Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/2451/13-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; інші.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: 51-2063км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012270050000100

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		23 січня 2019 року 
		м. Київ
		справа № 725/2451/13-к
		провадження № 51-2063км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 , 
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 17 серпня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012270050000100, за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сокирян Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вищевказаним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК, та призначено покарання:
		- за ч. 5 ст. 191 КК  у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки з конфіскацією всього майна;
		- за ч. 4 ст. 190 КК  у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією всього майна;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК  у виді штрафу в розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК  у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн;
		- за ч. 3 ст. 209 КК  у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаного злочинним шляхом, із конфіскацією всього майна, та зі штрафом у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн. Основне покарання, призначене за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК, у виді штрафу в розмірі 170000 грн визначено виконувати самостійно.
		За цим же вироком було засуджено ОСОБА_8 , судові рішення щодо якої в касаційному порядку не оскаржуються та касаційним судом не переглядаються.
		Вирішено питання щодо цивільних позовів, процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
		Згідно з вироком суду та внесеними до нього змінами апеляційним судом, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, діючи у складі організованої групи разом із ОСОБА_8 та двома особами, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження, у період із 2009-го по 2012 роки вчинив ряд злочинів за обставин, детально викладених у вироку.
		Так, у січні 2009 року особа, матеріали провадження щодо якої виділено в окреме провадження, з метою заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, створила у м. Чернівцях кредитну спілку «Кредитна каса», назву якої надалі було змінено на «Фінансові традиції».
		Для досягнення злочинної мети ця особа у березні 2009 року в м. Чернівцях створила та очолила організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а у травні 2011 року  інша особа, матеріали провадження щодо якої також виділено в окреме провадження, які були об`єднані єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення мети, відомої всім учасникам.
		ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю осіб, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження, достовірно знаючи про збитковість кредитної спілки «Кредитна каса» та неможливість виконання умов депозитних договорів, вводячи потерпілих в оману, з метою залучення нових депозитних вкладів від населення, встановили високі відсоткові ставки по цих договорах у розмірі 21-37 % річних (у той час як середній % по державі становив 19%).
		Кошти вкладників, які надходили до каси спілки, привласнювалися службовими особами спілки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особами, матеріали провадження щодо яких виділено в окреме провадження.
		З метою створення враження про законність діяльності спілки та залучення нових клієнтів, члени організованої групи протиправно залучали кошти жителів Чернівецької області за ознакою «фінансової піраміди», тобто за рахунок нових залучених депозитних вкладів частково погашали зобов`язання по раніше укладених депозитних договорах із високими відсотковими ставками.
		З метою приховання злочинної діяльності організованої групи, формування фіктивної прибуткової звітності, створення позитивного іміджу спілки та подальшого розкрадання депозитних вкладів, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю осіб, матеріали провадження щодо яких виділено в окреме провадження, підробляли рішення кредитного комітету про видачу кредитів на підставних осіб, а також підробляли кредитні угоди та інші документи щодо видачі кредитів.
		Діючи у такий спосіб, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю осіб, матеріали провадження щодо яких виділено в окреме провадження, у різний час та з різною формою співучасті в інтересах всіх членів організованої групи в період із березня 2009 року до 1 вересня 2012 року привласнили з каси спілки гроші по укладених депозитних договорах та додаткові пайові внески ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 на загальну суму 1535376,11 грн., що являється особливо великим розміром.
		Крім того, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю осіб, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, у різний час та з різною формою співучасті в інтересах всіх членів організованої групи, в період із березня 2009 року до 1вересня 2012 року, зловживаючи службовим становищем юридичної особи приватного права, шахрайським шляхом заволоділи грошима ОСОБА_39 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 ,  ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_33 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_43 , ОСОБА_54 , ОСОБА_42 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 на загальну суму 4263171,95 грн., що є особливо великим розміром.
		Також ОСОБА_7 у період із березня 2009 року до 11 жовтня 2012 року шахрайським шляхом заволодів грошима ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_65 , ОСОБА_67 на загальну суму 1941044 грн., що є особливо великим розміром.
		Крім того, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за участю осіб, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, у різний час та з різною формою співучасті в період із березня 2009 року по 11 жовтня 2012 року, зловживаючи службовим становищем юридичної особи приватного права. шахрайським шляхом заволоділи коштами ОСОБА_39 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_33 , ОСОБА_68 , ОСОБА_53 , ОСОБА_43 , ОСОБА_54 , ОСОБА_42 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 на загальну суму 4263171,95 грн., що являється особливо великим розміром.
		Ці ж четверо, будучи службовими особами кредитної спілки «Фінансові традиції» з метою привласнення депозитних та пайових внесків вкладників спілки, склали завідомо неправдиві офіційні документи щодо отримання кредитів ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 ОСОБА_89 та квитанції до прибуткових ордерів щодо отримання пайових внесків ОСОБА_90 , ОСОБА_91 та ОСОБА_55 , хоча цим особам кредити не видавалися. Так, шляхом внесення до офіційних документів (до матеріалів кредитних справ, квитанцій до прибуткового касового ордеру) завідомо неправдивої інформації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з особами, матеріали провадження щодо яких виділено в окреме провадження, завдали збитків кредитній спілці «Фінансові традиції» на загальну суму, що у 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило настання тяжких наслідків.
		Апеляційний суд Чернівецької області ухвалою від 17 серпня 2016 року скасував вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 209 КК, а провадження закрив у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Постановив ОСОБА_7 вважати засудженим:
		- за ч. 5 ст. 191 КК  до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна;
		- за ч. 4 ст. 190 КК  до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією всього майна;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК  до покарання у виді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 грн, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки.
		Це й же суд перекваліфікував дії ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 на ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК звільнив його від покарання, передбаченого санкцією цієї статті. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд визначив вважати ОСОБА_7 засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3роки та з конфіскацією всього майна.
		Виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили злочин в складі організованої групи за участю ОСОБА_92 та ОСОБА_93 та ухвалено вважати вірним формулювання, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили злочин в складі організованої групи за участю осіб, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження. У решті вирок місцевого залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, порушує питання про скасування вищевказаних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
		Обґрунтовуючи свої вимоги захисник зазначає, що висновки судів обох інстанцій про вчинення ОСОБА_7  злочинів, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст.366 КК у складі організованої групи, є припущеннями і жодними доказами не підтверджується. На думку скаржника, суди не встановили місця, часу та розміру привласнених грошових коштів. Зазначає, що рішення судів про правильність кваліфікацій дій його підзахисного за ч. 4 ст. 190 КК є невмотивованим, оскільки згідно з висновком за результатами перевірки документів кредитної спілки «Фінансової традиції» від 16 січня 2013 року, проведеної Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, серед матеріалів, які орган досудового розслідування вилучив із кредитної спілки та які надав для проведення вказаної перевірки, наявні заяви та рішення правління з приводу набуття членства у спілці й отримання від заявників депозитних вкладів та пайових внесків, що, на думку захисника, спростовує той факт, що ОСОБА_7 мав намір заволодіти коштами зазначених осіб шляхом обману. Також ОСОБА_6 стверджує, що на момент укладення зазначених у вироку суду депозитних договорів та договорів про внесення пайових внесків, обов`язки голови спілки (з 1 червня 2011 року) виконував ОСОБА_94 , який і підписав ці угоди, а він про вказані угоди міг дізнатися лише з наданих йому офіційних відомостей від голови правління спілки, оскільки виконував обов`язки голови спостережної ради. Захисник наголошує на тому, що акт перевірки Державної податкової інспекції у м. Чернівцях № 419/22-3/3438874 від 19 березня 2013 року та висновок за результатами перевірки документів кредитної спілки «Фінансові традиції» від 16 січня 2017 року, проведеної Нацкомфінпослуг за постановою органу досудового розслідування, а також висновки почеркознавчих та економічних експертиз, акт добровільної видачі комп`ютера від 18 грудня 2012 року є недопустимими доказами. Не погоджуючись із рішенням суду щодо кваліфікації дій його підзахисного за ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.364?1КК, зазначає, що цей суд залишив поза увагою те, що  ОСОБА_7 як голова спостережної ради не наділений службовими обов`язками, пов`язаних з роботою кредитної спілки, при цьому вважає, що ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК дії засудженого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 366 КК.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_6 , який узяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав свою касаційну скаргу, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		У судовому засіданні прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Згідно з положеннямист. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах, зокрема через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення, а виходитьз обставин, установлених судами нижчої ланки. 
		Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він посилається на неповноту судового розгляду, заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, достовірність доказів, тоді як їх перевірки з огляду на вимоги статей 433, 438 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено. 
		Що стосується доводів сторони захисту про те, що вирок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів є невмотивованим та ґрунтується лише на припущеннях, то вони є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.
		Так, обґрунтовуючи своє рішення щодо доведеності винуватості ОСОБА_95 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК, суд першої інстанції послався на показання потерпілих ОСОБА_39 , ОСОБА_52 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 ,  ОСОБА_56 , ОСОБА_31 , ОСОБА_20 , ОСОБА_58 , ОСОБА_27 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_25 , ОСОБА_96 , ОСОБА_55 , ОСОБА_97 , ОСОБА_21 , ОСОБА_98 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_38 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_99 , ОСОБА_9 , ОСОБА_28 , ОСОБА_24 , ОСОБА_37 , ОСОБА_32 , ОСОБА_35 , ОСОБА_63 , ОСОБА_14 , ОСОБА_46 , ОСОБА_100 , ОСОБА_36 , ОСОБА_30 , ОСОБА_101 , ОСОБА_54 , ОСОБА_40 , ОСОБА_29 , ОСОБА_45 , ОСОБА_11 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_53 ,  ОСОБА_102 , ОСОБА_47 , ОСОБА_103 ОСОБА_104 , , ОСОБА_44 , ОСОБА_16 , ОСОБА_105 , ОСОБА_64 , ОСОБА_57 , ОСОБА_17 , ОСОБА_106 , ОСОБА_57 щодо обставин отримання та привласнення належних їм грошових коштів, а також послався на дані, які містяться у протоколах огляду, на висновки експерта та на інші письмові докази, зміст яких детально викладено у вироку.
		При цьому суд першої інстанції повно, всебічно і неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, надав кожному з доказів відповідну юридичну оцінку з огляду на положення ст. 94 КПК, і дійшов висновку, що дії ОСОБА_95 правильно кваліфіковано: за ч. 5 ст. 191 КК як привласнення чужого майна, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; за ч.4 ст. 190 КК  як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК  як зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересах окремих громадян, вчинене організованою групою; за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою.
		З такими висновками суду апеляційний суд погодився , навівши в ухвалі докладні мотиви свого рішення. Порушень процесуального порядку дослідження та оцінки наведених у вироку доказів апеляційний суд не встановив.
		Крім того, за наслідками нового апеляційного розгляду апеляційний суд на виконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23березня 2016 року, належно обґрунтував висновок суду в частині визнання винним ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК в редакції Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-VI, оскільки вказаним Законом було змінено санкцію цієї статті в бік пом`якшення. 
		Водночас згаданий суд дійшов висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_95 з ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК на ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, мотивуючи це тим, що тяжкі наслідки для потерпілих настали не в результаті вчинення ОСОБА_7 службового підроблення, а як наслідок привласнення ним та іншими членами організованої групи чужих коштів в особливо великих розмірах і заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах. З такими висновками погоджується і Верховний Суд.
		Доводи, які захисник ОСОБА_6 наводить у касаційній скарзі, є аналогічними за змістом тим, що ретельно перевірялися апеляційним судом за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та були визнані необґрунтованими, про що в судовому рішенні зазначені відповідні висновки.
		Зокрема, спростовуючи доводи в апеляційних скаргах щодо відсутності у справі доказів про вчинення злочинів організованою групою, суд апеляційної інстанції в ухвалі зазначив, що з огляду на вимоги ст. 28 КК дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та осіб, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, за своєю організованістю свідчать про сформоване стійке об`єднання у вигляді організованої злочинної групи, оскільки групу було створено у 2009 році, до її складу входило четверо осіб, котрі діяли узгоджено, з метою здійснення злочинної діяльності для того, щоб одержати матеріальну вигоду, а саме одна з осіб, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, в січні 2009 року, з метою заволодіння шахрайським шляхом грошима громадян, була організатором створення в м.Чернівцях кредитної спілки «Кредитна каса». Для досягнення злочинної мети ця особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження, у березні 2009 року в м. Чернівцях створила та очолила організовану групу до складу якої залучила жителів м. Чернівців ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а пізніше у травні 2011 року  й іншу особу, провадження, щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, які були об`єднані єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення мети, відомої всім учасникам.
		При цьому особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з метою маскування злочинної діяльності організованої групи, виступаючи як перший заступник голови спостережної ради та заступник голови кредитного комітету підприємства, дала вказівку оформити наказами членів організованої групи як працівників кредитної спілки «Кредитна каса», а саме 30 січня 2009 року ОСОБА_7  головою правління кредитної спілки, 3 березня 2009 року ОСОБА_8  головним бухгалтером, а з 31 травня 2011 року  іншу особу, справу щодо якої виділено в окреме провадження  головою правління кредитної спілки з подальшим звільненням від вказаної посади ОСОБА_7 та призначенням останнього на посаду голови спостережної ради спілки, з наданням права укладати договори від імені кредитної спілки
		Члени організованої групи  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження, за єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, достовірно знаючи про збитковість кредитної спілки «Кредитна каса» та неможливість виконання умов депозитних договорів, вводячи потерпілих в оману з метою залучення нових депозитних вкладів від населення, встановили високі відсоткові ставки по даних договорах у вищевказаному розмірі. При цьому вкладникам також неправдиво повідомлялося, що залучені кошти будуть використані для видачі спілкою кредитів, а за рахунок відсотків по кредитах вкладники будуть отримуватимуть відсотки по депозитних договорах.
		Кошти вкладників, які надходили до каси спілки, привласнювались її службовими особами  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особами, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження.
		З метою створення враження про законність діяльності спілки та залучення нових клієнтів, члени організованої групи протиправно залучали кошти жителів м.Чернівців та Чернівецької області за ознакою «фінансової піраміди», тобто за рахунок нових залучених депозитних вкладів частково погашали зобов`язання по раніше укладеним депозитним договорам з високими відсотковими ставками.Крім того, з метою приховання злочинної діяльності організованої групи, формування фіктивної прибуткової звітності, створення позитивного іміджу спілки та подальшого розкрадання депозитних вкладів, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження, підробляли рішення кредитного комітету про видачу кредитів на підставних осіб, а також кредитні угоди та інші документи щодо видачі кредитів.
		За таких обставин, на думку Верховного Суду, суди дійшли обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження створили стійне об`єднання для вчинення злочинів, і що дії засудженого необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, зокрема як вчинення злочинів організованою групою.
		Безпідставними є доводи захисника щодо визнання недопустимими доказами акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Чернівці № 419/22-3/3438874 від 19березня 2013 року та висновку за результатами перевірки документів кредитної спілки «Фінансові традиції» від 16 січня 2017 року, проведеної Нацкомфінпослуг, через те, що особи, які проводили зазначені перевірки не попереджалися про кримінальну відповідальність.
		Так, статтею 102 КПК визначено обов`язкові дані, які мають міститися у висновку експерта, в тому числі й відомості про те, що експерта попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, однак зазначена стаття не поширюється на спеціалістів та інспекторів, які проводять позапланові перевірки за постановою органу досудового розслідування.
		Також неспроможними й такими, що спростовуються матеріалами справи (а.к.п.153-154, т. 89) є і аргументи сторони захисту про визнання недопустимими доказами висновків почеркознавчих та економічних експертиз, оскільки ОСОБА_7 не було ознайомлено з постановами про призначення та висновками зазначених експертиз. 
		Всупереч доводам захисника акт добровільної видачі від 18 грудня 2012 року, згідно з яким головний бухгалтер ОСОБА_8 добровільно видала комп`ютер із даними електронного бухгалтерського обліку кредитної спілки «Фінансові традиції», є допустимим доказом в розумінні ст. 87 КПК.
		Таким чином, зазначені в касаційній скарзі доводи, які за своєю суттю майже аналогічні тим, що були предметом апеляційної перевірки, не містять нових даних, які би ставили під сумнів законність та обґрунтованість судових рішень і давали підстави для їх скасування.
		Призначене   ОСОБА_107 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів. При вирішенні питання щодо виду та розміру покарання місцевий суд, з яким погодився і апеляційний суд, урахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу засудженого, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання. 
		На підставі наведеного Суд вважає, що при розгляді цього кримінального провадження суди першої та апеляційної інстанцій не допустили істотних порушень норм процесуального і матеріального закону. Вирок суду відповідає положенням статей 370, 374 КПК, а ухвала апеляційного суду  вимогам ст. 419 цього Кодексу.
		Отже, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 17 серпня 2016 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6   без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...