається в сукупності з акту про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ від 15.02.2017 та враховуючи, що перевірки засобів обліку споживача (позивача) була здійснена за допомогою спеціальних технічних засобів.
		При цьому, зазначення представниками відповідача в акті про порушення про те, що виявити порушення при контрольному огляді неможливо свідчить лише про те, що при попередніх контрольних оглядах (11.12.2015 та 29.03.2016) виявити таке порушення не вбачалось за можливе в силу його особливості, оскільки необхідні спеціальні технічні засобі та/або частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.
		Так, в акті про порушення №37456 від 15.02.2017 зазначено, що представниками електропостачальника були використані наступні засоби вимірювальної техніки: штангенциркуль, інвентаризаційний номер №3853135, дата повірки - до 24.05.2017; кліщі вимірювання, інвентаризаційний номер №6130045710, дата повірки - 2016 рік.
		Позивач зазначає про те, що кліщі вимірювання та штангенциркуль не є засобами вимірювальної техніки так як в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки відсутні будь-які відомості щодо вказаних засобів.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.
		До сфери законодавчо регульованої метрології належать такі види діяльності, зокрема,торговельно-комерційні операції та розрахунки між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі під час надання транспортних, побутових, комунальних, телекомунікаційних послуг, послуг поштового зв'язку, постачання та/або споживання енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо) - ст. 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
		Кліщі вимірювальні- індукційний прилад для вимірювання значень змінного струму. У прилад входять вимірювальний трансформатор, за допомогою якого у магнітному контурі наводиться електрорушійна сила (ЕРС) взаємоіндукції, пропорційна силі струму, що протікає в електричному колі.
		Штангенциркуль - універсальний штангенінструмент, призначений для вимірювань з високою точністю зовнішніх і внутрішніх розмірів предметів, а також глибин отворів.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що кліщі вимірювання та штангенциркуль є спеціальними технічними засобами (засобами вимірювальної техніки), які використовуються енергопостачальною організацією при проведенні технічних перевірок.
		Доказів на підтвердження викладених позивачем припущень про відсутність доказів повірки вказаних вимірювальних засобів позивачем суду не надано. При  цьому, в акті про порушення вказано: штангенциркуль, інвентаризаційний номер №3853135, дата повірки - до 24.05.2017; кліщі вимірювання, інвентаризаційний номер №6130045710, дата повірки - 2016 рік.
		Разом з тим, суд зазначає наступне.
		Як встановлено судом, 18.04.2017 рішенням комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» з розгляду акта від 15.02.2017 № 37456, оформленим протоколом № 704, здійснено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення позивачем Правил користування електричною енергією, згідно якого вартість недоврахованої електричної енергії склала 680138,35 грн. Розрахунок здійснено на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики.
		Відповідно до пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку (підпункт 6). 
		Згідно з пунктом 2.8 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 6 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб.пор.обл., кВт.год) визначається за формулою W доб.пор.обл. = W доб. + W доб.с.п., (2.11), де W доб. (кВт.год) визначається за формулою (2.4) Методики; W доб.с.п. (кВт.год) визначається за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
		Таким чином, згідно зафіксованого в акті про порушення Правил користування електричною енергією від 15.02.2017 № 37456 порушення та відповідно до наведених вище положень Методики, розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії за порушення, зазначене в цьому акті підлягає проведенню на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11. 
		Разом з тим, як вбачається із рішення комісії відповідача від 18.04.2017 з розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією від 15.02.2017 № 37456, оформленого протоколом № 704, нарахування санкції позивачу проведено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики.
		Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості тверджень позивача, викладених у позовній заяві, про відсутність підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.
		Водночас, оскільки нарахування вартості  недоврахованої електричної енергії було здійснено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики (відповідно до Протоколу №704 від 18.04.2017), а за висновком суду нарахування необхідно здійснювати на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11, суд дійшов висновку про порушення ПАТ «Київенерго» норм ПКЕЕ, що є підставою для скасування рішення комісії по розгляду акту порушень Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017.
		При цьому, формулою 2.6 Методики визначається кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок Д пер = Д пор + Д усун, де Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
		Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор. визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;
		Д усун. - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун. має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта порушень неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун. визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта. 
		Контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.
		Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам.
		Судом встановлено, що 19.08.2014 ПАТ «Київенерго» було проведено технічну перевірку засобів обліку електричної енергії позивача та встановлено, що вони придатні до експлуатації в якості розрахункових (Акт  №36386 від 19.08.2014, копія долучена відповідачем до матеріалів справи 28.11.2017).
		В подальшому технічну перевірку засобів обліку електричної енергії, спожитої позивачем, енергопостачальна організація не здійснювала, а 11.12.2015 та 29.03.2016 було проведено контрольний огляд засобів обліку.
		Прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.
		Таким чином,  обґрунтованим для нарахування вартості електричної енергії є період, визначений відповідачем - від дати останньої технічної перевірки (з 19.08.2014), так як виявити порушення представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості (беручи до уваги характер порушень - «Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо»).
		Що стосується тверджень позивача про те, що акт складений та підписаний особами, що не є уповноваженими особами Відповідача та не мають права підпису від імені відповідача, суд зазначає таке.
		Як вбачається з акту про порушення №37456 від 15.02.2017, в ньому зазначено, що він складений інженером ОСОБА_5, інженером ОСОБА_6 та електромонтером ОСОБА_7; вказано, що представник споживача не назвався, від підпису відмовився.
		Згідно з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
		В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
		У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
		Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
		На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг та сума завданих споживачем збитків (пункт 6.42 Правил користування електричною енергією).
		Суд вважає необґрунтованими твердження позивача, що Акт про порушення №37456 підписаний не уповноваженими представниками позивача, з огляду на те, що 25.10.2018 відповідачем долучено до матеріалів справи докази, які підтверджують повноваження інженера ОСОБА_5, інженера ОСОБА_6 та електромонтера ОСОБА_7 (копії посадових інструкцій ОСОБА_5 та ОСОБА_6, копії посвідчень ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.).
		При цьому, акт не містить будь-яких пояснень та зауважень, висловлених представником споживача (позивача).
		Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги, що рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №37456 від 15.02.2017, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, не відповідає нормам законодавства так як ПАТ «Київенерго» порушено порядок нарахування вартості обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни.
		Отже, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про скасування рішення комісії по розгляду акту порушень Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, підлягають задоволенню у повному обсязі.
		28.11.2017 позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору надання юридичних послуг №2010/17 від 20.10.2017, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перше київське юридичне бюро», відповідно до умов якого виконавець зобов'язується, в тому числі, за замовленням замовника надати йому правову допомогу у господарській справі за позовом ФОП Омарової Ф.А. до ПАТ «Київенерго» у Господарському суді міста Києва про скасування рішення комісії по розгляду акту порушень ПКЕЕ.
		Судом встановлено, що на підстав акту приймання-передачі наданих послуг позивач сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше київське юридичне бюро» винагороду у розмірі 24000,00 грн. (відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №23 від 07.10.2017).
		Будь-яких інших доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката матеріали справи не містять.
		При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №443, видане на ім'я Ткачук Ольги Миколаївни, копію посвідчення вказаного адвоката та довіреність №10 від 25.10.2017, якою Товариством з обмеженою відповідальністю «Перше київське юридичне бюро» було уповноважено адвоката Ткачук О.М. на здійснення представництва інтересів позивача у Господарському суді міста Києва та у судах всіх інстанцій у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни до ПАТ «Київенерго».
		Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Оскільки відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також, відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, витрати, понесені ним за надання правової допомоги в розмірі 24000,00 грн. є обґрунтованими.
		При цьому, судом встановлено, що за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн. відповідно до квитанції №74 від 16.09.2017 та за подання касаційної скарги - 3200,00 грн. відповідно до квитанції №31 від 26.03.2018.
		Таким чином, оскільки під час нового розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни,  судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви та касаційної скарги у загальному розмірі 4800,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1, 8 ст. 129, ст.ст. 221, 232, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни задовольнити.
		2. Скасувати рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, по розгляду акту порушень Правил користування електричною енергією №27465 від 15.02.2017.
		3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ. Вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011) на користь Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повний текст рішення складено: 22.01.2019
		 
		 
		   Суддя                                                                                                                 Д.О. Баранов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...