Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/103/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: 61-20178ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                                       
		 
		23 січня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 346/103/17
		провадження № 61-20178св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного          цивільного суду: 
		головуючого -   Стрільчука В. А.,
		суддів:                 Карпенко С. О.,    Кузнєцова В. О.,
		                              ПогрібногоС. О.,  Ступак О. В. (суддя-доповідач), 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_3,
		відповідач - ОСОБА_4,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2017 року  у складі судді Беркещук Б. Б. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року у складі колегії суддів: Малєєва А. Ю., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		У січні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
		Заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що 12 вересня 2005 року між нею та відповідачем розірвано шлюб. У період шлюбу у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син навчається в Інституті фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на першому курсі та потребує матеріального допомоги у зв'язку із навчанням, яку вона не може йому самостійно надавати.
		Враховуючи наведене, ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000,00 грн щомісячно починаючи з      23 грудня 2016 року до закінчення навчання.
		Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області                   від 28 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5. для продовження навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 грн щомісячно, без урахування часу канікул, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи з 10 січня 2017 року. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що повнолітній син сторін у справі продовжує навчання, а відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина від іншого шлюбу, зареєстрував інший шлюб, а також припинив здійснювати підприємницьку діяльність. Виходячи із принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку та навчанні, суд визнав доцільним стягнення аліментів із відповідача проводити у твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн. При цьому  позивачем не надано доказів про можливість відповідача сплачувати аліменти в сумі 1 000,00 грн. 
		Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення ґрунтується на обставинах і доказах, які були досліджені судом, і відповідає вимогам закону, при цьому доказів, які б свідчили про спроможність відповідача надавати допомогу у розмірі 1 000,00 грн, немає.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників процесу
		У травні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2017 року  та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		 
		У касаційній скарзі заявник вказує на те, що батьки зобов'язані утримувати дітей, які навчаються, на весь період навчання, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років. При цьому стягнення аліментів припиняється у зв'язку із закінченням навчання, а не у зв'язку із канікулами, як зазначено судами в оскаржуваних рішеннях. Суди не взяли до уваги, що оплата за гуртожиток проводиться за повний рік, а не за навчальний, при цьому її розмір є завеликим для неї. 
		 
		Заперечення на касаційну скаргу від учасників процесу до суду не надійшли.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
		 
		15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про             внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного             процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України). 
		 
		Відповідно до підпункту 4  пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2018 року зазначену цивільну справу призначено до судового розгляду.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. 
		 
		Позиція Верховного Суду.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		Судами встановлено, що 12 вересня 2005 року між сторонами у справі розірвано шлюб. 
		Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від               16 листопада 2009 року стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 300,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
		Рішенням цього ж суду від 14 вересня 2011 року змінено розмір стягуваних аліментів та вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5. у твердій грошовій сумі в розмірі 450,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
		Згідно із довідкою від 09 березня 2017 року № 12.16-13, виданою Коломийським міськрайонним ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, борг зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутній.
		ОСОБА_5 є студентом Інституту фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича денної форми навчання за державним замовленням.
		ОСОБА_5 зареєстрований та проживає у кімнаті АДРЕСА_1.
		Згідно із довідкою від 01 грудня 2016 року № 2673, виданою Чернівецьким національним університетом імені Ю. Федьковича, ОСОБА_5 отримує стипендію. При цьому в січні 2017 року нарахована стипендія в сумі 825,00 грн, в лютому і березні 2017 року стипендія не нарахована.
		Відповідно до довідки від 23 грудня 2016 року № 2843 ОСОБА_3 призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї.
		У відповідача на утриманні є ще неповнолітня дитина від іншого шлюбу, зокрема, він сплачує за виконавчим листом, виданим 17 жовтня 2011 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сумі 400,00 грн щомісячно. 
		Згідно із довідкою від 05 грудня 2016 року № 1486, виданою Коломийської міською радою,  позивач має ще одну дитину - ОСОБА_8, 2005 року народження.
		Крім того, 29 грудня 2016 року ОСОБА_4 подав відповідні документи для припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. 
		Також 03 червня 2013 року відповідач зареєстрував шлюб із ОСОБА_9., із якою та двома її неповнолітніми дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_2. 
		Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
		Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. 
		На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину ( стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
		Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової  сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження  ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у  батьків можливості надавати таку допомогу.
		Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
		Відповідно до статті 182 СК України (в редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. 
		При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина, у зв'язку з продовженням навчання у розмірі 600,00 грн щомісячно, на час його навчання починаючи з 10 січня 2017 року, але не більше як до досягнення ним 23 років, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, врахувавши, що син сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, та те, що на утриманні відповідача перебуває неповнолітній син від іншого шлюбу, зокрема він сплачує на його утримання аліменти в розмірі 400,00 грн щомісяця, відповідач припинив здійснювати підприємницьку діяльність, дійшов обґрунтованого висновку, що аліменти в розмірі 600,00 грн відповідають потребам ОСОБА_5. у допомозі батька та можливостям останнього надавати таку допомогу. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди дійшли правильного висновку про їх необґрунтованість, оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про спроможність відповідача надавати допомогу на утримання повнолітнього сина у розмірі 1 000,00 грн. 
		Разом з тим колегія суддів не може погодитися із висновками судів щодо звільнення відповідача від обов'язку сплачувати аліменти під час перебування ОСОБА_5. на канікулах, оскільки чинним законодавством таке виключення не передбачено, а той факт, що під час канікул  ОСОБА_5 не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов'язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання. 
		За змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.  
		Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, щодо звільнення відповідача від обов'язку сплачувати аліменти під час перебування ОСОБА_5. на канікулах є таким, що не відповідає нормам матеріального права, у зв'язку з чим рішення судів підлягають зміні, шляхом виключення із них посилання на фразу «без урахування часу канікул». 
		 
		Інші доводи касаційної скарги по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Змінити рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області       від 28 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області       від 15 травня 2017 року шляхом виключення із них посилання на «без урахування часу канікул».
		В іншій частині рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                      В. А. Стрільчук
		 
		 
		Судді:                                                                                                С. О. Карпенко 
		 
		 
		                                                                                                          В.О. Кузнєцов
		 
		 
		                                                                                                          С.О. Погрібний
		 
		 
		                                                                                                          О.В. Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...