Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 42/339-10 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2019. Зареєстровано: 28.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2019.
Дата набрання законної сили: 21.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  42/339-10 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В.,  Мачульський Г.М.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 (головуючий суддя: Зубченко І.В., Пушай В.І., Чернота Л.Ф.)
		 
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес"
		про заміну сторони виконавчого провадження
		 
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний Банк"  
		до Акціонерного товариства закритого типу "Гея"  
		про  розірвання договору та стягнення 23361171,20 грн., 
		 
		Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		1. 19.07.2018 до Господарського суду Харківської області надійшла заява   Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" (вх. №20947), в якій заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні №26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 за №42/339-10, а саме Публічне акціонерне товариство  "Земельний банк" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес".
		2. Заява обґрунтована тим, що на підставі договору про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк" № 42-Л від 09.02.2015 ТОВ "Юридична фірма "Аріес" є довірчим власником управління активів ПАТ "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк".
		Крім того, заявник вважає, що відповідно до ч.4 ст. 75 та ч.4 ст. 236 ГПК України суд має врахувати обставини та висновки, викладені у постанові Верховного  Суду  від 28.03.2018 у справі №2-1563,  оскільки у справах  №2-1563/11 та             №42-339-10  беруть участь  ТОВ "Юридична фірма "Аріес" та АТЗТ "Гея".
		3. Заперечуючи проти заяви Акціонерне товариство закритого типу "Гея" вказало, що  відсутні законні підстави для визнання правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес", оскільки Публічне акціонерне товариство "Земельний Банк" не припинено як юридичну особу. Крім того,  Вищий господарський суд України надав правову оцінку договору №42-Л від 09.02.2015, а саме зазначив, що названий договір укладений з порушенням норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що виключає набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Амстердам" статусу кредитора та, відповідно, прав первісного кредитора у зобов'язаннях з Акціонерним товариством закритого типу "Гея" і, як наслідок, можливості передати вимоги первісного кредитора новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес". 
		 
		ІІ. Короткий зміст судових рішень
		 
		4. Ухвалою Господарського суду Харківської області  від 16.08.2018 у справі №42/339-10 (суддя Бринцев О.В.)  заяву ТОВ "Юридична фірма "Аріес" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні №26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області №42/339-10, Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" (61057, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.4, код ЄДРПОУ 19358721) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.106/11, кв.3, код ЄДРПОУ 19240103).  
		 
		5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 у справі №42/339-10 ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2018 скасовано; у задоволенні заяви ТОВ "Юридична фірма "Аріес" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №42/339-10 відмовлено; стягнуто з ТОВ "Юридична фірма "Аріес" на користь Акціонерного товариства закритого типу "Гея" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1762,00 грн.
		 
		ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
		 
		6. 29.11.2018 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) ТОВ "Юридична фірма "Аріес" звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 у справі №42/339-10.   
		 
		7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 року у справі №42/339-10 визначено колегію суддів у складі:             Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
		 
		8. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		 
		9. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		10. 21.12.2018 Верховний Суд постановив ухвалу про поновлення ТОВ "Юридична фірма "Аріес"  строку для подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 у справі № 42/339-10,  відкриття касаційного провадження,  здійснення розгляду скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до  10.01.2019. 
		 
		11. Разом з тим, вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 у справі № 42/339-10 в частині стягнення судового збору в сумі               1762 грн.
		 
		ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
		 
		12. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" (скаржник) просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2018 у справі №42/339-10.
		 
		13. При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" заявлено клопотання про передачу касаційної скарги у справі              №42/339-10 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в зв'язку з наявністю виключної правової проблеми, необхідної для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозахисної практики щодо правовідносин, що виникають при управлінні активами банку, який знаходиться в стадії ліквідації.
		 
		14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Скаржник вважає, що  обставини, встановлені у справі №2-1563/11, за результатами розгляду якої ухвалено постанову Верховного Суду від 28.03.2018, мають преюдиційне значення при розгляді справи №42/339-10, проте, апеляційним судом не застосовано норми ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Також, на думку ТОВ "Юридична фірма "Аріес",  апеляційним  судом не було враховано висновки, викладені в постанові Верховного  Суду від 28.03.2018 у справі №2-1563/11.
		 
		Скаржник вказує, що судом  апеляційної інстанції, в порушення норм ст. 266, ч.5 ст. 161, ч.3 ст. 269 ГПК України, були прийняті додаткові пояснення з доданими до них письмовими доказами.
		 
		ТОВ "Юридична фірма "Аріес" зазначає, що договір від 09.02.2015 №42-Л на час розгляду справи не визнано судом недійсним, однак суд апеляційної інстанції, в порушення принципу диспозитивності, відмовив у заміні сторони у виконавчому провадженні, фактично визнаючи недійсними положення вказаного договору.
		 
		Скаржник вважає, що судом було застосовано  норми статей 1029, 1033, 1037 ЦК України та норми ст. 29 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також главу 13 розділу  VІ  Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 28.08.2001 №369, з порушенням   правового значення в їх системному зв'язку та взаємодії з правовідносинами, що виникли в зв'язку з укладанням та виконанням договору від 09.02.2015 №42-Л.
		 
		15. Відзивів  на касаційну скаргу учасники справи не надали. 
		 
		V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
		 
		16. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2010 (повний текст підписано 24.12.2010) у справі №42/339-10 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Земельний Банк" до Акціонерного товариства закритого типу "Гея" задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму неповернутого кредиту в розмірі 19822557,52грн.; заборгованість по відсоткам за період з 31.03.2010 по 31.10.2010 у сумі 2919075,25грн.; пеню за прострочення повернення кредиту за період з 27.08.2010 по 31.10.2010 у сумі 555574,70грн.; пеню за прострочення сплати процентів за період з 27.08.2010 по 31.10.2010 у сумі 63963,73грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. Розірвано договір №04-10/К про відкриття кредитної лінії від 31.03.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством "Земельний Банк" та Акціонерним товариством закритого типу "Гея".
		17. 04.01.2011 на виконання рішення суду виданий відповідний наказ зі строком пред'явлення до виконання у кредитні установи (державному виконавцю) до 05.01.2014, який на даний час знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про що свідчить Інформація про виконавче провадження №26600868 та не оспорюється учасниками справи.
		18. Постановою Правління Національного банку України №375 від 30.07.2010 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 02.08.2010 Публічного акціонерного товариства "Земельний банк".
		19. 30.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" (установник управління), Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Амстердам" (управитель) та Національним банком України було укладено договір №34-Л про передавання в управління непроданих активів. 
		За умовами п.1.1 цього договору установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління відповідно до переліку вимог кредиторів за рахунок активів. 
		Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. Обмеження права довірчої власності управителя встановлюються цим договором і законодавством України (п.1.2 названого договору). 
		20. Разом з тим, 09.02.2015 між Національним банком України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Амстердам" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" (управитель) було укладено договір №42-Л про передавання в управління непроданих активів.
		За умовами зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" є довірчим власником управління активів Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником останнього в справах, однією зі сторін (учасником) яких є Публічне акціонерне товариство "Земельний банк".
		Умовами п.2.1 договору №42-Л від 09.02.2015 сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Амстердам" зобов'язується протягом 5 робочих днів з дати укладення договору, зокрема, передати управителеві: активи згідно з переліком, наведеним у додатку №1 до цього договору; документи, що підтверджують право власності на активи; документи, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" щодо активів, у тому числі судові рішення, виконавчі документи, договори тощо.
		Управитель, зокрема, має право: володіти, користуватися і розпоряджатися активами відповідно до законодавства України та цього договору; бути процесуальним правонаступником Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасником) яких є Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасником) яких є Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" (п.2.4).
		21.  На момент вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" не виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно даних названого Реєстру банк перебуває в стані припинення.
		VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
		22. Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції дійшов висновку, що   відповідно до умов договору №42-Л від 09.02.2015 про передавання в управління непроданих активів Публічного акціонерного товариства "Земельний Банк" Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" набуло права кредитора у відповідних зобов'язаннях та є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Земельний Банк" у межах, визначених договором та додатком до нього, з огляду на що правонаступництво у цих правовідносинах є сингулярним, а не універсальним, а тому пов'язане лише з передаванням в управління певного, конкретно визначеного обсягу активів банку, що ліквідується, з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів. На підставі аналізу норм чинного законодавства, місцевий господарський суд наголосив, що заміна кредитора у зобов'язанні є можливою, зокрема, якщо правонаступництво передбачено договором.
		23. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав, що договір №34-Л від 30.01.2014 (доказів припинення чи розірвання договору матеріали справи не містять) про передавання в управління непроданих активів Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" відповідно до наведених вище норм законодавства укладено безпосередньо з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Амстердам", у той час як умовами названого договору не передбачено можливості передання прав за цим договором іншому управителю.
		Крім того, Публічне акціонерне товариство "Земельний Банк" не є стороною договору №42-Л від 09.02.2015р. про передавання в управління непроданих активів Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", як це передбачено п.13.9 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України №369 від 28.08.2001р.
		До того ж, як зазначалося раніше, Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" не виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 
		24. Враховуючи сукупність викладених вище обставин, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №42/339-10.
		 
		VІІ. Позиція Верховного Суду
		 
		25. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
		"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
		3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."
		 
		26. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
		"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
		 
		З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.   
		 
		27. Як вбачається з матеріалів справи щодо розгляду вищевказаної заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження, боржник як у запереченнях на вищевказану заяву в суді першої інстанції, так і безпосередньо в апеляційній скарзі зазначав, що стягувач вже звертався саме в даній справі з аналогічною заявою про заміну стягувача, але ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2016 в задоволенні заяви було відмовлено. Законність даної ухвали підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017.
		 
		28. Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2016  до Господарського суду Харківської області  надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю  "Юридична фірма "Аріес" (від 14.04.2016 №04-10/К), у якій заявник просив: 
		- визнати правонаступником Товариство  з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" з питань управління непроданими активами  Публічного акціонерного товариства "Земельний банк";
		- замінити стягувача у виконавчому провадженні №26600868 від 19.05.2011, відкритого відповідно до наказу Господарського суду Харківської області №42/339-10  Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" (61057, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.4, код ЄДРПОУ 19358721) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.106/11, кв.3, код ЄДРПОУ 19240103);
		- звернути стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Гея" суму  неповернутого кредиту в розмірі 19822557,52грн.; заборгованість по відсоткам за період з 31.03.2010р. по 31.10.2010р. у сумі 2919075,25грн.; пеню за прострочення повернення кредиту за період з 27.08.2010р. по 31.10.2010р. у сумі 555574,70грн.; пеню за прострочення сплати процентів за період з 27.08.2010р. по 31.10.2010р. у сумі 63963,73грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. у межах процедури виконавчого провадження, та задовольнити  вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" заборгованість за кредитним договором №04-10/К від 31.03.2010 року та провести стягнення за вказаними реквізитами.
		29. Обґрунтовуючи вказану заяву  заявник зазначав, що на підставі договору про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк" № 42-Л від 09.02.2015 ТОВ "Юридична фірма "Аріес" є довірчим власником управління активів ПАТ "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк".
		При цьому, ТОВ "Юридична фірма "Аріес" посилалося на норми ст. 25 ГПК України, статті 1,  8 Закону України "Про виконавче провадження".
		30. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі                   № 42/339-10 (суддя Яризько В.О.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 42/339-10.
		31. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 42/339-10 (колегія суддів у складі: Россолов В.В. - головуючий суддя, судді Сіверін В.І., Тихий П.В.) скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі № 42/339-10. Прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ТОВ "Юридична фірма "Аріес" про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області № 42/339-10, а саме: Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес". Замінено стягувача у виконавчому провадженні № 26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області № 42/339-10, а саме: Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес".
		32. Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 (головуючий суддя: Губенко Н.М., судді: Іванова Л.Б., Картере В.І.) скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі                   № 42/339-10, ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі № 42/339-10 залишено в силі.
		33. У вказаній постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2017 у справі  № 42/339-10 суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:
		"Частиною 2 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. 
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
		Згідно із ч. 1 ст. 1037 Цивільного кодексу України управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. 
		Особливості управління активами (майном) банків, що ліквідуються, встановлені нормами, що є спеціальними для даного виду правовідносин.
		Відповідно до п. 3 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що набув чинності 22.09.2012, ініційована до набрання чинності цим законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим законом.
		Як вбачається з матеріалів справи, процедура ліквідації ПАТ "Земельний банк" розпочата з 02.08.2010. Таким чином, процедура ліквідації ПАТ "Земельний банк", крім загальних норм Цивільного кодексу України, регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369. 
		Відповідно до частини 12 статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.
		Главою 13 Розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 № 369 (далі - Положення) визначений порядок передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі.
		Згідно із п. 13.1 Положення ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону про банки.
		Відповідно до п. 13.5 Положення комісія Національного банку приймає рішення про проведення конкурсу з визначення управителя та його затвердження за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.
		Згідно із п. 13.9 Положення за результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6 до цього Положення). Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку.
		Відповідно до п. 13.11 Положення управитель набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. 
		Тобто, зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні відповідно до приписів ст. ст. 512 і 520 Цивільного кодексу України. 
		Відтак, для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини.
		Враховуючи наведене, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного господарського суду, встановивши, що:
		- договір № 34-Л від 30.01.2014 про управління непроданими активами ПАТ "Земельний банк" відповідно до наведених норм законодавства укладено з ТОВ "Амстердам"; 
		- заявник не надав доказів припинення чи розірвання договору № 34-Л від 30.01.2014 про передавання в управління непроданих активів;
		- з огляду на те, що умовами договору № 34-Л від 30.01.2014 про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк" ТОВ "ЮК "Амстердам" не передбачено можливість передання прав за цим договором іншому управителю; 
		- ПАТ "Земельний банк" не є стороною договору № 42-Л від 09.02.2015 про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк", як це передбачено п. 13.9 Положення; 
		- беручи до уваги те, що Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" на час розгляду заяви ТОВ "Юридична фірма "Аріес" не ліквідовано; 
		дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 42/339-10."
		34. У заяві, що надійшла  до Господарського суду Харківської області  19.07.2018,    ТОВ  "Юридична фірма "Аріес"  також просить замінити стягувача у тому ж самому виконавчому провадженні №26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 за №42/339-10, а саме ПАТ "Земельний банк" його правонаступником ТОВ "Юридична фірма "Аріес".  
		Заява аналогічно обґрунтована тим, що на підставі договору про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк" № 42-Л від 09.02.2015 ТОВ "Юридична фірма "Аріес" є довірчим власником управління активів ПАТ "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк".
		При цьому, ТОВ "Юридична фірма "Аріес" посилається на норми ч.1 ст. 334 ГПК України, ч.5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті  512, 514 ЦК України.
		35. Фактично новим є лише посилання заявника, що у постанові Верховного  Суду у цивільній справі №2-1563/11 від 28.03.2018 суд встановив, що ТОВ "Юридична фірма "Аріес" є правонаступником ПАТ "Земельний банк" у справах, однією  із сторін (учасником) яких є ПАТ "Земельний банк", а також правонаступником  у виконавчих провадженнях, однією  із сторін (учасником) яких є ПАТ "Земельний банк", і заміна сторони  у виконавчому провадженні щодо активу, який був переданий в управління ТОВ "Юридична фірма "Аріес" згідно договору від 30.01.2014 №34-Л, відповідає вимогам закону. 
		Заявник вважає, що оскільки у справах  №2-1563/11 та №42-339-10 беруть участь  ТОВ "Юридична фірма "Аріес" та АТЗТ "Гея", відповідно до ч.4 ст. 75 та ч.4 ст. 236 ГПК України суд має враховувати обставини та висновки, викладені у постанові Верховного  Суду  у справі   №2-1563/11 від 28.03.2018. 
		36. Тобто, фактично підстави поданої заяви, а саме обставини та підтверджуючі їх письмові докази (договір № 34-Л від 30.01.2014 про управління непроданими активами ПАТ "Земельний банк" та договір № 42-Л від 09.02.2015 про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк") не змінилися, а заявник обґрунтовує свою заяву новими правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в іншій справі та після прийняття вищевказаної постанови Вищого господарського суду України.  
		На підставі викладеного суд, касаційної інстанції доходить висновку, що  заява ТОВ  "Юридична фірма "Аріес" (від 14.04.2016 №04-10/К) та заява ТОВ  "Юридична фірма "Аріес" (вх. №20947), що надійшла 19.07.2018 до Господарського суду Харківської області, подані про  той самий предмет (заміну стягувача у виконавчому провадженні №26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 за №42/339-10 ПАТ  "Земельний банк" його правонаступником ТОВ "Юридична фірма "Аріес") та з тих самих підстав (договір № 34-Л від 30.01.2014 про управління непроданими активами ПАТ "Земельний банк" та договір № 42-Л від 09.02.2015 про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк"). 
		При цьому, є таке, що набрало законної сили, судове  рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви та з тих самих підстав.
		Повторне подання вищевказаної заяви стягувачем є по суті намаганням домогтися повторного розгляду справи, нової переоцінки обставин та доказів по справі з метою винесення нового рішення у справі вже на користь стягувача.
		37. Згідно з п.3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України:
		"Господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
		3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу."
		 
		Відповідно до  п.2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України:
		"Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
		2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами."
		 
		38. Згідно з ч.1 ст.8 Конституції України:
		"В Україні визнається і діє принцип верховенства права."
		 
		Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86  -му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
		 
		Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді: 
		"44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
		46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності."
		 
		Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:
		"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на  справедливий  судовий  розгляд,  гарантований  статтею 6 параграфа 1,  повинно тлумачитися  в  світлі  преамбули  Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.  Одним з основних елементів верховенства права  є принцип правової певності,  який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду,  яке вступило в законну  силу, не може  бути  поставлено  під сумнів."
		 
		Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.
		У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
		39. Зі змісту вищевказаних п.2 ч. 1 ст. 175, п.3 ч.1 ст.231 ГПК України можна зробити висновок, що однією з цілей цих норм законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
		 
		40. Відповідно до ч.10 ст.11 ГПК України:
		"Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права)."
		 
		41. На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" про заміну сторони виконавчого провадження до розгляду та здійснення розгляду її по суті, а тому доходить висновку про наявність підстав для скасування наявних судових рішень та закриття провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" (вх. №20947 від 19.07.2018) про заміну стягувача у виконавчому провадженні №26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 за №42/339-10, відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 175, п.3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що є така, що набрала законної сили, ухвала суду за результатами розгляду заяви між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви і з тих самих підстав.
		 
		42. Враховуючи вищевказаний висновок суду касаційної інстанції про необхідність закриття провадження з розгляду вказаної заяви стягувача без розгляду її по суті, клопотання останнього про передачу даної касаційної скарги у справі №42/339-10 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав наявності виключної правової проблеми щодо оцінки правовідносин, що виникають при управлінні активами банку, який знаходиться в стадії ліквідації, задоволенню не підлягає. 
		 
		VІІІ. Висновки Верховного Суду
		 
		43. Згідно з п.5 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:
		"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
		5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині."
		 
		Відповідно до ч.1 ст. 313 Господарського процесуального кодексу України:
		"Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу."
		 
		44. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес", скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 16.08.2018 та  постанови Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 у справі №42/339-10   повністю  та  закриття провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" (вх. №20947 від 19.07.2018) про заміну стягувача у виконавчому провадженні №26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 за №42/339-10. 
		 
		45. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		 
		Керуючись статтями   300, 301, 304, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 у справі №42/339-10 задовольнити частково.
		 
		2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2018 та  постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 у справі №42/339-10 скасувати повністю.
		 
		3. Закрити провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аріес" (вх. №20947 від 19.07.2018) про заміну стягувача у виконавчому провадженні №26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 за №42/339-10.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                            І. Кушнір
		 
		Судді                                                                                                         Є. Краснов 
		 
		                                                                                                                  Г. Мачульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...