Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/228/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2019. Зареєстровано: 31.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2019.
Дата набрання законної сили: 11.02.2019
Номер судового провадження: 3/175/103/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 175/228/19
		Провадження № 3/175/103/19 
		Постанова
		Іменем України
		 
		 
		 
		29 січня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		 
		головуючого судді Реброва С.О.
		при секретарі Ратушній Л.В.
		за участю:
		прокурора Мануйленко І.М.
		особи яка притягується  ОСОБА_1 
		захисника  ОСОБА_2
		 
		розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно: 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого сільським головою,
		за ч.1 ст.172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		встановив:    
		 
		Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, повязаного з корупцією №912 від 16 січня 2019 року ОСОБА_1 обвинувачується відділом протидії корупції управляння захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції у тому, що будучи сільським головою Сурсько-Литовської сільської ради, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, діючи в порушення вимог ч. 2 ст.23 Закону України «Про запобігання корупції», одноразово прийняв подарунок, а саме: одержав від ОСОБА_3 житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1763 га за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район с. Сурсько-Литовське, провулок Центральний, 1 вартість якого перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинуваченні викладене в протоколі у повному обсязі, та просив суд визнати ОСОБА_1 винним. 
		ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вищезазначеного правопорушення не визнав, та дав пояснення про те, що будинок по провулку Центральний, 1 знаходиться на одному подвірї з його будинком, та на прохання ОСОБА_3 він тривалий час доглядав за її мамою ОСОБА_4, та вона виконала її волю та подарувала йому цей будинок. Вони уклали договір дарування. Як посадова особа він не виконував для ОСОБА_3 та не отримував подяки за раніше вчинені ним на посаді сільського голови та не приймав рішень на користь дарувальника ОСОБА_3 або інших осіб.
		Захисник просив провадження у справі відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, тому як в діях його довірителя не має складу правопорушення, та протокол складений не належним органом, 
		Заслухавши пояснення прокурора, ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
		Вимогами ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особам, зазначеним у п.п. 1,2 ч. 1 ст. 3 Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у звязку із здійсненням такими особами діяльності, повязаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
		За приписами ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
		Згідно з ч. 1 ст. 172-5 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови порушення встановлених Законом обмежень щодо одержання подарунків, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особою. Відповідно до примітки до ст. 172-5 КУпАП субєктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Антикорупційним законодавством також установлено виняток з такого правила можливість приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім визначених випадків, якщо вартість таких подарунків не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Проте, передбачене обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які даруються близькими особами або одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 перебуває на посаді голови Сурсько-Литовської сільської ради.
		Згідно договору дарування від 18 листопада 2017 року НМІ 556193, зареєстрованому 18 листопада 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним №1768, ОСОБА_1 18 листопада 2017 року, перебуваючи у приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, одержав від ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (податковий номер НОМЕР_1) у власність для себе подарунок, а саме: житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 827793112214), розташований на земельній ділянці площею 0,1763 га (кадастровий номер: 1221487500:02:003:0062) за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район с. Сурсько-Литовське пров. Центральний, 1.
		Згідно п.1.6 вищевказаного договору дарування, вартість дарунку, за домовленістю сторін, становила 140064,00 грн. (сто сорок тисяч шістдесят чотири гривні 00 копійок), що відповідає оціночній вартості житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		ОСОБА_1 обіймає посаду голови Сурсько-Литовської сільської ради та, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являється субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у звязку із здійсненням такими особами діяльності, повязаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 172-5 КУпАП відповідальність за корупційне діяння настає за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
		Виходячи із диспозиції вищевказаної норми, з обєктивної сторони правопорушення становлять діяння у вигляді одержання у власність речей або майнових прав з порушенням вимог вищезазначеного Закону. Зокрема, таке порушення, матиме місце у разі одержання подарунку в звязку з виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування, тобто обумовлюється службовим становищем одержувача, посадою, яку він обіймає. Повязаними із виконанням службових обовязків є подарунки, що надаються як подяка за раніше вчинені службовцем дії (бездіяльність) або прийняті ним рішення на користь дарувальника або третіх осіб; або даруються в очікуванні заздалегідь необіцяного вчинення публічним службовцем дій (бездіяльності) або прийняття ним рішень на користь дарувальника чи третіх осіб. Таким чином, для наявності корупційного правопорушення має бути встановлений звязок між виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування та одержанням подарунка. Якщо такий звязок у конкретному випадку не встановлено, відповідальність за ст. 172-5 КУпАП виключається.
		Згідно розяснення МЮУ Департамента антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя від 28 липня 2011 року щодо одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування питання неправомірності подарунків має бути доведений причинно - наслідковий звязок отримання публічним службовцем у власних інтересах подарунків.
		За приписами ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
		Судом також в ході розгляду встановлено, що ОСОБА_1 постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року було визнано винним за ч.2 ст. 172-6 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, та предметом розгляду було, те що «ОСОБА_1 будучи головою Сурсько-Литовської сільської ради та, як посадова особа місцевого самоврядування, набув обовязку електронного декларування з 01 січня 2017 року, але згідно протоколу №868 не опублікував в щорічній декларації суттєву зміну у майновому стані від 18 листопада 2017 року, а саме житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 827793112214), розташований на земельній ділянці площею 0,1763 га (кадастровий номер: 1221487500:02:003:0062) за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район с. Сурсько-Литовське пров. Центральний, 1.», а протокол відносно ОСОБА_1 був складений тим же самим відділом протидії корупції управляння захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції, а тому суд приходить до висновку, що цей орган не належним чином виконав свої службові обовязки, та не склав протокол відносно ОСОБА_1 з відомих обставин правопорушення. 
		Судом також приймаються до уваги надані письмові пояснення ОСОБА_3, яка зазначила, що вона згідно договору подарувала ОСОБА_1 нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район с. Сурсько-Литовське, провул. Центральний, буд. 1, отримане нею у спадок після померлої матері ОСОБА_4, яка на день смерті проживала за цією адресою.
		В близьких стосунках з ОСОБА_1 згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», не перебуває. Грошові кошти, інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру їй ОСОБА_1 не обіцяв, не пропонував та не надавав.
		На думку суду, оперуповноважений відділу протидії корупції Управління захисту економіки у Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 у складеному протоколі стосовно ОСОБА_1 не довів факт, що ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1, як публічному службовцю спірне домоволодіння, яке зокрема знаходиться на території його земельної ділянки з метою вирішення питань у власних інтересах; що ОСОБА_1 є зацікавлений в певних офіційних діях органу, в якому працює та є особою на інтереси якого може вплинути виконання чи невиконання службовцем своїх посадових обов'язків та інше.
		У будь-якому випадку склад корупційного правопорушення передбачає наявність чотирьох взаємозумовлених взаємоповязаних елементів: обєкта та обєктної сторони, субєкта і субєктивної сторони і відсутність хоча б однієї із вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння. 
		Обовязковою ознакою, за якою неправомірні діяння визнаються корупційними, є корисливий або інший особистий інтерес осіб, які є субєктами відповідальності за корупційні правопорушення, а тому при зясуванні субєктивної сторони будь-якого із передбачених законом корупційних правопорушень, належить перевіряти наявність у правопорушника такого інтересу.
		В даному випадку судом не було встановлено в засіданні у притягуваної для інкримінуємого йому корупційного правопорушення, що він мав будь-який корисливий або інший особистий інтерес та матеріали таких даних також не містять взагалі, а тому суд вважає, що в його діях не має невідємних ознак субєктивної складової корупційного правопорушення.
		Адміністративним правопорушенням ( ст.9 КУпАП ) визнається протиправна, винна (умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Крім цього, відповідно до ст. 62 ч. 3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Отже, враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, пояснення притягуваного, дослідивши письмові докази по справі, суд, як орган, який згідно вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що складаючи даний протокол не здобув доказів, що ОСОБА_1 отримав подарунок від ОСОБА_3 у звязку із здійсненням своєї діяльності, повязаної із виконанням функцій органів місцевого самоврядування, тобто відсутній наслідковий звязок між виконанням ним функцій органів місцевого самоврядування та одержанням подарунка, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, ч. 1 ст. 172-5, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 252, ст. 283, ст. 284 КУпАП, ст.ст. 61, 62 Конституції України, суд, -
		 
		постановив:
		 
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-5 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		 
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подається до апеляційного суду через місцевий суд.
		 
		Суддя С.О. Ребров
		 
		Постанова набирає законної сили ________________ року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...