Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/12811/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: 14-519цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		23 січня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 127/12811/17
		Провадження № 14-519 цс 18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - ГудимиД.А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом ОСОБА_3 (далі також - орендодавець) до ОСОБА_4 (далі також - орендар) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди і за зустрічним позовом орендаря до орендодавця про відшкодування матеріальної та моральної шкоди й упущеної вигоди
		за касаційною скаргою орендаря на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2018 року, ухвалене суддею Воробйовим В. В., і постанову Апеляційного суду Вінницької області від 3 травня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі МарчукВ.С., ДенишенкоТ.О. та БереговогоО.Ю.
		Учасники справи:
		        позивач: ОСОБА_3 (відповідач за зустрічним позовом);
		        відповідач: ОСОБА_4 (позивач за зустрічним позовом).
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           15 червня 2017 року орендодавець звернувся до суду з позовом, в якому просив :
		1.1       Достроково розірвати укладений ним 1 лютого 2017 року з орендарем договір оренди нежитлового приміщення - кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», - яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення);
		1.2       Стягнути з орендаря 200 000 грн, з яких: 94 323 грн - за пошкодження приміщення згідно з висновком від 29 травня 2017 року; 1 000 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України становить 26 300 грн, - заборгованість за оренду приміщення; 2 400 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України становить 63 200 грн, - пеня;
		1.3       Стягнути з орендаря 10 000 грн відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		2.           Мотивував позов такими обставинами:
		2.1.     1 лютого 2017 року орендодавець уклав з орендарем договір оренди нежитлового приміщення без підвалу та мансардного поверху загальною площею 219,6 кв. м строком на три роки: з 1 лютого 2017 року до 1 лютого 2020 року включно (далі - договір оренди).
		2.2.     Відповідно до умов договору оренди орендар мав використовувати нежитлове приміщення за призначенням, додержуватись правил користування нежитловим приміщенням і прибудинковими територіями, своєчасно вносити орендну плату, розмір якої згідно з пунктами 2.1 і 3.1 договору оренди складає у гривні суму, еквівалентну 200 доларам США, щомісячно, яка повинна вноситися не пізніше 25-го числа поточного місяця.
		2.3.     Орендар самовільно, на власний розсуд і без письмового погодження з орендодавцем проводив ремонтні роботи у нежитловому приміщенні, а також систематично не виконував умови договору щодо внесення орендної плати.
		2.4.     29 березня 2017 року орендодавець звернувся до відповідача з письмовою претензією, в якій пропонував розірвати договір оренди. Відповіді на претензію та на прохання добровільно сплатити суму заборгованості орендодавець не отримав.
		2.5.     Орендар не виконував його обов'язки за договором оренди: орендну плату не сплачував протягом трьох місяців, заподіяв матеріальну шкоду внаслідок проведення самовільних ремонтних робіт, а також цими діями завдав орендодавцю моральну шкоду.
		2.6.     Відповідно до висновку №1-м.з. Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Експертний Центр» від 29 травня 2017 року вартість ремонтно-відновлюваних робіт становить 94 323 грн.
		3.           10 липня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі.
		4.           4 жовтня 2017 року орендар подав зустрічний позов, в якому просив суд:
		4.1.     Стягнути з орендодавця 148 000 грн відшкодування матеріальної шкоди, а саме: 18 000 грн - внесена орендна плата; 5 000 грн - вартість ремонту системи опалення; 12 000 грн - вартість ремонтних робіт з покрівлі будівлі; 10 000 грн - вартість прокладення та заміни електрокабеля; 15 000 грн - вартість ремонту системи водопостачання та каналізації; 73 000 грн - вартість проведення ремонту всередині нежитлового приміщення; 15 000 грн - вартість робіт і матеріалів з його оздоблення;
		4.2.     Стягнути з орендодавця 12 000 грн упущеної вигоди та 20 000 грн відшкодування моральної шкоди.
		5.           Мотивував зустрічний позов такими обставинами:
		5.1.     23 січня 2017 року орендар уклав з орендодавцем усний договір оренди нежитлового приміщення, а з 1 лютого 2017 цей договір був оформлений у письмовій формі та підписаний сторонами.
		5.2.     На вимогу орендодавця орендар оплатив 400 доларів США та 8 000 грн.
		5.3.     Через незадовільний стан приміщення за усною пропозицією орендодавця розпочав ремонт, що складався з придбання будівельних матеріалів, залучення робітників до виконання будівельно-оздоблювальних робіт тощо.
		5.4.     Погодив з орендодавцем те, що вартість понесених витрат буде врахована в оплату оренди приміщення у подальші періоди, починаючи з квітня 2017 року.
		5.5.     Про усі роботи орендодавець був обізнаний, а орендар контролював їх і узгоджував з орендодавцем.
		5.6.     Після того, як більшість робіт була виконана, орендодавець почав вимагати від орендаря підписання змін до договору оренди, відповідно до яких всі поліпшення нежитлового приміщення мають безоплатно перейти у власність орендодавця. Орендар відмовився від цієї пропозиції. Тоді орендодавець заявив, що розриває договір оренди в односторонньому порядку, однак відмовився від пропозиції добровільно відшкодувати понесені орендарем витрати на ремонт і поліпшення нежитлового приміщення.
		5.7.     Орендодавець заподіяв орендареві збитки у вигляді упущеної вигоди, а погрозами та безпідставними звинуваченнями у крадіжці майна завдав моральної шкоди, що виразилася у душевних стражданнях.
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції
		6.           4 жовтня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області постановив ухвалу, якою зустрічний позов орендаря прийняв до спільного розгляду з позовом орендодавця.
		7.           12 січня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив рішення, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив.
		8.           Рішення щодо відмови у позові орендодавця суд мотивував так:
		8.1.     Договір оренди не був укладений внаслідок того, що він не був нотаріально посвідчений, а державна реєстрація права оренди приміщення не була проведена. Тому такий договір не створює для його сторін прав і обов'язків.
		8.2.     Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10. підтвердили те, що за роботи, які вони виконали у нежитловому приміщенні, платив орендодавець і його родичі у період часу, що передував підписанню договору оренди.
		8.3.     Свідки ОСОБА_11. і ОСОБА_12 підтвердили факт виконання ремонтних робіт орендарем, про що було відомо орендодавцю, який не заперечував проти їх проведення.
		8.4.     Орендодавець не надав суду докази щодо неправомірних дій орендаря, його вини у заподіянні шкоди орендодавцеві та щодо наявності безпосереднього причинного зв'язку між будь-якими діями орендаря і завданою орендодавцю майновою та моральною шкодою.
		9.           Відмову у задоволенні зустрічного позову суд обґрунтував так:
		9.1.     Договір оренди не був укладений, а тому його умови не створюють для сторін спору прав і обов'язків. Орендар не надав докази на підтвердження розміру упущеної вигоди та не навів обставин на її підтвердження.
		9.2.     Орендар і орендодавець не підписували акт приймання-передачі нежитлового приміщення, який би відображав технічний стан останнього на час підписання договору оренди та допуску до цього приміщення орендаря перед початком виконання у ньому оздоблювальних робіт. Такий акт у матеріалах справи відсутній.
		9.3.     Орендар не довів факти сплати ним орендодавцю 400 доларів США та 18 000 грн в рахунок орендної плати.
		9.4.     Орендар не надав належні та допустимі докази на підтвердження понесених ним витрат на оздоблення і ремонт нежитлового приміщення у сумі 130 000 грн. Накладні, товарні та фіскальні чеки, надані орендарем, не підтверджують факт придбання зазначених у них матеріалів і товарів безпосередньо орендарем, а також використання таких матеріалів для оздоблення та ремонту нежитлового приміщення.
		9.5.     Надані орендарем громадсько-правові договори № 1 від 7 січня 2017 року та без номера від 3 лютого 2017 року, укладені орендарем з громадянами ОСОБА_13 і ОСОБА_14, не можуть бути взяті до уваги, оскільки у них зазначені обставини щодо доручення виконання робіт та здійснення розрахунку за їх виконання до 4 червня 2017 року та до серпня 2017 року відповідно.
		9.6.     Свідок ОСОБА_11. підтвердив, що орендар станом на час розгляду справи не провів з ним розрахунок у повному обсязі, а свідок ОСОБА_12 вказав, що орендар проводив з ним розрахунок частинами, проте точно не пам'ятає, в якому саме розмірі.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		10.       3 травня 2018 року Апеляційний суд Вінницької області ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		11.       Мотивував постанову так:
		11.1.  Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які мали бути застосовані, повно та всебічно дослідив обставини справи і наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, ухваливши законне й обґрунтоване рішення.
		11.2.  Договір оренди є неукладеним, а тому його умови не створюють для сторін спору прав та обов'язків.
		11.3.  Орендар не довів розміру упущеної вигоди, факт сплати орендодавцю 400 доларів США і 8 000 грн за оренду нежитлового приміщення та розмір витрат, понесених на ремонтно-оздоблювальні роботи у ньому.
		11.4.  Спір не має розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки сторони уклали договір оренди саме як фізичні особи.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		12.       7 червня 2018 року орендар подав касаційну скаргу. Вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Просить скасувати рішення цих судів і закрити провадження у справі.
		Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
		13.       3 серпня 2018 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду задовольнив заяву орендаря про часткове відкликання касаційної скарги, а саме: повернув орендареві його касаційну скаргу на судові рішення у справі за позовоморендодавця до орендаря про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а в іншій частині (за зустрічним позовом) - відкрив касаційне провадження.
		14.       31 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		15.       Мотивував тим, що орендар оскаржує рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 3 травня 2018 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1)        Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		16.       Юрисдикцію щодо розгляду цього спору має господарський суд:
		16.1.  Орендар і орендодавець є фізичними особами-підприємцями, договір оренди укладений суб'єктами господарювання, а нежитлове приміщення передавалося в оренду для здійснення господарської діяльності.
		16.2.  У розділі договору оренди «Місцезнаходження та реквізити Сторін» проставлена печатка орендодавця як фізичної особи-підприємця.
		16.3.  Претензія орендодавця від 29 березня 2017 року, що була надіслана орендарю, скріплена печаткою фізичної особи-підприємця, складена та подана згідно зі статтею 222 Господарського кодексу (далі - ГК) України.
		(2)        Позиції інших учасників справи
		17.       Орендодавець позицію щодо касаційної скарги не висловив.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		18.       Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		19.       Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 30 ЦПК України у вказаній редакції).
		20.       Отже, за правилами цивільного судочинства могли розглядатися будь-які справи, в яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не було віднесено до інших видів судочинства.
		21.       Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час відкриття провадження, встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів (пункт 1 частини першої статті 12).
		22.       Визначальною для розмежування юрисдикції за пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК України у вказаній редакції була участь у відносинах, з приводу яких виник спір, суб'єкта господарської діяльності.
		23.       Згідно з частинами другою та третьою статті 21 ГПК України у зазначеній редакції позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами - юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
		24.       За змістом статті 1 ГПК України у вказаній редакції право звертатися до господарського суду мали підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
		25.       Предметом спору у цій справі за первісним позовом є дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення, стягнення з орендаря коштів за цим договором, зокрема, заборгованості з орендної плати, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої орендодавцеві, а за зустрічним - стягнення з коштів орендодавця, зокрема вартості покращень нежитлового приміщення, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди.
		26.       Згідно з частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
		27.       Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 Цивільного кодексу України).
		28.       Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
		29.       Відповідно до частини першої статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
		30.       Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10, від 5 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 216/181/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 401/3856/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17).
		31.       Таким чином, сама лише наявність в орендаря та орендодавця статусу фізичної особи-підприємця, як про це стверджує орендар у касаційній скарзі, не свідчить про те, що, укладаючи договір оренди, вони діяли саме в такому статусі.
		32.       Суди встановили, що договір оренди сторони спору укладали як фізичні особи, а не як суб'єкти господарювання. Вказане спростовує доводи орендаря про те, що договір оренди був укладений фізичними особами-підприємцями.
		33.       Тому ВеликаПалата Верховного Суду не погоджується з доводами касаційної скарги щодо наявності підстав для розгляду справи за правилами господарського судочинства.
		34.       Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		35.       Отже, Велика Палата Верховного Суду не може досліджувати претензію від 29 березня 2017 року на предмет того, що вона була складена та подана згідно зі статтею 222 ГК України, повторно досліджувати договір оренди на предмет його підписання орендодавцем як фізичною особою-підприємцем, а також встановлювати, що орендар брав нежитлове приміщення в оренду саме для здійснення господарської діяльності.
		36.       Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій, встановивши, що договір оренди не був укладений, правильно застосували норми матеріального права щодо вимог сторін, які були засновані на цьому договорі, оскільки зобов'язання сторін не були договірними.
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1)   Щодо суті касаційної скарги
		37.       Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		38.       Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		39.       Оскільки, враховуючи наведені вище висновки, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2018 року та постанова Апеляційного суду Вінницької області від 3 травня 2018 року ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, Велика Палата Верховного Суду залишає вказані рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		(2.2)   Щодо судових витрат
		40.       З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на орендаря.
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, частиною першою статті 410, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.   Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		2.   Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 3 травня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач О.С.ЗолотніковІ.В.Саприкіна О.Р.КібенкоО.М.Ситнік В.С.КнязєвО.С.Ткачук Л.М.ЛобойкоВ.Ю.Уркевич  О.Г.ЯновськаПовний текст постанови підписаний 29 січня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...