Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/5213/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		                                                        Апеляційне провадження № 22-ц/824/1402/2019
		                                                                                                                  Справа № 756/5213/18
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		Іменем     України
		 
		29 січня 2019 року                                                                                      м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
		Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач),  Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
		розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Луценко О.М. в м. Київ 26 жовтня 2018 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_4, третя особа Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення надмірно виплачених коштів,
		заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
		в с т а н о в и в :
		 
		В квітні 2018 року позивач Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі - УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління) звернувся до суду із позовом про стягнення надміру виплачених коштів, просив стягнути із ОСОБА_4 надміру виплачені кошти щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у сумі 12072,61 грн. на розрахунковий рахунок Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
		Заявлені вимоги мотивував тим, що відповідача відповідно до її заяви від 16 лютого 2017 року було обліковано в Управлінні як внутрішньо переміщену особу та прийнято рішення про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 16 лютого 2017 року по 15 серпня 2017 року у розмірі 442 грн. щомісячно. В подальшому відповідачем до Управління були подані заяви для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, від 07 червня 2016 року, на підставі якої призначено допомогу з 01 липня по 15 серпня 2017 року на загальну суму 1326 грн. щомісячно, та від 16 серпня 2017 року, на підставі якої призначено допомогу на період з 16 серпня 2017 року по 15 лютого 2018 року на загальну суму 1326 грн. щомісячно. Відповідач у своїх заявах постійно повідомляла, що у будь-кого з членів сім?ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, не існує, що підтверджується її власним підписом. Також відповідач була ознайомлена з тим, що суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями повертаються на вимогу Управління праці та соціального захисту населення, а у разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих коштів вони стягуються у судовому порядку. 
		Так, в ході перевірки достовірності документів, поданих для призначення грошової допомоги, відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 10 лютого 2018 року Управлінню стало відомо, що з 16 листопада 2006 року у власності чоловіка відповідача, ОСОБА_6 знаходиться частина житлового приміщення, а саме ј частина двокімнатної квартири загальною площею 36,33 кв.м., зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1. 
		Таким чином, відповідач взагалі не мала права на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. З вини відповідача, завдяки приховуванню останньою факту наявності у власності її чоловіка ј частини квартири, відповідачем безпідставно отримано кошти за період з 16 лютого 2017 року по 15 лютого 2018 року у розмірі 12072,61 грн. Враховуючи вищезазначені обставини, Управлінням неодноразово надіслані повідомлення відповідачу щодо необхідності повернення безпідставно отриманих державних коштів, проте станом на день подання позову відповідачем грошові кошти не повернуто.
		 
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва м. Києва від 26 жовтня 2018 року позов УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації задоволено, стягнуто із ОСОБА_4 на рахунок Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надміру виплачені кошти щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у суму 12072,61 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Відповідач ОСОБА_4, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на  недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва м. Києва від 26 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначала, що станом на 16 лютого 2017 року, тобто на день подання відповідачем заяви про призначення допомоги, ОСОБА_6 не мав права власності на будь-яке житлове приміщення, жодних документів, які б містили недостовірні дані, відповідачем позивачу не подавались. 
		Вказувала, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2018 року про розірвання шлюбу встановлено той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з червня 2017 року не підтримують шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства, а отже з червня 2017 року та станом на 10 лютого 2018 року, тобто на момент виникнення у ОСОБА_6 права власності на частку житлового приміщення, останній не був членом сім'ї відповідача. 
		Судом не взято до уваги, що згідно змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року до Порядку № 505, які увійшли в дію 03 червня 2017 року, пункт 6 Порядку викладено в редакції, згідно якої грошова допомога не призначається у разі, якщо будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення, частину житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України. Відповідача не було належно повідомлено про зміну п. 6 Порядку, як передбачає інструкція Міністерства юстиції України від 06 жовтня 2006 року № 1098/12972 щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, яка визначає порядок приймання заяви та документів для призначення усіх видів соціальної допомоги. Так, у всіх заявах для отримання допомоги зазначалося під підпис зокрема наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності цілого житлового приміщення.
		Суд не взяв до уваги надані нею докази, що в квартирі загальною площею 36,33 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 постійно мешкає 7 осіб (зареєстровано 6 осіб), проживає дві сім?ї, однак з яких - ОСОБА_7 з двома синами, друга - ОСОБА_8 з чоловіком та двома малолітніми синами, і третю сім'ю відповідача туди фізично нікуди помістити.
		Вказувала, що навіть ј частина квартири ОСОБА_6, про яку не було відомо відповідачу, не підпадає під визначення житлового приміщення чи частини житлового приміщення в розумінні норм законодавства.
		Зазначала, що у неї був відсутній умисел на введення позивача в оману з метою отримання соціальної допомоги шляхом внесення в документи неправдивих відомостей, оскільки ОСОБА_6 не було повідомлено ОСОБА_4 про набуття ним права власності на частину житлового приміщення, і позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження цих обставин.
		Посилалася на те, що судом в рішенні невірно зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки з 15 грудня 2017 року Управління праці та соціального захисту населення виключено із категорій позивачів, звільнених від сплати судового збору.
		 
		Від позивача УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно із яким відповідачем невірно застосовано норми матеріального права, а саме ч. 4 ст. 334 ЦК України щодо моменту набуття права власності на нерухоме майно. Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у власності ОСОБА_6 знаходиться частина житлового приміщення, а саме ј квартири за адресою АДРЕСА_1, з 16 листопада 2006 року.
		Вказував, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано. Проте, з вини відповідача, завдяки приховуванню відповідачем факту наявності у власності її чоловіка частини квартири, відповідачем безпідставно отримано кошти за період з 16 лютого 2017 року по 16 лютого 2018 року. Отже, стягненню підлягають кошти, коли відповідач перебувала в шлюбі зі своїм чоловіком.
		Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року залишити без змін.
		 
		Від третьої особи Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення надмірно виплачених коштів також надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого суд першої інстанції об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та надав правильну правову оцінку наданим доказам. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року залишити без змін. 
		 
		Відповідач ОСОБА_4 подала відповідь на відзив третьої особи на апеляційну скаргу, згідно якої п. 3 Порядку № 505 в законну дію увійшов 16 вересня 2017 року щодо письмової згоди членів сім?ї на отримання грошової допомоги, дія закону у часі не має зворотної сили. Після 16 вересня 2017 року чоловік відповідача вже не був членом сім?ї і такої згоди не писав. Оскільки відповідач не знала про наявну ј частку нерухомого майна, то нічого і не повідомляла.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
		 
		Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, і позивачем в клопотанні про виклик сторін не зазначено причин необхідності їх виклику, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
		 
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.
		 
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали шлюб 17 грудня 2016 року та є батьками ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13, 19 т. 1).
		16 лютого 2017 року ОСОБА_4, зазначаючи адресою свого місця проживання АДРЕСА_3, звернулася до начальника УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, згідно якої просила взяти її на облік і запитати її особову справу з Шевченківського району м. Київ, вказувала, що проживала за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 11 т. 1).
		Згідно листа УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 лютого 2017 року, ОСОБА_4 на обліку не перебуває та жодних виплат не отримує. ОСОБА_4 не видавалось довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а. с. 144 т. 1).
		Згідно листа УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 28 лютого 2017 року, ОСОБА_4 отримувала адресну грошову допомогу переміщеним особам в Управлінні праці та соціального захисту населення Солом?янської районної в м. Києві державної адміністрації (а. с. 146 т. 1).
		В матеріалах справи на а. с. 145 т. 1 міститься витяг з рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 лютого 2017 року, згідно якого ОСОБА_4 відмовлено в призначенні (відновленні) всіх видів соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, яка фактично не проживає за адресою АДРЕСА_1, зазначеної в довідці про облік внутрішньо переміщених осіб.
		Також 16 лютого 2017 року ОСОБА_4 подано заповнений бланк заяви до УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території країни та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якому ОСОБА_4 зазначила зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_8, фактичне місце проживання (перебування) - АДРЕСА_3, у полі «Інформація щодо наявності у будь-якого з членів сім?ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції» зазначила «ні». На зворотному боці бланку наявна інформація, із якою ОСОБА_4 ознайомилася під підпис, що суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу управління праці та соціального захисту населення. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
		Крім того, ОСОБА_4 повідомила, що одружена із ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 14 т. 1).
		Згідно довідки УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 16 лютого 2017 року № 0000117135/15017, ОСОБА_4, уродженка м. Тинда Амурської області, постійно проживала у АДРЕСА_8, перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_3 (а. с. 12 т. 1).
		07 березня 2017 року УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої відомості в реєстрі щодо наявності прав власності на нерухоме майно у фізичних осіб РНОКПП НОМЕР_1 та РНОКПП НОМЕР_2 відсутні (а. с. 132 - 133 т. 1).
		20 березня 2017 року державним соціальним інспектором обстежено матеріально-побутові умови сім?ї ОСОБА_4 та складено акт, що ОСОБА_4 зареєстрована в м. Луганськ, але фактично проживає по АДРЕСА_3 (а. с. 15 т. 1).
		Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам в Оболонському районі м. Києва від 21 березня 2017 року № 12, витяг з якого наявний на а. с. 16 т. 1, призначено (відновлено) виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_4 
		Також на а. с. 17 т. 1 міститься рішення Оболонського РУПСЗН від 21 березня 2017 року, згідно якого призначено ОСОБА_4 допомогу переміщеним особам на проживання з 16 лютого 2017 року по 15 серпня 2017 року в розмірі 442 грн.
		 
		З аналогічними заявами про призначення щомісячної адресної допомоги ОСОБА_4 зверталася до позивача також 07 червня 2017 року та 16 серпня 2017 року.
		 
		05 лютого 2018 року ОСОБА_6 звернувся до начальника УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, в які повідомив, що у нього є частина в праві власності на житлове приміщення у АДРЕСА_1, а саме ј частини. Оскільки без його згоди та відома його дружина ОСОБА_4 отримує допомогу як внутрішньо переміщена особа, на що не має юридичного права, оскільки він є власником частини житла. Повідомив, що його дружина знала, що він має власність у м. Києві, та без його відома подала документи на адресну допомогу (а. с. 74 т. 1).
		 
		Згідно довідки Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 02 квітня 2018 року, загальна сума переплати допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання ОСОБА_4 за період з 16 лютого 2017 року по 15 лютого 2018 року складає 12072,61 грн. (а. с. 96 т. 1).
		 
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16 березня 2018 року, отриманого УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 належить ј частина квартири АДРЕСА_1 пл. 36,33 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності б/н від 16 листопада 2006 року, виданого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією. Дата державної реєстрації права власності - 10 лютого 2018 року (а. с. 28 т. 1).
		 
		Рішенням УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 лютого 2018 року припинено виплату ОСОБА_4 допомоги переміщеним особам на проживання на підставі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги (а. с. 30 т. 1).
		 
		Розпорядженням УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 лютого 2018 року виставлено переплату ОСОБА_4 з 16 лютого 2017 року по 15 лютого 2018 року у зв'язку з поданням заявницею недостовірної інформації, так як у власності у родини є житлове приміщення (а. с. 29 т. 1).
		 
		12 лютого 2018 року та 26 березня 2018 року УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації направлено листи на адресу ОСОБА_4, в яких повідомлялося про отримання надміру щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у сумі 12072,61 грн., за період з 16 лютого 2017 року по 15 лютого 2018 року (а. с. 31, 36 т. 1).
		 
		26 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернулася до начальника УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, в якій повідомила про зміни, що можуть вплинути на призначення грошової допомоги, а саме, що її чоловік ОСОБА_6 повідомив її 15 лютого 2018 року поштовим листом з відзивом на позов про стягнення аліментів з додатком, завіреним його підписом власноруч, а саме копії свідоцтва про право власності на ј частину житла від 16 листопада 2006 року за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 101 т. 1).
		 
		В матеріалах справи на а. с. 52 т. 1 знаходиться заява від імені ОСОБА_6 від 01 березня 2018 року на ім'я начальника служби у справах дітей Шевченківського району м. Києва, згідно якої він заперечує про надання висновку про можливість її проживання та їхньої доньки ОСОБА_10 на його приватній власності, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що він не має реєструвати їх у себе з тієї причини, що їхні сімейні відносини фактично закінчились ще з 15 червня 2017 року.
		 
		Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 станом на 09 лютого 2018 року в квартирі зареєстровані 6 осіб: ОСОБА_7 з 1981 року, ОСОБА_6 з 1984 року, ОСОБА_11 з 1991 року, ОСОБА_8 з 2000 року, ОСОБА_12 з 2013 року, ОСОБА_13 з 2015 року (а. с. 56 т. 1).
		 
		Листом від 07 березня 2018 року Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації повідомила ОСОБА_4, що працівником служби було здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_7, про що складено відповідний акт. В двохкімнатній квартирі проживає 7 осіб. Місце для мешкання їм з дитиною не відведено (а. с. 57 т. 1).
		 
		Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
		 
		Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
		 
		Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
		Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
		Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
		 
		Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
		 
		Звертаючись до суду із даним позовом, УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації посилалося на те, що ОСОБА_4 взагалі не мала права на отримання щомісячної адресної допомоги, а тому всі виплачені їй кошти є надміру сплаченими і підлягають стягненню з неї.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_4 недобросовісно не повідомила УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про наявність обставин, що впливають на виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг.
		 
		Разом із тим, судом першої інстанції не надано оцінки діям відповідача при зверненні із заявами про призначення адресної допомоги, і не зазначено мотивів, із яких він дійшов висновку про наявність недобросовісності з боку ОСОБА_4
		 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		 
		Згідно п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
		 
		Згідно п. п. 3, 5 Порядку (в редакції станом на момент звернення відповідача до позивача із заявою від 16 лютого 2017 року), грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї). У заяві зазначаються зокрема відомості про наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
		Згідно п. 6 Порядку (в редакції станом на момент звернення відповідача до позивача із заявою від 16 лютого 2017 року), грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована  територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
		 
		03 червня 2017 року набула чинності нова редакція вищезазначених п. п. 5, 6 Порядку, згідно яких у заяві про виплату грошової допомоги зазначаються відомості про наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
		 
		Поняття сім?ї визначається п. 2 ч. 3 СК України, відповідно до якого сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
		 
		Пунктами 10, 11 Порядку визначено, що уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
		 
		Так, із доказів, наявних в матеріалах справи, не можна дійти беззаперечного висновку, що станом на час звернення до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявами про призначення грошової допомоги ОСОБА_4 була обізнана про наявність у її чоловіка права власності на ј частину житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 листопада 2006 року, враховуючи, що шлюб із ним вона зареєструвала 17 грудня 2016 року, і що право власності на свою частку в майні ОСОБА_6 зареєстрував в передбаченому законом порядку лише 10 лютого 2018 року (а. с. 28 т. 1).
		Саме обізнаність ОСОБА_4 про наявність права власності на житлове приміщення у члена її сім?ї визначає добросовісність або недобросовісність її дій.
		 
		Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Апеляційний суд враховує, що заявником ОСОБА_4 щоразу при подачі заяв до Управління повідомлялися відомості про її сімейний стан та реєстраційні номери облікової картки платника податків -  свій та чоловіка ОСОБА_6, за якими Управлінням перед призначенням адресної допомоги на підставі п. 10 Порядку проводилася перевірка щодо наявності права власності на нерухоме майно у даних осіб, однак відомості про наявність такого майна були відсутні (а. с. 116 - 117, 121 - 122, 132 - 133 т. 1). 
		 
		Також апеляційний суд приймає до уваги, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2018 розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та встановлено, що із червня 2017 року сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство (а. с. 83 т. 1), а отже з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 СК України із червня 2017 року ОСОБА_6 не міг вважатися членом сім?ї ОСОБА_4 в контексті п. 5 Порядку, відтак відповідач не зобов'язана була повідомляти Управління про належні ОСОБА_6 житлові приміщення.
		 
		За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність позивачем недобросовісності з боку набувача ОСОБА_4, а отже набуті нею кошти з урахуванням вимог ст. 1215 ЦК України поверненню не підлягали.
		 
		З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про відмову в позові.
		 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює розподіл судових витрат та стягує із позивача на користь відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1057,50 грн.
		 
		Крім того, оскільки за подання до суду першої інстанції позовної заяви Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації не сплачувався судовий збір, і при цьому позивач не був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він підлягає стягненню в дохід держави в розмірі 1762 грн. 
		Оскільки при поданні апеляційної скарги із ОСОБА_4 помилково не стягнуто судовий збір в повному обсязі, різниця підлягає стягненню із позивача в дохід держави в сумі 1585,5 грн. 
		 
		Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
		 
		Рішення Оболонського районного суду м. Києва м. Києва від 26 жовтня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.
		Відмовити Управлінню праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в позові до ОСОБА_4, третя особа Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення надмірно виплачених коштів.
		 
		Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ вул. Озерна 18-а,         ЄДРПОУ 37445416) на користь ОСОБА_4 (місце реєстрації АДРЕСА_8, місце проживання АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 1057,50 грн. та в дохід держави 3347,50 грн.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
		 
		              Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...