Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/8950/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 28.01.2019. Зареєстровано: 29.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2019.
Дата набрання законної сили: 28.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		28 січня 2019 року 
		Київ
		справа №804/8950/15
		адміністративне провадження №К/9901/26457/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А.,  суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 
		на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2015 (головуючий суддя - Ніколайчук С.В.) 
		та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді - Добродняк І.Ю.,       Семененко Я.В.) 
		у справі № 804/8950/15
		за позовом Приватного підприємства «Тетіс»
		до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 
		про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2012 року Приватне підприємство «Тетіс» (далі - ПП «Тетіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ОДПІ), в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати рішення ОДПІ у формі наказу № 786 від 17.10.2012 про проведення документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин ПП «Тетіс» та ТОВ «Гудвілл»;
		- визнати протиправними дії ОДПІ щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Тетіс», за результатами якої складено акт № 138/22-1/32838485 від 22.10.2012;
		- визнати відсутність компетенції (повноважень) ОДПІ оцінювати господарську діяльність ПП «Тетіс» на підставі статті 3 Господарського кодексу України та робити висновки про її відсутність на підставі відсутності транспортних засобів, складських приміщень та вважати це доказом нереальності задекларованих операцій;
		- зобовязати ОДПІ вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ПП «Тетіс», оформленої актом № 138/22-1/32838485 від 22.10.2012.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про проведення документальної невиїзної перевірки прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому дії контролюючого органу по проведенню на підставі такого наказу перевірки та внесення до АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом № 138/22-1/32838485 від 22.10.2012, є протиправними.  
		 
		Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.
		 
		Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 у справі №2а/0470/12925/12 скасовано, а справа направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано обставин щодо надсилання позивачу обов'язкового письмового запиту та чи надано або не надано ним у десятиденний строк відповідь, що має вирішальне значення.
		 
		Під час нового розгляду справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06.10.2015 адміністративний позов ПП «Тетіс» задовольнив у повному обсязі.
		 
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.04.2016 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким адміністративний позов ПП «Тетіс» задовольнив частково: 
		- визнав протиправним та скасував наказ ОДПІ № 786 від 17.10.2012 про проведення документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин ПП «Тетіс» та ТОВ «Гудвілл».
		У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		 
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		При цьому в обґрунтування касаційної скарги ОДПІ зазначила, що отримала від Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформацію про ліквідацію контрагента позивача - ТОВ «Гудвілл», у зв'язку з чим виникла необхідність у проведенні перевірки позивача відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. 
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.08.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ.
		 
		Заперечення на касаційну скаргу у встановлений ухвалою суду строк від позивача не надійшли.
		 
		21.02.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
		 
		Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи те, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПП «Тетіс» не оскаржується, то суд касаційної інстанції в цій частині рішення суду апеляційної інстанції не переглядає.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 
		 
		Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 17.10.2012 по 22.10.2012 посадовими особами ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Тетіс» з питань отримання товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з ТОВ «Гудвілл» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 та з 01.03.2011 по 31.03.2011, а також їх подальшої реалізації.
		 
		За результатами перевірки складено акт від 22.10.2012 № 138/22-1/32838485, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме встановлено нереальність здійснення господарських операцій ПП «Тетіс» з підприємством-постачальником ТОВ «Гудвілл» за лютий 2011 року на суму податку на додану вартість 137 487,05 грн., за березень 2011 року на суму 210 406,13 грн. та підприємствами-покупцями ВАТ «Павлоградвугілля», ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», ДП «Ровенькантрацит» за лютий 2011 року на суму податку на додану вартість 214 971,60 грн., за березень 2011 року на суму 245 439,17 грн.
		 
		Задовольняючи частково адміністративний позов, суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції в тому, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу порушено приписи підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки запит про надання інформації позивачу не надсилався.
		 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
		 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут та надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
		 
		Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		 
		Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
		 
		Як вбачається зі змісту спірного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в якості підстави для його прийняття зазначено доповідну записку заступника начальника ОСОБА_2 від 16.10.2012 № 990/22/1-175 та посилання на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
		 
		Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		 
		Тобто необхідною передумовою для призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є ненадання пояснень та документального підтвердження платником податків на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		 
		Між тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, докази надіслання позивачу запиту про надання інформації та ненадання останнім відповіді на такий запит ОДПІ до суду не надано, що, зокрема, підтверджується й листом-відповіддю відповідача, надісланого до суду першої інстанції 06.10.2015. Крім того, відповідачем не надано також жодних доказів наявності інших обставин, що згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є підставами для призначення документальної позапланової перевірки.
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність в ОДПІ визначеної в підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Тетіс», у зв'язку з чим прийнятий відповідачем наказ № 786 від 17.10.2012 є протиправним та підлягає скасуванню.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		 
		Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач І.А. Гончарова 
		 
		Судді                                                                                                                    І.Я. Олендер
		 
		                                                                                                                     Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...