Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/24781/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: 14-467цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 січня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 522/24781/16-ц
		Провадження № 14-467цс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., 
		 
		учасники справи:
		позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Овідіопольському районі Одеської області (далі - Відділення),
		відповідач - Головне управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці),
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія» (далі - ТОВ «Енергія»),
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Відділення
		 
		на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2016 року у складі судді Бойчук А. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2017 року у складі колегії суддів Сегеди С. М., Гайворонського С. П., Кононенко Н. А.
		 
		у справі за позовом Відділення до ГУ Держпраці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ? ТОВ «Енергія», про скасування актів та
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		У грудні 2016 року Відділення звернулося до суду з цивільним позовом, у якому просило скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 26 липня 2016 року за формою Н-5 від 07 листопада 2016 року; скасувати акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 від 07 листопада 2016 року.
		 
		Вимоги обґрунтовувало тим, що 26 липня 2016 року о 15 год. 00 хв. на території Садового товариства «Агронавт» стався нещасний випадок із майстром електрогосподарства ТОВ «Енергія» ОСОБА_3, унаслідок чого останній помер.
		 
		Комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві, до складу якої входили й представники ГУ Держпраці, склала акти за формою Н-5 та Н-1 від 07 листопада 2016 року, у яких відображено обставини та причини нещасного випадку. Встановлено, що він пов'язаний з виробництвом.
		 
		На думку позивача, в ході розслідування порушено її процедуру та не правильно застосовані норми Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок). Вважав, що під час травмування потерпілий не виконував трудових (посадових) обов'язків як майстер ТОВ «Енергія» та не діяв в інтересах товариства.
		 
		Відділення зазначало, що документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
		 
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній на час звернення із позовом до суду). Роз'яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до господарського судочинства.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір виник між юридичними особами, тому вказана заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу Відділення відхилено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2016 року залишено без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спір виник між юридичними особами і не направлений на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, оскільки жодна із фізичних осіб не заявлена особою, яка бере участь у справі.
		 
		У квітні 2017 року Відділення подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		 
		Доводи, наведені в касаційній скарзі
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що справа не має ознак господарського правового спору, повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідний спір виник із трудових та цивільних правовідносин. Зазначено, що згідно з роз'ясненнями, викладеними у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не здійснює владні управлінські функції, справи про оскарження рішень медико-соціальної експертної комісії, повідомлень медичних установ і актів розслідування випадків й хронічних професійних захворювань розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 Цивільного кодексу України; далі - ЦК України), або виникають із трудових правовідносин.
		 
		Також у касаційній скарзі вказано, що спір за позовом Відділення до ГУ Держпраці стосується не тільки прав та обов'язків відповідних юридичних осіб, а стосується прав на страхові виплати осіб, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, а оскаржувані Відділенням акти є підставою для страхових виплат.
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		 
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ЦПК України викладено в новій редакції.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		19 березня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 12 вересня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, Відділення звернулося до суду з цивільним позовом до ГУ Держпраці про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 26 липня 2016 року, за формою Н-5 від 07 листопада 2016 року, та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 від 07 листопада 2016 року.
		 
		Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		 
		Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 19 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.
		Указані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		 
		За вимогами статті 1 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі - ГПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		 
		Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		У частині першій статті 12 ГПК України зазначено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду;  спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифи на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердженням планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
		 
		Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		 
		Відповідно до частини другої статті 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV із змінами «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV ) факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII«Про охорону праці» (далі - Закон  № 2694-XII).
		 
		Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 1105-ХІV факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону № 2694-XII. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року № 1232 «Про затвердження порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві» встановлено такий Порядок.
		 
		За змістом статті 22 Закону № 2694-XII, пунктів 10, 13, 36, 38 Порядку спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держпраці або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми. 
		 
		Якщо територіальним органом Держпраці протягом доби не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування такого нещасного випадку, розслідування проводиться роботодавцем або Фондом за місцем настання нещасного випадку згідно з пунктами 3?32 цього Порядку. 
		 
		Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини та причини нещасного випадку за відповідною формою.
		 
		У разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.
		 
		За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою  Н-5 і Н-1. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку (пункт 47, абзац другий пункту 54 Порядку).
		 
		Проте зі змісту позовної заяви Відділення не вбачається, що вимоги про скасування акта спеціального розслідування про нещасний випадок підвідомчі господарським судам, оскільки вказаний спір не стосується господарської діяльності учасників справи, а безпосередньо стосується прав спадкоємців потерпілої особи, за фактом смерті при виконанні трудових обов'язків якої і складено оскаржуваний акт форми Н-1.
		 
		Висновок, який міститься в оскаржуваних судових рішень, що спірні правовідносини виникли між юридичними особами, а тому даний спір належить до господарської юрисдикції є таким, що не відповідає положенням як статті 15 ЦПК України, так і статтям 1, 2, 12 ГПК України з огляду на зміст правовідносин.
		 
		За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди зробили помилковий висновок, що позовна заява Відділення підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Справи про оскарження актів розслідування випадків і хронічних професійних захворювань розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 ЦК України), або виникають із трудових правовідносин, а також відшкодування моральної чи майнової шкоди, спричиненої спадкоємцям особи, що померла, при виконанні трудових обов'язків.
		 
		Частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2017 року підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		 
		Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
		 
		Керуючись статтями 258, 259, 400, 402, 403, 409, 411, 415, 416, 419ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Овідіопольському районі Одеської області задовольнити.
		 
		Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  О.М. Ситнік
		Судді:                                                Н. О. Антонюк  Н.П. Лященко
		С. В. Бакуліна О.Б. Прокопенко
		В. В. Британчук Л.І. Рогач
		Д. А. Гудима   І.В. Саприкіна
		О. С. Золотніков  О.С. Ткачук
		О. Р. Кібенко  В.Ю. Уркевич
		В. С. Князєв О.Г. Яновська
		                                             Л.М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...