Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/9315/16-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: 61-34636ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		23 січня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 646/9315/16-ц
		провадження № 61-34636св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Антоненко Н. О., Крата В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		відповідач - ОСОБА_2, 
		 
		розглянув  у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі судді Салайчук С.М. від 19 жовтня               2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області у складі суддів: Піддубного Р. М., Пилипчук Н. П., Пономаренко Ю. А. від 21 березня                   2017 року,
		ВСТАНОВИВ: 
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому указувала на те, що з 09 серпня 2011 року перебуває з відповідачем ОСОБА_2 У зареєстрованому шлюбі, у період якого у них нароилися діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Посилаючись на те, що відповідач проживає окремо, своїх обовязків щодо утримання дітей та дружини належним чином не виконує, матеріальної допомоги не надає, у звязку з доглядом за дітьми вона не має можливості працювати, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача аліменти на утриання неповнолітніх дітей у розмірі 1\2 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття, але не менше                    30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути аліменти на її утримання у розмірі 1\6 частини доходів відповідача, починаючи з моменту подачі позовної заяви і до досягнення дитиною трирічного віку.
		 
		Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від                       19 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з                              ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частин з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 серпня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Суд першої інстанції, відмовляючи в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на неї аліментів, виходив з недоведеності позивачем наявності у відповідача можливості надавати їй матеріальну допомогу.  
		 
		Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 30 березня                  2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2016 року залишено без змін. 
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. 
		 
		У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,                                     ОСОБА_1 просить судові рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог скасувати, задовольнивши позов у цій частині, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що передбачене статтею 84 СК України право на утримання не пов'язано з розміром доходу дружини, а залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу; апеляційним судом не було враховано довідку про офіційне працевлаштування відповідача у товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит»; судами не враховано, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, у той час як позивач не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.
		 
		Судові рішення в частині задоволення позовних вимог                          ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь                                ОСОБА_1 аліментів на дітей до суду касаційної інстанції не оскаржено, а тому на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється (стаття 400 ЦПК України).
		 
		Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		До Верховного Суду надійшла вказана справа.
		 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 09 серпня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, у період якого у них народилися діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем.
		 
		У період шлюбу у подружжя народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
		 
		Відповідно до частини другої, четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 10, частинами першою, третьою та четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Звертаючись до суду з вимогами про стягнення аліментів на утримання дружини, ОСОБА_1 зазначала, що відповідач працює у ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», на підтвердження чого надала відповідну довідку з місця роботи відповідача.
		 
		Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку на вищевказані обставини справи уваги не звернув, зокрема, на докази щодо роботи відповідача, не з»ясував яку заробітну плату він отримує, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини відповідно до положень частин другої, четвертої статті 84 СК України. 
		 
		Установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду, тому відповідно до статті 411 ЦПК України судове рішення апеляційного суду в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 Володимировича задовольнити частково.
		 
		Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2017 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
		 
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції судове рішення апеляційного суду втрачає законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді:Н. О. Антоненко   В. І. Крат   В. М. Коротун   В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...