Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 471/1051/18 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Несплата аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2019. Зареєстровано: 27.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2019.
Дата набрання законної сили: 05.02.2019
Номер судового провадження: 3/473/54/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                       Справа № 471/1051/18
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		 
		"24" січня 2019 р.  року                                 м. Вознесенськ
		 
		Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е. за участю секретаря судових засідань Данилевич Т.О.,
		розглянувши матеріали, що надійшли від Миколаївського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, обліковий номер платника податків НОМЕР_1,
		за ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		                                        В С Т А Н О В И В:
		03.01.2019 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.183-1 КУпАП.
		Згідно із протоколом №66 від 10 грудня 2018 року, який був складений старшим державним виконавцем Братського РВ ДВС ГТУЮ в Миколаївській області Горінською М.О., - 10.12.2018 року о 14.30 годині в селі Ганнівка Братського району ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №654/15931/14-ц від 10.07.2014 року, який виданий Голопристанським районним судом Херсонської області про стягнення аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј частини всіх видів доходів - платником не сплачуються аліменти в повному обсязі на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Заборгованість станом на 01.12.2018 року становить (в протоколі не зазначено яку ж суму вона становить).
		Посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ст.183-1 КУпАП.
		Підсудність справи за Вознесенським міськрайонний судом була визначена на підставі листа Миколаївського апеляційного суду від 21.12.2018 року №1-10/143/2018.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження слід закрити з наступних підстав. 
		Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		В силу ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
		Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП, суд враховує положення пунктів 4.1. та 4.2 Рішення КСУ від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) відповідно до яких:
		«4.1. Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
		Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005). 
		Принцип правової визначеності означає, що "обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки" (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року N 17-рп/2010). Наведені конституційні засади враховуються Конституційним Судом України у процесі перевірки на відповідність Конституції України положень статті 141, частини шостої статті 258 Кодексу.
		4.2. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. У контексті питання, що розглядається, Конституційний Суд України враховує положення статей 9, 33, 248, 268 Кодексу. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку)».
		Стаття 183-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
		Чинний КУпАП було доповнено статтею 183-1 згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» - шляхом доповнення статтею 183-1 глави 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		Стаття 183-1 КУпАП вступила в дію 06 лютого 2018 року.
		Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
		Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
		Виконавчий лист про №654/15931/14-ц від 10.07.2014 року, який виданий Голопристанським районним судом Херсонської області, про стягнення аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј частини всіх видів доходів, - був пред'явлений до виконання до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».
		Оскільки стаття 183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, тому дана норма не має зворотної дії в часі.
		Між тим, із матеріалів справи вбачається, що заборгованість внаслідок несплати аліментів ОСОБА_2 виникла до дати введення положень ст.183-1 КУпАП в дію, що виключає застосування до нього Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», а саме відповідальності за ст.183-1 КУпАП.
		Крім того, в протоколі №66 від 10 грудня 2018 року взагалі не зазначено яку суму становить заборгованість по аліментам, тому суд не може перевірити чи її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, як зазначено в ст.183-1 КУпАП.
		За такого, діяння, яке мало місце у даному випадку не могло бути кваліфіковано за ст.183-1 КУпАП, а сам ОСОБА_2 не може бути притягнутий до відповідальності, оскільки склад правопорушення, передбачений саме даною статтею кодексу в діях останнього відсутній, оскільки стаття 183-1 КУпАП була відсутня в кодексі на момент пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
		Згідно п.1) ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо встановлено, що в діях особи відсутні склад адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.ст. 183-1, 247, 268, 280, 283-285 КУпАП, суд -
		 
		                                       П О С Т А Н О В И В:
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за ст.183-1 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя:                                                 О.Е.Дробинський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...