Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/1411/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2019. Зареєстровано: 28.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2019.
Дата набрання законної сили: 21.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  909/1411/13 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В.,  Мачульський Г.М.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 (головуючий суддя: Кордюк Т.Г., судді: Кравчук Н.М., Хабіб М.І.)
		 
		за заявою    Публічного акціонерного товариства "ВіЕй Банк"     
		про заміну сторони виконавчого провадження 
		 
		за позовом  Акціонерного товариства "Таскомбанк" 
		до Колективного підприємства "Київтрансрейс-511", 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськшкірсировина"
		про  стягнення коштів в сумі 4923065, 09 грн. 
		 
		за участю  - Товариства з обмеженою відповідальністю  "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТРАСТ ФІНАНС",  
		 
		Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		1. 05.07.2018 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк"  № 10-3/8259 від 02.07.2018     про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Транс фінанс". 
		2.  Заява обґрунтована тим, що  відповідно до умов договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 року та у відповідності до ст. 512 Цивільного Кодексу України, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТРАСТ ФІНАНС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржника по справі №909/1411/13 - КП "Київтрансрейс-511".
		3. Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськшкірсировина" щодо задоволення заяви заперечило, зазначивши, що наявність укладеного договору відступлення прав вимоги між ПАТ "ВіЕс Банк" та ТОВ "ФК "Траст фінанс" ще не свідчить про дійсність факту відступлення прав вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, зазначає, що у матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі, форма якого наведена у додатку №3 до договору відступлення права вимоги від 29.12.2017.
		ІІ. Короткий зміст судових рішень
		4. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2018 у справі №909/1411/13 заяву Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено; замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні № 521127755, а саме: Публічне акціонерне товариство „ВіЕс Банк" (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11 код 19358632) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю       "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТРАСТ ФІНАНС".
		 
		5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі №909/1411/13 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2018 у справі №909/1411/13 скасовано; в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" про заміну кредитора Акціонерного товариства "ВіЕс Банк" на нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю 
		 
		"Фінансова компанія "ТРАСТ ФІНАНС" у справі №909/1411/13 в межах виконавчого провадження №52112755 відмовлено.
		 
		ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
		 
		6. 10.12.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством "Таскомбанк" безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 909/1411/13.
		 
		7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між справами від 14.12.2018 року у справі № 909/1411/13 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
		   
		8. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		 
		9. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		10. 21.12.2018 Верховний Суд постановив ухвалу про  відкриття касаційного провадження,  здійснення розгляду скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до  10.01.2019. 
		 
		11. 09.01.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськшкірсировина"  до Касаційного господарського суду направлено відзив касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 15.01.2019.
		 
		ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
		 
		12. У касаційній скарзі  Акціонерне товариство  "Таскомбанк" (скаржник)  просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 скасувати та залишити в силі   ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2018  у справі № 909/1411/13.
		 
		13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що  рішення суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням  норм процесуального права.
		Акціонерне товариство  "Таскомбанк" вважає, що з моменту підписання між ПАТ "ВіЕс Банк" та ТОВ "ФК "Траст фінанс" договору відступлення права вимоги від 29.12.2017,  ТОВ "ФК "Траст фінанс"  стало єдиним  кредитором за кредитними договорами та набуло усіх прав за ними, в тому числі і по кредитному договору №12-1/16 від 23.03.2005.  
		На думку скаржника суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність істотних умов договору відступлення права вимоги від 29.12.2017.
		 
		Акціонерне товариство  "Таскомбанк" вказує, що відповідно до умов договору відступлення права вимоги від 29.12.2017  інформація про заборгованість боржників  за кредитними договорами станом на дату укладення цього договору міститься в Додатку №1 до цього договору. Згідно з п.4.4.7 договору в день підписання даного договору первісний кредитор зобов'язується відступити новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, перелік яких наведений у Додатку №1 до договору. 
		 
		Скаржник вважає, що згідно Додатку №1 до договору зазначено перелік кредитних договорів та обсяг і зміст прав кредитора, які існували на момент відступлення права вимоги, а відтак усі необхідні умови дотримано сторонами та відповідний правочин укладено. 
		 
		Разом з тим,  Акціонерне товариство  "Таскомбанк" зазначає, що при поданні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та наданні відзиву на апеляційну скаргу було допущено описку у оформленні витягу та невірно зазначено початок дії кредитної угоди, що призвело до ухвалення помилкового рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не обґрунтував підстав для відмови у задоволенні клопотання представника АТ "Таскомбанк"  для відкладення розгляду справи з метою огляду та вивчення судом оригіналів договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 та додатків до нього, чим фактично порушив вимоги ст. 2 ЦПК України щодо рівності усіх учасників судового процесу  перед законом і судом, змагальності сторін та справедливого, неупередженого вирішення судом спору. 
		14. У відзиві  на касаційну скаргу  Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськшкірсировина" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову  Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі №909/1411/13 - без змін. 
		Відзив мотивований тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсягу та змісту прав, які переходять до нового кредитора за кредитним договором №12-1/16 від 23.03.2005.
		 
		V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
		15. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2015 у справі №909/1411/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 та     постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016, позов задоволено. Присуджено до стягнення з Колективного підприємства "Київтрансрейс-511" на користь Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" 606 096,00 дол. США заборгованості по тілу кредиту, 7 669,92 дол. США заборгованості по відсотках, 15 202,23 грн. пені, 70540,50 грн. судового збору.
		16. На виконання вказаного рішення 13.06.2016 Господарський суд Івано-Франківської області видав відповідний наказ.
		17. 7 вересня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52112755 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2016 №909/1411/13.
		18. 29 грудня 2017  року між Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" (далі -первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "ТРАСТ ФІНАНС" (далі - новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (далі - Договір).
		Відповідно до п.1.1. Договору права вимоги - всі права вимоги первісного кредитора до боржників станом на дату відступлення права вимоги за кредитними договорами щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, неустойок та інших платежів, визначених кредитними договорами. Інформація про заборгованість боржників за кредитними договорами станом на дату укладення цього договору міститься в Додатку №1 до цього Договору.
		Відповідно до 2.1. Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону - кредитора у Кредитних договорах та приймає на себе його права та обов'язки за кредитними  договорами.
		Відповідно до п.2.2. Договору в дату відступлення прав вимоги первісним кредитор  вважається таким, що  відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржників та набув усіх прав та обов'язків  сторони - кредитора за кредитними договорами.
		Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі. Первісний кредитор зберігає обов'язки, визначені кредитними договорами, щодо правового режиму збереження та розкриття  інформації  за кредитними  договорами.  Новий кредитор  зобов'язується забезпечити дотримання тих самих умов збереження та розкриття інформації, які і визначені кредитними договорами для первісного кредитора.
		Відповідно до п.4.4.7. Договору в день підписання сторонами даного договору первісний кредитор зобов'язується відступити новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, перелік яких наведений у Додатку №1 до договору.
		Відповідно до п. 5.1 Договору після підписання сторонами даного договору та на письмову вимогу нового кредитора, первісний кредитор передає у приміщенні ПАТ "ВіЕс Банк" за адресою; и. Львів, вул, Грабовського,11, а новий кредитор зобов'язаний прийняти оригінали документів (документацію), визначену у пунктах 1.1., 4,4.7 цього Договору, та усі інші оригінали документів, які підтверджують права вимоги первісного кредитора до боржників на дату відступлення прав вимоги, про що складається Акт прийому - передачі, форма якого наведена у Додатку №3 до даного Договору.
		VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
		19. Суд першої інстанції виходив з того, що на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2016 у справі №909/1411/13 стягувачем було ПАТ "ВіЕс Банк". Однак, відповідно до умов договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 новим кредитором, який отримав право грошової вимоги до боржника -  КП "Київтрансрейс-511" стало "ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТРАСТ ФІНАНС". 
		З огляду на наведене, керуючись ст.334 ГПК України, ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" (стягувача) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТРАСТ ФІНАНС".
		20. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав, що договір укладений під скасувальною обставиною, а саме: в разі неможливості виконання первісним кредитором обов'язків у відповідності до пунктів 4.4.7., 5.1 Договору, даний договір вважається таким, що припинив свою дію. Права вимоги залишаються у власності первісного кредитора, а його сторони не нестимуть зобов'язань за цим договором.
		З наведеного вбачається, що договір вважається таким, що припинив свою дію у разі неможливості виконання первісним кредитором обов'язку передати оригінали документів, які підтверджують права вимоги первісного кредитора до боржників на дату відступлення прав вимоги.
		Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила,  що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неможливості передачі оригіналів документів, які підтверджують права вимоги первісного кредитора до боржників на дату відступлення прав вимоги, від первісного кредитора до нового кредитора, а сторони договору підтверджують факт передачі первісним кредитором оригіналів документів та їх отримання новим кредитором. Будь-яких обставин, які б свідчили про недобровільність визнання сторонами договору факту передачі документів матеріали справи не містять.
		З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що сама лише відсутність акту приймання-передачі документів за договором не є підставою вважати договір таким, що припинив свою дію за скасувальною обставиною, а відтак підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження.
		21. Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що доданий позивачем до матеріалів справи витяг з Додатку №1 до Договору не містить інформації про заборгованість боржника - КП "ВГК "Київтрансрейс -511", а лише вказує на реквізити укладеного між сторонами справи кредитного договору, тобто, даний  Додаток №1 до Договору відступлення права вимоги не містить таких умов як обсяг та зміст прав, які існували на момент переходу, як того вимагає ст.514 ЦК України.
		22. Окрім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" просить замінити стягувача у виконавчому провадженні №52112755, яке відкрите на примусове виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2016 №909/1411/13.
		Підставою стягнення з Колективного підприємства "Київтрансрейс-511" на користь Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" 606 096,00 дол. США заборгованості по тілу кредиту, 7 669,92 дол. США заборгованості по відсотках, 15 202,23 грн. пені за рішення суду у справі №909/1411/13 слугувало невиконання КП "Київтрансрейс-511" зобов'язання за кредитним договором                  № 12-1/16 від 23.03.2005.
		Відповідно до п.7.1. кредитного договору № 12-1/16 від 23.03.2005 цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
		Натомість, в Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 зазначено номер кредитної угоди - 12-1/16.. та початок дії кредитної угоди -12.09.2008.
		У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" також зазначає про те, що за Договором ним було відступлено ТОВ "ФК "ТРАСТ ФІНАНС" право вимоги до КП "Київтрансрейс-511" за кредитним договором    №12-1/16 від 12.09.2018.
		23. Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що виконавче провадження ВП №52112755 відкрито для примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2016 №909/1411/13 про стягнення з Колективного підприємства "Київтрансрейс-511" на користь Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банкв в т.ч. 70540,50 грн. судового збору. 
		Однак, зважаючи на те, що сплата суми судового збору не є зобов'язанням в розумінні положень ст. 509 ЦК України, а тому не могла бути предметом відступлення за Договором, суд не може замінити стягувача у виконавчому провадженні ВП №52112755 в частині стягнення 70540,50 грн. судового збору (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №923/607/16).
		VІІ. Позиція Верховного Суду
		 
		24. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
		"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
		3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."
		25. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
		"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
		З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.   
		26. Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 334 ГПК України:
		"1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
		2. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
		3. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб."
		27. У постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справах №6-459цс-17 та №752/8842/14-ц (одну з яких обґрунтовано взято до уваги апеляційним судом у даній справі, що переглядається) та Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №756/9788/15-ц викладено такий правовий висновок:
		"Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).
		Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
		Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору."
		28. Колегія суддів касаційного суду по даній справі, що переглядається, повністю погоджується з правовими позиціями, викладеними у зазначених постановах Верховного Суду України та Верховного Суду, та не вбачає підстав для відступу від них. 
		29. Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі власної оцінки доказів, відповідно до п.п.2.1., 2.2., 4.4.7 та 5.1 договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 первісний кредитор відступає новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону - кредитора у Кредитних договорах та приймає на себе його права та обов'язки за кредитними  договорами
		30. Разом з тим, як обґрунтовано відмітив апеляційний суд, сам термін "право вимоги" сторони визначили в п.1.1. Договору, а саме, що права вимоги - всі права вимоги первісного кредитора до боржників станом на дату відступлення права вимоги за кредитними договорами щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, неустойок та інших платежів, визначених кредитними договорами. Інформація про заборгованість боржників за кредитними договорами станом на дату укладення цього договору міститься в Додатку №1 до цього Договору.
		31. Отже апеляційний суд вірно взяв до уваги, що самі сторони встановили, що в Додатку №1 до цього Договору має міститься інформація саме про заборгованість боржників за кредитними договорами станом на дату укладення цього договору, що відповідає вищевказаним правовим висновкам, що обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
		32. Разом з тим, проаналізувавши додані саме заявником до своєї заяви документи апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що доданий позивачем до матеріалів справи витяг з Додатку №1 до Договору не містить інформації про заборгованість боржника - КП "ВГК "Київтрансрейс -511", а лише вказує на реквізити укладеного між сторонами справи кредитного договору, тобто, даний  Додаток №1 до Договору відступлення права вимоги не містить таких умов як обсяг та зміст прав, які існували на момент переходу, як того вимагає ст.514 ЦК України.
		33. Також суд апеляційної інстанції вірно відмітив, що підставою стягнення з КП "Київтрансрейс-511" на користь ПАТ "ВіЕс Банк" вищевказаного боргу слугувало невиконання КП "Київтрансрейс-511" зобов'язання за кредитним договором                  № 12-1/16 від 23.03.2005.
		Відповідно до п.7.1. кредитного договору № 12-1/16 від 23.03.2005 цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
		Натомість, в Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 зазначено номер кредитної угоди - 12-1/16.. та початок дії кредитної угоди -12.09.2008.
		У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" також зазначає про те, що за Договором ним було відступлено ТОВ "ФК "ТРАСТ ФІНАНС" право вимоги до КП "Київтрансрейс-511" за кредитним договором    №12-1/16 від 12.09.2018.
		34. Доводи  скаржника, що суд апеляційної інстанції жодним чином не обґрунтував підстав для відмови у задоволенні клопотання представника АТ "Таскомбанк" для відкладення розгляду справи з метою огляду та вивчення судом оригіналів договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 та додатків до нього, чим фактично порушив вимоги ст. 2 ЦПК України щодо рівності усіх учасників судового процесу  перед законом і судом, змагальності сторін та справедливого, неупередженого вирішення судом спору, не відповідають дійсності. 
		Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості суду ознайомитись з оригіналом договору про відступлення права вимоги від 29.12.2017.
		З врахуванням вимог ч.2 ст.273 ГПК України, якою визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також зважаючи на те, що в оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що представником заявника надано для огляду оригінал договору з додатками, суд перевірив відповідність копій оригіналу, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
		Отже, апеляційним судом було наведено дві обґрунтовані підстави відмови в задоволенні клопотання.
		35. Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмітити наступне.
		Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, в чинній редакції:
		"1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
		3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		5. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
		1) керує ходом судового процесу;
		2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
		3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
		4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
		5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків."
		Згідно зі ст.14 вказаного кодексу:
		"1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		"2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності."
		Відповідно до ст.74 наведеного ГПК:
		"1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		4. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів."
		Згідно з ч.3 ст.269 ГПК:
		"Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього."
		Враховуючи, що в даному випадку заяву пред'явлено саме скаржником (в особі його правопопередника), суд касаційної інстанції доходить висновку, що саме заявник ще при подачі самої заяви про заміну сторони виконавчого провадження (або принаймні при розгляді заяви в суді першої інстанції) повинен був додати до неї для долучення до матеріалів справи копію Додатку №1 до Договору чи його витягу, який би як відповідав п.1.1. Договору та вищевказаним нормам цивільного законодавства та правовим висновкам щодо їх застосування, так і містив вірні реквізити кредитних договорів, про які йдеться в ньому, а не перекладати наслідки своєї недбалості на суд вже другої інстанції.
		На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи  скаржника, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував підстав для відмови у задоволенні клопотання представника АТ "Таскомбанк"  для відкладення розгляду справи з метою огляду та вивчення судом оригіналів договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 та додатків до нього та порушив вимоги ст. 2 ЦПК України щодо рівності усіх учасників судового процесу  перед законом і судом, змагальності сторін та справедливого, неупередженого вирішення судом спору. 
		36. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками суду апеляційної інстанції, зробленими ним на підставі власної оцінки доказів про недоведеність фактів, наведених заявником в своїй заяві,  вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу заяви та  касаційної скарги.
		 
		Суд першої інстанції залишив вищенаведені обставини поза увагою, у зв'язку з чим апеляційний суд обґрунтовано скасував ухвалу місцевого суду та відмовив у задоволенні вказаної заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
		 
		В свою чергу, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність. 
		 
		Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.
		 
		З урахуванням викладеного колегія суддів  вважає доводи касаційної  скарги необґрунтованими.
		 
		VІІІ. Висновки Верховного Суду
		 
		37. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України: 
		"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
		1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."
		 
		Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України: 
		"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."
		 
		38. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018  у справі № 909/1411/13 -  без змін.
		 
		39. У зв'язку  з тим, що  суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України,   Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018  у справі      № 909/1411/13  залишити без задоволення. 
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018  у справі № 909/1411/13  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                            І. Кушнір
		 
		Судді                                                                                                        Є. Краснов 
		 
		                                                                                                                  Г. Мачульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...