Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11019/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2019. Зареєстровано: 27.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.

Результат оскарження 23.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		24 січня 2019 року                                     № 826/11019/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Пащенка К.С., суддів: Чудак О.М., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПриватного підприємства «Юридична фірма «Імператив плюс»до треті особи:Державної екологічної інспекції України Голова Державної екологічної інспекції України - Заїка Андрій Миколайович, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» - відокремлений підрозділ Зміївська теплова електрична станціяпро представники учасників справи:визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії позивача - Акперова О.І.; відповідача та третьої особи-1 - не з'явилися; третьої особи-1 - Салимон Д.М.
		ВСТАНОВИВ:
		У липні 2016 року Приватне підприємство «Юридична фірма «Імператив плюс» (адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6-г, оф. 188-189, код ЄДРПОУ 35548475) (далі альтернативно - позивач або ПП ЮФ «Імператив плюс») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом б/н від 15.07.2016 до Державної екологічної інспекції України (адреса: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, буд. 3,             корп. 2, код ЄДРПОУ 37508533) (надалі - відповідач або Держекоінспекція), третя особа - Голова Державної екологічної інспекції України - Заїка Андрій Миколайович (адреса: 01042, м. Київ, Новопечерський пров. 3, корпус 2) (нижче - третя особа-1), у якому, з урахуванням заявлених у судовому засіданні 28.02.2018 представником ПП ЮФ «Імператив плюс» - Акперовою О.І. обставин щодо описки у п. 3 прохальної частини позову, просить суд:
		- визнати протиправною викладену у листі від 08.04.2016 відмову Державної екологічної інспекції України у наданні Приватному підприємству «Юридична фірма «Імператив плюс» на запит від 15.03.2016 завірених копій всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років;
		- зобов'язати Державну екологічну інспекцію України надати повну інформацію на запит Приватного підприємства «Юридична фірма «Імператив плюс» від 15.03.2016, а саме, надати завірені копії всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років.
		На обґрунтування наведених вимог позивач зазначає, що ПП ЮФ «Імператив плюс» за підтримки Швейцарського фонду «Скорочення ризиків» розпочато програму екологічного захисту населення смт. Комсомольське та довколишніх населених пунктів Зміївського району Харківської області, пов'язаної з впливом на природне довкілля діяльності Зміївської ТЕС, яка входить в структуру ПАТ «Центренерго». Позивач, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернувся до голови Держекоінспекції - Заїки А.М. із письмовим запитом № 550 від 15.03.2016 про надання публічної інформації про проведені останні перевірки Зміївської ТЕС на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства України, а також надання завірених копій документів, які фіксували результати таких перевірок та реагування на виявлені порушення. Однак, Держекоінспекція листом від 08.04.2016 № 2/2-10/2282 за підписом голови - Заїки А.М. запитувану інформацію у повному обсязі не надала. Зокрема, відповідач відмовив у наданні завірених копій документів, які фіксували результати перевірок Зміївської ТЕС, мотивувавши це тим, що керівник Зміївської ТЕС - ПАТ «Центренерго» відмовив у наданні та розголошенні будь-якої інформації, що міститься в актах перевірок.
		Позивач вважає, що на підставі конституційних приписів та норм Орхуської конвенції, які кореспондуються з нормами законів «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та низкою інших нормативно-правових актів у сфері охорони навколишнього природного середовища, ПП ЮФ «Імператив плюс» протиправно відмовлено в наданні запитуваних документів.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2016 (суддя Добрянська Я.І.) відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до попереднього судового засідання.
		21.11.2016 від Держекоінспекції надійшли заперечення № 4-273 від 14.09.2016 на позовну заяву, у яких відповідач вказує, що саме Держекоінспекцією у Харківській області, а не Держекоінспекцією України проводилися перевірки дотримання Зміївською ТЕС вимог природоохоронного законодавства протягом останніх 5 років, а отже, саме Держекоінспекцією у Харківській області було отримано та створено запитувану позивачем інформацію в процесі виконання своїх владних повноважень, та Держекоінспекція у Харківській області є розпорядником інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». Враховуючи, що запитувана позивачем інформація може становити суспільний інтерес для мешканців Зміївського району Харківської області, а також з метою оперативного надання відповіді на запит позивача від 15.03.2016 № 550, Держекоінспекцією України вжито заходів щодо отримання від Держекоінспекції у Харківській області запитуваної інформації та надання її позивачу. Саме тому у листі Держекоінспекції України від 08.04.2016 № 2/2-10/2282 було зазначено інформацію, надану листами Держекоінспекції у Харківській області від 29.03.2016 № 1216/01-24/02-17 та від 07.04.2016                                       № 1429/01-24/02-17. В свою чергу, Держекоінспекція у Харківській області звернулася до ПАТ «Центренерго» з метою отримання згоди на розголошення інформації щодо матеріалів перевірок, проведених на Зміївській ТЕС (відокремлений структурний підрозділ ПАТ «Центренерго») протягом останніх 5 років. Листом ПАТ «Центренерго» від 29.03.2016 № 22-06/3-1993 повідомлено щодо неприпустимості розголошення інформації та матеріалів за перевірками, проведеними на Зміївській ТЕС за останні 5 років та можливим, виключно  у випадках та на підставах, визначених чинним законодавством України. Таким чином, Держекоінспекція надала позивачу інформацію, доступ до якої не обмежено, при цьому забезпечила збереження конфіденційної та комерційної інформації про юридичну особу Зміївську ТЕС ПАТ «Центренерго». Крім того, запитувані позивачем документи не є інформацією про стан навколишнього природного середовища (екологічної інформації) та джерел отримання такої інформації.
		Розпорядженням керівника апарату № 5183 від 10.10.2017 справу передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенку К.С.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2017 (суддя Пащенко К.С.) прийнято адміністративну справу № 826/11019/16 до провадження та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів на 22.11.2017.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2017 залучено               ПАТ «Центренерго» - відокремлений підрозділ Зміївську теплову електростанцію до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (скорочено в тексті -  третя особа-2 або Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго» або ПАТ «Центренерго»). Розгляд справи відкладено на 27.12.2017.
		У судовому засіданні 27.12.2017 судом оголошено перерву до 28.02.2018 для подання сторонами додаткових документів.
		28.02.2018 від представників ПП ЮФ «Імператив плюс» та ПАТ «Центренерго» надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9                ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (у рішенні - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, ПП ЮФ «Імператив плюс» звернулося до голови Держекоінспекції України - Заїки А.М. із запитом № 550 від 15.03.2016 про надання публічної інформації щодо проведених за останні 5 років перевірок з дотримання вимог природоохоронного законодавства України під час діяльності Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», дослідження ґрунтів, повітря, водних ресурсів, виробничих процесів, а також надання завірених копій документів, які фіксували результати цих перевірок та реагування на виявлені порушення, наявність спецдозволів, що вимагаються природоохоронним законодавством. 
		Листом № 2/2-10/2282 від 08.04.2016 за підписом голови Держекоінспекції -                      Заїки А.М. позивачу надано відповідь на запит. Зокрема, у відповіді було зазначено, що в ході перевірок, проведених Держекоінспекцією у 2012-2013 роках були виявлені порушення вимог Правил технічної експлуатації установок очистки газу (щодо ведення первинної облікової документації, забезпечення первинної облікової документації, забезпечення безперебійної ефективної роботи установок очистки газу), Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (невиконання раніше виданого припису), Водного кодексу України (порушення правил експлуатації водогосподарських споруд), Закону України «Про відходи» (порушення правил обліку, порушення правил поводження з відходами), Закону України «Про охорону земель» та Закону України «Про державну екологічну експертизу» (відхилення від робочого проекту рекультивації полігону). Додатково вказувалося, що внаслідок виявлених порушень в порядку ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було винесено припис про усунення порушень природоохоронного законодавства. Крім того зазначено, що за результатами вищевказаних перевірок складено 12 протоколів про адміністративні правопорушення та винесено 12 постанов про накладення адміністративних стягнень. Держекоінспекцією було розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення земельної ділянки та пред'явлено претензію до ПАТ «Центренерго».
		У зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Держекоінспекцією проводилася перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» в 2014 році.
		У ході перевірки, проведеної Держекоінспекцією у 2015 році, було виявлено порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (порушення правил технічної експлуатації установок очистки газу), Водного кодексу України (порушення правил експлуатації артезіанських свердловин), Закону України «Про відходи», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (порушення правил поводження з відходами). Внаслідок виявлених порушень було винесено припис про їх усунення в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». До адміністративної відповідальності притягнуто 6 посадових осіб підприємців. 
		В частині надання копій документів перевірок Держекоінспекція відмовила позивачу з посиланням на лист ПАТ «Центренерго» від 29.03.2016 № 22-06/3-1993, у якому останній заперечив проти надання копій документів за результатами перевірок.
		Не погодившись з такою відповіддю відповідача на запит, ПП ЮФ «Імператив плюс» звернулось до суду з відповідним позовом.
		 
		Вирішуючи даний спір, колегія суддів виходить з наступного.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		В силу статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Статтею 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Положеннями статті 9 Закону України «Про інформацію» обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
		За змістом статей 1, 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  визначено, що публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб - сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.
		Згідно зі  статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
		Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено  статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в частині п'ятій якої встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
		Відповідно до  статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у  статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
		За правилами статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
		В силу  статті 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.
		Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII).
		Відповідно до ст. 1 Закону № 1264-XII, завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
		Частиною 1 ст. 16 Закону № 1264-XII визначено, що управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.
		При цьому, державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій (ч. 3 ст. 16 Закону № 1264-XII). 
		В силу приписів ч. 5 ст. 16 Закону № 1264-XII, метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.
		Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/11 (далі - Положення), Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Держекоінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України і Міністра, а також Положенням про Держекоінспекцію України.
		Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
		Водночас, п. «а» ч. 1 ст. 202 Закону № 1264-XII регламентовано, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.
		Поряд з цим, основними завданнями Держекоінспекції України, серед іншого, є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами (п. 3 Положення).
		У відповідності до частин першої, третьої та четвертої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього  Закону  визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього  Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
		Аналіз наведеної норми та обставин справи дає підстави для висновку, що Держекоінспекція є розпорядником інформації в розумінні  статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації.
		 
		Основною підставою для звернення до суду з цим позовом, є незгода позивача з неповнотою інформації, наданою Держекоінспекцією листом від 08.04.2016, зокрема щодо ненадання копій документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років.
		Підставою відмови Держекоінспекції у наданні позивачу копій запитуваних документів є те, що інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, а саме конфіденційної.
		Відповідно до  статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої  статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів  статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
		В силу ст. 71 Закону № 1264-XII, Україна бере участь у міжнародному співробітництві у галузі охорони навколишнього природного середовища на державному рівні відповідно до законодавства України та міжнародного права. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про охорону навколишнього природного середовища, то застосовуються правила міжнародного договору.
		Так, міжнародним документом, який закріпив зобов'язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, є Орхуська конвенція.
		Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06 липня 1999 року, тому її положення відповідно до  статті 9 Конституції України  є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
		Для забезпечення належної реалізації, зокрема, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
		Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов'язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
		При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
		Таким чином, за нормами національного та міжнародного права громадяни України, юридичні та фізичні особи мають право на інформацію про стан навколишнього природного середовища та екологічний стан довкілля.
		Із цього випливає наявність права ПП ЮФ «Імператив плюс» на звернення до Держекоінспекції із запитом про отримання публічної інформації щодо перевірок Зміївської ТЕС як виробника та постачальника електричної та теплової енергії, що має природний вплив на навколишнє природне середовища.
		Частиною другою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Згідно з пунктами 1 та 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо); перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення.
		Приписами ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Відповідно до частин першої та другої статті 29 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII, інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно    необхідною,    тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю    інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу    державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує    реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість    порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
		Відповідно до ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в  частині першій  і  другій статті 13цього Закону.
		Розпорядники інформації, визначені  частиною першою статті 13  цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		В силу ч. 2 ст. 13 вказаного Закону до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
		1) інформацією про стан довкілля;
		2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
		3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
		4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
		На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
		Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
		Виходячи з аналізу наведених положень чинного законодавства, частиною якого є Орхуська конвенція, колегія суддів приходить до висновку, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і шляхом участі представника громадськості, яким у цьому випадку є ПП ЮФ «Імператив плюс».
		Беручи до уваги наявність права ПП ЮФ «Імператив плюс» на отримання публічної інформації про перевірки Зміївської ТЕС, діяльність якої безпосередньо впливає на екологічну природу довкілля, враховуючи обов'язок Держекоінспекції як розпорядника публічної інформації надавати таку на запит, а також з огляду на те, що в силу положень ч. 2 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" ПАТ «Центренерго», як суб'єкт господарювання, що прирівнюється до розпорядників публічної інформації, зокрема, про стан довкілля, повинен надавати зазначену інформацію на запити, колегія суддів вважає протиправною відмову Держекоінспекції, викладену у листі від 08.04.2016, у наданні ПП ЮФ «Імператив плюс» на запит від 15.03.2016 завірених копій всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років.
		Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		На думку суду, доказів, які б спростовували доводи позивача у вказаній частині, відповідач суду не надав.
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання відмови противоправною, а також похідні від викладеної в п. 2 прохальної частини позову вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255  КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		1.   Позов ПП ЮФ «Імператив плюс» задовольнити.
		2. Визнати протиправною викладену у листі від 08.04.2016 відмову Державної екологічної інспекції України у наданні Приватному підприємству юридична фірма «Імператив плюс» (код ЄДРПОУ 35548475) на запит від 15.03.2016 завірених копій всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років.
		3. Зобов'язати Державну екологічну інспекцію України (адреса: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, буд. 3, корп. 2, код ЄДРПОУ 37508533) надати повну інформацію на запит Приватного підприємства юридична фірма «Імператив плюс» (адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, оф. 21, код ЄДРПОУ 35548475) від 15.03.2016, а саме, надати завірені копії всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років.
		4. Стягнути на користь Приватного підприємства юридична фірма «Імператив плюс» (адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, оф. 21, код ЄДРПОУ 35548475) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (адреса: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, буд. 3, корп. 2, код ЄДРПОУ 37508533) понесені ПП ЮФ «Імператив плюс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).
		 
		Рішення, відповідно до ст.  255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м.  Києва.
		 
		Головуючий суддя                                                                                               К.С. Пащенко
		 
		 
		Суддя                                                                                                                         О.М. Чудак
		 
		 
		Суддя                                                                                                                         Т.І. Шейко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...