Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0840/2843/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2019. Зареєстровано: 27.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2019.
Дата набрання законної сили: 24.01.2019
Номер судового провадження: 852/3593/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		24 січня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/2843/18(суддя Лазаренко М.С. м. Дніпро) 
		 
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді  Чередниченка В.Є. (доповідач),
		                               суддів:  Іванова С.М., Панченко О.М.,     
		за участю секретаря судового засідання Сонник А.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі № 0840/2843/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпром постач» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
		 
		                                                        ВСТАНОВИВ: 
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпром постач» 13 липня 2018 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просить:
		-          визнати протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у не укладенні із позивачем договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002 на підставі заяви про приєднання від 15.01.2018 №1;
		-          визнати договір про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002 на підставі Заяви про приєднання від 15.01.2018 №1 між Запорізької об'єднанної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області та ТОВ "Спецпром постач" укладеним з дати спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору - 16.01.2018;
		-          визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпром постач": податкову накладну від 31.01.2018 №1, податкову накладну від 31.01.2018 №2, податкову накладну від 28.02.2018 №3, податкову накладну від 28.02.2018 №4, податкову накладну від 31.03.2018 №5, податкову накладну від 31.03.2018 №6, податкову накладну від 30.04.2018 №7, податкову накладну від 30.04.2018 №8, податкову накладну від 31.05.2018 №9, податкову накладну від 31.05.2018 №10, податкову накладну від 30.06.2018 №11, податкову накладну від 30.06.2018 №12;
		-          зобов'язати відповідача внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних датою їх фактичного отримання, а саме: податкову накладну від 31.01.2018 №1 - 05.02.2018, податкову накладну від 31.01.2018 №2 - 05.02.2018, податкову накладну від 28.02.2018 №3 - 05.03.2018, податкову накладну від 28.02.2018 №4 - 05.03.2018, податкову накладну від 31.03.2018 №5 - 11.04.2018, податкову накладну від 31.03.2018 №6 - 11.04.2018, податкову накладну від 30.04.2018 №7 - 14.05.2018, податкову накладну від 30.04.2018 №8 - 15.05.2018, податкову накладну від 31.05.2018 №9 - 05.06.2018, податкову накладну від 31.05.2018 №10 - 05.06.2018, податкову накладну від 30.06.2018 №11 - 05.07.2018, податкову накладну від 30.06.2018 №12 - 05.07.2018.           Позов обґрунтовано тим, що станом на 15 січня 2018 року у позивача був відсутній укладений з контролюючим органом договір про визнання електронних документів, у зв'язку з чим 15.01.2018 позивачем направлено до Запорізької ОДПІ заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002. Разом з тим, контролюючим органом необґрунтовано та безпідставно було відмовлено позивачу в укладанні договору про визнання електронних документів, що фактично позбавило позивача можливості подання податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року позов задоволено частково.
		Суд, визнав протиправними дії відповідача щодо відмови в укладанні з позивачем договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002 на підставі заяви про приєднання від 15.01.2018 №1. Визнав договір про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002 на підставі заяви про приєднання від 15.01.2018 №1 між відповідачем та позивача укладеним з дати спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви про приєднання до договору - 16.01.2018 року.
		Визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача: податкову накладну від 31.01.2018 №1, податкову накладну від 31.01.2018 №2, податкову накладну від 28.02.2018 №3, податкову накладну від 28.02.2018 №4, податкову накладну від 31.03.2018 №5, податкову накладну від 31.03.2018 №6, податкову накладну від 30.04.2018 №7, податкову накладну від 30.04.2018 №8, податкову накладну від 31.05.2018 №9, податкову накладну від 31.05.2018 №10, податкову накладну від 30.06.2018 №11, податкову накладну від 30.06.2018 №12.
		Зобов'язав відповідача внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпром постач» датою їх фактичного отримання, а саме: податкову накладну від 31.01.2018 №1 - 05.02.2018, податкову накладну від 31.01.2018 №2 - 05.02.2018, податкову накладну від 28.02.2018 №3 - 05.03.2018, податкову накладну від 28.02.2018 №4 - 05.03.2018, податкову накладну від 31.03.2018 №5 - 11.04.2018, податкову накладну від 31.03.2018 №6 - 11.04.2018, податкову накладну від 30.04.2018 №7 - 14.05.2018, податкову накладну від 30.04.2018 №8 - 15.05.2018, податкову накладну від 31.05.2018 №9 - 05.06.2018, податкову накладну від 31.05.2018 №10 - 05.06.2018, податкову накладну від 30.06.2018 №11 - 05.07.2018, податкову накладну від 30.06.2018 №12 - 05.07.2018.
		У задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не укладенні із позивачем договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002 на підставі Заяви про приєднання від 15.01.2018 №1 - відмовив.
		Рішення суду мотивовано тим, що чинне законодавства України не містить такої вимоги до електронної адреси автора - адреси електронної пошти (e-mail), як те, що така адреса до подання заяви про приєднання до Договору повинна бути зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Враховуючи те, що позивачем було вжито всіх можливих заходів спрямованих на своєчасне подання та реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, проте їх не реєстрація сталася з незалежних від позивача підстав, суд зробив висновок про наявність підстав для зобов'язання відповідача внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних позивача датою їх фактичного отримання.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
		Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач повинен мати офіційно зареєстровані засоби зв'язку та при направленні документів користуватися лише ним. Судом не було досліджено питання щодо облікових даних позивача.
		Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає про неповідомлення відповідача протягом робочого дня позивача про відмову у задоволені його заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів тому приєднання здійснюється в автоматичному режимі.    
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 04 січня 2018 позивачем складено та направлено до контролюючого органу заяву №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002 (а.с.27).
		Відповідно до квитанції №2 від 09.01.2018 позивача повідомлено про не прийняття заяви №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002.
		Підставою для не прийняття заяви зазначено наступне: «невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; Наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (а.с.22).
		Крім того, 15 січня 2018 позивачем складено та направлено до контролюючого органу заяву №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002 (а.с.24).
		Відповідно до квитанції №2 від 17.01.2018 позивача повідомлено про не прийняття заяви №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002.
		Підставою для не прийняття заяви зазначено наступне: «невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; Наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (а.с.26).
		Крім того, позивачем протягом січня-липня 2018 року вживались заходи щодо направлення податкових накладних, засобами телекомунікаційного зв'язку, до Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: від 31.01.2018 №1, від 31.01.2018 №2, від 28.02.2018 №3, від 28.02.2018 №4, від 31.03.2018 №5, від 31.03.2018 №6, від 30.04.2018 №7, від 30.04.2018 №8, від 31.05.2018 №9, від 31.05.2018 №10, від 30.06.2018 №11, від 30.06.2018 №12, проте, вищевказані податкові накладні не було прийнято, у зв'язку з відсутністю у позивача укладеного договору приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу.
		Правомірність дій відповідача щодо неприйняття заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів від 15.01.2018 року та зобов'язання внести до реєстру відомості щодо реєстрації податкових накладних позивача є предметом спору переданого на вирішення суду.
		Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
		Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. 
		Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок №557), який розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу.
		Відповідно до пункту 2 Порядку №557, договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору).
		В свою чергу порядок укладання Договору визначено розділом ІІІ Порядку №557.
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №557, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.
		Згідно з пунктами 2-8 розділу ІІІ Порядку №557, автор створює заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов'язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.
		Підписувач (в особі якого автор приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП.
		Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка.
		Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора.
		У разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора Заяви про приєднання до Договору, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, та у разі здійснення автором сплати податків і зборів за місцем попередньої реєстрації до кінця поточного бюджетного року Заява про приєднання до Договору направляється до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем обліку) автора до кінця поточного бюджетного року. В інших випадках - до контролюючого органу за новим (основним) місцезнаходженням автора.
		У разі наявності діючого Договору та у разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, Заява про приєднання до Договору до контролюючого органу за новим місцезнаходженням не направляється. 
		Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу ІІ цього Порядку.
		Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.
		Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.
		Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).
		Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.
		З аналізу зазначених норм вбачається, що контролюючий орган, яким отримано заяву про приєднання до договору, розглядає її протягом одного робочого дня та у разі якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом такої заяви (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до договору або відмову в приєднанні до договору, приєднання автора до договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).
		Як вбачається з дати зафіксованої у першій квитанції, заяву про приєднання до договору позивачем подано 15 січня 2018 року 09:40 (а.с.25), а рішення про відмову в приєднанні до договору датовано 17.01.2018 року 08:15 (а.с.26), тобто після закінчення встановленого строку для розгляду такої заяви, а отже у відповідності до розділу ІІ Порядку №557 приєднання позивача до договору повинно було бути здійснено автоматично.
		Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що з наданої до матеріалів адміністративної справи квитанції №2 від 17.01.2018 вбачається, що підставою для відмови в прийнятті заяви про приєднання до договору стала невідповідність реєстраційних даних автора зазначених у Заяві про приєднання до договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
		При цьому, в квитанції №2 від 17.01.2018 відсутнє посилання на те, які саме реєстраційні дані автора не відповідають даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, що свідчить про необґрунтованість відмови у прийнятті заяви про приєднання.
		Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом протиправно відмовлено позивачу в укладенні із позивачем договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002 на підставі заяви про приєднання від 15.01.2018 №1.
		Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
		З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
		Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
		З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
		Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
		Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
		З матеріалів вбачається, що позивачем на виконання вимог чинного податкового законодавства України складались та подавались до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні від 31.01.2018 №1, дата подання - 05.02.2018, від 31.01.2018 №2 - 05.02.2018, від 28.02.2018 №3 - 05.03.2018, від 28.02.2018 №4 - 05.03.2018, від 31.03.2018 №5 - 11.04.2018, від 31.03.2018 №6 - 11.04.2018, від 30.04.2018 №7 - 14.05.2018, від 30.04.2018 №8 - 15.05.2018, від 31.05.2018 №9 - 05.06.2018, від 31.05.2018 №10 - 05.06.2018, від 30.06.2018 №11 - 05.07.2018, від 30.06.2018 №12 - 05.07.2018 (а.с.29-52).
		Вищевказані податкові накладні не були прийняті та не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з посиланням на те, що відсутній укладений з платником «39821986» договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу.  
		Разом з тим, як встановлено з під час розгляду цієї справи відсутність укладеного з ТОВ «Спецпром Постач» договору про приєднання виникла саме у зв'язку з протиправною відмовою контролюючого органу в прийнятті заяви про приєднання від 15.01.2018 №1.
		          При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що наявність у посадових осіб позивача чинного посиленого сертифікату відкритого ключа, оскільки з матеріалів справи встановлено, що посилений сертифікат відкритого ключа на ім'я ОСОБА_1 з реєстраційним номером - НОМЕР_1 є чинним по 26.12.2018, доказів втрати чинності сертифікатом відповідачем суду не надано.
		За таких обставин, враховуючи те, що позивачем було вжито всіх можливих заходів спрямованих на своєчасне подання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, проте їх не реєстрація сталася з незалежних від позивача підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпром Постач» датою їх фактичного отримання.
		На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення  без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
		 
		                                                            ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі №0840/2843/18 - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках передбачених пунктом  2 частини 5 статтею 328 КАС України до Верховного Суду  протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24 січня 2019 року.
		                    Повне судове рішення складено 25 січня 2019 року.
		   
		Головуючий - суддя                                                                      В.Є. Чередниченко 
		 
		                               суддя                                                                      С.М. Іванов 
		 
		                               суддя                                                                      О.М. Панченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...