Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16904/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2019. Зареєстровано: 27.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2019.
Дата набрання законної сили: 22.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		22 січня 2019 року 
		Київ
		справа №826/16904/14
		адміністративне провадження №К/9901/28257/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., 
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 (суддя Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 (головуючий суддя Грибан І.О., судді: Беспалов О.О., Губська О.А.)
		у справі   №826/16904/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до   Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ПАТ "Київський річковий порт" звернулось до суду з адміністративними позовом до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів і зборів у місті Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 №0007432201, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 4860601,30грн., в тому числі 3888345,04грн. за основним платежем та 972256,26грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, позов задоволено частково.
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
		 
		В обґрунтування своїх вимог податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Відповідач стверджує,  що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи та винесенні судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки наявним беззаперечним доказам у справі в їх сукупності. Як вважає відповідач, враховуючи суть спору, вищевикладене свідчить про нез'ясування всіх обставин судової справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору.
		 
		У свою чергу, позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 призначено попередній розгляд справи №826/16904/14 на 22.01.2019.
		Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини. Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Київський річковий порт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 
		Згідно акту від 18.09.2014 №5057/26-56-22-01-03/03150071 позивачем порушено вимоги:
		пункту 271.1 статті 271, пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено земельний податок в загальному розмірі 3 888 345,04 грн., в тому числі за січень 2013 року на суму 324028,86 грн. за лютий 2013 року - 324 028,86 грн., за березень 2013 року - 324 028,86 грн., за квітень 2013 року - 324 028,86 грн., за травень 2013 року - 324 028,86 грн., червень 2013 року - 324 028,86 грн., липень 2013 року - 324 028,86 грн., серпень 2013 року - 324 028,86 грн., вересень 2013 року - 324 028,86 грн., жовтень 2013 року - 324 028,86 грн., листопад 2013 року - 324 028,86 грн., грудень 2013 року - 324 029,55грн.; 
		підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України ПАТ "Київський річковий порт" несвоєчасно подано декларацію з податку на землю за 2013 рік.
		На підставі акту перевірки, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 №0007432201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на 4 860 601,30грн., в тому числі за основним платежем - 3 888 345,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 972 256,26грн.
		Підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України та заниження земельного податку стало оподаткування ПАТ "Київський річковий порт" земельних ділянок за ставкою податку за земельну ділянку, нормативна грошова оцінка яких не оновлена, а також несвоєчасне подання позивачем до ДПІ у Подільському районі декларації з податку на землю за 2013 рік. 
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015, у задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2016 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Суд касаційної інстанції вказав, що для правильного вирішення даного спору судам необхідно ретельно перевірити обставини щодо проведення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, правомірності застосування відповідачем при розрахунку земельного податку по всім земельним ділянкам коефіцієнту на функціональне використання землі. Крім того, судам необхідно дослідити факт наявності або відсутності відповідних правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності чи право користування земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Київ, вул.Турівська,12, кадастровий номер 85:324:003, та відповідно правомірності нарахування позивачу земельного податку за вказаною земельною ділянкою. Разом з тим, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось питання стосовно своєчасності подання позивачем Декларації з податку на землю за 2013 рік, що в свою чергу є однією з підстав нарахування позивачу суми грошового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.     
		Оскаржуваними у справі судовими рішеннями, позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 №0007432201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на 4 860 431,30 грн., в тому числі за основним платежем - 3 888 345,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 972 086,26 грн.
		Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності оподаткування земельних ділянок ПАТ "Київський річковий порт"  з урахуванням нормативно-грошової оцінки землі рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №43/1877 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення". Крім того, суд першої інстанції вказував про відсутність у позивача необхідності нарахування та сплати земельного податку по земельній ділянці, розташованій за адресою: м.Київ, вул.Турівська,12, кадастровий номер 85:324:003.
		При цьому, дійшов висновку, що накладення на ПАТ "Київський річковий порт" штрафу у розмірі 170,00грн. за несвоєчасне подання декларації з податку на землю за 2013 рік є правомірним.
		Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
		Підпунктом 14.1.42 пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що   дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
		Згідно пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.
		Відповідно до положень статті 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
		Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
		Згідно пункту 271.2. ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель змін (плановий період), в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Відповідно до  пункту 284.1 статті 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
		Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам. Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
		Згідно пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель, регулює Закон України "Про оцінку земель".
		Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами;
		Згідно статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
		Випадки обов'язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок передбачені статтею 13 Закону України "Про оцінку земель", зокрема, визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.
		Положеннями статті 15 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що однією із підстав для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
		Згідно приписів   статті 18 Закону України "Про оцінку земель"  нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
		Відповідно до частини дугої статті 20 Закону України "Про оцінку земель"  дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
		Ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлено статтею 274 ПК України у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
		Як встановлює стаття 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11.
		Як з'ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно даних автоматизованої системи ПК "Кадастр" за позивачем обліковуються наступні земельні ділянки: кадастровий номер 85:316:022, вул.Набережно-Хрещатицька, 14, площею 41282,27 кв.м; кадастровий номер 85:316:026, вул.Набережно-Хрещатицька, 14, площею 9055,73 кв.м.; кадастровий номер 85:316:027, вул.Набережно-Хрещатицька, 14, площею 5503,63 кв.м.; кадастровий номер 85:316:028, вул.Набережно-Хрещатицька, 14, площею 7454,07 кв.м.; кадастровий номер 85:316:041, вул.Набережно-Хрещатицька, 14, площею 2135,82 кв.м.; кадастровий номер 85:319:008, вул.Електриків, площею 1405,58 кв.м.; кадастровий номер 85:319:026, вул.Електриків, 23б, площею 41689,99 кв.м.; кадастровий номер 85:320:002, вул.Електриків, 12 площею 73664,2 кв.м.; кадастровий номер 85:320:116, вул.Електриків, 12а площею 876,41 кв.м.; кадастровий номер 85:329:007, вул.Набережно-Хрещатицька, площею 3840,67 кв.м.; кадастровий номер 85:329:019, вул.Набережно-Хрещатицька, площею 972,82 кв.м; кадастровий номер 85:330:002, площа Поштова, площею 17412,75 кв.м.; кадастровий номер 85:329:001, вул.Турівська,12 площею 982,26 кв.м. 
		Розрахунок земельного податку ПАТ "Київський річковий порт" проведено на підставі рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №43/1877 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення", яким затверджено нормативно грошову оцінку зазначених земельних ділянок. При цьому така нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена з врахуванням коефіцієнту на функціональне використання землі.
		Судами встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельних ділянок позивача проведена у 2007 році на підставі витягів з технічної документації  про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. 
		Суди попередніх інстанцій, враховуючи обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, дійшли правильного висновку про правомірність оподаткування земельних ділянок ПАТ "Київський річковий порт" з урахуванням нормативно-грошової оцінки землі, згідно рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №43/1877 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення", з урахуванням періодичності проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, безпосереднє проведення якої пов'язано із прийняттям відповідних рішень органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. При цьому, доказів прийняття рішень органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, які б слугували обставиною для проведення оцінки земель ПАТ "Київський річковий порт" та на підставі чого контролюючим органом здійснено нарахування земельного податку, ДПІ у Подільському районі під час розгляду справи судам не надано.
		Касаційний суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що при розрахунку розміру земельного податку, який підлягав сплаті за 2013 рік, позивачем правильно визначено базу оподаткування, з урахуванням чинних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України від 10.01.2014 дорівнює 1,0.
		Окрім того, за результатом розгляду справи, судами вірно встановлено відсутність у ПАТ "Київський річковий порт" необхідності нарахування та сплати земельного податку по земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Турівська,12, кадастровий номер 85:324:003, з огляду на наступне.
		Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Відповідно до статті 269 ПК України платниками податків є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
		Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
		Судами встановлено та матеріали справи підтверджують, що 21.12.2000 Київською міською радою прийнято рішення №139/1116, яким надано згоду на безоплатне прийняття гуртожитку на вулиці Турівській, 12 до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передачу його до комунальної власності територіальної громади Подільського району, та доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити прийом-передачу майна-гуртожитку на вулиці Турівській, 12 в установленому законодавством порядку.
		На виконання вищезазначеного рішення позивачем здійснено передачу гуртожитку Київській міській державній адміністрації, який згодом був передано Подільській районній раді міста Києва, за трьохстороннім актом приймання-передачі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передачі у комунальну власність територіальної громади Подільської районної ради міста Києва станом на 01.02.2001, а також позивачем були передані всі документи та документація по гуртожитку за адресою: м.Київ, вул.Турівська,12.
		Розпорядженням голови Подільської районної ради міста Києва від 11 червня 2001 року №643 затверджено акт приймання-передачі гуртожитку ВАТ "Київський річковий порт", правонаступником якого є позивач, до комунальної власності Подільського району по вулиці Турівській, 12".
		Згідно листа від 07.12.2005 №04/909 Житлово-експлуатаційної контори №702 Комунального підприємства "Поділ-житло" Подільського району міста Києва, на балансі якої знаходиться гуртожиток по вулиці Турівська, 12, адресованого головному землевпоряднику Подільського району, заявник просив внести зміни в автоматизовану систему ПК "Кадастр" у зв'язку з тим, що гуртожиток по вулиці Турівській, 12 був прийнятий ЖЕКом-№702 КП "Поділ-житло" від ВАТ "Київський річковий порт" по акту приймання-передачі від 01.02.2001.
		Суди резюмували, що позивач не користується та не володіє приміщенням гуртожитку по вулиці Турівській, 12 у місті Києві, та не має прав у відношенні до земельної ділянки під цим приміщенням. Доказів, які б підтверджували право власності чи право користування позивача на земельну ділянку, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 12, кадастровий номер 85:324:003, відповідачем в процесі розгляду справи не надано. Зважаючи на обставини та докази, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що ПАТ "Київський річковий порт" не є власником або користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Київ, вул.Турівська, 12, кадастровий номер 85:324:003, та, відповідно, не має обов'язку сплачувати земельний податок з цієї земельної ділянки.
		 
		У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.
		 
		Таким чином, дослідивши у повній мірі обставини справи та наявні докази суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 №0007432201 підлягає скасуванню, в частині збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на 4 860 431,30 грн., в тому числі за основним платежем - 3 888 345,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 972 086,26 грн.
		 
		Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		 
		За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та  (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева
		Т.М. Шипуліна
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...