Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/341/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря   ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні  прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 січня 2019 року, відносно
		 
		ОСОБА_8 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, не працюючого, одруженого, що має двох малолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України
		 за участю: прокурора захисників  підозрюваного     ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,ВСТАНОВИЛА:
		Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу ПечерськогоУП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 02 березня 2019 року включно, з визначенням застави в розмірі 600 000 грн. В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 відмовлено.
		Як вбачається з ухвали, слідчий суддя, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину,а також те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, вважає доцільним, з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам, застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні  прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги. 
		Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення розміру застави та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 без визначення розміру застави, згідно з ч.4 ст.183 КПК України.
		Сторона обвинувачення вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що суд не врахував положення ч.4 ст. 183 КПК України, а саме те, що слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
		При ухваленні рішення суд визначив розмір застави, що не відповідає обставинам кримінального правопорушення. 
		На думку прокурора, ніякий інший запобіжний захід, крім тримання під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та унеможливить подальші спроби переховуватись від слідства та суду, впливати на свідків даного кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Захисники в своїх апеляційних скаргах просять скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистої поруки народного депутата України ОСОБА_10 . Також просять задовольнити скаргу захисника ОСОБА_7 на незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_8 .
		Захисник ОСОБА_6 в своїй апеляційні скарзі зазначає, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства.
		Апелянт посилається на те, що у клопотанні слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу, міститься лише посилання на тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та зазначається наявність інших ризиків, без посилання на жодний факт, який би підтверджував висновки органу досудового розслідування на наявність таких ризиків.
		Сторона захисту стверджує, що в порушення вимог закону, слідчим суддею не надано належної оцінки неправомірності дій органу досудового розслідування при затриманні ОСОБА_8 . Зокрема, зазначає, що органом досудового розслідування було встановлено, що у ході конфлікту між підозрюваним та потерпілим, ОСОБА_8 наніс лише один удар в область обличчя, внаслідок чого потерпілий впав, втратив свідомість та помер на місці події. Причина смерті потерпілого дотепер не встановлена. Єдиним доводом на користь обґрунтованості підозри саме в умисному вбивстві стороною обвинувачення зазначаються лише колишні спортивні досягнення ОСОБА_8 , який при цьому закінчив свою спортивну кар`єру майже десять років назад. 
		На думку захисника, у діях підозрюваного вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 119 КК України. В той час, як жодних доказів, які б вказували на наявність у діях підозрюваного ознак кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 115 КК України, стороною обвинувачення надано не було.
		Захисник ОСОБА_6 в своїй апеляційні скарзі також вказує на те, що незаконність затримання підозрюваного підтверджується наявними у матеріалах провадження доказами. Зокрема, у протоколі затримання підозрюваного вказано дві підстави для затримання ОСОБА_8 , а саме п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Однак апелянт стверджує, що підозрюваний, дізнавшись про наслідки події учасником якої він був 02 січня 2019 року із засобів масової інформації, добровільно з`явився до органів поліції 03 січня 2019 року для надання пояснень, щодо розслідуваної органом досудового розслідування події.
		Крім того, як стверджує захисник, добровільне з`явлення ОСОБА_8 до органу досудового розслідування спростовує доводи щодо наявності ризику переховування підозрюваного, що судом залишено без належної оцінки.
		Також, як зазначає апелянт слідчим суддею не надано належної оцінки тому факту, що у ОСОБА_8 наявне постійне місце мешкання, стійкі соціальні зв`язки. А саме, ОСОБА_8 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місце мешкання характеризується виключно позитивно.
		Крім того, захисник вказує, що без належної уваги суду залишилася і заява народного депутата України ОСОБА_10 , який висловив бажання взяти підозрюваного на особисту поруку.
		Сторона захисту вважає, що слідчим суддею призначено розмір застави, який є завідомо непомірним для родини підозрюваного. Так, у родині підозрюваного, яка складається із чотирьох осіб, двоє з яких неповнолітні діти, станом на день розгляду клопотання, єдиною офіційно працевлаштованою особою є дружина - ОСОБА_11 , доходи якої становлять близько 17000 грн. 00 коп. на місяць.
		Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційні скарзі зазначає, що у клопотанні слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу міститься лише посилання на тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, вказано про відсутність ОСОБА_8 за місцем проживання, стверджується, що ОСОБА_8 змінено зовнішність та зазначається наявність інших ризиків, без посилання на жодний факт, який би підтверджував висновки органу досудового розслідування на наявність таких ризиків.
		На думку захисника, слідчим суддею не досліджено необгрунтованість підозри та не надано належної оцінки неправильності кваліфікації дій ОСОБА_8 , яка і надала змоги звернутися стороні обвинувачення до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Апелянт стверджує, що жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному ОСОБА_8 не має сенсу переховуватись від органів слідства так як він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, за місце мешкання характеризується виключно позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей та про нього є багато інформації у правоохоронних органів. ОСОБА_8 розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
		Сторона захисту посилається на те, що в ухвалі суду присутнє істотне порушення КПК України та норм європейського права у зв`язку з незаконним затриманням особи та необгрунтованим обранням стосовно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу з непомірною заставою.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити і заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників, пояснення захисників та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і підтримали доводи апеляційних скарг захисників, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , не підлягають задоволенню, а апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні  прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 , підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини,крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Відповідно до положень ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.
		За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею в повній мірі не дотримані.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 12019100060000013 від 03 січня 2019 року за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину - вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, при наступних обставинах:
		Так, ОСОБА_8 приблизно о 22 год. 25 хв. 02.01.2019, переходячи пішохідний перехід між будинками № 12 по вул. Саперне Поле та № 2/1 по вул. Академіка Філатова в м. Києві, побачив автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY», д.н.з. НОМЕР_1 , який проїжджав повз нього до житлового комплексу «Французький квартал».
		В подальшому в ОСОБА_8 виник словесний конфлікт із водієм та пасажирами вказаного автомобіля ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу того, що їх автомобіль, на думку ОСОБА_8 , ледь не збив собаку, якого він вигулював.
		В ході словесного конфлікту у ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел, реалізуючи який, він умисно наніс один акцентований удар кулаком лівої руки в область правої частини обличчя  ОСОБА_15 , тобто в життєво-важливий орган - голову, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, внаслідок чого наступила смерть ОСОБА_14 . При цьому ОСОБА_8 як кандидат у майстри спорту з боксу та кандидат у майстри спорту з кікбоксингу чітко передбачав, що такі його дії можуть призвести до смерті потерпілого, хоча і не бажав, але свідомо допускав настання саме таких наслідків.
		Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється в тому, що своїми умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.115 КК України.
		03 січня 2019 року ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та того ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		04 січня 2019 року слідчий слідчого відділу ПечерськогоУП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2019 року ОСОБА_8  застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 600 000 грн. 
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з`ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбаченихстаттею 177 КПК України.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язуютьпідозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		Як вбачаєтьсяз повідомлення про підозру, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
		В даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного  ОСОБА_16  з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність  ОСОБА_8  до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
		При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. 
		Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.
		З урахуванням зазначеного, посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, заслуговують на увагу, а доводи захисників в частині необґрунтованості підозри є безпідставними.
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
		Крім того, колегією суддів враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Також, колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження. Зокрема,  ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вказаний ризик вже реалізовано та підозрюваний переховувався, змінив зовнішність та номером власного мобільного телефону більше не користувався, а також може незаконно впливати на свідків даного кримінального правопорушення. 
		З урахуванням зазначеного, твердження захисників про те, що в клопотанні про обрання запобіжного заходу не було вмотивовано жодних ризиків, не заслуговують на увагу.
		Колегія суддів враховує і те, що відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
		1)щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
		2)щодо злочину, який спричинив загибель людини;
		3)щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
		Як вбачаєься із повідломнення про підозру,  ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
		Оскільки дане кримінальне провадження стосується злочину, який спричинив загибель людини, колегія суддів, керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
		Враховуючи вищезазначене, а також дані про особу підозрюваного, який не працює, одружений, має двох малолітніх дітей і постійне місце проживання в місті Києві, подання до суду письмового зобов`язання про особисту поруку Народного депутата України ОСОБА_10 , який висловив бажання взяти підозрюваного на особисту поруку, враховуючи всі дані про особу підозрюваного та обставини вчиненні кримінального правопорушення, не можуть вплинути на міру запобіжного заходу, який має бути застосований до ОСОБА_8 .
		За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а для задоволення апеляційних скарг захисників відсутні законні підстави.
		 
		Керуючись ст.ст.177,178,181,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні  прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 - задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу ПечерськогоУП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 02 березня 2019 року включно, з визначенням застави в розмірі 600 000 грн.,  скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділу ПечерськогоУП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави  задовольнити.
		Застосувати відносно  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 березня 2019 року включно.
		Взяти  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під варту в залі Київського апеляційного суду.
		Строк дії ухвали визначити до 02 березня 2019 року, включно.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_5 .
		Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		 _______________  _______________  _____________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		Справа №11-сс/824/908/2019
		Категорія: ст.181 КПК України
		Слідчий суддя у суді першої інстанції  ОСОБА_17 
		Доповідач в суді апеляційної інстанції  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...