Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/1697/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2019. Зареєстровано: 27.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2019.
Дата набрання законної сили: 24.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		24 січня 2019 року 
		Київ
		справа №821/1697/17
		адміністративне провадження №К/9901/57611/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А.,  суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
		на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 (головуючий суддя - Дубровна В.А.)
		та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 (головуючий суддя - Лук'янчук О.В., судді - Бітов А.І., Ступакова І.Г.) 
		у справі  821/1697/17
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер»
		до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
		про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та стягнення зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2017 №UA508070/2017/000026/2 та стягнути з відповідача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару у сумі 137  426,88 грн.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
		 
		Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 23.01.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018, позов задовольнив частково:
		- визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2017 №UA508070/2017/000026/2.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
		 
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на правомірність прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів. 
		 
		Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної справи.
		 
		Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 07.04.2017 між продавцем компанією ZHEJIANG FUYUAN INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD. (Китай) та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» укладено контракт № CHUA170407, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF - Чорноморськ (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти товар - двері металеві і дверну фурнітуру в номенклатурі, кількості та по ціні згідно з супровідними документами.
		 
		Відповідно до умов вказаного контракту позивач отримав фурнітуру для дверей з недорогоцінних металів (ручки дверні) в асортименті загальною кількістю 35000 шт. на загальну суму 40 092,00 дол. США.
		 
		З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару позивачем через представника ФОП ОСОБА_5 до сектору митного оформлення митного поста «Херсон - центральний» Херсонської митниці ДФС 18.09.20107 подано митну декларацію № 508070000/2017/000601, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 1 051 388,08 грн. (40 092,00 доларів США).
		 
		На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці разом із митною декларацією наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № CHUA170407 від 07.04.2017, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 22.06.2017 № 3, комерційний інвойс від 22.06.2017 № ZFY1250418.
		 
		Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданих митних декларацій у Митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому, згідно з вимогами статті 53 МК України, відповідач зобов'язав декларанта надати додаткові документи.
		 
		У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, Товариство надало прайс - лист фірми «ZHEJIANG FUYUAN INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD», комерційну пропозицію фірми «ZHEJIANG FUYUAN INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD»; копію митної декларації країни відправлення; платіжне доручення за поставлений товар; інформацію з мережі Інтернет щодо вартості подібних товарів; висновок Херсонської ТПП щодо вартості товарів.
		 
		Розглянувши подані документи, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2017 № UA508070/2017/000026/2, згідно з якою відкоригована митна вартість товару склала 56 529,72 дол. США. 
		 
		Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
		 
		Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		 
		Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
		 
		Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
		 
		Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		 
		У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
		 
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
		 
		За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
		 
		Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
		 
		В обґрунтування правомірності прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів Митниця зазначила, що витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом як складова митної вартості. 
		 
		Так, згідно з пунктом 4.1 контракту від 07.04.2017 № CHUA170407 ціна за одиницю товару вказана у товаросупровідних документах, при цьому, пунктом 4.2. визначено, що до ціни товару включена вартість таких складових як пакування та маркування товару, проте не вказано про включення до ціни товару витрат на страхування та транспортування до митного кордону України, що є обов'язковим за умов поставки CIF.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність таких доводів відповідача, оскільки заявлення декларантом витрат на страхування та транспортування до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.
		 
		Частиною десятою статті 58 МК України передбачено перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів (пункт 5 вказаної норми) та витрати на страхування цих товарів (пункт 7).
		 
		З матеріалів справи вбачається та Митницею не заперечується, що поставка імпортованого позивачем товару відбулася на умовах CIF (Україна), що відповідає умовам пункту 3.1 контракту № CHUA170407 від 07.04.2017, укладеного позивачем з компанією ZHEJIANG FUYUAN INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD. (Китай).
		 
		Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов'язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов'язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).
		 
		Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв'язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.
		 
		При цьому, необумовлення в пункті 4.2 контракту № CHUA170407 від 07.04.2017 про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на страхування та транспортування входять до ціни товару.
		 
		За таких обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим. 
		 
		Щодо інших доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, про наявність розбіжностей у поданих Товариством документах, то колегія суддів не надає їм правову оцінку, оскільки вони не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2017 №UA508070/2017/000026/2.
		 
		Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		 
		Враховуючи вимоги вказаної норми, повідомлення відповідачем на стадії судового оскарження інших підстав невизнання заявленої декларантом митної вартості, ніж ті, що були зазначені в його рішенні про коригування митної вартості, не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій Товариством митній вартості товару, оскільки під час здійснення митного оформлення товару та прийняття рішення про коригування митної вартості вони не були заявлені.
		 
		Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
		 
		Між тим, як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2017 №UA508070/2017/000026/2, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
		 
		Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
		 
		З огляду на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскарженого рішення.
		 
		Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		 
		Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач І.А. Гончарова 
		 
		Судді                                                                                                                   І.Я. Олендер
		  
		                                                                                                                   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...