Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/3639/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2019. Зареєстровано: 31.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		29 січня 2019 року 
		Київ
		справа №810/3639/17
		адміністративне провадження №К/9901/59443/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 (суддя - Лапій С.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 (судді: Бужак Н.П. (головуючий), Костюк Л.О., Губська О.А.) у справі №810/3639/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (далі - позивач, ТОВ «Агрозахист Донбас») звернулось до суду з позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2016 року №0000781401.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, оскільки право позивача на віднесення витрат на суму 491 758,00 грн до складу витрат в рядку             06.1. Декларації «Адміністративні витрати», на суму 88 491,00 грн до рядку                     06.1. «Витрати на збут» підтверджується необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно відсутності зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю позивача є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення від 17.10.2016 №0000781401.
		4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з встановлення факту реального придбання позивачем послуг (робіт) у контрагентів, які використовувались ним у власній господарській діяльності (використання мобільного зв'язку; послуги по організації ділової поїздки; проведення ремонтно-оздоблювальних робіт; надання конференц-послуг) та підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим, у податкового органу були відсутні підстави для висновків про неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з контрагентами у період, що перевірявся.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Агрозахист Донбас».
		6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку                    ТОВ "Агрозахист Донбас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, про що складено акт від 24.12.2015 №415/10-13-22-02-21/30048570, яким встановлено порушення позивачем вимог: пп.14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.138.1, 138.2 ст.138 ПК України у взаємовідносинах з ТОВ "Воєводино Груп", ТОВ "Лігал Груп Консалт", ПАТ "МТС Україна", у результаті чого завищено показники рядка 06.1. Декларації "Адміністративні витрати" на суму 491  758,00 грн; пп.14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.138.1, 138.2 ст.138 ПК України у взаємовідносинах з ТОВ "Хотел Менеджмент Груп ЛЛС", у результаті чого завищено показники рядка 06.2 Декларації "Витрати на збут" на суму 88  491,00 грн; пп.137.1 пп.137.4 ст.137 ПК України у взаємовідносинах з ТОВ "Сингента", у результаті чого занижено показники рядка 03 Декларації "Інші доходи" на суму 4 548  084,00 грн.
		За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 25.01.2016 №0000092200, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4    349    259,00 грн.
		З урахуванням рішення Державної фіскальної служби України від                         18.05.2016 №10806/6/99-99-11-02-01-15, прийнятого за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від                25.01.2016 №0000092200, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2016 №0000781401, яким збільшено зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі                           1 385 460,00 грн, у тому числі основний платіж 923 640,00 грн та штрафні (фінансові) санкції 461 820,00 грн.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрозахист Донбас" користується послугами мобільного зв'язку, що надаються оператором ПАТ "МТС Україна" на підставі договору про надання послуг мобільного зв'язку №4086886/1.10385846 від 28.01.2008, відповідно до якого за ТОВ "Агрозахист Донбас" закріплюється особовий рахунок №1.10385846, за яким у оператора обліковуються група номерів мобільних телефонів, які належать позивачеві та використовуються його співробітниками.
		Відповідно до деталізованої інформації про розрахунки за телекомунікаційні послуги ПАТ "МТС Україна" загальний розмір витрат позивача на послуги мобільного зв'язку в період з січня 2014 року по жовтень 2014 року становить 86 969,95 грн.
		На підтвердження оплати послуг мобільного зв'язку всіх абонентських номерів за зазначеним особовим рахунком наявні рахунки за телекомунікаційні послуги ПАТ"МТС Україна" за період січень-жовтень 2014 року та платіжні доручення щодо оплати послуг мобільного зв'язку ПАТ "МТС Україна".
		На підтвердження зв'язку витрат на послуги мобільного зв'язку з господарською діяльністю надано суду наказ керівника про впровадження стільникового (мобільного) зв'язку в товаристві, Положення про правила користування стільниковим (мобільним) зв'язком ТОВ "Агрозахист Донбас", згідно з яким визначено правила користування корпоративним мобільним зв'язком, перелік посад, яким надається право користування корпоративним стільниковим (мобільним) зв'язком, договір про надання послуг мобільного зв'язку, платіжними дорученнями про оплату мобільних послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.
		У перевіряємий період позивач здійснював господарські операції з ТОВ «Воєводино Груп» на підставі договору надання послуг по організації ділової поїздки                №1509/14 від 15.09.2014, за умовами якого ТОВ "Воєводино Груп" (Виконавець) зобов'язалося надати послуги по організації ділової поїздки, зустрічі працівників ТОВ "Агрозахист Донбас" (Замовника) з представниками ТОВ "Дюпон Україна" за маршрутом м. Київ, Україна - м. Будапешт, Угорщина - м. Київ, Україна, а Замовник зобов'язався оплатити ці послуги. 
		Пунктом 1.2. договору визначено, що під послугами розуміються всі необхідні дії Виконавця з підготовки поїздки, придбання авіаквитків, трансфер аеропорт-готель-аеропорт, бронювання номерів в готелі м. Будапешт, Угорщина, візова підтримка, медичне страхування на час поїздки, послуги перекладача, інші послуги, пов'язані з організацією ділової поїздки Позивача.
		На підтвердження фактичного виконання вказаного договору у матеріалах справи міститься лист-запрошення ТОВ "Дюпон Україна" від 08.09.2014 року; наказ ТОВ"Агрозахист Донбас" №09-10/2014 від 09.10.2014 року та список учасників поїздки до м. Будапешт, Угорщина; програму проведення ділової зустрічі для засновників компанії та кошторис витрат на проведення офіційного заходу від 12.10.2014 року; договір надання послуг по організації ділової поїздки №1509/14 від 15.09.2014 року; кошторис по договору надання послуг по організації ділової поїздки №1509/14 від 10.10.2014 року; рахунок №СФ-0000089 від 09.10.2014 року; рахунок №СФ-0000090 від 14.10.2014 року; акт №ОУ-0000072 здачі-прийняття робіт від 23.10.2014 року; звіт про проведення ділової зустрічі засновників ТОВ "Агрозахист Донбас" від 24.10.2014 року; звіт про представницькі витрати від 24.10.2014 року; банківські виписки про оплату послуг ТОВ "Воєводино Груп".
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що витрати позивача в розмірі                             254 832,00 грн, в т.ч. ПДВ 4 640,68 грн, на оплату послуг ТОВ "Воєводино Груп" згідно договору надання послуг №1509/14 від 15.09.2014 є витратами, необхідними для забезпечення господарської діяльності ТОВ "Агрозахист Донбас".
		Позивачем 05.12.2014 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, залу урочистих подій було придбано нежиле приміщення загальною площею                         1 022,9 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4 в.
		Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дане приміщення зареєстроване за юридичною адресою (місцезнаходження) позивача, отже використовується товариством у власній господарській діяльності.
		Так, між ТОВ "Агрозахист Донбас" (замовник) та ТОВ "Лігал Груп Консалт" (підрядник) укладено договір №25 про надання послуг від 22.12.2014.
		Відповідно до пп.1.1., 3.2.1. договору визначено, що підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати ремонті роботи нежилому приміщенні, зал урочистих подій, загальною площею 1022,9 кв.м, розташованому за адресою: Київська область; Києво-Святошинський район; смт. Чабани; вул. Машинобудівників буд. 4-В. Ціна робіт становить 171 864,00 грн. з ПДВ (п.2.1. Договору).
		На виконання даного договору підряду підрядником здійснено у вказаному приміщенні ремонтні роботи, що підтверджується актом надання послуг №37 від 29.12.2014 року, звітом підрядника про виконані роботи від 29.12.2014 року.
		Оплату ремонтних роботі сплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.
		Враховуючи вищезазначені доводи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що витрати на оплату ремонтних робіт офісних приміщень наданих ТОВ "Лігал Груп Консалт" є витратами на утримання основних засобів та які у відповідності до пп. "в" пп.138.10.2 п.138 ст.138 ПК України, оскільки дані роботи були необхідні для ремонту офісних приміщень за адресою: Київська область; Києво-Святошинський район; смт. Чабани; вул. Машинобудівників буд. 4-В, які належать позивачу на праві власності, що підтверджується копією договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.12.2014 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.12.2014 року та використовуються ним саме у господарській діяльності.
		Крім того, між ТОВ "Агрозахист Донбас" та ТОВ "Хотел Менеджмент Груп ЛЛС" укладено договір про надання конференц-послуг від 03.02.2014 №СА1/03.02.2014, відповідно до якого ТОВ "Хотел Менеджмент Груп ЛЛС" (виконавець) зобов'язалося надати позивачу (замовнику) конференц-послуги з обслуговування та проживання учасників семінару в період 03-04.02.2014 в готелі "Ramada Encore Kiev" (м. Київ, Столичне шосе, 103), власником якого являється ТОВ "Хотел Менеджмент Груп ЛЛС", вартість обслуговування учасників семінару складає 13 000,00 грн з ПДВ, а вартість проживання - 16 665,00 грн з ПДВ.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрозахист Донбас" видано наказ від 30.01.2014 №30/01/2014-1 "Про відрядження для участі в республіканському семінарі-практикумі керівників регіональних підрозділів та керівництва підприємства", згідно якого визначено в період з 02 по 04 лютого 2014 року провести в м. Київ семінар-практикум та відрядити для участі в ньому керівників регіональних підрозділів товариства. На виконання зазначеного наказу позивачем затверджено Програму проведення семінару та кошторис витрат на проведення семінару.
		Про фактичне виконання вказаних договірних операцій свідчать наявні у матеріалах справи копії актів надання послуг, звіту про проведення семінару-практикуму для керівників регіональних представництв від 13.02.2014, звіту про представницькі витрати від 13.02.2014, банківських виписок.
		22.07.2014 ТОВ "Агрозахист Донбас" видано наказ №22-07/14 "Про проведення офіційного заходу "Підведення підсумків першого півріччя", відповідно до якого передбачено в період 29 по 30 липня 2014 року проведення зустрічі з керівниками представництв позивача на території готелю "Ramada Encore Kiev" (м. Київ, Столичне шосе, 103), а також затверджено програму проведення семінару, кошторис витрат та список учасників заходу. 
		Між позивачем (замовником) та ТОВ "Хотел Менеджмент Груп ЛЛС" (виконавцем) укладено договір №1042 про надання конференц-послуг від 22.07.2014 року, згідно умов якого Виконавець зобов'язався надати в період 29-30.07.2014 року послуги з обслуговування семінару (конференц-послуги, харчування, проживання учасників).
		На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №1793 на суму 31 010,00 грн. з ПДВ, звіт про представницькі витрати від             31.07.2014 року, звіт про проведення офіційного заходу з керівниками представництв від 31.07.2014 року.
		Вказані послуги по договору в повному обсязі оплачені позивачем, що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.
		Таким чином, суди дійшли висновку про те, що позивачем правомірно включено вартість послуг, наданих ТОВ "Хотел Менеджмент Груп ЛЛС" по зазначених договорах, до складу витрат на збут, оскільки надання ТОВ "Хотел Менеджмент Груп ЛЛС" зазначених послуг було необхідним для проведення позивачем семінарів, ділових зустрічей з метою підвищення як професійної підготовки працівників позивача, так і вирішення питань комерційної діяльності товариства (збільшення обсягів реалізації (збуту) продукції, підвищення фінансових показників діяльності товариства і т.п.).
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що зазначення в акті перевірки від 18.08.2014 №858/05-16-22-01/30048570 розміру кредиторської заборгованості по ТОВ "Сингента" станом на 31.12.2013 в сумі 9 162, 00 грн мало місце внаслідок описки. Згідно первинних документів, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Агрозахист Донбас", сформованих під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Сингента", розмір зазначеної заборгованості станом на вказану дату становив 4    614 116 грн. Вказана обставина підтверджена актом звірки розрахунків станом на 31.12.2013, який був наданий відповідачу як в ході проведення перевірки, так і повторно доданий до заперечення на акт перевірки №18-01-1 від 18.01.2016. Крім того, аудиторським висновком підтверджено, що станом на 31.12.2013 року кредиторська заборгованість ТОВ "Агрозахист Донбас" перед ТОВ "Сингента" становила 4 104 421,44 грн.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу порушення позивачем порядку складення бухгалтерських документів та фінансової звітності, відсутність звітів, розшифровок, висновків щодо послуг, які надавались ТОВ "Лігал Груп Консалт" та ТОВ «Воєводино Груп», ТОВ "Хотел Менеджмент Груп ЛЛС", що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ, заниження витрат та невірного визначення фінансового результату підприємства. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.
		9. Позивачем відзиву на касаційну скаргу контролюючого органу до суду касаційної інстанції не надано.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Податковий  кодекс України 
		10.1. Пункт     44.1 статті     44.
		Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		10.2. Пункт 138.2 статті 138
		Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		10.2.1 Абзаци в), ґ) підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 
		До складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: 
		витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
		витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати).
		10.2.2. Підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 
		До складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
		10.3. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
		Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		10.4. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134
		Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
		11. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
		11.1. Стаття 1.
		11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. 
		11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		11.2. Частина 1 статті 9.
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		11.3. Частина 2 статті 9.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.
		12.1. Частина 3 розділу 1.
		Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
		Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
		Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
		12.2. Частина 1 розділу 2.
		Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
		12.3. Частина 8 розділу 2.
		У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.
		13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318.
		13.1. Пункт 4.
		Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. 
		13.2. Пункт 5.
		Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
		13.3. Пункт 6.
		Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
		13.4. Пункт 7.
		Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
		Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
		13.5 Пункт 19
		Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на  утримання  основних  засобів,  інших матеріальних необоротних активів,  пов'язаних  зі  збутом  продукції,  товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів),  транспортно-експедиційні  та  інші  послуги, пов'язані  з  транспортуванням продукції  (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;витрати  на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення витрат до валових наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		15. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та не можуть свідчити правомірність формування даних податкового обліку.
		16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та витрат. 
		17. Аналіз правомірності формування позивачем податкового обліку, зокрема і в частині формування витрат, має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. 
		18. На підтвердження правомірності формування валових витрат, враховуючи специфіку господарських операцій та договорів, за якими позивачем сформовано валові витрати, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, що передбачені законодавством, які мають бути належно оформленими та в сукупності свідчити про факт вчинення (здійснення) таких операцій та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податків, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		20. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
		У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з п.     44.1 ст.     44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення. 
		21. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу щодо ненадання позивачем первинних документів, авансових звітів, які б підтверджували факт відрядження та деталізовані рахунки від оператора із зазначенням номерів абонентів і часу їх розмов, журнали обліку дзвінків із зазначеннями цілей дзвінків та їх тривалості за кожним номером, унеможливлює підтвердження зв'язку витрат на послуги мобільного зв'язку з веденням господарської діяльності позивача, оскільки надання таких документів не передбачено жодним нормативним документом.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що    постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2016, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 року у справі №810/945/16 залишена без змін, вставлено правомірність віднесення позивачем на підставі п.п. ґ) п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України до складу адміністративних витрат витрати на оплату послуг мобільного зв'язку наданих ПАТ «МТС Україна» в січні-жовтні 2014 року, а також встановлено зв'язок даних витрат з господарською діяльністю позивача, з огляду на що, суди дійшли правомірного висновку про те, що позивачем надано належні та достатні докази правомірності врахування витрат на послуги мобільного зв'язку у складі інших витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також докази зв'язку таких витрат з господарською діяльністю                     ТОВ «Агрозахист Донбас».
		Крім того, зважаючи на те, що основними видами діяльності позивача є оптова торгівля та дистрибуція засобів захисту рослин, посівного матеріалу, мінеральних добрив, зернових культур, в т.ч. здійснення зовнішньоекономічної діяльності (закупівля зазначених товарів за кордоном в нерезидентів-постачальників, їх імпорт та реалізація на території України), а ТОВ «Агрозахист Донбас» на території України є постачальником продукції міжнародної групи компаній «Дюпон» («DuPont»), до складу якої входить ТОВ «Дюпон Україна», з метою ознайомлення покупців з новими видами продукції, її характеристиками, з метою демонстрації технологій та проведення оглядової екскурсії заводу, високого рівня виробничих технологій «DuPont» та обміном досвіду з сільськогосподарськими підприємствами Угорщини, які співпрацюють з групою компаній «Дюпон» («DuPont»), листом від 08.09.2014  було запрошено представників позивача взяти участь у навчальних семінарах та інших маркетингових заходах в м.Будапешт, Угорщина в період з 16.10.2014 року по 23.10.2014 року, що свідчить про доцільність укладання позивачем договору  про надання послуг по організації ділової поїздки.
		Суди обґрунтовано відхилили доводи податкового органу щодо відсутності належним чином оформлених первинних документів, які б містили достатню інформацію про зв'язок понесених адміністративних витрат з господарською діяльністю позивача, зважаючи на те ,що, позивачем подавалися заперечення на акт перевірки                   №18-01-1 від 18.01.2016, разом з якими додавалися всі вищеперераховані документи.
		Зважаючи на те, що проведені позивачем заходи були спрямовані на підвищення професійної підготовки працівників позивача, збільшення обсягів реалізації товарів, якими здійснює торгівлю позивач, на поглиблення співпраці з контрагентами та свідчать про зв'язок вказаних витрат з господарською діяльністю ТОВ «Агрозахист Донбас», понесені позивачем витрати на оплату наданих ТОВ «Хотел Менеджмент Груп ЛЛС» послуг є витратами, пов'язаними зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та у відповідності до пп.138.10.3. п.138.10. ст.138 ПК України правомірно включені позивачем до складу витрат на збут.
		Судами встановлено, що зазначення в додатку «Взаємовідносини» акту перевірки від 18.08.2014 року №858/05-16-22-01/30048570 розміру кредиторської заборгованості по ТОВ «Сингента» станом на 31.12.2013 року в сумі 9    162    200 грн. мало місце внаслідок описки, а тому зазначена описка в акті перевірки не є підставою для формування даних бухгалтерського та податкового обліку платників податків, в той же час, згідно первинних документів, сформованих під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Сингента», розмір зазначеної заборгованості станом на вказану дату становив 4 614 116,00 грн, про що свідчить акт звірки розрахунків станом на  31.12.2013 та підтверджується аудиторським висновком. 
		Враховуючи викладене, висновок відповідача про порушення позивачем                пп.137.1, 137.4 ст.137 ПК України та заниження показників рядку 03 Декларації «Інші доходи» на суму 4 548 084,00 грн, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили, зважаючи на його помилковість.
		22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано об'єкт оподаткування податком на прибуток та податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		23. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
		24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 слід залишити без задоволення.
		25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від         19.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №810/3639/17 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...