Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3301/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2019. Зареєстровано: 29.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.
Дата набрання законної сили: 28.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		м. Київ
		28.01.2019Справа №  910/3301/18
		За позовом          ОСОБА_1 
		До                    1. Приватного підприємства «Сансет»
		           2. ОСОБА_2 
		           3. ОСОБА_3 
		           4. ОСОБА_4 
		про визнання недійсними договорів купівлі-продажу корпоративних прав
		 
		Господарський суд міста Києва у складі судді Спичак О.М. за участю секретаря судового засідання 
		Шудри А.О. 
		Представники сторін:
		від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_6
		від відповідача 1: Цукер І. Б.
		від відповідача 2: не з'явився 
		від відповідача 3: не з'явився
		від відповідача 4: не з'явився
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Сансет», ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про:
		-          визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства «Сансет» від 30.12.2015, укладеного від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2; 
		-          визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства «Сансет»від 09.04.2016, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;  
		-          визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства «Сансет» від 05.07.2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 волевиявлення до відчуження частки у статутному капіталі Приватного підприємства «Сансет» не виявлялось, а договір купівлі-продажу від 30.12.2015р. останнім не підписувався.  Отже, на думку позивача, оспорювані правочини суперечать приписам чинного законодавства, що підставою для визнання останніх недійсними. 
		Ухвалою від 15.06.2018р. призначено по справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження по справі зупинено.
		До господарського суду надійшов висновок №15789/15790/18-32 від 03.12.2018р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
		Ухвалою від 29.12.2018р. поновлено провадження по справі; призначено підготовче засідання на 28.01.2019р. Одночасно, вказаною ухвалою судом було запропоновано учасникам судового процесу надати письмові пояснення по справі з урахуванням висновку №15789/15790/18-32 від 03.12.2018р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
		           24.01.2018р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової експертизи.
		В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилався на наявність сумнівів щодо його достовірності.  На підтвердження своєї правової позиції вказаним учасником судового процесу було надано рецензію від 02.01.2019р. на висновок експертів №15789/15790/18-32 від 03.12.2018р. за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, складений старшим судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Чередніченко О.С. та заступником завідувача відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Красюком І.П. 
		Відповідачем 4 проти задоволення вказаного вище клопотання було надано  28.01.2019р. письмові заперечення, в яких вказаним учасником судового процесу наголошено на  проведенні судової експертизи по справі з повним дотриманням норм чинного законодавства.
		У судовому засіданні 28.01.2019р. суд дійшов висновку щодо необхідності з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та правильного вирішення спору між сторонами призначення по справі повторної судової експертизи. При цьому, господарський суд виходив з наступного.
		За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. 
		У п.1.1 Наказу №53/5 від 08.10.1998р. Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань  підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» вказано що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
		Частиною 2 ст.107 Господарського процесуального кодексу України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
		Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
		Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
		Ухвалою від 15.06.2018р. на вирішення судового експерта було поставлено запитання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі від 30.12.2015р. купівлі-продажу корпоративних прав на приватне підприємство у розділі "Реквізити сторін" рядок «Продавець» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
		Як вказувалось вище, за наслідками проведення судової експертиз по справі до суду надійшов висновок №15789/15790/18-32 від 03.12.2018р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
		У вказаному висновку зазначено, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_1, що міститься у рядку «________/ОСОБА_1/» графи «Продавець» розділу «Реквізити сторін» у договорі купівлі-продажу корпоративних прав на Приватне підприємство «Сансет» від 30.12.2015р. складається з літери «К», штриха, що не утворює певної літери, літери «С», «И», елемента, що не утворює певної літери, штрихів, що не утворюють певних літер та розчерку, виконаний рухами високого ступеню виробленості, у середньому темпі письма з елементами уповільнення, про що свідчать тупі початки деяких штрихів підпису, немотивовані будовою підпису перерви в русі. Розмір елементів підпису від великого до малого, розгін - від малого до середнього, розстановка - від вузької до середньої, нахил - правий. Натиск - середній, диференційований. Перерви в рухах спостерігаються в літері «К», після неї, перед літерою «с». Форма лінії основи підпису - звивиста, її напрямок - вниз, потім - вгору. Розміщення елементів досліджувального підпису відносно бланкової лінії - на ній, над нею, деякі елементи перетинають її.
		У висновку №15789/15790/18-32 від 03.12.2018р. зазначено, що зразки підпису ОСОБА_1, надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу, складаються з літери «В», елементів, що не утворюють певних літер та розчерку, виконані високо виробленим почерком у швидкому темпі письма, розгін - від середнього до великого, розмір - від великого до малого, розстановка - широка, нахил - правий. Натиск - середній, диференційований. Форма лінії основи підписів - звивиста, її напрямок - вгору. Розміщення елементів підписів відносно бланкової лінії - перетинають її. 
		При порівнянні досліджуваного підпису зі зразками підпису ОСОБА_1 експертами встановлено, що вони мають різні транскрипції, тому є неспіввставними між собою, що не дає можливості провести порівняльне дослідження підписів та виявити сукупності ознак, як співпадаючих так і розбіжних, необхідних для висновку про виконавця, як позитивного так і негативного характеру у будь-якій формі. 
		За наслідками проведення експертного дослідження встановлено, що встановити ОСОБА_1 або іншою особою виконаний даний досліджуваний підпис, не виявилось можливим.
		Наразі, за висновками суду, зазначення у висновку експертами про відмінність складових підпису, які містяться у договорі від 30.12.2015р., ніяким чином не узгоджується з кінцевим висновком щодо неможливості провести порівняльне дослідження підписів та виявити сукупності ознак, як співпадаючих так і розбіжних.
		Крім того, судом також враховано, що згідно представленої до матеріалів справи позивачем рецензії від 02.01.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива» на висновок експертів №15789/15790/18-32 від 03.12.2018р. за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, складений старшим судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Чередніченко О.С. та заступником завідувача відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Красюком І.П. експертом не надано належної оцінки вільним зразкам підпису позивача з урахуванням висновків стосовно різних транскрипцій у підписах ОСОБА_1, що міститься у договорі та експериментальних й вільних зразках.  
		При цьому, суд звертає увагу відповідача 4 на те, що ніякий доказ у справі не має завідомо встановленої сили для суду. Всі обставини встановлюються на підставі оцінки всіх наявних в матеріалах справи документів. 
		Таким чином, суд погоджується з позицією позивача стосовно наявності сумнів у повноті та обґрунтованості наданого висновку судової експертизи, що фактично виключило досягнення мети його призначення - повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи, зокрема, обставин справжності підпису ОСОБА_1  у договорі купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства «Сансет» від 30.12.2015р.
		При цьому, судом враховано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
		Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів. 
		Отже, за висновками суду, виходячи з  предмету та підстав позовних вимог, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, а саме справжності підпису ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства «Сансет» від 30.12.2015р., виходячи з обґрунтованості виявлених сумнівів щодо повноти та правильності висновку №15789/15790/18-32 від 03.12.2018р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, по справі підлягає призначенню повторна експертиза. 
		Частиною 2 ст.107 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що проведення повторної судової експертизи доручається іншій експертний установі.
		Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
		Представником позивача було запропоновано доручити проведення повторної експертизи по справі Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
		Учасниками справи заперечень з приводу доручення проведення повторного експертного дослідження саме вказаній експертній установі надано не було. 
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку щодо доцільності доручення проведення повторної судової експертизи по справі саме Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
		Одночасно, приймаючи до уваги обов'язок позивача довести обставини, на які він посилається в якості обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку щодо покладення витрат на оплату повторної експертизи саме на ОСОБА_1.      
		Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини 1  статті 228 Господарського процесуального кодексу України  суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
		Наразі, за висновками суду,  зупинення провадження у зв'язку з проведення повторної судової експертизи не порушить розумних строків розгляду спору.
		Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
		Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
		У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
		Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
		Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
		Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
		Отже, у даному випадку призначення повторної судової експертизи по справі має на меті саме дійсне встановлення обставин справи з метою справедливого та обґрунтованого вирішення спору між сторонами, а отже, ніяким чином не може вказувати на порушення розумних строків розгляду справи. 
		З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне з власної ініціативи зупиненими провадження у справі на час проведення судової експертизи.
		Керуючись ст.    ст.  99,  100,  107, 228,  234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Призначити повторну судову експертизу по справі №910/3301/18, проведення якої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, 15). 
		2. На вирішення експерту поставити наступне питання: 
		2.1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі від 30.12.2015р. купівлі-продажу корпоративних прав на приватне підприємство у розділі «Реквізити сторін» рядок «Продавець» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
		 
		3. Витрати по проведенню повторної експертизи покласти на ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1).
		 
		4.  Зобов'язати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1)  забезпечити оплату повторної експертизи та її проведення Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, 15).
		 
		5.    Зобов'язати сторін надати в розпорядження експерта на його вимогу всі необхідні документи для проведення судової експертизи.
		 
		6. Зобов'язати експерта після проведення повторної експертизи копію висновку направити на адресу сторін.
		 
		7.    Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.
		 
		8. Провадження у справі №910/3301/18 зупинити до закінчення проведення повторної судової експертизи.
		 
		9. Ухвалу надіслати учасникам справи та Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
		 
		10. Матеріали справи №910/3301/18 надіслати до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
		 
		Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
		 
		Повний текст ухвали складено та підписано 29.01.2019
		 
		Суддя                                                                                                                                                                                                                        Спичак О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...