Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/4412/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.
Дата набрання законної сили: 17.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 372/4412/15                                                                                                                         Головуючий в суді І інстанції Зінченко О.М.
		Провадження № 22ц-824/1355/19                                                                                                       Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 січня 2019 року                                                                                                                                                 м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		 
		головуючого Мельника Я.С.,
		суддів: Іванової І.В., Матвієнко Ю.О.,
		за участі секретаря Лисиці Ю.С.,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА»,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» про відшкодування моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідачів ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «БРСМ - Нафта»,  ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком транс»  про відшкодування моральної шкоди.
		В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 08 червня 2015 року на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», яка розташована по вул. Південній, 1 у смт. Глеваха, Васильківського району, Київської області сталася пожежа, яка тривала понад 10 днів. Наслідком пожежі стало завдання шкоди природному довкіллю зі створенням небезпеки для життя і здоров'я людей. Вказують, що їм як жителям вказаного регіону була спричинена моральна шкода у вигляді ряду психотравмуючих факторів, пов'язаних із ушкодженням здоров'я, знищенням майна позивачів, а саме городини, яку позивачі вирощували, споживали та частково реалізовували, за що отримували певний дохід. 
		Враховуючи викладене, просили стягнути з відповідачів на користь кожного з них 1 843 200 грн. моральної шкоди.
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідачів на користь кожного із позивачів по 64 000 грн. моральної шкоди, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись із цим рішенням, позивачі через свого представника ОСОБА_39 та представник ТОВ «Побутрембудматеріали» подали апеляційні скарги, в яких позивачі просять його змінити у частині стягнення моральної шкоди та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а представник ТОВ «Побутрембудматеріали» просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Обґрунтовуючи доводи апеляційних скарг, представник позивачів ОСОБА_39 посилається на те, що місцевий суд неправильно застосував норми матеріального права, не послався на доведеність вини відповідачів у спричиненні моральної шкоди, обмеживши розмір морального відшкодування та безпідставно виключив із числа відповідачів ТОВ «БРСМ-Нафта», крім того вказує, що суд не надав правових оцінок наявності у діях всіх відповідачів вини, оскільки з матеріалів спеціального розслідування вбачається, що на фоні системних порушень правил пожежної та техногенної безпеки, безпосередньою причиною пожежі стало те, що 8 червня 2015 року відбувався не регламентований технологічний процес виготовлення сумішевих бензинів за допомогою кустарного електрообладнання. Таким чином, вважає, що вина відповідачів - юридичних осіб (власника ТОВ «Побутрембудматеріали», орендаря - ТОВ «Парком-Транс», експлуатантів зберігачів ПММ ТОВ «Укртрансоіл-2009 та ТОВ «БРСМ-Нафта») безпосередньо у пожежі є доведеною, а отже і у повному аспекті вини відповідачів в комплексному порушенні прав позивачів та у спричиненні їм моральної шкоди.
		У свою чергу, представник ТОВ «Побутрембудматеріали» в апеляційній скарзі  посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами позовної заяви в частині моральних втрат та страждань, яких позивачі начебто зазнали у зв'язку з ушкодженням здоров'я та душевних стражданнях та у зв'язку зі знищенням та пошкодженням їхнього майна, а висновки місцевого суду щодо негативного вплину пожежі на стан здоров'я позивачів, ґрунтуються виключно на припущеннях. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки майже всі позивачі є людьми похилого віку, пенсіонерами та інвалідами зі своїми хронічними захворюваннями, то вочевидь подія на нафтобазі негативно вплинула (або могла вплинути) на стан їх здоров'я, оскільки жодних належних та допустимих доказів, які б встановлювали причинно-наслідкові зв'язки між хворобами позивачів та пожежею позивачами не надано. Також вважає необґрунтованими висновки суду стосовно знищення чи пошкодження майна позивачів, яке стало підставою для виникнення душевних страждань, оскільки факт наявності такого майна у позивачів суд першої інстанції визначив лише зі слів самих позивачів, які були допитані під час розгляду справи як свідки. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити частково з наступних підстав. 
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України,  підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що незаконними діями відповідачів як власників, користувачів нафтобази та зберігачів паливно-мастильних матеріалів на час виникнення надзвичайної події позивачам було заподіяно моральних та майнових втрат, тому з ТОВ «Побутhембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» і ТОВ «Укртрансоіл-2009» необхідно солідарно стягнути моральну шкоду у розмірі по 64 000, 00 грн. кожному із позивачів.
		Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції в частині визначення осіб, відповідальних за заподіяння моральної шкоди та  розміру цієї шкоди, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про пожежу, складений у комісійному порядку повноважними особами відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 «Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків», 08 червня 2015 року на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали» о 17 годині розпочалася пожежа, гасіння якої тривало до 10 години 20 червня 2015 року.
		 Зі змісту Розпорядження Кабінету Міністрів України № 583 від 9 червня 2015 року «Про утворення Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 8 червня 2015 року у Київській області» вбачається, що в ньому йдеться саме про пожежу на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали».
		Із протоколів Урядової комісії, про створення якої йшлося у вищевказаному розпорядженні КМУ № 583 від 9 червня 2015 року, вбачається, що всі вони пов'язувались з фактом вищевказаної пожежі, організаційними заходами по її гасінню та ліквідації і профілактиці наслідків, в т.ч. для природного довкілля.
		Також представниками позивачів додана до матеріалів справи копія звіту Урядової комісії про результати ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали». У Звіті підтверджено статус події пожежі, як надзвичайної ситуації, підтверджено загибель 5 осіб та травмування 16 осіб; підтверджено, що пожежа тривала з 17 години 8 червня 2016 року по 10 годину 20 червня 2016 року; зафіксовано що в гасінні пожежі загалом прийняло участь 939 осіб та 117 одиниць спецтехніки; що нафтобаза ТОВ «Побутрембудматеріали» із-за порушень містобудівного законодавства, правил технічної, пожежної та екологічної безпеки функціонувала як аварійно-небезпечний об'єкт, що пожежа мала негативні наслідки для довкілля; що пожежа являла собою загрозу для життя людей кількох населених пунктів із-за близькості нафтобази до військового складу боєприпасів; що такого розвитку подій вдалося уникнути лише внаслідок самовідданих пожежників по гасінню.
		Крім того, Актом за формою Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасних випадків (аварії) на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», який в деталях доповнює висновки Звіту Урядової комісії, підтверджено надзвичайний характер події. У висновку вищезазначеного акту відзначено, що ТОВ «Побутрембудматеріали» є власником нафтобази, а ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» експлуатантами нафтобази та зберігачами на ній ПММ.
		Під час самої пожежі та після неї відповідними службами проводились дослідження щодо стану екології навколо місця події (проби ґрунту, води, повітря, продуктів) на вміст небезпечних речовин. Так, за результатами дослідження усіх проб ґрунту з території Васильківського району Київської області, здійсненими ДУ «Інститут гігієни медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» встановлено перевищення вмісту бенз(а)пірену (протокол № 4 від 24.06.2015 року, протокол № 5 від 30.06.2015 року). Як вбачається з протоколів, перевищення складає у кілька разів, в окремих випадках у десятки разів.
		За результатами досліджень проб харчових продуктів, виконаних ДУ «Київський обласний лабораторний центр ДСЕСУ» (протокол від 16.06.2015 року № 014 встановлено - невідповідності вимогам зразків полуниці за вмістом свинцю та кадмію. Ці результати також підтверджені ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва України» (протокол від 22.06.2015 р. № 170.15).
		Із приєднаної до листа ДУ «Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» за № 24.2/2405 від 03.07.2015 року, який направлявся на адресу Державної санітарно-епідеміологічної служби України, копії пояснювальної записки по вищевказаним протоколам, встановлені такі факти. Фахівці лабораторії канцерогенних факторів ДУ «Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» провели дослідження вмісту бенз(а)пірену в наданих Лабораторним центром зразках ґрунту. Проаналізувавши отримані результати можна зазначити наступне. По-перше, в усіх пробах ґрунту, незалежно від глибини досліджуваного зразка, реєструється високі рівні канцерогену, які у кілька разів перевищують нині діючі гігієнічні нормативи (20,0 мкг/кг). По-друге, чітко простежується залежність концентрації від місцезнаходження пункту спостережень по відношенню до вогнища. Якщо на відстані 1 км (с. Крячки, вул. Народна) вміст бенз(а)пірену сягав 280,0 мкг/кг (14 ГДК), то вже на відстані 3,0 км концентрації зменшуються більш ніж у 2 рази. Така тенденція зберігається і далі, досягаючи рівня контрольного пункту на відстані дещо більше за 15 км. По-третє, аналіз даних, отриманих при дослідженні ґрунту на глибині 20 см також свідчить про перевищення ГДК бенз(а)пірену.
		При цьому слід звернути увагу, що в зоні, наближеної до центру вогнища, розрив концентрацій, отриманих у верхньому та нижньому шарах ґрунту знаходиться у межах від 1,1 до 1, 6, тоді як на віддалених територіях він вже складає 2,0-3,0-х крайностей.
		Такі результати свідчать про незадовільну санітарну ситуацію в районі спостережень. Далі в пояснювальній записці відзначено, що ГДК бенз(а)пірену було обґрунтовано за мікробіологічним критерієм шкідливості встановлених в лабораторних умовах, а також дослівно зроблено наступний висновок : «Таким чином, на підставі аналізу отриманих даних та враховуючи вмісту бенз(а)пірену у полуниці, черешні, а також важких металів, про що повідомлялось раніше, можна дійти наступного висновку. Рівень бенз(а)пірену та важких металів у ґрунтах та овочевій продукції є результатом екстремальної ситуації. Наявність канцерогену у нижніх шарах ґрунту і високий вміст його в зразках грунту, відібраних в контрольному пункті вказує на наявність хронічного забруднення в попередні роки. Результати змиву з поверхні ягідної продукції свідчать, що забруднення відбувається за рахунок седиментації шкідливих часточок з повітря, а не є результатом переходу з ґрунту».
		Таким чином, з урахуванням результатів дослідження, суд приходить до висновку, що окрім хронічного забруднення ґрунту в районі надзвичайної ситуації мав місце вплив безпосередньо наслідків цієї пожежі у вигляді опадів чорного кольору на території навколо епіцентру події, що призвело до додаткового забруднення харчових продуктів на земельних ділянках та самого ґрунту.
		Крім цього, в матеріалах справи міститься протокол випробувань № 0759-Н від 11.08.2015 року Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, яким встановлено, що критичні рівні забруднень продуктами горіння нафтопродуктів встановлено для ґрунтів за показниками сумарного вмісту нормованих бензапіренів та ненормованих поліароматичних вуглеводів, також для ґрунтів характерне перевищення лімітуючи показників вмісту сірки.
		В матеріалах справи також міститься Звіт громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України за результатами громадської оцінки впливів на довкілля, внаслідок пожежі на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» в смт. Глеваха Васильківського району, у висновках якого зазначено, що результати незалежного постійного моніторингу якості атмосферного повітря з моменту пожежі до її ліквідації, проведених досліджень зразків ґрунту та ґрунтових вод свідчать, що забруднення компонентів довкілля за межами території нафтобази, як з моменту виникнення пожежі, так і зі спливом часу до моменту відбору відповідних проб не перевищують фонових показників. Рівні забруднення довкілля, в усіх досліджуваних напрямках не змінились та не завдали будь-яких негативних наслідків у вигляді шкоди довкіллю та/або окремим об'єктам після аварії на нафтобазі та не розповсюдилось за її межі, що у свою чергу не несе додаткової загрози об'єктам довкілля та здоров'ю населення.
		За результатами інших досліджень (в матеріалах справи наявна велика кількість актів відбору проб харчових продуктів, повітря та протоколів дослідження проб харчових продуктів до цих актів) перевищення досліджуваних показників не перевищує норми.
		Однак, розглядаючи цю цивільну справу (з метою встановлення факту можливого забруднення довкілля як наслідок надзвичайної події та впливу на життя та здоров'я позивачів) судом береться до уваги Рішення Європейського суду з прав людини «Дземюк проти України», яким Європейський суд з прав людини визначив, що для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції (див. рішення від 9 грудня 1994 року У справі «Лопес Остра проти Іспанії» (Lopez Ostra v. Spain), п. 51, Series А № 303-С, та вищенаведене рішення у справі «Фадєєва проти Росії» (Fadeyeva v. Russia), пп. 69-70). Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя (див. рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Іван Атанасов проти Болгарії» (Ivan Atanasov v. Bulgaria), заява № 12853/03, п. 66). У зв'язку з цим Суд у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України» ((Dubetska and Others v. Ukraine), заява № 30499/03, пп. 110 та 113) встановив, що забруднення води є одним з чинників, які впливають на стан здоров'я заявників, а отже - на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя.
		Оцінка такого мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Суд нещодавно нагадував, що не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті (див. рішення від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» (Hardy and Maile v. the United Kingdom), заява № 31965/07, п. 188).
		Що стосується погіршення стану здоров'я, то важко відрізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя. Також що стосується загального контексту довкілля, то немає сумнівів в тому, що сильне забруднення води та ґрунту може негативно вплинути на громадське здоров'я загалом та погіршити якість життя особи, але його фактичний вплив у кожному окремому випадку неможливо визначити у кількісному вираженні; «якість життя», власне, є суб'єктивною характеристикою, яка не піддається точному визначенню (див., mutatis mutandis, рішення від 26 жовтня 2006 року у справі «Лєдяєва та інші проти Росії» (Ledyayeva and Others v. Russia), заяви №№ 53157/99, 53247/99, 53695/00 та 56850/00, п. 90).
		За відсутності прямих доказів фактичної шкоди здоров'ю заявника суд повинен встановити, чи потенційні загрози довкіллю, спричинені місцем розташування кладовища, були пов'язані з приватним життям та житлом заявника такою мірою, щоб негативно вплинути на «якість його життя» та привести у дію застосування вимог статті 8 Конвенції (див. пункти 78-81).
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Право на безпечне для життя та здоров'я довкілля - це одне з фундаментальних і всеохоплюючих прав людини і громадянина
		Відповідно до ч.1 ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права кожного на життя охороняється законом.
		Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.
		Цілком очевидно, що праву громадян на сприятливе (безпечне для життя та здоров'я) довкілля кореспондує обов'язок усіх інших осіб (будь то фізичних чи юридичних) утримуватися від дій, які можуть порушити це право.
		Відповідно ст. 293 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побути, а також права на її збирання та поширення.
		Діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.
		Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту).
		 З матеріалів справи вбачається, що майже всі позивачі є людьми похилого віку, пенсіонерами та інвалідами зі своїми хронічними захворюваннями (підвищений тиск, астма, перенесені інфаркти та інше), а отже подія, яка відбулась на нафтобазі зі всіма проявами та наслідками, вочевидь, негативно вплинула (або могла вплинути) на стан здоров'я позивачів і всі вони мають земельні ділянки, на яких вирощували та продовжують вирощувати для власного споживання сільськогосподарську продукцію і пожежею спричинено пошкодження їхнього майна.
		Наявність самої моральної шкоди та розрахунок її розміру обґрунтовується позивачами та представниками позивачів на наявних в матеріалах справи комісійних висновках спеціалістів за результатами психологічного дослідження відносно кожного з позивачів.
		Як було встановлено під час судового розгляду в судом першої інстанції (зокрема, із допиту одного із спеціалістів-психологів, який безпосередньо брав участь у цих дослідженнях ОСОБА_40) ці висновки були зроблені на підставі документів та інформації, яка була надана спеціалістам замовником (тобто, представниками позивачів). Як зазначив психолог та всі без виключення позивачі, він особисто (чи вся комісія із трьох спеціалістів) не спілкувався окремо із кожним позивачем, розрахунки щодо розміру моральної шкоди (за методикою А.М. Ерделевського) комісія робила за максимальними показниками (прямий умисел винної особи, індивідуально-психологічні особливості потерпілих та інші). Таким чином, розмір моральної шкоди за результатами цих досліджень для всіх позивачів склав 576 мінімальних заробітних плат.
		Аналізуючи зазначені норми законодавства, в тому числі і європейського, колегія суддів  приходить до висновку, що відповідачі по справі повинні були, визнаючи ступінь своєї відповідальності перед позивачами, самостійно, без відповідного звернення до суду, намагатись мінімізувати збитки, які понесені позивачами та (або) запропонувати допомогу у будь-якому вигляді для вирішення можливих проблем, що стосуються усунення негативних наслідків від  даної пожежі.
		Натомість, відповідачі, як юридичні особи, які експлуатували джерело підвищеної небезпеки, яким є зазначена нафтобаза, не здійснили жодних дій по мінімізації наслідків, поклавши відповідальність на третіх осіб.
		Окрім зазначеного, згідно з умовами договору оренди власник нафтобази Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» брало на себе обов'язок щодо можливих як форс-мажорних обставин під час експлуатації об'єкту так й відшкодування наслідків цих обставин.
		Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
		Відносини, пов'язані з діяльністю об'єктів підвищеної небезпеки, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно з ст. 16 ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки», шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об'єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб'єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об'єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб'єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.
		Як було вірно встановлено судом першої інстанції, нафтобаза, на якій відбулась пожежа, є об'єктом підвищеної небезпеки і, хоча, щодо притягнення до кримінальної відповідальності  винних у цій пожежі осіб, наразі, триває судовий розгляд, проте, оскільки у наслідку дій непереборної сили чи умислу потерпілих (позивачів) в судовому засіданні не встановлено, то, з урахуванням ст. 16 ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки»,наявність вини для відшкодування моральної шкоди не є обов'язковою умовою.
		Як зазначалось раніше, ТОВ «Побутрембудматеріали» є володільцем нафтобази - об'єкта, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.
		 Також, з матеріалів справи вбачається, що 01 травня 2015 року між ТОВ «Побутрембудматеріали» (орендодавець) і ТОВ «Парком Транс» (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає за плату на певний строк у користування нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс-нафтобаза за наведеною вище адресою, відповідно до акта приймання - передачі нерухомого майна, об'єкт оренди належить орендодавцю на праві власності (пункт 1.3); строк дії вказаного договору складає 2 роки з моменту передачі об'єкту оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна (пункт 3.2). 
		Тобто на час виникнення страхового випадку діяв договір оренди.
		Відповідно до пункту 5.1 договору оренди на момент передачі орендарю об'єкта оренди останній відповідає всім санітарним, протипожежним та технічним вимогам, які погоджені з місцевими органами влади, введені в експлуатацію державною комісією та придатні для подальшого використання за призначенням.
		Згідно з пунктом 6.1.3 договору орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про властивості чи/або недоліки, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я третіх осіб чи призвести до пошкодження самого об'єкта оренди.
		Відповідно до пункту 6.3.2 договору до обов'язків орендаря віднесено, зокрема забезпечення належного догляду за об'єктом та його схоронністю, у тому числі пожежної безпеки об'єкта оренди.
		За актом приймання - передачі від 01 травня 2015 року ТОВ «Побутрембудматеріали» передав, а ТОВ «Парком Транс» прийняв цілісний майновий комплекс за вказаною адресою; зауважень та претензій щодо якості, кількості та стану об'єкта оренди сторони не висловили. При цьому ТОВ «Побутрембудматеріали» не зазначив про недоліки об'єкта оренди відповідно до пункту 6.1.3 договору оренди.
		Згідно з паспортом потенційно небезпечного об'єкта «Нафтобаза ТОВ «Побутрембудматеріали» розташованого за наведеною вище адресою, у якому наведено небезпечні технологічні процеси виробництва з небезпечними речовинами та характеристику основних джерел небезпеки підприємства, відповідальною особою за цей об'єкт є ТОВ «Побутрембудматеріали».
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; повідомляти про аварію, що сталася на об'єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення; забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об'єктів підвищеної небезпеки.
		За змістом пунктів 21, 23 частини 1 статті 20, частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
		З матеріалів справи вбачається, що органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки здійснено понад 10 перевірок нафтобази ТОВ «Побудрембудматеріали», за результатами яких неодноразово виносилися постанови про застосування запобіжних заходів, складалися протоколи про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, а керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.
		Так, за результатами перевірки дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, проведеної у травні 2015 року (на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 р. № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки»), складено та вручено керівнику об'єкта Акт від 20.05.2015р. № 53 та припис про усунення виявлених порушень, яким запропоновано до виконання  64 заходи та надано термін для усунення порушень  вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до 22.07.2015р.
		Згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 30.04.2014 № 284, складеного Васильківським районним відділом ГУ ДНС України у Київській області Державної служби України з надзвичайних ситуацій, при проведенні у період з 14 по 30.04.2014 планової перевірки нафтобази по вул. Південна, 1 у смт Глеваха щодо додержання та виконання ТОВ «Побутрембудматеріали» вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України, директору ТОВ «Побутрембудматеріали» запропоновано вжити заходів пожежної безпеки для усунення виявлених порушень.
		Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 04.06.2015 КИТгБ № 26132, складеного головним державним інспектором з питань цивільного захисту та техногенної безпеки Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки відносно провідного інженера ТОВ «Побутрембудматеріали» Южаніна Ю.А., під час перевірки встановлено ряд порушень, допущених при реконструкції об'єкта, що стало підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності; постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2015 цю особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення.
		Згідно з висновком від 18.09.2015 № 11993/15-47 судової пожежно-технічної експертизи за фактом пожежі, що сталася 08.06.2015 на території нафтобази по вул. Південній, 1, у смт Глеваха, Васильківського району Київської області, яка міститься у матеріалах кримінального провадження № 12015110140000881, осередок пожежі знаходився у місці виникнення електричної іскри між однією (з трьох) парою контактів (рухомого і нерухомого) у магнітному пускачі, встановленому у металевій шафі, яка була закріплена на кронштейні пересувного насосного електроагрегату, що знаходився між резервуарами № 90 і № 36, при наявній у цій шафі вибухо-пожежонебезпечної концентрації суміші парів горючої рідини з киснем повітря. Наявність цієї концентрації, здатної до займання, з'явилася після розгерметизації трубопроводу, виконаного із гумотканинного рукава, за допомогою якого до виникнення пожежі здійснювалося перемішування пального, що містилося у резервуарі № 90, і внаслідок розлиття пального на поверхню землі, що витікало із зазначеного резервуара поблизу зазначеного електроагрегату; причиною пожежі послужило вибухове займання утвореної суміші парів горючої рідини, що вилилася з резервуару № 90, з киснем повітря у встановленому за результатами проведення досліджень осередку пожежі.
		Згідно з висновком судових експертів за результатами проведення комплексної судової вибухо-технічної, пожежно-технічної експертизи та з безпеки життєдіяльності від 20.04.2016 № 11934/15-46/14796/14797/15-47, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12015110140000881, виникнення пожежі на території нафтобази по вул. Південній, 1 у смт Глеваха, Васильківського району, Київської області пов'язано з недотриманням вимог пожежної безпеки, а саме пунктів 1.1-1.3, 9.2 Правил Пожежної безпеки в Україні, пункту 4.6.11 Правил улаштування електроустановок, зокрема відповідними працівниками підприємства.
		Вказані обставини, зокрема, встановлені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 квітня 2018 року у справі №911/3782/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА» Страхування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» про стягнення коштів.
		За змістом частини 2 статті 780 ЦК шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.
		З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що саме ТОВ «Побутрембудматеріали», як власник нафтобази і володілець джерела підвищеної небезпеки є відповідальною особою за заподіяння моральної шкоди внаслідок пожежі і, оскільки ним не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-79 ЦПК України ту обставину, що пожежа, яка виникла 08.06.2015 на належному відповідачеві об'єкті підвищеної небезпеки сталася саме внаслідок непереборної сили або умислу потерпілих.
		 Також, при цьому, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, враховує і ту обставину, що постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року в аналогічній справі встановлено ряд фактів, зокрема, щодо наявності самої надзвичайної події, заподіяння моральної шкоди  мешканцям прилеглих територій, обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та, зокрема, що винною особою у заподіянні моральної шкоди фізичним особам є саме власник нафтобази - відповідач ТОВ «Побутрембудматеріали».
		Відповідно до положень ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини
		Виходячи зі змісту зазначеної норми матеріального права, особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
		За відсутності доказів, підтверджуючих сукупність та взаємопов'язаність дій відповідачів, об'єднаних спільними намірами, немає підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності за заподіяну позивачам моральну шкоду.
		Підсумовуючи викладене, враховуючи надзвичайний статус  зазначеної пожежі, наявність причинного зв'язку її виникнення  з системними порушеннями  правил протипожежної та техногенної безпеки, допущених власником нафтобази, факт створення реальної загрози життю та здоров'ю людей на значній території від нафтобази, комплексне порушення прав позивачів, завдання шкоди довкіллю, що призвело до спричинення позивачам душевних страждань, тривалого стресу, негативного емоційного фону організації життя позивачів, тому, виходячи з принципів розумності й справедливості та конституційної значимості права кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля, колегія суддів розглядає відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, як соціальну цінність людини, яка має бути закріплена гарантією здійснення фізичними особами такого права та можливістю судового захисту у разі його порушення. 
		Проте, враховуючи усі докази у справі у їх сукупності, а також обставини, які склалися, характер і обсяг моральних страждань, яких зазнали позивачі, беручи до уваги той факт, що моральна шкода та наявність такої моральної шкоди у конкретної особи є виключно індивідуальним явищем та має бути досліджена та встановлена безпосередньо щодо кожного окремого позивача (з урахуванням характеру, психологічного та емоційного стану в кожному конкретному випадку, а не на підставі матеріалів позовної заяви та анкет-опитувань, які заповнювали позивачі), колегія суддів не може погоджується із розрахунками, наведеними у висновках спеціалістів за результатами психологічного дослідження, оскільки ними застосовувались найвищі показники, хоча ці факти досі не встановлені судовими рішеннями, тому заявлений позивачами розмір моральної шкоди не відповідає дійсним, встановленим під час судового розгляду обставинам. При цьому, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, визначений і судом першої інстанції не в достатній мірі відповідає характеру, обсягу та глибині моральних страждань, яких зазнали позивачі  та вважає, що з відповідача - ТОВ «Побутрембудматеріали», як власника об'єкта підвищеної небезпеки, на користь кожного з позивачів на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути по 100 000, 00 гривень.
		Таким чином, оскільки судом першої інстанції в порушення вищезазначених норм матеріального права  помилково  покладено на трьох відповідачів солідарну відповідальність за завдану позивачам моральну шкоду і неправильно визначено її розмір, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення усіх апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції з підстав, встановлених п.п.1,3,4 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з ТОВ «Побутрембудматеріали» на користь держави судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.
		Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» задовольнити частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 по 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди на кожного.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» на користь держави 5600, 00  грн. судових витрат.
		 
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		Головуючий:                                            Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...