Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 414/1217/14-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.
Дата набрання законної сили: 22.01.2019
Номер судового провадження: 51-3753км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України 
		22 січня 2019 року
		м. Київ
		справа № 414/1217/14-к
		провадження № 51- 3753км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		засуджених   ОСОБА_6 , 
		ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		захисників ОСОБА_8 , 
		ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, потерпілого ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 17 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 12 липня 2017 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130460000487, за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого там само, раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі  КК);
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого, останнього разу  27вересня 2013 року за вироком Кремінського районного суду Луганської області за ч.2 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, яке відбув 24 січня 2014 року,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
		 
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Кремінського районного суду Луганської області від 17 березня 2017року засуджено:
		- ОСОБА_7  за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією однієї четвертої частини майна, що належить йому на праві власності;
		- ОСОБА_6  за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією однієї четвертої частини майна, що належить йому на праві власності.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у строк покарання строк їх попереднього ув`язнення з 23 серпня 2016 року по 2 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12 липня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишено без змін. У зв`язку з набранням вироком суду першої інстанції законної сили скасовано обраний ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та ухвалено взяти їх під варту в залі судового засідання апеляційного суду, визначивши початок строку відбування покарання з 12 липня 2017 року.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано винуватими та засуджено за розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.
		22 травня 2014 року приблизно о 21-й годині в ході вживання спиртних напоїв із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на узбіччі дороги в районі торговельного павільйону «Ромашка» на вул. Донецькій, 181 у м. Кремінній спочатку у ОСОБА_6 , а потім у ОСОБА_7 виник злочинний намір вчинити розбійний напад на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 
		ОСОБА_6 став погрожувати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 невогнепальним пневматичним пістолетом «Ekol Python № 2.5», забороняючи їм залишати місце спільного вживання спиртних напоїв. У цей момент ОСОБА_10 подзвонили на його мобільний телефон «Nokia-навігатор» і ОСОБА_7 заволодів цим мобільним телефоном, завдавши потерпілому шкоди на суму 400 грн. Вказаний телефон ОСОБА_7 потім кинув на землю.
		Після цього поблизу будинку № 96 на вул. Донецькій у м. Кремінній ОСОБА_6 за обставин, наведених у вироку, з погрозою застосування невогнепального пневматичного пістолету «Ekol Python № 2.5» почав вимагати у ОСОБА_10 гроші й, отримавши відмову, з метою заволодіння чужим майном здійснив постріл із вказаного пістолета у ліве плече потерпілого і заволодів його грошима на суму 1121 грн. У результаті пострілу ОСОБА_10 було заподіяно легких тілесних ушкоджень у вигляді кульового поранення задньої поверхні грудної клітки зліва.
		Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 декілька раз ударили ОСОБА_10 по сідницях та попереку і відправили його шукати ОСОБА_12 , яка залишила місце події.
		У цей час ОСОБА_11 почала відходити від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , у зв`язку з чим ОСОБА_6 вистрілив із вказаного вище пістолета, поціливши ОСОБА_11 у праву ногу та заподіявши їй легких тілесніих ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Після чого ОСОБА_6 обхопив потерпілу за шию та почав погрожувати здійснити постріл. У той же час ОСОБА_7 заволодів її пакетом з особистими речами та гаманцем вартістю 12,50 грн, у якому лежали 550 грн, що належали ОСОБА_10 .
		 
		Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали 
		У касаційних скаргах:
		- з урахуванням змін, поданих до касаційної скарги, прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі  прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що апеляційний суд залишив поза увагою допущені судом першої інстанції порушення вимог ч. 2 ст. 416 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), якою передбачено особливості нового розгляду судом першої інстанції після скасування вироку, внаслідок чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було посилено покарання;
		- потерпілий ОСОБА_10 просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_7 , призначити йому покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. Мотивує тим, що з ОСОБА_7 примирився, жодних претензій до нього не має;
		- засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, посилаючись на відсутність доказів, що підтверджують його винуватість у вчиненні розбою та наявність попередньої змови з ОСОБА_7 щодо скоєння цього злочину. На думку засудженого, суд порушив вимоги ст. 23 КПК і взяв до уваги показання потерпілого ОСОБА_10 , які він давав у ході досудового розслідування, та його показання в суді за попереднім вироком. Вважає призначене покарання надто суворим, просить його пом`якшити, врахувавши наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей та матері-пенсіонерки, повне відшкодування ним матеріальної шкоди;
		- захисник ОСОБА_9 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що суд, призначаючи його підзахисному покарання, не врахував наявності обставин для застосування статей 69 та 75 КК, а саме: визнання ОСОБА_7 вини, повного відшкодування шкоди, знаходження на його утриманні матері похилого віку, офіційного працевлаштування, а також того, що він є пенсіонером, із потерпілим примирився, і той просив не призначати суворого покарання.
		На касаційну скаргу прокурора (до внесення до неї змін) засуджений ОСОБА_6 подав заперечення, в якому просить відмовити в її задоволенні. Водночас вказує на необґрунтованість та незаконність ухвалених щодо нього судових рішень, вважає, що адвокат здійснював захист непрофесійно, йому не роз`яснено право заявити відвід. Зазначає, що висновки суду про його винуватість у розбої не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора, вважала, що інші касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, та просила ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Захисник ОСОБА_8 підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та касаційні скарги інших учасників судового провадження.
		 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , котрий просив задовольнити касаційну скаргу, звільнити його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 , які просили касаційну скаргу останнього задовольнити та підтримали касаційні скарги всіх учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги прокурора, потерпілого ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 слід задовольнити частково на таких підставах.
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412414 цього Кодексу. 
		Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 про відсутність доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні розбою та попередньої змови з ОСОБА_7 щодо скоєння цього злочину є безпідставними.
		Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК. 
		Так, у суді потерпілий ОСОБА_10 дав показання про те, що ОСОБА_6 , наставивши на нього пневматичний пістолет, вимагав гроші, а після того, як отримав відмову, вистрелив, заподіявши тілесних ушкоджень, і забрав 1121 грн. Також потерпілий ОСОБА_10 підтвердив обставини, які він зазначив при проведенні слідчого експерименту за його участю.
		Крім того, суд правильно послався у вироку на показання потерпілої ОСОБА_11 , з яких убачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи спільно, а останній при цьому застосовуючи пневматичний пістолет, вчинили напад на ОСОБА_10 . Під час розбою ОСОБА_6 вистрілив із указаного пістолета у плече потерпілого і разом із ОСОБА_7 завдав ОСОБА_10 ударів ногами по тулубу, заволодівши його грошима. Потім вони напали на ОСОБА_11 , в ході розбою ОСОБА_6 вистрілив їй у ногу, заподіявши тілесних ушкоджень. Далі ОСОБА_6 приставив до шиї жінки пістолет, погрожуючи вистрілити, а тим часом ОСОБА_7 забрав її пакет з особистими речами та грошима.
		При проведенні слідчого експерименту потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали на місці, як усе відбувалось, і розповіли про обставини, за яких ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, в тому числі пістолета, вчинили розбій, у ході якого заволоділи їх майном.
		Крім того, зазначені показання потерпілих об`єктивно узгоджуються: 
		з показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , котрим зі слів ОСОБА_11 було відомо про напад, вчинений щодо неї двома чоловіками, які, застосувавши насильство та здійснивши постріл у ногу потерпілої, заволоділи її майном; з даними, що містяться у протоколі огляду місця події, висновках судово-медичних експертиз, згідно з якими у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виявлено кульові поранення, відповідно, задньої поверхні грудної клітки зліва та задньої поверхні правого стегна, які віднесено до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; іншими дослідженими судом доказами.
		Отже, зазначені у вироку докази свідчать, що дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були узгодженими, зі спільним умислом, спрямованим на заволодіння грошима та особистим майном потерпілих.
		Таким чином, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості й достовірності, суд правильно встановив обставини кримінального провадження, навів у вироку відповідно до вимог ст. 374 КПК докази, якими обґрунтував висновок про доведеність винуватості  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, зазначивши мотиви, виходячи з яких визнав доводи обвинувачених про відсутність у їх діях ознак розбою безпідставними й такими, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.
		Кваліфікація дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК є правильною.
		Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 про ненадання йому професійної правової допомоги та нероз`яснення права заявити відвід також є безпідставними.
		Захист прав та законних інтересів ОСОБА_6 здійснювала захисник ОСОБА_16 , яка надавала безоплатну вторинну правову допомогу та брала участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, жодних клопотань про заміну захисника ОСОБА_6 не заявляв.
		Під час судового розгляду в місцевому та апеляційному судах ОСОБА_6 було роз`яснено його процесуальні права та обов`язки; вручено пам`ятку про права та обов`язки, передбачені КПК, що підтверджується аудіозаписами судових засідань та розписками, наданими самим ОСОБА_6 (т. 3, арк. 43, 194).
		Крім того, ОСОБА_6 та іншим учасникам судового провадження було роз`яснено право на відвід і з`ясовано, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Клопотань про відвід від учасників судового провадження не надходило. 
		Також колегія суддів у результаті перевірки матеріалів кримінального провадження не встановила порушень вимог ст. 23 КПК, на які вказує засуджений ОСОБА_6 , оскільки докази, зазначені у мотивувальній частині вироку на підтвердження встановлених обставин, суд досліджував безпосередньо. Водночас у вироку наведено мотиви, виходячи з яких показання потерпілого ОСОБА_10 про те, що розбій стосовно нього вчинив лише ОСОБА_6 , суд оцінив критично, і цей висновок касаційний суд вважає правильним. 
		Отже, у цій частині порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування судових рішень, не встановлено.
		Водночас касаційний суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про порушення місцевим судом вимог ч. 2 ст. 416 КПК, виходячи з нижченаведеного.
		Правила, передбачені згаданою нормою закону, спрямовані на забезпечення недопустимості погіршення становища обвинуваченого під час нового розгляду в суді першої інстанції після скасування апеляційним судом попереднього судового рішення місцевого суду.
		Так, згідно з ч. 2 ст. 416 КПК при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
		Тобто у цьому випадку законодавець встановлює дві обов`язкові умови, за яких допускається погіршення правового становища обвинуваченого під час нового розгляду кримінального провадження:
		 якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника (умова щодо суб`єкта апеляційного оскарження, за скаргою якого було скасовано вирок);
		 якщо вирок було скасовано у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання (умова щодо підстави скасування вироку).
		Водночас звертає на себе увагу конструкція норми ч. 2 ст. 416 КПК, сформульована як виняток із загального правила про недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого під час нового судового розгляду внаслідок застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання. 
		Причому, вживаючи у тексті ч. 2 ст. 416 КПК термін «новий судовий розгляд», законодавець не пов`язує його виключно з тим вироком суду першої інстанції, у зв`язку зі скасуванням якого здійснюється цей судовий розгляд.
		А тому ця норма поширюється не лише на випадки нового судового розгляду, що слідує безпосередньо після скасування судом апеляційної інстанції попереднього вироку, але й на усі подальші випадки нового розгляду в цьому ж кримінальному провадженні в суді першої інстанції. 
		У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судовий розгляд в суді першої інстанції здійснювався тричі і кожного разу Кремінським районним судом Луганської області за результатами розгляду ухвалювався обвинувальний вирок, зокрема: 
		1) вирок від 20 січня 2015року, який було скасовано ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 28 липня 2015року;
		2) вирок від 23 серпня 2016 року, який було скасовано ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 2листопада 2016 року;
		3) вирок від 17 березня 2017 року, що є предметом перегляду у даному касаційному провадженні разом з ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12 липня 2017року, якою цей вирок залишено без змін.
		Так, Кремінський районний суд Луганської області 20 січня 2015рокуухвалив вирок, яким:
		  ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки і покладено на нього обов`язок, передбачений ст. 76 КК, а саме періодично з`являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції;
		  ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, на підставі ст.75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки і покладено на нього обов`язок, передбачений ст. 76 КК, а саме періодично з`являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
		Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 28 липня 2015року частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Підставою для скасування вироку місцевого суду було істотне порушення вимог кримінального процесуального закону  ст. 370 КПК та порушення права ОСОБА_6 на захист у ході судового провадження, а також м`якість покарання, призначеного ОСОБА_6 , унаслідок застосування до нього положень ст. 75 КК.
		Окрім того, в зазначеній ухвалі апеляційний суд визнав обґрунтованим рішення місцевого суду про призначення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК, не погодившись у цій частині з апеляційною скаргою прокурора, а також фактично визнав правильним звільнення ОСОБА_7 на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням.
		За результатами нового розгляду Кремінський районний суд Луганської області вироком від 23 серпня 2016 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнав винуватими в тому ж обсязі обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК та призначив покарання: ОСОБА_7  у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією однієї четвертої частини майна, що належить йому на праві власності; ОСОБА_6  у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією однієї четвертої частини майна, що належить йому на праві власності.
		Цей вирок було скасовано ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 2листопада 2016 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Зокрема, апеляційний суд вказав на порушення місцевим судом вимог ч. 2 ст.416 КПК, зазначивши про посилення обвинуваченим покарання, яке місцевий суд призначив ОСОБА_7 та ОСОБА_6 без застосування ст. 69 КК, а ОСОБА_7 ще й без ст. 75 КК.
		На підставі наведеного й враховуючи, що ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 28 липня 2015року вирок Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2015 року було скасовано за апеляційною скаргою прокурора у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та м`якістю покарання, призначеного ОСОБА_6 , унаслідок застосування до нього положень ст. 75 КК, при новому розгляді місцевий суд з огляду на положення ч. 2 ст.416 КПК був позбавлений можливості посилити покарання  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . 
		Натомість при черговому новому розгляді (після скасування вироку Кремінського районного суду Луганської області від 23 серпня 2016 року) місцевий суд, визнавши ОСОБА_7 і ОСОБА_6 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, призначив їм покарання у тому ж розмірі, яке було визначено у вироку від 23 серпня 2016 року.
		При цьому суд зазначив про неможливість застосування щодо обвинувачених ст.69 КК у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 своєї вини не визнав, а ОСОБА_6 визнав себе винуватим лише частково.
		Таким чином, місцевий суд не врахував особливостей нового розгляду після скасування судом апеляційної інстанції вироку, передбачених ч. 2 ст. 416 КПК.
		Крім того, всупереч вимогам ст. 337 цього Кодексу суд визнав рецидив злочинуобставиною, що обтяжує призначене ОСОБА_6 покарання, якої в обвинувальному акті не було зазначено як таку. 
		Переглядаючи вирок місцевого суду, апеляційний суд вказав, що при новому судовому розгляді ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вини не визнали, не розкаялись, зазначали про інші фактичні обставини своїх дій, а тому з урахуванням сукупності обставин, що пом`якшують покарання, рішення про призначення їм покарання за ч. 2 ст. 187 КК  ОСОБА_7 у мінімальних межах санкції цього закону, а ОСОБА_6  в межах, наближених до мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 187 КК, є обґрунтованим.
		При цьому апеляційний суд хоча і зазначив в ухвалі, що в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції неодноразово скасовував попередні вироки Кремінського районного суду Луганської області, проте не звернув уваги на допущені місцевим судом порушення вимог ч. 2 ст. 416 КПК та мотивував своє рішення про необхідність покарання саме в тому розмірі, яке обрав обвинуваченим суд першої інстанції у вироку від 17 березня 2017 року, ґрунтуючись лише на зміненій позиціїОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
		З огляду на наведене, судові рішення щодо  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 необхідно змінити, пом`якшити призначене їм покарання за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням ст.69 цього Кодексу: ОСОБА_7  до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки й покласти на нього обов`язок, передбачений п.1 ч.1 ст. 76 КК, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; ОСОБА_6  до п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
		 
		Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах
		Щодо застосування ч. 2 ст. 416 КПК
		Згідно з ч. 2 ст. 416 КПК при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
		Вживаючи у тексті вказаної норми термін «новий судовий розгляд», законодавець не пов`язує його виключно з тим вироком суду першої інстанції, у зв`язку зі скасуванням якого здійснюється цей судовий розгляд. 
		А тому заборона щодо погіршення становища обвинуваченого, яка виникає після скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом з підстав не зазначених у ч. 2 ст. 416 КПК, продовжує діяти на увесь наступний період кримінального провадження щодо цього обвинуваченого (на усі подальші випадки нового розгляду в суді першої інстанції), незалежно від того, скільки разів буде здійснюватися розгляд у суді першої інстанції у цьому ж провадженні. 
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, потерпілого ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Вирок Кремінського районного суду Луганської області від 17 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 12 липня 2017 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 змінити.
		Пом`якшити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7  від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та покласти на нього обов`язок, передбачений п.1 ч.1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Пом`якшити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Звільнити засудженого ОСОБА_7 з місць позбавлення волі.
		В решті судові рішення залишити без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...