Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0640/4176/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2019. Зареєстровано: 29.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  0640/4176/18                                           Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В. 
		          Суддя-доповідач:  Мельник-Томенко Ж. М. 
		 
		23 січня 2019 року                                                                                                           м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Мельник-Томенко Ж. М. 
		суддів:  Ватаманюка Р.В.  Сторчака В. Ю. 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Сербин І.І.,
		представника відповідача - Синицької Н.П. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року (головуючий суддя Лавренчук О.В., повний текст рішення виготовлено 01.10.2018 року) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №61972-13 від 23.06.2017 р., 
		В С Т А Н О В И В :
		В серпні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №61972-13 від 23.06.2017 року, яким йому визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік в сумі 10849,48 грн.
		В обгрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач, посилаючись на приписи ст. 266 ПК України, зазначив, що нерухоме майно, яке використовується ним для господарської діяльності не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також, доводи позивача скеровані на протиправність застосування відповідачем ставки податку, що була визначена рішенням сесії Овруцької міської ради від 27.01.2016 року №100 "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік по м.Овручу" через недотримання процедури його офіційного оприлюднення у відповідності до ст. 12 ПК України.
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області від 23.06.2017 №61972-13, яким ОСОБА_3 визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у сумі 10849,48 грн.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року скасувати і прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, з посиланням на норми Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року №909-VIII (далі - Закон №909-VIII), які набрали чинності з 01 січня 2016 року, зазначив, що для обрахунку податку для об'єктів нежитлової нерухомості у 2016 році слід застосовувати саме ставки визначені рішенням Овруцької міської ради від 27.01.2016 №100, яке до того ж було оприлюднене 22.03.2016 році в газеті "Зоря". Крім того, апелянт заперечує наявність підстав для застосування пункту "є" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки в межах спірних правовідносин було встановлено лише одну з обов'язкових для цього умов. 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив підстави наведенні відповідачем та зазначив про їх надуманість. Зокрема, позивач наполягає на порушеннях, які мали місце в ході офіційного оприлюднення рішення Овруцької міської ради від 27.01.2016 №100 "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік по м.Овручу" та відповідне порушення приписів ст. 12 ПК України.
		Окрім того, позивач просив здійснити розгляд апеляційної скарги податкового органу за його відсутності та відсутності його представника.
		В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
		Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції, позивач є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є виробництво будівельних виробів з пластмаси (а.с. 11).
		Для провадження господарської діяльності на протязі 2016 року позивачем використовувалось належне йому на праві спільної сумісної власності частина нежилого приміщення (виробничий корпус №2, що складається з виробничих приміщень, приміщень складу та побутових кімнат) площею 1131,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 
		У відповідності до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу ВМІ 401907 від 26.06.2009 року, є власником 1/5 частини комплексу, нежитлових будівель адміністративного корпусу, складських та виробничих приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13). 
		23 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення №61972-13, яким ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік в сумі 10849,48 грн.
		Не погоджуючись з указаними рішеннями суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. 
		Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
		Як встановлено з матеріалів справи, єдиною обставиною, що слугувала для висновку окружного суду щодо обгрунтованості доводів позивача є факт відсутності офіційного оприлюднення тексту рішення Овруцької міської ради №100 від 27.01.2016 року "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м.Овруч". 
		Тобто, спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення факту офіційного оприлюднення тексту рішення Овруцької міської ради №100 від 27.01.2016 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м.Овруч" у відповідності до положень ст. 12 ПК України.
		Судова колегія, аналізуючи рішення першої інстанції, вважає за необхідне звернути увагу на те, що окружний суд безпідставно, встановивши факт відсутності у позивача пільг встановлених пунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не врахував дану обставину при ухваленні оскаржуваного рішення. В будь-якому випадку жодних достатніх та обгрунтованих пояснень окружним судом не наведено.
		Водночас, враховуючи, що вказане питання не є предметом оскарження, судова колегія оцінку висновкам суду першої інстанції з даного приводу не дає. 
		Тож, надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.
		Власники об'єктів нежитлової нерухомості з 01.01.2015 року є платниками податку нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки у зв'язку із набранням чинності Законом України №71-VІІІ від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон №71-VІІІ), яким викладено в новій редакції ст. 266 ПК України.
		Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
		Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п. 266.7.1 ст. 266 ПК України).
		Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
		Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує два відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
		За змістом статті 10 ПК України, пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 143 Конституції України місцеві ради обов'язково установлюють податок на майно.
		Підпункт 12.3.1 пункту 12.3  статті  12 ПК України визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Згідно частини першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV визначено, що суди при розгляді  справ застосовують практику Європейського  суду з прав людини як джерело права.
		Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 11 жовтня 2005 року у справі "ТОВ "Компанія "МАСА інвест груп" проти України". При вирішенні вказаної справи суд, з посиланням на п. 2 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийшов до висновку про те, що держава має право приймати та вводити в дію такі закони, які вони можуть вважати за необхідне для забезпечення сплати податків. Європейським судом також було зазначено, що держава має широкі межі розсуду, зокрема у формуванні та впровадженні податкової політики, і Суд поважатиме позицію законодавця у таких справах, за винятком випадків, коли вона не має жодного розумного обґрунтування.
		01.01.2016 року набрав чинності Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 року №909-VIII (далі Закон №909-VIII), пунктом 4 Прикінцевих положень якого установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". 
		Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону № 909-VIII зазначено рекомендувати органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2016 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2016 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
		Також з 01.01.2016 року згідно підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		На виконання вказаного Овруцькою сільською радою 27.01.2016 року прийнято рішення №100 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м.Овруч", яким встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, яка у 2016 році становить 0,75 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.
		Вказані норми ПК України та Закону № 909-VIII не були визнані неконституційними, а тому твердження суду першої інстанції про можливість застосування нових ставок та пільг, встановлених на 2016 рік рішеннями місцевих рад в межах наданих їм повноважень, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з моменту їх оприлюднення, є необґрунтованими.
		Наведена правова позиція щодо порядку оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості в 2016 році підтримується також і Верховним Судом, що чітко прослідковується у постановах від 11.12.2018 року (справа №819/314/18), від 27.11.2018 року (справа №712/2295/16-а), від 15.05.2018 року (справа №№806/2461/17).
		Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування рішення Овруцької міської ради від 27.01.2016 року №100 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м.Овруч" у 2016 році при обрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з огляду на п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №909-VIII, що набрав чинності з 01.01.2016 року.
		Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що відповідачем доведено факт офіційного оприлюднення рішення Овруцької міської ради № 100 від 27.01.2016 року, який мав місце 22.03.2016 року в газеті "Зоря".
		З пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні та наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів встановила, що вказане оголошення містило повідомлення про факт прийняття Овруцькою міською радою рішення про встановлення нових податків та зборів на 2016 рік зі змістом якого можливо було ознайомитись на сайті міської ради.
		Суд першої інстанції, керуючись тим, що на той час не було можливим скористатись офіційним сайтом міської ради, який не працював дійшов висновку, що рішення про встановлення нових податків і зборів на 2016 рік взагалі не було розміщено на вказаному джерелі.
		Разом з тим, листом міського голови Овруцької міської ради від 29.10.2018 року №02-16/2564, наданим у відповідь на лист ГУ ДФС у Житомирській області про надання інформації, повідомлено про існування на прикінці 2016 року певних технічних несправностей на офіційному сайті міської ради, що призвело нефункціонування останнього протягом певного періоду. 
		На переконання судової колегії висновки суду першої інстанції стосовно відсутності вказаного рішення на офіційному сайті міської ради є досить передчасними та таким, що здійсненні в ході поверхового з'ясування дійсних обставин. 
		Таким чином, судова колегія в розрізі наведеного вище, зазначає про відсутність підстав пов'язувати можливість застосування рішення Овруцької міської ради від 27.01.2016 року для визначення ставки податку на нерухоме майно в 2016 році з фактом його офіційного оприлюднення до 15.05.2015 року.
		Відповідно до підпунктів 12.3.2 та 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
		Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
		Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		В судовому засіданні, представником відповідача доведено, що рішення Овруцької міської ради № 100 від 27.01.2016 року було передано до Овруцького управління ГУ ДФС у Житомирській області 04.03.2016 року за вхідним №274/9. 
		З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень підтвердив правомірність спірного рішення, а позивачем не доведено протилежного, суд вважає, що спірне рішення відповідача не порушує права позивача, а тому й відсутні підстави для захисту його прав у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.
		В силу  п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно зі  ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задовольнити  повністю.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №61972-13 від 23.06.2017 р. скасувати.
		Прийняти нову постанову.
		В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити повністю.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі  28 січня 2019 року.
		 
		Головуючий  Мельник-Томенко Ж. М.    Судді    Ватаманюк Р.В.    Сторчак В. Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...